Суспільство
“Syngenta — це Гарвард серед аграрних компаній”. Як Марина Мироненко без досвіду влаштувалася на роботу мрії
Марина Мироненко з дитинства мріяла стати агрономом та працювати саме в компанії Syngenta, яка є аграрним гігантом. Тому навчатись пішла саме у цьому напрямі.
Марина Мироненко з дитинства мріяла стати агрономом та працювати саме в компанії Syngenta, яка є аграрним гігантом. Тому навчатись пішла саме у цьому напрямі. А коли в аграрній академії дізналась про курс Generation A, що його проводить Syngenta, то одразу вирішила пройти конкурс та стати одним із студентів з можливістю навчатися у провідних фахівців. І дівчині вдалося потрапити в компанію мрії спочатку практиканткою, а потім Марина спробувала пройти співбесіду на відкриту сезонну позицію. І в неї вийшло! Зараз дівчина відповідає за фітоекспертизу, щоб рослини та насіння були стійкими до хвороб та шкідників.
Цього року компанія Syngenta за підтримки “Пакту заради молоді 2020” запустила програму Generation A. Завдяки цьому, молодь має можливість отримати унікальні знання з агрономії і менеджменту та працевлаштуватися у провідній аграрній компанії України.
Марина Мироненко
Закінчила Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Свою магістерську роботу захищала в Полтавській аграрній академії за спеціальністю “Рослини. Рослинництво”. В академії дізналась про курс “Generation A” і вирішила змагатися в конкурсі за можливість стати однією з студенток і навчатися у фахівців Syngenta. Зараз Марина є молодшою спеціалісткою лабораторії компанії Syngenta.
Довідка.
Український Пакт заради молоді-2020 – це ініціатива, що об’єднує зусилля компаній, держави та освіти заради працевлаштування молоді. Ініціативу заснували Центр «Розвиток КСВ», Міністерство молоді та спорту України та Фонд ООН у галузі народонаселення у 2016 році в рамках Європейського пакту заради молоді. За 4 роки роботи Пакту до нього приєдналось 146 компаній з 20 міст України, такі як lifecell, Укрсиббанк, АШАН, Coca-Cola, Reikartz, Syngenta. Роботодавці спільно зобов’язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар’єри. За чотири роки роботи Пакту було забезпечено 42282 місць для стажування та першої роботи молоді, 2783 молодих людей заручились менторською підтримкою та створено 667 партнерств між бізнесом та освітнім сектором.
Мріяла з дитинства працювати в полі, як батько
Все моє життя пов’язане з сільським господарством, адже мій тато агроном і я з дитинства їздила з ним на поля та слухала розмови про таку роботу. Тому, однозначний вибір при вступі до університету впав на факультет екології. Дивлячись на приклад свого батька— я сама обрала свій шлях.
І з дитинства я хотіла працювати саме в Syngenta. Бо це, знаєте, як Гарвард серед аграрних компаній. Змалку мене приваблювали мальовничі демо-поля з табличками Syngenta майже в кожній області України, де б я не проїжджала. Тоді для мене це було нездійсненною мрією. Але вона здійснилась.
До нас в академію в Полтаву, де я захищала магістерську роботу, приїхали представники компанії і продемонстрували курс “Generation A”, який допомагає отримати унікальні знання з агрономії та менеджменту. Нам розповіли про проєкт, роботу компанії. Щоб потрапити на курс потрібно було пройти тест з агрономії та написати коротке есе на тему: “Чому я мрію стати агрономом”. Потім пройшов відбір конкурсантів серед студентів всього факультету. І тоді я потрапила на цей проєкт. Курс навчання містить 4 освітні модулі з агрономії, маркетингу, продажів, soft skills; передбачено екскурсії та поїздки на R&D станції та в лабораторії; лекції і практичні знання. Щодо завдань, то з агрономії були питання типу “Як буде соняшник на латині?”, ”Які хвороби є на кукурудзі?”, ”Види бур’янів”.
Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK
Я пройшла навчання і спробувала податися на відкриту сезонну позицію. Пройшла співбесіду і тепер працюю молодшою спеціалісткою лабораторії в компанії Syngenta.
Наша мета — забезпечити урожай українських полів
Syngenta — один з лідерів в галузі виробництва засобів захисту рослин та насінництва. До портфоліо компанії входить понад 80 засобів захисту рослин, а також велика кількість гібридів і сортів насіння польових та овочевих культур.
Одеський діагностичний центр, де я працюю, робить фітоекспертизу насіннєвого матеріалу, визначає фітонавантаження ґрунту, а також посівних якостей насіння і виявляє нематод (круглих черв’яків). Різні центри мають свої діагностичні технології.
Основна мета – це забезпечити отримання високоврожайних показників, тобто, підготувати рослини до посадки. Ми робимо, наприклад, фітоекспертизу насіннєвого матеріалу, а потім експерти дають висновки, що потрібно робити, щоб отримати хороший урожай. І ще, у нас є технічна підтримка наших клієнтів і експерти можуть виїжджати на поле. Наприклад, клієнт купив наш препарат чи насіння, і ми приїжджаємо і розказуємо як правильно садити, за якої температури чи вологості. Бо якщо людина садить насіння, а воно не вростає, то клієнт одразу думає, що це наш продукт поганий. А насправді, рослина може бути просто посаджена в неправильних умовах. І наш експерт їде і проводить діагностику, чому ж не виросло. Або можемо подивитися із супутника, в якому стані поле.
Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”
А ще ми маємо демо-поля – це така невелика ділянка у фермерських господарствах, де ми садимо свої гібриди, обробляємо їх своїми засобами захисту. І потім можемо наочно показати як той чи інший гібрид виріс, які вносилися засоби захисту та як вони подіяли.
Робота агронома – не тільки на тракторі їздити
У дитинстві я уявляла свою роботу так — приїжджаю на крутій машині на поле, роблю висновки про врожаю, підбираю зразки. На практиці від компанії в нас була можливість також виїхати на поля, щоб експерти розказали як це все робиться, як визначається за допомогою різних інструментів площа, біологічна врожайність, як запускаються дрони, інноваційні технології.
Зараз в мої обов’язки входить закладення насіння в рулони, потім визначення схожості енергії проростання і зараженість насіння різними хворобами. Крім цього, до нас надходять зразки рослинного матеріалу і ми проводимо їх первинний огляд, далі йде інкубування їх у вологих камерах або на рослинних середовищах. Там визначаємо вірусні, грибні й бактеріальні захворювання. А вже потім наші фахівці надають протоколи з висновками.
У більшості людей є таке застаріле стереотипне уявлення, що аграрій – це тільки робота в полі і мало хто розуміє, що це сучасна інноваційна сільськогосподарська діяльність, класне обладнання і величезні інвестиції. Дехто не розуміє, що ми можемо, наприклад, проводити скринінг поля з супутника чи завдяки дронам оглянути ділянку. Люди не знають, що існують такі технології, а думають, що є лише трактор і все. Другий момент – це те, що багато хто вважає, що це дуже малооплачувана робота, а насправді це не так.
Надаємо робочі місця українській молоді
Світлана Ткаченко
HR-спеціалістка в аграрній компанії Syngenta
Наша компанія проводить дві студентські освітні програми – “Syngenta student program ”, яка діє з 2013 року. Ми приїжджаємо в провідні аграрні університети України, проводимо вступні презентації та запрошуємо студентів на стажування, яке може тривати від 3 до 6 місяців із подальшим працевлаштуванням. Також у нас є програма “Generation A” , яка стартувала в цьому році. Вона не тільки направлена на практику, а й на освітнє підґрунтя. Тобто ми проводимо освітні лекції, вебінари, заходи, де намагаємося просувати, насамперед, і наш бренд роботодавця. Ми хочемо змінити це стереотипне уявлення про аграрну сферу і розказати, що це не просто їздити на тракторі в полі.
Ми стали підписантами “Пакту заради молоді 2020”, спільно з яким забезпечуємо місця для стажування та першого місця роботи молоді. У рамках програми “Generation A ” ми розповідаємо студентам про нашу компанію і надаємо всім охочим інтернет-ресурс, куди можна перейти, зареєструватись і заповнити анкету. Потім ми її обробляємо, радимося з керівниками практики з відділів і обираємо найкращих.
Разом з Мариною Мироненко програмою зацікавилися 16 студентів, 13 з них пройшли відбір. Стажування проходило в 12 регіонах України: от Марина поїхала в Одесу, хтось у Хмельницький, хтось залишився в Полтаві. Ми відправляємо студентів на практику за тими напрямами, які їх найбільше цікавлять. Компанія Syngenta прагне залучати і розвивати молоді таланти з метою просувати аграрну сферу в Україні, і цьому сприяють програми стажування.
Читайте також: Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс
“UNFPA УКраїна спільно із партнерами із Центру Розвитку КСВ та Міністерства молоді та мпорту України реалізує ініціативу “Пакт заради молоді-2020” з 2016 року. Протягом цього часу було створено більше 600 партнерств та більше 42 тис місць для стажування та першого працевлаштування молоді. Цього року ми підводимо підсумки роботи та плануємо наступні етапи, які допоможуть молодим дівчатам та хлопцям в Україні реалізувати свій потенціал наповну” – Людмила Шевцова, радниця з питань молоді та ВІЛ в UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення.
Мета Пакту — об’єднувати роботодавців та показувати молоді, що всі можливості для неї відкриті. Ми віримо що лише спільно бізнес, держава та громадськість можуть формувати сприятливе середовище для молодих людей та їх професійної реалізації.
Тарас Деркач
координатор Пакту заради молоді, Центр “Розвиток КСВ”
За посередництва Держави Катар із тимчасово окупованих територій вдалося повернути п’ять українських дітей. Це повернення втілили у межах ініціативи Bring Kids Back UA.
Про це повідомив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.
На підконтрольну територію України повернули дітей віком від 11 до 16 років. Вони проживали у Криму та Донецькій, Луганській й Запорізькій областях.
У межах ініціативи вдалося повернути зокрема й 12-річну дівчинку, батько якої перебуває у полоні в росії. За останні три роки вона двічі змінювала своє місце проживання та мала конфлікти з матір’ю. Команда ініціативи змогла допомогти бабусі оформити опіку над дівчинкою. Надалі дитині надаватимуть усі необхідну підтримку.
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також повернули хлопчика, який проживав з батьком та регулярно піддавався жорстокому поводженню з його боку.
«Мама намагалася самостійно вивезти хлопчика, але спроби були безуспішні. І лише завдяки зверненню до нашого офісу та залученості незмінного попередника Держави Катар матір та її син воззʼєдналися»‚ — написав Дмитро Лубінець.
Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Лубінця
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
