Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

SUP DAY FORUM LVIV: трансформуємо виклики в можливості

Опубліковано

4 червня у другій діловій столиці України відбувся дебютний SUP DAY FORUM LVIV. Флагманський бізнес-форум Спілки українських підприємців вкотре об’єднав понад 270 власників та керівників українських підприємств з різних куточків країни.

Учасники форуму почули 28 історій стійкості та амбіцій підприємців, які продовжують працювати і розвиватися в умовах невизначеності, інтегрують інклюзивну культуру у власному бізнесі та впевнено формують позитивний бренд “Україна” у світовій екосистемі.

Традиційно відкриття SUP DAY FORUM LVIV розпочалося вітальними словами Виконавчої директорки СУП, Катерини Глазкової та гарними новинами Спілки щодо відкриття Європейського представництва СУП у Варшаві. Це подія, на яку ми з нетерпінням чекали та доклали максимальних зусиль, щоб представляти інтереси українського бізнесу на міжнародній арені.

Увімкнули турбо-режим, а не натиснули на гальма

Основну програму форуму відкрив Олександр Колб, CEO Promodo та генеральний партнер інвест-синдикату Toloka.vc, виступивши з темою “Стратегія стійкості для стартапів та бізнесів, що трансформуються під час війни”. Історія показує нам, що навіть найвеличніші можуть впасти. Зверхність, нестримне прагнення до більшого, нехтування ризиками, спроби втекти від проблем та капітуляція перед кризою – це лише деякі з причин падіння “великих”. Спікер наголосив на важливості оптимізму, емпатії та розумного підходу до роботи з клієнтами.

Головна стратегія сучасного бізнесу –  фокус на людей! Бути поряд – один із базових принципів трансформації викликів в бізнесі та житті, впевнений Олександр Колб.

Своїм життєвим правилом: “кажи життю так” поділилася Тетяна Абрамова, Засновниця Rito Group та на власному прикладі довела, що ми можемо все до чого прагнемо. Навіть невелика компанія може стати успішною та величною. Від 2 людей і домашньої в’язальної машинки до власної технологічної фабрики з 75-ма працівниками та 16 000 одиниць продукції на рік, що реалізується у мережі фірмових магазинів не тільки в Україні, але й за кордоном – шлях RITO Group.

Під час дискусії на тему: “Увімкнули турбо-режи, а не натиснули на гальма” підприємці поділилися, як їм вдалося не тільки зберегти свій бізнес на плаву під час війни, а й розширити його. Про зміни, яких зазнав бізнес після повномасштабного вторгнення та рішення, що допомогли впоратися з викликами, а також про  трансформацію бізнесу за останні два роки говорили зі спікерами: Олександром Кобетяком, Співзасновником, CEO Nova Food, Антоном Камінським, CEO Winner Leasing, Тарасом Кицмеєм, Співзасновником та членом Ради директорів SoftServe та Василем Ябриком, власником Yabryk Management Group.  Модераторка дискусії: Лана Жаб’юк, Співзасновниця і головна редакторка “Твоє місто”

Про вплив трансформації мислення на бізнес ми дізналися під час виступу Олександра Суворова, Засновника компанії PET Technologies. Досвід зростання компанії Олександра в кризи на практиці доводить дієвість наступних його принципів:

  • Безвихідь завжди підштовхує до нових рішень.
  • Не розумієш, що робити – роби що-небудь. І можливості прийдуть
  • Бізнес – це дорога в один кінець. Легше не буде.

Спікер Максим Безрук, Заступник комерційного директора “Аврора мультимаркет” розповів про важливість ефективних комунікацій з партнерами для бізнесу та поділився основними показниками з якими працює компанія: рівень задоволеності клієнтів, GMROI, товарообіг, рівень сервісу та промо.

Інклюзивність бізнесу в умовах війни

Про розуміння поняття “інклюзивність” та зміну усвідомлення цього терміну з початком повномасштабного вторгнення, а також про конкретні кроки впровадження інклюзії на підприємствах, практичні переваги інклюзивної культури для бізнесу та вплив інклюзивності на продуктивність, креативність та лояльність співробітників говорили під час дискусії на тему: “Інклюзивність бізнесу в умовах війни”. Спікери дискусії: Олександр Дудін, Співвласник, керуючий партнер CSD LAB, Борис Шестопалов, Співзасновник групи компаній HD-group, Олександра Фідкевич, Deputy CEO Ma’Rijany Hemp Company. Модераторка: Ярина Бойчук, CEO Бізнес школи УКУ.

Ростислав Вовк, СЕО та співвласник ТОВ “Кормотех” впевнений, що інклюзія в бізнесі – це рішення власника. Під час виступу Ростислава ми дізналися про основні принципи підсилення бізнесу інклюзивністю, а саме: проривні ідеї та пул талантів, підвищення репутації бренду, покращення продуктивності та гендерна рівність.

Бренд “Україна” у світовій екосистемі

В рамках третього блоку програми форуму: “Бренд “Україна” у світовій екосистемі” ми почули про величезний потенціал українського кіно, який може стати рушієм економічного зростання та культурного розвитку країни. Сергій Созановський, співзасновник FILM.UA Group поділився прикладом комерційного успіху анімаційного фільму “Мавка. Лісова пісня”, що свідчить про те, що українське кіно може бути не лише культурним явищем, але й рентабельним бізнесом.

Про імпакт-інвестиційний проєкт ревіталізації колишнього заводу в центрі Івано-Франківська розповів Юрій Филюк, СЕО “Промприлад.реновація”. На сьогодні “Промприлад” є успішним українським проєктом, що ефективно поєднує як комерційні, так і соціальні функції. Підприємцями вже відновлено та введено в експлуатацію 19,413 кв.м простору заводу та залучено: $16 млн залучених інвестицій, $3,7 млн залученої грантової підтримки та $4,2 млн кредитних коштів. Це приклад цінного вкладу у розвиток економіки, освіти, мистецтва та урбаністики.

“Ми заявили про себе у складний час. Український бізнес, тримаючи команди, виробництва, продукти та сервіси в країні, де триває велика війна, продовжує розвиватися і виходить на міжнародні ринки, представляючи країну у різних секторах економіки. Від аграрних компаній до технологічних стартапів, українські підприємства демонструють гнучкість та інноваційність. Це неодмінно сприяє формуванню позитивного іміджу країни, але при цьому ми стикаємося з викликами, що пов’язані зі сприйняттям українських підприємців у міжнародному середовищі” – Катерина Глазкова, Виконавча директорка СУП.

Під час дискусії на тему: “Бренд “Україна” у світовій екосистемі” поговорили з підприємцями про: позиціонування українського бізнесу на міжнародній арені, складнощі та перспективи виходу на нові ринки, ідентичність та конкуренцію на міжнародному рівні без втрати економічної вигоди та вплив на глобальне сприйняття України у світі через підприємництво. Спікери дискусії: Тарас Водяний, CEO TAK agency, Керівник Регіонального Представництва СУП у м. Львів, Ігор Сироватко, CCO OLX Україна /Kazakhstan/Uzbekistan та Віталій Ільченко, Засновник Ukravit. Модераторка: Катерина Глазкова, Виконавча директорка СУП

Важливим на сьогодні є питання стійкого розвитку, де підприємства відіграють одну із ключових ролей. 

Про відповідальну споживчу поведінку, яка зменшує забруднення навколишнього середовища та методи зменшення впливу пластику на довкілля розповів Денис Миргородський, бізнесмен, адвокат, інвестор. Засновник – “Dynasty Investment group”. До прикладу, завдяки оновленню обладнання в рамках “зеленої програми” завод “Преформ” економить тисячі тонн пластику щорічно.

Про фокус на ідеї, що здатна до масштабування, диверсифікацію виробничих потужностей з точки зору безпеки та логістики, “рух на експорт”, амбіції та цінність навчання говорили з підприємцями: Крістіною Гайкою, Засновницею та власницею виробництва продуктів здорового харчування ТМ «Гавра», координаторкою карʼєрного ВОНА хаб у місті Чернівці та Артемом В’юнником,  Founder&CEO Athlon Avia. Модераторка: Роксоляна Вороновська, Керівниця платформи UCU online.

Ярослав Грицак, історик, професор Український католицького університету УКУ вважає, що для економічного “стрибка” нам необхідна чітка геополітика, відкритий доступ до морських шляхів, зміна політичної культури проактивними економічними діячами, які готові діяти, а не просто говорити красивими метафорами. Підприємці важливі для країни, бо вони мислять інакше, на відміну від поетів, письменників та “тортурних” критиків, що довгі часи домінували у створенні нашої культури. 

“Підприємці – єдині люди, які можуть створити багатство, головне дати їм економічну свободу, і вони виведуть Україну на зовсім інший рівень добробуту” – Володимир Поперешнюк, співзасновник Нової пошти.

Під час інтерв’ю з Володимиром Поперешнюком ми також дізналися, що:

  •  Наразі ніяких стереотипів щодо України за кордоном не існує, тому що людей не цікавлять чужі країни. Їх цікавить виключно своя держава та особисті проблеми. Тому нам потрібно мати власне бачення та будувати свою цивілізовану країну, де хочеться жити і працювати.
  •  Будь-який бренд складається із двох елементів: це діло або продукт, який можна потримати/спробувати/відчути, та слово або комунікація, тобто те, що про нього говорять. І саме люди створюють бренди, які можуть впливати на сприйняття України у світовій екосистемі.
  •  На який би ринок світу не виходив підприємець, у нього завжди буде як конкурент і ворог, так і партнер та друг. Це медаль двох сторін. Конкуренція завжди сприяє покращенню сервісу для клієнтів. З вами ніхто не буде боротися, якщо ваш продукт або дорогий, або неякісний, або нікому не потрібний.

“Я хочу, аби Україна була країною вільного підприємництва та багатих людей” – мрія Володимира Поперешнюка.

Тому зараз основна задача, на думку Володимира, зробити все можливе, аби створити:

  • найкращу країну для людей із захищеним правом власності
  • країну прогресивних підприємців, які легко ведуть свій бізнес, мають свободу дій та створюють нові блага для людей.

В рамках SUP DAY FORUM LVIV був проведений благодійний аукціон, де зібрано 627 000 грн для ГО “Аеророзвідка”, яка впроваджує інновації та допомагає військовим освоювати нові технології в боротьбі з ворогом. Це потужна спільнота діючих військовослужбовців та ветеранів, а також більше 400 залучених експертів, що працюють над створенням української “Армії майбутнього” через розвиток роботизованих та інноваційних можливостей.

Традиційно SUP DAY FORUM LVIV став потужним майданчиком для якісного нетворкінгу, джерелом натхнення та нових бізнес-ідей, про які ми неодмінно почуємо на майбутніх подіях Спілки.

Спілка українських підприємців (СУП) – найбільша об’єднана сила українських підприємців, яка створена за межами політичних інтересів з метою формування сприятливого бізнес-середовища, захисту інтересів та популяризації інновацій серед представників малого, середнього та великого бізнесу України.

Партнери заходу: 

Стратегічний партнер заходу – Нова пошта, Генеральні партнери: Dynasty Investment group, OLX Україна, Офіційні партнери – Мультимаркет “Аврора”, Галузевий партнер – Winner Leasing

Інформаційні партнери: ТОВ “Вчасно Сервіс”, НАБУ, ТОВ “Ю-Контрол”, Бізнес-школа УКУ (LvBS), Твоє Місто, Lviv IT Cluster та інші.

Готель-партнер – Citadel Inn, водний партнер – ТОВ Підприємство з іноземними інвестиціями “Еконія”, кавовий партнер – Bacara Roastery, транспортний партнер – Uklon.

Нагадаємо, в Україні оголосили грант для підприємців, які створять робочі місця для жінок, які постраждали від домашнього насильства.

Фото: SUP DAY FORUM LVIV

Коментарі

Суспільство

В Україну повернули дітей за посередництва Держави Катар

Опубліковано

В Україну повернули дев’ять дітей та 20-річного юнака із братом у межах затвердженого плану Bring Kids Back UA. Повернення відбулося із посередництвом Катару.

Про це повідомив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Вік дітей, яких повернули, від 13 до 17 років. Деякі з них мають інвалідність та тяжкі захворювання.

«Сьогодні ми вже зустріли дітей, яких із батьками чи законними опікунами розділила лінія фронту та окупанти. Повернуті українці з Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та Криму. Деякі з повернутих дітей на початок повномасштабного російського вторгнення в Україну перебували в Олешківському дитячому будинку-інтернаті. Згодом їх окупаційна влада вивозила до міста Скадовськ та росії», — написав Дмитро Лубінець.

Читайте також: В Україні проходить «Бігозбір»: кожен кілометр конвертується в 10 гривень на допомогу військовим

Фото: Дмитро Лубінець

Омбудсман додає, що один із хлопців, який сьогодні повернувся в Україну, втратив тата, котрий захищав Україну під час російського вторгнення. Дехто з дітей уперше за довгий час побачить рідних, які несуть службу в різних структурах України. А деякі повернулися до дідуся з бабусею, адже саме вони можуть подарувати щасливе дитинство на рідній землі.

У телеграм-каналі Дмитро Лубінець повідомляє: «Якщо ваша дитина зникла, і ви як законний її представник не знаєте її місця перебування, — обов’язково повідомте про цей факт Національну поліцію України за номером 102. Якщо ж ви переконані, що дитину депортували на РФ, чи вона перебуває на ТОТ, то окрім поліції варто повідомити й нас — Офіс Омбудсмана».

Нагадаємо, що Міністерство соціальної політики запустило онлайн-сервіс для надання послуг: які функції доступні

Фото: Дмитро Лубінець

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Київщині відновили 210 закладів освіти, ще 30 — відбудовують

Опубліковано

На Київщині відновили 210 закладів освіти, які пошкодили або знищили росіяни у 2022 році. Ще 30 закладів наразі відбудовують.

Про це повідомив перший заступник голови Київської ОДА Микола Бойко.

З 30 закладів освіти деякі відновлюють міжнародні партнери, органи місцевого самоврядування та в рамках урядових програм. Київська ОВА є замовником робіт з відновлення 24 навчальних закладів, серед них:

  • десять об’єктів відновлюють коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії;
  • три школи у Броварському та Вишгородському районах капітально ремонтують коштом UNITED24.
  • 11 освітніх закладів відбудують коштом Європейського інвестиційного банку в рамках «Програми з відновлення України».

«Для того, щоб повністю відновити освітній фонд, нам залишилося знайти кошти для відбудови ще 5 об’єктів: трьох шкіл, дитячого садка та профліцею. Наразі активно шукаємо фінансування. Впевнений, що зовсім скоро абсолютно всі навчальні заклади відкриють двері для своїх вихованців», — зазначив Микола Бойко

Нагадаємо, що Міністерство соціальної політики запустило онлайн-сервіс для надання послуг: які функції доступні.

Фото: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Жили за кілометр від кордону з рф: на Сумщині евакуювали психоневрологічний інтернат та знайшли йому новий дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Раніше Атинський психоневрологічний інтернат був розташований на кордоні з Курською областю. На початку повномасштабного вторгнення росіяни брали в оточення Сумську область і вже окуповували сусідні села. Згодом почали обстрілювати й інтернат, де мешкали 80 чоловіків.

Коли росіяни повністю зруйнували житловий комплекс, мешканців закладу евакуювали до Білопільської громади. За півтора місяці працівники інтернату зробили все можливе, щоб на новому місці люди з ментальними порушеннями відчули себе вдома. Як їм це вдалося, читайте в ШоТам.

На роботу під дулами автоматів

«24 лютого о 8:30 ми були в інтернаті, коли в Рижівці вже стояли танки, які обстрілювали прилеглі території. Підопічні перебували в бомбосховищі, яке тоді всіх врятувало. Я колишній військовий, тому знав, що на нас може чекати з боку росії», — розповідає директор психоневрологічного інтернату Олег Терещенко.

Директор Атинського психоневрологічного інтернату в новому приміщенні Олег Терещенко. Фото: ШоТам

Олегу довелося двічі домовлятися з озброєними росіянами, щоб ті пропустили працівників на роботу. Комірниця Наталія Панікар жила в Рижівці на кордоні з росією та працювала в Атинську, поки не почалось повномасштабне вторгнення: 

«24 лютого я на роботу йшла під дулами автоматів — у наше село зайшли росіяни. Спочатку було тихо, а потім почали обстрілювати домівки».

Перший обстріл інтернату Олег запам’ятав на все життя — це сталося в ніч перед Великоднем 23 квітня 2022 року.

«Наші працівниці пекли паски та готували інші страви. Почався обстріл з міномета, потім з великокаліберного кулемета — тоді найбільше постраждали їдальня та медичний пункт. Усіх одразу евакуювали в бомбосховище», — пригадує Олег. 

Згодом кількість обстрілів лише збільшувалася — Олег нарахував щонайменше сім. Увесь цей час директор інтернату разом з керівництвом Сумської ОВА шукав приміщення для евакуації. Одні з вимог — розташування якнайдалі від кордону з росією та наявність бомбосховища.

Атинський психоневрологічний інтернат після чергового обстрілу. Фото надала Людмила Совенко

«У ніч з 3 на 4 липня 2022 року росіяни повністю зруйнували житловий корпус та їдальню — це був восьмий обстріл. Мешканці інтернату перебували в бомбосховищі, проте четверо чоловіків постраждали — ми негайно надали їм медичну допомогу. А вже вранці разом з ДСНС та ОВА вивозили людей у Білопілля»

Спершу евакуювалися в дитячий психоневрологічний інтернат. Під час виїзду в кожного мешканця закладу була своя тривожна сумка з усім необхідним. 

Врятували не лише людей, а й тварин 

На території інтернату вели господарство, завдяки якому мали м’ясо, молоко, овочі та мед. Працівникам вдалося вберегти та під обстрілами перевезти тварин.

Завідувач підсобного господарства Олексій Прокопченко розповідає:

«Ферми вже не існує — лише стіни стоять без даху. На жаль, були поранені свині та кінь. Ми евакуювали ферму вже після обстрілів інтернату — перевозили тварин своїми силами протягом тижня в порожні сараї в Білопіллі. Проте там теж були обстріли, тому вирішили перевезти їх у безпечніше місце в громаді».

У новому приміщенні зробили ремонт і перегородки, щоб тваринам було комфортно. Зараз господарство налічує 50-60 корів разом з телятами, 75 баранів, овечок і свиней. Доглядають за ними працівники інтернату та його мешканці. 

Мешканці Атинського психоневрологічного інтернату допомагають по господарству. Фото надала Людмила Совенко

Продукцію використовують для мешканців інтернату, а також продають місцевим жителям. Залишки молока здають у молочарню.

«На новому місці ще багато роботи, щоб привести все в порядок. Проблема в тому, що тут немає землі, щоб заготовляти корм, а в Атинську поля не обробляються», — каже Олексій.

Як за півтора місяці працівники переобладнали школу під інтернат

Олег Терещенко кожного дня шукав для своїх підопічних новий дім. 23 серпня працівники та мешканці переїхали до приміщення, де раніше була школа й дитячий садок. 

«Наближалася зима, тому насамперед займалися теплозабезпеченням і водовідведенням. Раніше в школі було менше ніж 50 учнів, тому частина приміщення була відключена від опалення. Нам допомогли підрядники з установки котельного обладнання, а все інше ми робили своїми силами. За півтора місяця побудували котельню, переробили повністю систему опалення, заново провели водопостачання та каналізацію», — перелічує Олег.

Школа, куди переїхав Атинський психоневрологічний інтернат. Фото: Людмила Совенко 

Зрештою приміщення відновили та пристосували для мешканців інтернату. Також своїми силами та за допомогою благодійних організацій побудували банно-пральний комплекс. З цим допомогли у фонді «Право на захист».

Міжнародна організація з міграції (МОМ) надала закладу стільці та кошти на придбання нових ліжок, столів і шаф для одягу. Білопільська громада виділила гроші на заміну всіх вікон. Тепер у закладі мешкає 130 чоловіків. 

«Це спасіння для села»

Людмила Совенко була директоркою школи, а коли туди переїхав психоневрологічний інтернат, стала заступницею його директора з надання соціальних послуг:

«Я одразу підтримала ініціативу, щоб інтернат переїхав до нас, адже це спасіння для села, — інакше школа б просто пустувала, заросло б усе чагарником. Також близько 40 людей працевлаштувалися. Село знову оживає», — розповідає Людмила. 

Нові спальні кімнати Атинського психоневрологічного інтернату. Фото надала Людмила Совенко 

Старша медична сестра Оксана Глазун почала працювати в інтернаті, коли той переїхав: 

«Мешканці інтернату всього боялися та були дратівливі через переїзд. Серед них були поранені: в одного зламана ключиця, а в іншого — нога. Тепер вони адаптувалися — це було нелегко. Усе одно хлопці кажуть, що хочуть додому. Психолог продовжує з ними працювати».

Комірниця Наталія Панікар та ще деякі працівники залишилися в Атинську, щоб заготовляти овочі, адже думали, що мешканці інтернату повернуться.

«У вересні почалися сильніші обстріли, і ми також переїхали до Білопільської громади. Моя домівка нещодавно згоріла. У нас була надія, що повернемося, але вже нікуди — села немає, його розбивають і спалюють», — ділиться Наталія. 

Мешканці Атинського психоневрологічного інтернату на заняттях до Дня миру. Фото надала Людмила Совенко 

Директор закладу каже, що планів мають багато, тому потроху будуть їх втілювати, але на це потрібні кошти. Проте вони не стоять на місці — весною посадили біля школи понад 200 фруктових дерев.

«Цей заклад уже передали нам у постійне користування — тепер це наш новий дім, тому плани будуємо з врахуванням цього. Наша безпека залежить від ситуації на полі бою. Я сподіваюся на перемогу України та розвиток нашого інтернату в новому приміщенні»

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Підйомні» для киян та пекельна БЗВП: досвід рекрутингу до війська головреда ШоТам Сергія Колеснікова

27 червня Сергій завершив робочі справи, зідзвонився через відеозв’язок з усіма друзями, зібрав речі та...

Суспільство1 місяць тому

Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук

Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень...

Суспільство1 місяць тому

Ровесники незалежності: що про українську свободу говорять ті, хто виборює її просто зараз

Що таке «незалежність», водночас просто і складно пояснити. У цьому слові криються мільйони думок, людських...

Суспільство2 місяці тому

«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах

Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових,...