Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Сім безлюдних українських островів, де вас ніхто не потурбує

Опубліковано

Отримати у своє користування цілий острів – із білосніжними пляжами та ідеально чистою водою! І жодних тобі відпочивальників чи продавців креветок. Таке можливо не на Мальдівах за мільйони доларів, а в Україні і безкоштовно. 

Якщо ви втомились не тільки від роботи, але і від людей – вам точно сюди. 

На цих островах вас дійсно ніхто не потурбує. Крім дельфінів, сайгаків, муфлонів та, можливо… президента. 

Острови, де не побачите нікого, крім…

Крім диких свиней і муфлонів (острів Джарилгач)

Джарилгач вважається найбільшим островом в Центральній Європі. Його площа – 62 квадратних кілометрів

Останнім часом Джарилгач часто включають у різноманітні підбірки для мандрівників, присвячені дикому відпочинку. Що казати, ми також грішили цим у матеріалі про дев’ять місць для відпочинку, що можуть замінити вам Мальдіви і Швейцарію. 

Але це все тому, що навіть не всі херсонці знають, що мають змогу за кілька годин дістатись до, без перебільшення, справжніх українських Мальдівів!

Це не просто острів з чистими пляжами, неймовірно зоряним небом і легеньким нальотом цивілізації – це ще і заповідник міжнародного значення. Хоч раз за подорож – але ви зустрінете тут когось із оленів, муфлонів чи диких коней. 

Читайте також: Подорож наосліп: як працює організація секретних турів Україною

А якщо не подбаєте про те, щоб заховати як слід запаси їжі – її зжеруть нахабні острівні свині, поки ви дріматимете в палатці. 

Тут можна замовити екологічне сафарі і подивитись на старий маяк, зведений за проектом учня самого Ейфеля.

Крім рапанів та диких коней (Острів Тендра)

Кажуть, тут можна побачити найзоряніше небо в Україні

Ну, майже безлюдний. Знаходиться цей острів-коса біля берегів Херсонсонщини. Десь на західній частині острова є три населених пункти –  Лабаз, Військова частина та Маячне селище, де живе із двадцять людей. 

Через те, що до материкової України від острова кілька метрів моря, Тендру часто називають косою. Раніше острів вважався місцем тренувань героя троянської війни – невразливого Ахілла, колись на його честь на острові влаштовували мініверсію Олімпійських ігор – так звані Ахіллеї. 

Читайте також: Страшно красиво: 9 містичних місць в Україні

Сьогодні велика частина Тендри входить до складу Чорноморського Біосферного Заповідника, тому всюди тут відпочивати не можна. Безперешкодно можна потрапити тільки у західну частину коси  – і це лиш пара кілометрів навколо маяка

Бувалі мандрівники кажуть, що варіантів для прогулянки по Тендрі є цілих три: вліво підете, на закриту територію потрапите, вправо підете – через 70 кілометрів до Залізного Порту дійдете. Або можна пройти острів поперек і потрапити на протилежну – і більш похмуру – сторону острова.

Тут гніздяться найрідкісніші види птахів і спокійно походжають тварини, занесені до Червоної книги. Любителі риболовлі ж можуть натрапити тут на білугу, севрюгу чи руського осетра – у такому разі руки геть, бо усі ці види риб занесені до Червоної книги.

Кажуть, тут найкраще в Україні вночі видно зіркове небо.

Читайте також: Дев’ять місць для відпочинку, що замінять вам Мальдіви і Швейцарію

Крім президентів та оленів (Острів Бірючий)

На острові є справжнісінька президентська дача, побудована ще за часів Хрущова. Всі українські президенти любили тут відпочивати

Острів Бірючий є частиною Азово-Сиваського національного природного парку, тому тут спокійно собі живуть рідкісні види птахів і тварин.

Назва острова походить від слова “бірюк”, що означає “вовк-одинак”. Щоправда, навряд чи на стежках острова ви зустрінете саме вовка, але от на оленів під час прогулянки чи на єнотовидного собаку натрапити можете. Але обережніше з ними: як-то кажуть, якщо довго вдивлятись в оленів, вони починають вдивлятись у вас. 

Відсутність людей, буквально бірюзова вода, чисті пляжі. А де прекрасна місцина, там і… дача для президента напоготові.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 8 місць неподалік від Києва

Сьогодні вглиб острова можна пробратись тільки з екскурсією

Так, на острові є справжнісінька президентська дача, побудована ще за часів Хрущова. Подейкують, що тут відпочивали всі українські президенти незалежної України, а Леонід Кучма та невдалий диктатор  Янукович навіть полюбляли влаштовувати тут полювання (а от чи законне, це вже інше питання). 

Ще на острові є древні скіфські кургани і кам’яні баби – вчені вважають, що неподалік колись жили царські скіфи. 

Сьогодні потрапити на острів можна тільки з екскурсією. Звісно, можна відправитися і самостійно. Але тоді доведеться якось домовлятися з охороною. Офіційно ж територія парку є режимним об’єктом і доступ сюди заборонений. 

Крім археологів (острів Березань)

В античні часи острів був втричі довше і всемеро ширше

Березань — це безлюдний острів Чорного моря, у двох кілометрах від Очакова Миколаївської області. Завширшки він 1,5 кілометра, завдовжки – 850 метрів. Від нього до материкової України – села Рибаківка – 4 кілометри по воді. 

Острів входить до складу Національного історико-археологічного заповідника України «Ольвія».

В античні часи Березань був півостровом, і саме тут розташовувалось знамените давньогрецьке місто Борисфен.  

Щороку море «з’їдає» до 50 сантиметрів березанського берега. По розташуванню кам’яних рифів, які є силуетом колишньої частини острова, видно, що колись острів був рази втричі довше і всемеро разів ширше.

На сьогодні на острові є працюючий Березанський маяк, а ще дикий пляж, де можна відпочити та порибалити, а також заночувати з наметом. А біля скелястих берегів Березані любителі активного відпочинку займаються дайвінгом.

Крім фламінго (острів Чурюк)  

Спочатку орнітологи вважали фламінго залітними. Але вже кілька років вони повертаються на острів

Назва острова Чурюк у перекладі з тюркської – “гнилий”. Від берегів Новотроїцького району Херсонської області до острова – 1,2 кілометри. Саме сюди ось уже кілька років прилітають гніздитися фламінго! 

Ці прекрасні біло-рожеві птахи аж ніяк не характерні для українських широт, і, як правило, були залітними. Але у 2017 році орнітологи помітили на Чурюку гніздів’я трьох пар фламінго.  

“На острові Чурюк і в його околицях їжі для цього виду пернатих в достатку. Питання тільки в тому, щоб браконьєри їх не турбували “, – говорять в Азово-Чорноморської орнітологічної станції.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі