Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Сію-вію зеленесенькі: сім українських брендів, які роблять одяг, взуття та їжу з конопель

Опубліковано

Не курять коноплі, а їдять, роблять з них взуття, одяг, текстиль та косметику. Мова йде про українські бренди, які відроджують етнічні традиції вирощування та переробки конопель. Ще здавна наші предки завдяки коноплям одягались, харчувались та навіть лікувались. Згодом це забулось. Але зараз українські бренди взялись відновлювати давню традицію і створюють продукцію з цієї рослини. І так, це цілком законно, адже технічні коноплі безнаркотичні, містять багато вітамін та корисних властивостей. Тож, давайте знайомитись з українськими виробниками різноманітної продукції з конопель. 

1. Покурити шнурки, або конопляне взуття від Jo Hemp

Денис Бурдейний, засновник бренду Jo Hemp вже майже 20 років займається бізнесом на коноплях. Спочатку це було акціонерне товариство, яке займалось посівом конопель та інших агрокультур. Створювати конопляні джгути та канати для мореплавства, але товари стали не популярними, тому підприємство змінило напрямок і почало створювати текстиль, а згодом і взуття з технічних конопель. Взуття повністю створюють з власної сировини. Підприємство має 100 гектарів полів, а також власний завод з первинної переробки. 

Конопляна тканина відмінно дихає, при цьому зберігає постійну температуру, що дозволяє уникати перегріву в спекотну погоду і переохолодження в холодну. Це робить взуття з конопель універсальним, оскільки його можна спокійно носити як у спеку, так і коли на вулиці стає прохолодніше. Антибактеріальні властивості, якими володіє взуття з конопель торгової марки Hanftek, запобігають утворенню неприємних запахів і всякого роду грибкових інфекцій. 

Конопляне взуття від українського бренду знайшло своїх поціновувачів не тільки у нас, а й за кордоном. В асортименті є чоловічі та жіночі кеди, кросівки, чобітки, сліпони. Та й ціни на конопляне взуття досить приємні – від 300 до 2000 гривень. 

2. Конопляні смаколики від Hemps Lab

У крафтовій майстерні Hemps Lab можна знайти будь-яку продукцію з конопель – одяг, взуття, аксесуари та навіть смаколики. Житомирський майстер Олег Земнухов ще 20 років тому поставив собі ціль відродити конопляне виробництво. 

“Я пам’ятаю момент, коли мої друзі з творчої спільноти замовили собі через інтернет конопляні речі з-за кордону. У нас це було ще не популярно та і моди на еко як зараз не було. Це підсмикнуло мене поцікавитись та пошукати, а де ж поділись наші коноплі, адже в давнину вони були одними з основних сільськогосподарських культур”, – каже Олег Земнухов.

Читайте також: Взуття, одяг та халва з конопель: як житомирський майстер відроджує давнє ремесло

В основному виробництво Hemps Lab зосереджене на взуття та одязі. Але нещодавно почали створювати і їжу з конопель. Зараз тут можна купити халву та мед з насіння конопель. Також майстер експериментує і з конопляним сиром. Ціни на одяг та взуття в середньому 2000 гривень, на аксесуари – 600-800 гривень, а на солодощі – 50-60 гривень. 

3. Bosston – штори та постіль з конопель

Bosston – це справжній конопляний бутик. Конопляна тканина має антибактеріальний та протигрибкові властивості, не є алергеном. Крім того, чудово затримує тепло та дозволяє тілу дихати. Саме тому з конопель здавна наші предки шили собі не тільки одяг, а й постільну білизну. 

У бренду Bosston можна знайти комбінезони сукні, пальта, блузки, піжами з рослинного волокна для жінок, чоловіків та дітей. Також є лінійка торбин, рюкзаків та взуття, яке створене без жодного синтетичного матеріалу. У бренду можна придбати конопляну косметику, але справжньою фішкою є постільна білизна та штори! Такі штори довговічні, чудово закривають сонячне проміння, а завдяки пористій структурі у приміщенні навіть з закритими шторами буде хороша вентиляція. Ціни на вироби від 300 гривень за аксесуар, до 8000 гривень за конопляну ковдру. 

4. Конопляні шуби від DevoHome

Ви точно чули про цей український бренд, який першим у світі розробив інноваційний замінник тваринного хутра. Так, саме з конопляного волокна. Компанію DevoHome заснувала Оксана Дево у 2013 році. Дізналася про завод в Україні, де вирощують технічні коноплі, виробляють нитку і конопляне волокно, але не роблять з них готові вироби. Тому вона вирішила ситуацію виправити. А власний досвід боротьби з алергіями підштовхував до того, щоб зробити продукт як для себе – виключно натуральний текстиль в стильному, приємному дизайні. Коноплі вирощують на Полтавщині без пестицидів. 

Першим продуктом став натуральний плед з конопель,  а далі додались і подушки, дитячий текстиль та одяг. Зараз бренд пропонує будь-який текстиль, товари для кухні, аксесуари, штори та навіть конопляні повідки для тварин. 

Читайте також: Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти

Найбільш несподіваним товаром є шуби із конопель, які зовні мало відрізняються від натурального хутра, але є чудовою екологічною альтернативою. Конопляне хутро розкладається набагато швидше, ніж синтетичне. Воно має натуральний вигляд і природний колір, що нагадує необроблену овчину. А ще тепле, дихаюче, регулює вологообмін і легше, ніж натуральне. А ще шубу можна прати! Така шуба коштує 13 000 гривень, текстиль – від 2000 гривень, а аксесуари – від 100 гривень. 

5. Натуральна косметика з конопель

Натуральна косметика все більше стає популярною в Україні. Але чи користувались ви колись засобами з конопель? Таку взялася робити українська косметична компанія разом з Асоціацією “Українські технічні коноплі”. 

“Головною особливістю конопляного насіння є корисні компоненти, які є у його складі: велика кількість поліненасичених жирних кислот, калейдоскоп вітамінів, мінералів та амінокислот. Це означає, що за ефективністю крем з канабісом може конкурувати з антивіковою сироваткою або процедурами для профілактики і розгладження зморшок. При цьому, через те, що ми використовуємо насіння технічних конопель, ніяких психоактивних ефектів використання конопляних продуктів не дає”, – розповідають засновники компанії Натуральна косметика. 

Таку косметику можна придбати в магазині “Конопляний супермаркет” – це онлайн-майданчик, де представники асоціації “Українські технічні коноплі” виставляють для продажу свої продукти та за допомогою якого визначаються симпатії покупців.  Лінійка косметики тут досить широка – є і креми, і мило, і скраби з конопляними висівками, і мочалки, і засоби для волосся. А ціни вас приємно здивують – в середньому 100 гривень. 

6.  S.Lab: замість пластику – коноплі та міцелій грибів

У цій добірці ми не могли не згадати про український стартап  S.Lab, який робить  посуд, декор, будматеріали та навіть меблі з екологічного матеріалу. А саме з міцелію грибів та технічних конопель.  Цей матеріал дуже екологічний, адже розкладається у ґрунті буквально за місяць-півтора та може повністю замінити пластик.

“Отриману субстанцію ми поміщаємо у таку форму, якої буде наш майбутній виріб. Припустимо, нам потрібна цеглина – тоді ми використовуємо прямокутник. Там міцелій починає рости. Він харчується субстратом – технічними коноплями, розростається, з’єднуючи частинки субстрату та заповнює собою всю форму. За 5-7 днів ми дістаємо продукт”, – кажуть засновники бренду Юлія Бялецька та Євген Томілін.  

Читайте також: Замість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу

Горщики під квіти з грибного міцелію та конопель коштують 250 гривень. Ми звикли купувати пластик за такою ж вартістю. А тут екологічна альтернатива. Звуко- і термоізоляційні панелі – 800 гривень за метр квадратний. Це еквівалентно будь-якому іншому матеріалу для звуко- та термоізоляції.  А ще тут можна купити екологічні іграшки на ялинку, лампи, люстри, стільці та вішаки для одягу. І все це з конопель та грибів!

7. Конопляні суперфуди від Екосвіт

Свою діяльність фермери Юрій та Ірина Колесники розпочали ще у 2006 році. Спочатку вони посадили 70 га технічних конопель, а згодом навчились виробляти з них протеїн, сир, олію, борошно, висівки, лущене насіння, халву, майонез, конопляну сіль і навіть ікру. 

Нині господарство Екосвіт перебудовує свою діяльність на подальшу розробку та продаж устаткування для переробки конопляної продукції. Створенням та модернізацією існуючих зразків фермер займається особисто.

Тому тут ви можете купити олію, лущене насіння, насіння для вирощування. Насіння коштує від 30 гривень за кілограм. 

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі