Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Взуття, одяг та халва з конопель: як житомирський майстер відроджує давнє ремесло

Опубліковано

Коноплі – надзвичайно універсальна рослина. Колись наші пращури вживали її в їжу, ткали сукно, шили взуття та навіть робили ліки. Згодом це позабулось. Та на початку 2000-х житомирський майстер Олег Земнухов поставив собі ціль відродити конопляне виробництво. Зараз у його майстерні Hemps Lab можна знайти взуття, одяг, аксесуари та навіть смаколики – сир і халву з цієї рослини. А серед поціновувачів робіт майстра чимало замовників з усіх куточків світу та навіть третій президент України.

Олег Земнухов

Олег Земнухов

Дизайнер з Житомира, власник крафтової майстерні Hemps Lab, де виготовляє екологічні одяг, взуття, а також смаколики з конопель.

Торгував взуттям на ринку та вчився шити з конопель

Мій шлях у цій сфері розпочався років 20 тому. Я пам’ятаю момент, коли мої друзі з творчої спільноти замовили собі через інтернет конопляні речі з-за кордону. У нас це було ще не популярно та і моди на еко як зараз не було. Це підсмикнуло мене поцікавитись та пошукати, а де ж поділись наші коноплі, адже в давнину вони були одними з основних сільськогосподарських культур.

Читайте також: Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти

Так я знайшов Інститут луб’яних культур при НАН України, який тоді займався селекцією і вивів ненаркотичні коноплі. Я почав з ними певною мірою співпрацювати – їздити на конференції та заходи, які вони влаштовували. Потім вступив до університету технологій і дизайну, бо ж одна з наукових співробітниць тоді серйозно займалася впровадженням у виробництво конопляного волокна. Саме вона і підштовхнула мене вчитись. Паралельно у ті часи я допомагав сестрі та торгував взуттям на ринку. Так я вчився, працював і експериментував з конопляними виробами. Напевно завдяки роботі першим моїм продуктом стали черевики. Та й досі взуття – це основний напрямок роботи нашої майстерні. 

Майстерня, де шиють з конопель

Крафтова майстерня Hemps-Lab – це місце, де ми виготовляємо вироби із конопель. У нас досить широкий асортимент. Це і одяг, і взуття, і аксесуари, сумочки, головні убори. В експериментальному варіанті ми навіть робимо халву, сир та мікрогрін з конопель. А знаходимось ми у Житомирі.

коноплі
Основний напрямок майстра – виготовлення взуття. Він може зшити з конопель будь-яку модель – від високих чобіт до мокасин та туфель на підборах

Тут я також проводжу майстер-класи для дітей. Я вчу їх прясти – виготовляти нитки із тих рослин, які нас оточують. Це і коноплі, і кропива. Мене запрошують у табори, школи, а час від часу уроки проходять і в самій майстерні. Це, до слова, невеличке приміщення – десь 30 метрів квадратних. В планах у мене перетворити його на таку собі конопляну хатку, куди можна завітати, подивитись процес виготовлення речей, скуштувати смаколики, спробувати конопляний смузі. Для цього треба трохи добудувати майстерню, знову ж таки з конопляних матеріалів.

Навіть президент повернувся за другою парою взуття

За час роботи я виокремив два типи клієнтів, які цікавляться конопляним взуттям. Перші – це поціновувачі етно. Зазвичай це якісь творчі колективи, що виступають на сцені. Вони замовляють щось з українськими народними мотивами. Завдяки цьому ми навіть почали займатись реставрацією одягу та взуття. І другий тип – це звичайні люди середнього достатку, що цінують комфорт, натуральність та екологічність. 

коноплі
Стильні конопляні чоботи з крафтової майстерні Hemps Lab

Також часто приходять замовлення з-за кордону. Я відправляв вироби в США, Канаду, Європейські країни та навіть Австралію. В Україні теж вистачає замовлень. У часи президентства Віктора Ющенка він на одному з фестивалів підійшов до моєї лавки та купив пару конопляного взуття. Через деякий час ми знову зустрілись вже на Сорочинській ярмарці. Йому так сподобались черевики, що він повернувся за другою парою. 

Речі, що лікують

Подібні речі та взуття – це не тільки екологічно, а й надзвичайно корисно. Ви знали, що саме на стопі у людини найбільше потовидільних залоз? А коноплі мають гарну поглинальну властивість. Ноги у такому взуття не так пітніють і не подразнюються. Ще такі речі мають своєрідну антисептичну та знеболювальну дію. Словом, один раз спробувавши поносити, ви відчуєте суттєву різницю. 

Читайте також: “Mожна покурити шнурки?” Три історії про те, як побудувати бізнес на коноплях

Для тих, хто постійно на ногах – це справжня знахідка, адже стопи не так втомлюються та дихають, тож ніяких неприємних запахів не утворюється. Можна навіть не взуття з конопель використовувати, а лише устілки. Такі ми теж робимо. Свого часу ми навіть запатентували їх, адже там унікальна профілактична технологія. Вони з масажним ефектом, що стимулює та дає певний заряд бадьорості. 

Лайфхаки з пряжі від предків 

Всі матеріали для своїх виробів я знаходжу в Україні  – я співпрацюю з фермерами, які засівають технічні коноплі. Вони надають сировину. Окрім того, я використовую старі домоткані полотна. Я шукаю де у кого залишились рушники або сукно. Часто це ще довоєнні речі, але це дійсно якісний матеріал. Наші пращури робили на совість. Це, до слова, ще одна родзинка нашої майстерні – з одного боку речі нові, з іншого – вони з історією. 

Пан Олег проводить майстеркласи для дітей – вчить прясти нитку з конопель та кропиви

Спочатку я був лише дизайнером, згодом навчився всіх процесів – і прясти, і ткати. Десь проходив стажування в майстрів з ткацтва, десь мені розповідали друзі або знайомі. Так у бабусь в нашій Житомирській області я знайшов старовинний ткацький верстат – мені показали, як його скласти, як працювати, і зараз він служить у моїй майстерні. 

А коли я почав брати участь у виставках, до мене підходили люди, розповідали та згадували, як їхні батьки обробляли коноплі, як виготовляли пряжу. Я збираю такі лайфхаки, потім перевіряю їх на практиці. Зараз я, наприклад, експериментую з волокном. Мені привезли цілу кіпу, воно трохи почорніло і вже не придатне до використання. А я його прочісую, промиваю і виготовлятиму нитку. Я вже бачу, що вона виходить м’якіша за звичайну.

Демократичні ціни та суто ручна робота

У виробництві конопляних речей немає нічого складного. Є, звичайно, своя специфіка, але це майже нічим не відрізняється від роботи з текстилем. Взуття, наприклад, робиться як і звичайне. Спочатку малюється дизайнерський ескіз, а потім за ним шиється модель. Одну пару взуття, в принципі, можна виготовити за два-три дні. Залежить від складності замовлення. Ми робимо як прості класичні моделі – кеди, мокасини, так і більш складніші речі – чобітки з елементами вишивки або декором. 

Ціни ж у моїй майстерні демократичні. Враховуючи, що це ручна робота і екологічні матеріали, пара взуття коштує в середньому 1 500 гривень, чоботи – трохи дорожче.

Як я вже казав, я самостійно навчився всіх процесів, тож коли мало замовлень, я сам все виготовляю, коли багато – запрошую знайомих майстрів, які мені допомагають. Це зовсім невеличка команда з кількох осіб. 

Конопляний суперфуд

Їжу з конопель я почав робити відносно нещодавно і ще не поставив виробництво на потік.  Звичайно, товари продаються, але бувають ще у роботі заминки – то міжсезоння, то у постачальників закінчується сировина. 

Зараз експериментую з конопляним сиром. Знаєте, як з соєвого молока роблять соєвий сир. Так само можна і з конопель. Такий сир, правда, не сильно тримається в купі – він виходить розсипний.   

А от халва – це справжній суперфуд. Її не можна за раз з’їсти пів кілограма, ні. Я роблю кульки грам по 20. Дві-три кульки, й людина наїлась. Вони надзвичайно ситні. На додаток містять Омега 3, 6, 9, амінокислоти та багато інших поживних речовин.

Робиться така халва з ядер конопляного насіння перетертих з медом. Ніякого цукру. Мій знайомий фермер збирає мед біля конопляного поля. І саме з такого меду виходять дуже смачні цукерки. Смак у них доволі цікавий. Залежно від насіння, він може мати гіркуватість, але дуже незначну. Халва доволі масна, адже конопляне насіння олійне – з нього виділяється багато олії. 

Конопляні крокси за мотивами Лесі Українки

Карантин, звичайно, змінив специфіку нашої роботи. Раніше літо було часом фестивалів та ярмарок, та й взагалі я орієнтувався на виїзд. Зараз же ми переважно робимо речі під замовлення. Але у всьому є свої переваги. З’явився додатковий час для експериментів. Так у цьому році я планую випустити колекцію екологічного взуття “Лісова пісня”. По-перше, 2021 – ювілейний рік Лесі Українки. По-друге, вона у своїх творах дуже гарно описала взаємозв’язок людини та природи. 

Читайте також: Як українська конопляна косметика підкорює Європу

Це буде щось на кшталт кроксів, але не зовсім. Декілька років тому мені подарували старовинні постоли (взуття, що побутувало в Україні на початку ХХ сторіччя, – Ред.) з конопляної мотузки. Я хочу їх повторити. Це буде взуття без гуми, з натуральним клеєм і всіма матеріалами рослинного походження. Якщо вийде гарна колекція, може на якомусь показі й побачимо її цього року. 

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі