Колись односельці та колеги-фермери кепкували з родини Карацюбів, бо ті відмовилися від гербіцидів і дозволили своїм полям зарости бур’янами, а корів взагалі роздали односельцям на 3-річну перетримку з умовою, що ті молоко та телят лишатимуть собі.
Що сталося з фермерами, які не побоялися йти за своєю мрією, та як можна зробити новий бізнес на печі, дивіться у відео ШоТам!
Щоби здійснити свою мрію, ця родина всіх корів і дозволила власним полям зарости бур’янами. Але тепер на їхню ферму з усіх усюд їдуть вчитися збивати живе масло.
Василь і Світлана Карацюби – фермери з селища Короп, що на Чернігівщині. У 90-ті Василь відновлював господарство на базі занедбаного колгоспу. Чоловік навіть запросив до себе колегу-фермера зі США, аби втілити нові ідеї.
“Протягом пів року він робив аналізи ґрунтів, води, біорізноманіття і за деякий час він надав свої рекомендації: “Чим ви повинні займатися – органічним виробництвом. У вас будуть якісні сири та якісні молочні продукти”. Але для цього вам потрібно повністю відмовитися від хімічних засобів для рослин, закрити та законсервувати ферму на три роки”, – розповіла представниця ФГ “Зелена ложка” Світлана Карацюба.
Тоді родина роздала корів, а поля перестала обробляти.
“Роздали людям корів з тією умовою, щоби за три роки вони повернули нам і корів і телят, які народилися. Ну а з полями… Коли ми перестали вносити мінеральні добрива, гербіциди, то урожайність, звісно, різко впала, поля заросли бур’янами”, – ділиться Світлана Карацюба.
Пара ризикнула і створила чи не першу в Україні органічну ферму “Золота ложка”. Але майже 10 років ніхто не цікавився органічним зерном та молоком. Люди не розуміли чому мають платити дорожче. І лише у 2008 році прийшло визнання, бо держава взялася сертифікувати органічні продукти.
Але почалося вторгнення, і через підірвані мости селище опинилося в ізоляції.
“У наших магазинах полиці стали пусті. Продуктів не було зовсім. Не було хліба навіть і наше молоко, яке ми виробляли було, як знахідка. Ми його почали розвозити для населення свого, для переселенців, особливо для мамочок з дітками”, – згадує жінка.
Родина облаштувала школу-майстерню для переробки молока у старій кузні. Коли звільнили Чернігівщину, Світлана подумала, як розвинути цю майстерню. Щоб не лише переробляти молоко, а й чавити власну олію, сушити овочі.
“Ми завжди працювали на своїх коштах, а так, як ми маленькі, то коштів ніколи не вистачало, щоб вкласти у виробництво, відкрити і розширити його. Про проєкт REARL я дізналася у Клубі ділових людей – відкрила дайджест і побачила цей пілотний проєкт, який був швидкий і підходив для нас. У нас ніби виросли крила”, – розповідає Світлана.
Світлана подала заявку й отримала на підтримку своєї ідеї 12 тисяч доларів. Придбала фасувальну машину, олійницю та сушарку. І тепер живе масло з непастеризованої сировини знову їде в Київ і навіть у Львів. А Світлана радо ділиться знаннями й дає майстер-клас всім охочим. Та вже тестує садибу для емоційного перезавантаження туристів і ветеранів.
Нагадаємо, в Одесі відреставрували історичні двері з допомогою ЗD-сканування. Дверні ручки, що пройшли шлях від 3D-сканування до відтворення, демонструють диво сучасних технологій, що втілюють історичну спадщину в латуні, яка переносить крізь століття.
Фото: Шо Там!
