А ви знали, що деякі червонокнижні рослини та птахи збереглися в Україні завдяки одному з найбагатших у 19 столітті українців з Галичини? Саме таким був Володимир Дідушицький – не лише успішним підприємцем, а й засновником Природознавчого музею у Львові та Національного природного парку-заповідника “Північне Поділля”.
Це новий випуск нашої рубрики “Нація підприємців: як українці бізнес будували”. Разом з командами проєкту “Локальна історія” та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ розбиваємо міф про «бідних і неграмотних селюків-українців», популяризуємо історію та повертаємо своє!
Біографія мецената
Володимир Дідушицький народився в 1825 р. на Вінничині в родині земельного магната Юзефа Каласантія. Його батько походив зі спольщеного українського шляхетського роду Дідушичів. За легендою, цей рід почався від князя Василька Романовича – брата короля Русі Данила.
Володимир мав слабке здоровʼя, був соромʼязливим і закритим, тож йому не пророкували визначних досягнень.
Дитинство Володимира проходило на Галичині. Він полюбив проводити час на природі та вивчати тварин й птахів. Це захоплення передалося йому від мами, яка мала колекцію місцевої флори та фауни, а також тропічних мушель.
У 1847 році, коли йому було 22 роки, він успадкував величезні статки. Це були маєтки в Австро-Угорщині, Німеччині й російській імперії. Кріпатство обурювало молодого Дідушицького, тому він став одним з перших на австрійських землях, хто в 1848 році звільнив селян.
Політична карʼєра
Він став успішним політиком – у 1876 його обрали маршалком Галичини. Це як спікер парламенту. А після одруження з польською графинею Альфонсиною став найбагатшим землевласником Галичини 19 століття.
За кордоном та вдома він називав себе Дідухом, підкреслюючи українське походження.
Через пристрасть до літератури та орнітології, він зібрав стільки екземплярів книг, згадок про птахів та памʼяток, що вони вже не поміщалися в його домі.
“Були там і палеонтологічні, геологічні памʼятки, збірки гербарію, фауни. Зрештою, і флори. Молодий Дідушицький, мандруючи в 70-80-х роках Європою, збирав такі речі”, – зазначив Павло Артимишин, кандидат історичних наук.
Зʼявилась ідея створити Природознавчий музей.
1873 року музей відкрили для науковців, а за 7 років меценат подарував приміщення та колекції місту.
Особливим елементом колекції був Михалківський скарб золотих прикрас 8-7 ст. до н.е.
Відкриття заповідника
В 1886 році Володимир створив перший у Європі заповідник. Це зберегло 200-літній буковий ліс, липу Богдана Хмельницького та рідкісного птаха – орлана білохвоста.
“Він заборонив там полювання. Навпаки – плекав те, щоб там садили якісь екзотичні рослинки, дерева, щоб там заводились тваринки”, – наголошує Павло.
А ще, з ініціативи Дідушицького в 50-х роках у Львові створили три виші: рільничий, ветеранський і лісовий.
Нагадаємо, що варто подивитися: фільми про війну і не тільки, які Україна висувала на “Оскар”.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
