Постіндустріальні міста шукають свою нову ідентичність. Раніше промислові підприємства Сходу впливали на формування культурних кодів, створення міфів, формати дозвілля містян та освітні процеси. Один за одним заводи закриваються, а мешканці мономіст мають віднайти нові цінності та стратегії розвитку, які їх об’єднають надалі. Настав час переосмислювати, пропонувати нове, заповнювати пустоти та діяти локально.
Місцеві культуртрегери взяли на себе відповідальність створити план б для своїх міст, адже попередні підходи вже не працюють, а нові не запропоновано суспільством. Культурні активісти впроваджують системні зміни, створюють на місцях хаби, проводять фестивалі, реалізують численні соціальні проєкти. Поступово силами громади занедбані сірі зони перетворюються на магніти для нових смислів й ініціативних людей.
Освітній акселератор Idea Boot Camp від фестивалю соціальних інновацій та нової музики Plan B створює умови для активних й креативних, які готові змінювати локальний контекст тут і зараз. На буткемпі засновники проєктів отримують менторську підтримку від експертів, щоб дати своїм містам культурний План Б.
Цього року 4 проєкти-випускники буткемпу з Бахмута, Костянтинівки, Лисичанська та Слов’янська отримали гранти від DG East (програма USAID «Демократичне врядування у Східній Україні») на втілення ініціатив. Як рейви, виставки на заброшках, інклюзивна школа та стріт арт лабораторія сприяють змінам у культурній реальності?
Нє_фрєска_конечно
Нє_фрєска_конечно — це стріт-арт лабораторія для тих, кого цікавить мистецтво. Художниця Маша Вишедська і менеджер культурних проєктів Ростислав Сосновий створили резиденцію для молодих художників на базі ком’юніті центру Freedom Hub, де вони можуть знайомитися та творити разом.
Коли ти граєш за своїми правилами, ти маєш контроль над змінами, – кажуть засновники стріт-арт лабораторії Нє_фрєска_конечно.
Протягом літа художники з Нє_фрєска_конечно проведуть у Бахмуті серію вуличних виставок й вже перетворюють публічні простори на галерею. Їхня мета — впливати на місто, побудувати діалог з місцевими та зробити арт майданчик доступним для тих, хто хоче долучатися до творчості.
Фінальну виставку розташують на стінах кінотеатру «Побєда». Ця локація поступово повниться мистецькими роботами, показуючи, як мистецтво може змінити занедбаний простір.
Минулого року педагоги Олена Давидова та Вікторія Шубіна зіткнулися з тим, що у місті немає просторів, де можна було б проводити зустрічі, не порушуючи умови адаптивного карантину. Так в них з’явилась ідея створити вуличний простір з альтанками FreeSky, де учні, вчителі, батьки та жителі мікрорайону зможуть спілкуватися, проводити заняття й неформальні події.
Впевнені, що діти, які відчувають довіру та власну важливість стануть дорослими, які свідомо будуватимуть своє життя та суспільство, – кажуть засновники FreeSky.
Як і попередні ініціативи, FreeSky — це реакція вчителів на запит учнів. Простір відповідає вимогам МОЗ і є доступним для людей з інвалідністю.
Аудиторія проєкту велика: мова йде не тільки про школу. Майданчик відкритий для учнів та вихователів дитячих садків і інклюзивно-ресурсного центру, представників громадських організації та діаспор міста, вихованців гуртків, мешканців мікрорайону та всіх, хто бажає продуктивно й культурно провести час.
Shum.Rave
Shum.Rave — серія масштабних вечірок, які змінюють асоціацію «Слов’янськ – війна» на «Слов’янськ – культура».
Shum.Rave виникли як відповідь на відсутність нічного культурного життя у Слов’янську та регіоні. За п’ять івентів їм вдалося об’єднати молодь, зробити Слов’янськ містом до якого приїжджають креакли з інших міст, і яке починає асоціюватися з Шумом, а не з війною.
Головне, аби люди в себе починали вірити, брати на себе відповідальність за своє життя та своє місто. Тоді всім стане краще, – кажуть засновники Shum.Rave.
Цьогоріч Shum.Rave запустили серію відео з діджеями, які грають біля знакових локацій та пам’яток східного регіону. На думку засновника Шуму Євгена Скрипника, у Донецькій області безліч місць, які можна прорекламувати таким чином для туристів України та всього світу.
Наразі Shum.Rave випускають відео про Науково-дослідний інститут високих напруг — таємничий об’єкт, закритий навіть для місцевих. Євген хоче привернути увагу до космічного екстер’єру та унікального устаткування будівлі, відкрити цей об’єкт для відвідування й проведення зйомок.
Shum.Rave доводить, що за рік можна створити проєкт, здатний змінити імідж навіть невеликого міста. Він вчить людей брати на себе відповідальність замість того, щоб перекладати її на інших.
Гарелея “Неотодрешь”
«Гарелея неотодрешь» — це експериментальний виставковий простір, повністю толерантний до молодого мистецтва. Гарелея пропонує митцям майданчик для творчості без рамок. Для вільного висловлювання художники роблять інтервенції у закинуті приміщення, підвали, квартири та незвичні для експозицій локації на кшталт відділення “Нової Пошти”.
Ми всі цінуємо свою свободу, тому хочемо, щоб «Гарелея» теж мала стільки свободи, скільки ми можемо собі дозволити, – кажуть ініціатори Галереї.
Перша виставка пройшла під відновленим мостом Лисичанськ-Сєвєродонецьк, наступні — у занедбаних історичних будівлях Рівного та Лисичанська. А цього літа «Гарелея неотодрешь» проведе 5 виставок у Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному, Маріуполі та Рівному.
“Проєкт дає можливість продемонструвати свої роботи людям, які не можуть це зробити в офіційно-комунальній площині. Головна наша цінність — свобода. Команда не замикається в певних форматах і не стримує самовираження митців. Ми разом формуємо платформу без критики чи обмежень”, – розповідає ініціатор Гарелеї Віталій Матухно.
Ініціативи випускників Idea Boot Camp поступово збирають навколо себе спільноту, знаходять своїх прихильників і послідовників. Їх поєднує прагнення до змін, небажання сидіти на місці й розуміння, що можна впливати на своє місто й грати за власними правилами. Навіть якщо результатів цієї роботи не помітно одразу, вони все одно позначаться на розвитку суспільства.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Кухні 70-х років, електричні плити та смажена їжа для дітей. Ще нещодавно такою була реальність шкіл та дитячих садочків Локачинської громади, що у Волинській області. Батьки скаржилися на якість їжі для школярів, а керівники навчальних закладів не могли самостійно забезпечити кухарів сучасним обладнанням.
Керівництво ліцеїв та міська влада Локачинської громади зуміли оновити стару систему харчування — відреставрували занедбані харчоблоки і опанували сучасне обладнання. Розповідаємо у ШоТам, як їм це вдалося.
Будівля та харчоблок 1973 року
Старозагорівський ліцей — другий за кількістю учнів у Локачинській громаді. В ньому навчається 150 дітей. Ще минулого року батьки школярів регулярно писали клопотання директору ліцею і міській раді зі скаргами на шкільне харчування, розповідає керівник ліцею Ігор Яцюк.
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнівСтарозагорівського ліцею Ірина Загірська.
«Були претензії, як від батьків, так і від служби, яка займається санітарними умовами харчоблоків. Окрім електроплити, іншого обладнання для приготування їжі для дітей в ліцеї не було. Так ми почали цікавитися іншою технікою», — додає Ігор Яцюк
Так керівництво ліцею звернулося до Локачинської селищної ради та управління гуманітарної політики.
Електрична плита у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
У 2021-му році змінилася також законодавча база, яка стосується стандарту харчування дітей у школах та садочках. Заступник селищного голови Локачинської громади Тарас Хом’як пояснив: зміна у законі зобов’язала громади забезпечити школярам здорове харчування, але з електричною плитою та без пароконвектомата — зробити це було, як мінімум, складно. Адже цей прилад поєднує у собі пароварку та конвектомат, з його допомогою можна швидко та корисно готувати перші страви, овочі, м’ясо, рибу, хліб та навіть солодощі.
Тож місцева влада взялася за реформу харчування. Аби отримати фінансування, громада взяла участь у проєкті, який відбирав для себе перших громад-партнерів в Україні та стала однієї з десяти громад, які зуміли виграти у відборі.
«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» запропонував кожній громаді першочерговий мініпроєкт, який дозволяв би вирішити нагальні місцеві потреби. Звичайно, ми скористалися такою можливістю та запропонували придбати та встановити пароконвектомати в харчоблоках», — розповідає Тарас Хом’як.
Змінам завадила повномасштабна війна
Керівництво навчальних закладів розуміло: поставити нові та сучасні пароконвектомати у старі харчоблоки — ідея не з найкращих. Тож разом з селищною радою створили проєкт, де вирішили зробити також капітальний ремонт у шкільній кухні та їдальні.
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Відтак ремонт, та й сам проєкт, довелося відтермінувати до наступного року. І вже у 2023-му кухарі Локачинської громади опановували нові пароконвектомати у відремонтованих та відреставрованих харчоблоках.
Пароконвектомат у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Ремонти у харчоблоках вдалося завершити у максимально швидкі терміни. Команда підрядників працювала мало не безвихідних, щоби трохи більше ніж за місяць, навчальні заклади могли знову годувати своїх учнів.
Спершу пароконвектомати спробували у двох найбільших ліцеях, де загалом навчається понад 700 школярів. Тарас Хом’як пояснює: насамперед, хотіли переконатися, що кухарі зможуть працювати з сучасними приладами та підлаштуються під робочий темп. Втім, все вдалося одразу, тож пароконвектомати встановили у ще одному ліцеї та у дошкільних навчальних закладах.
«Ми хотіли, щоби діти почали звикати до нового та здорового харчування з дитинства у садочку», — розповідає заступник селищного голови Локачинської громади.
Відремонтована їдальня Старозагорівського ліцею. Фото надав Ігор Яцюк.
Оновили кухню — зникли скарги
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» забезпечив навчальні заклади Локачинської громади не лише пароконвектоматами: йдеться й про холодильне та морозильне устаткування, про лінії роздачі (де, діти можуть набирати для себе їжу), і навіть меблі для їдальні.
З грудня 2023 року керівник Старозагорівського ліцею не отримав жодної скарги від батьків на оновлене харчування, яке тепер відповідає усім сучасним стандартам та вимогам. 95% учнів із задоволенням харчуються у шкільній їдальні. А кухарі справляються з навантаженням та годують дітей за новим меню.
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнівСтарозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Фонд Brave1 надав 186 грантів розробникам, загальна сума яких перевищує $3,2 млн. Ці кошти можна використовувати компаніями на дослідження, розвиток, масштабування та покращення своїх продуктів.
Зараз Brave1 шукає найбільш ефективні рішення у двох сферах:
пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
Brave1 активно шукає не лише готові рішення, а й талановиті команди розробників, які готові приєднатися до створення та впровадження оптимальних рішень у визначених областях. Особливу увагу приділяють розробкам, що передбачають застосування штучного інтелекту в оборонних технологіях.
фото: Генеральний штаб ЗСУ
Про Brave1
Brave1 – це кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Радою національної безпеки і оборони, Міністерством стратегічних галузей України, Міністерством економіки України.
Кластер підтримки був запущений 26 квітня 2023 року.
Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У Японському саду все до ладу: висаджені сакури, є невеликий ставок, місце для медитацій та будиночок для чайних церемоній. Цей парк не десь за кордоном, а в Україні — у містечку Доброслав на Одещині. До цієї краси на місці саду був смітник. Та голова громади Людмила Прокопечко зуміла перетворити сміття на оазу і надихнула мешканців до змін й надалі.
ШоТам поговорили з Людмилою про те, як їй вдається вибудовувати довірливі стосунки з місцевими жителями і як завдяки активній позиції мешканці громади змогли одразу включитися у допомогу військовим після 24 лютого.
Смітники перетворили на парки
Коли у 2015 році Людмила Прокопечко прийшла на посаду у Комінтернівську селищну раду, стан територій був складний.
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
Стихійних сміттєзвалищ були десятки й деяким було понад 10 років. Людмила каже, вирішили прибрати всі смітники, але щоб вони знову не утворювалися, на їхніх місцях зробили зони відпочинку — парки та сквери.
Японський сад у Доброславі на Одещині. Фото із соцмереж героїні
Грошей на розвиток у бюджеті не було, тож команда селищної ради робила все сама. Людмила пригадує, 13 людей виходили з лопатами і граблями й прибирали. Звісно, закликали до роботи й місцевих жителів, та не всі вірили у те, що з цієї ідеї щось вийде. Після першого вдалого результату — парку, який назвали «Лісова пісня», люди почали активніше включатися у допомогу.
У 2016 році селище Комінтерново перейменували на Доброслав — і тепер воно привертає увагу туристів з усієї України. Людмилу Прокопечко після реформи децентралізації у 2020 році обрали головою і зміни у громаді продовжилися.
За 8 років у Доброславі з’явилося ще десяток тематичних парків — присвячений закоханим, художнику Сальвадору Далі, болгарській культурі, уже згаданий Японський сад тощо. Мешканці — доєднуються.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
Саме така активна позиція жителів допомогла швидко зібратися на початку повномасштабного вторгнення, а також те, що громада почала підтримувати військо ще з 2014 року.
«Вся команда працює, ніхто не виїхав. Мені було приємно, що я не залишилася одна. Ми працювали день і ніч без вихідних на початку вторгнення. Хто не мав свого житла у Доброславі, то ночував у актовій залі селищної ради», — розповідає Людмила.
Щодня годували тисячу військових, облаштовували блокпости — все працювало як годинник. Підтримка війська продовжується, щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми:
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
У квітні 2024 року в Доброславі висадили каштанову алею, щоб вшанувати пам’ять про мешканців громади, які загинули в російсько-українській війні. Людмила каже, допомогти прийшло майже 100 людей, і саме жителі купили саджанці каштанів.
Місцеві висаджують алею з каштанами, які придбали за власні кошти. Фото із соцмереж героїні
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
Залучають і школярів: проводять ярмарки й зароблені кошти передають військовим. Також у громаді разом із військовим оркестром проводять мистецький проєкт «Від колиски до звитяги», що покликаний розповісти дітям про героїв українського війська.
Концерт у межах проєкту «Від колиски до звитяги» у Доброславі. Фото із соцмереж героїні
Дбають у Доброславі і про ветеранів, у містечку відкрили Veteran Hub. Тож тепер з військовими працюють психологи, юристи. Віталій воював ще з 2014 року, зараз проходить реабілітацію, каже, люди, які приходять з війни, відчувають себе відчуженими. Та чоловік здивований, що у Доброславі так підтримують ветеранів: «Це дуже приємно, я відчув, що ми робимо одну справу».
Віталій згадує, що Людмила була першою, хто зустрів його в громаді:
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.
Щоб розвивати Доброслав, шукають партнерів
Крім того, що треба справлятися із викликами війни, допомагати фронту і забезпечувати стабільну роботу, каже Людмила, треба й розвивати громаду, думати про майбутнє. Саме тому багато працюють з міжнародними партнерами, пишуть грантові заявки.
«Я часто буваю на форумах чи у відрядженнях за кордоном. Тому що там народжуються нові контакти й нові друзі, які потім уже допомагають нашій громаді», — каже Людмила Прокопечко.
Людмила Прокопечко з Габліелем Абрагамом, керівником Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»
Одним з партнерів громади є Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», що допомагає місцевим органам самоврядування працювати ефективніше. За цим напрямком мають багато ідей, які вже втілюються в життя. Наприклад, просторовий план громади, проєкт по енергозбереженню, у результаті якого Доброславська громада отримала потужні генератори. Також завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у Доброславі тепер є екскаватор, контейнери для роздільного збору сміття, компостери.
Процес висадження Алеї дружби у Доброславі. Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»
Молодь громади проходить стажування і створює молодіжні простори, у ЦНАПі тепер є необхідна техніка, а пожежна команда оснащена одягом та інвентарем. Очільниця каже, наразі ще працюють над проєктом по безбар’єрності на соціальних об’єктах.
Тренінг для молоді пройшов у місцевому Veteran Hub. Фото із соцмереж героїні
Людмила вважає, що для лідерки громади важливо бути патріоткою своєї держави:
«Треба вірити в те, що робиш, мати величезне бажання й енергію, і вміти вести за собою. Коли ти сам гориш своєю ідеєю, то можеш запалити й інших. Тому люди довірятимуть», — каже Людмила.
