Реальніше ніж World of Tanks! Гра Isotopium – 3D-батли в Чорнобилі

Дія гри відбувається не в світі комп’ютерної графіки, а наживо у Броварах. Десятки ДСП-дошок і фанери було використано авторами для виготовлення міні-копії Чорнобильської АЕС, по якій гравці можуть віртуально подорожувати і проходити квести. Гра Isotopium одна з найдивовижніших у світі.  

Місто в підвалі

Все почалося в підвалі звичайного будинку на площі 210 квадратних метрів. Саме там броварчанин Сергій Безкрестов створив інноваційний ігровий атракціон Isotopium.

Це – абсолютно точна копія Чорнобильскої АЕС з усіма будинками, парками, реактором і «чортовим колесом». За допомогою камер, встановлених серед декорацій, кожен учасник гри може бачити картинку місцевості з багатьох різних ракурсів та їздити на танку занедбаним містом-привидом. На імпровізованому полігоні одночасно можуть курсувати 20 танків, якими керують гравці з будь-яких країн, що попередньо зареєструвались для участі у грі. Аналогів такого комп’ютерного атракціону немає в жодній країні.

Гра Isotopium. В чому новаторство ?

Сергій зізнається, що завжди цікавився темою робототехніки і вважав, що за нею майбутнє. До цього Сергій вже мав досвід ведення бізнесу: працював у компанії «Водафон» (МТС) і розвивав власні проекти будівельного напрямку, сайти з туризму, тощо. Нині ж він вирішив створити комп’ютерну гру, де дія відбувалася б не в 3D-декораціях, а в реальному світі.

«В Азії та Америці існують популярні бої роботів, або інноваційні випробування відомих фірм-виробників роботехніки, такі як Boston Dynamics» – каже Сергій: «А нам прийшла ідея поєднати інтереси людей, що люблять роботехніку з інтересами аудиторії геймерів і створити комп’ютерну гру, в якій можна керувати реальним роботом-танком». Втім, Безкрестов зізнається, що їх Гра Isotopium – скоріше комп’ютерний атракціон, ніж гра в звичайному розумінні.

Сюжет гри

На перший погляд все дуже просто – з домашнього комп’ютера або телефону в будь-якій країні світу гравці можуть, користуючись віддаленим доступом, керувати реальним 12-дюймовим танком-роботом Avacar. Робот оснащено комп’ютером із операційною системою Linux та батареями живлення такого ж типу, а також якісною відеокамерою, як у деяких автомобілях Тесла. Усі комплектуючі ретельно підбиралися і удосконалювалися. Наприклад, відеокамери тестували біля 3-х місяців, а тестування  акумуляторів триває до цього часу. Гра Isotopium це більше ніж гра.

У грі танк збирає контейнери з енергією і пересувається підвалом в декорації чорнобильського полігону. Довжина вулиць по яких можна їздити у грі – близько 170 метрів. Танки не лише пересуваються, а й «заправляються енергією» від контейнерів з ізотопами, які треба відшукати на локації. Кожен танк – справжній, фізично існує так само, як і декорація міста. Всередині танка знаходиться камера, що дозволяє гравцю бачити все навколо, як з відеорегістратору в машині. Коли гравець тисне на комп’ютерні клавіші, танк пересувається по полігону за допомогою вмонтованої всередину нього системи дистанційного керування.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

Під час гри на комп’ютері картинка з камери всередині танку подекуди перемежовується з картинками трьох інших камер, які розставлені в декорації міста. Таким чином гравець іноді має змогу “озирнутися” і побачити дію з різних ракурсів і сторін. Завдяки цим камерам і йде прив’язка танку до мапи. В подальшому розробники планують збільшити кількість таких камер до десяти.  

Під час розробки проекту всі танки було надруковано на 3D-принтері. На друк одного танка-робота йшов цілий тиждень, на друк станції «заправки енергією» – один день. Завдання кожного з гравців – зібрати в місті максимальну кількість енергії ізотопів, завдяки яким гра і отримала свою назву. Сергій каже, що на майбутнє планує розробити в танках можливість стріляти, щоб влаштовувати реальні танкові бої – команда проти команди.

Саме завдяки фізичному існуванню всіх об’єктів гра створює ілюзію реальних мандрівок гравця залишеним містом, околицями Чорнобильської АЕС з ефектом повного занурення в атмосферу. Цьому сприяє те, що всі декорації створено з максимально продуманими деталями та елементами: від житлових будинків, до дрібних деталей – дерев, стовпів освітлення, дорожніх знаків та розмітки.

Коли робиш проект – стій на своєму

Сергій розповідає, що працювали над створенням макета міста-привида всього лише четверо людей! «Наша робота тривала два роки» – згадує Сергій: «Звісно ж, ми могли звернутися до спонсорів, які пропонували нам невелике фінансування, але відмовились від цього принципово».

Таку позицію Безкрестов пояснює небажанням в подальшому залежати від спонсора, який вклавши гроші у проект, починає активно втручатися в його творчу частину. Сергій переконаний – спонсор має довіряти естетичному смаку тих, з ким співпрацює, не бажаючи «додати отому персонажу ще дві ноги», або ж якось зіпсувати авторський задум.

Власноруч від створення до презентації

Тому, принципово вибравши саме таку позицію Сергій Безкрестов, разом із своїм колегою, киянином Олексієм Фатєєвим – талановитим інженером та «технічним мозком» проекту – взялися втілювати задум в життя. На постійній основі їм допомагало двоє людей. На даний момент ще 10 долучаються періодично.  

Зусиллями художників-оформлювачів декорацію міста було максимально наближено до реального Чорнобилю, як за кольором, так і за текстурою. Аж до піску на підлозі в промислових об’єктах, меблів у житлових будинках, адже «мандрувати» можна як вулицям «міста», так і всередині будівель, поверхами.

«Ми замовляли будинки в майстерні, вирізаними по частинах із фанери і ДСП» – згадує Сергій: «А потім довго збирали їх. Тисячі кубів і квадратів… Адже, деякі будівлі в нас мають від трьох до шести поверхів. Ми відтворили дуже атмосферні місця – кафе, закинутий ресторан, сам реактор, дитячий майданчик, чортове колесо – все пропрацьовано до найменших деталей».

Краудфандинг за кордоном: реальність і очікування

Втім, коли настав час виставити своє творіння для збору коштів на одній з краудфандинговых платформ, реальність виявилась дещо інакшою, ніж уявлялось. «Є дві хороші платформи для збору коштів: kickstarter та indiegogo. Ми обрали kickstarter. Але, його система створена так, що люди радо жертвують кошти на те, що в майбутньому, умовно кажучи, вони зможуть «придбати для себе». Наприклад, виготовлення дзеркала, що розмовляє, або ще якихось цікавих матеріальних речей.

В нашій же грі ми планували продавати саме час гри, щоб відбити закладені нами кошти на її створення. А це не дуже цікавило людей з kickstarter, тому наші грошові здобутки там були мінімальними. Проте, kickstarter дав можливість гарно прорекламувати проект, адже до цієї платформи пильно прикута увага зарубіжних медіа, яких, в свою чергу зацікавив проект. Це дало хороші результати в якості піару.

Майбутне Isotopium

Зараз Гра Isotopium вже вийшла на самоокуповування. Це було нелегко, адже вартість лише одного роботу-танка складає 500 доларів. А таких роботів там 25. Плюс декорації, світло, оплата праці людей… Сергій відзначає, що проект мав більший успіх за кордоном, ніж в Україні. Там людям цікаві містичні, загально знані місця, як Чорнобиль.

До того ж, економічно більш вигідно робити проекти в Україні, де менша собівартість матеріалів і оплати праці, а потім продавати їх за кордон. Найбільше в грі беруть участь жителі США, Канади та країн Заходу. Для бажаючих долучитися до гри жителів України вартість складає – 190 грн за годину, для іноземців – 9 доларів США. Оплата здійснюється звичайною кредитною карткою.

В планах на майбутнє є ідея, що крім просто «прогулянок» територією Чорнобиля з метою збору енергії, у грі додасться функція можливості стріляти, що дозволить вийти на рівень індивідуальних чи командних змагань.

Секрет успіху

В майбутньому Сергій планує робити нову надсучасну гру про колонізацію Марсу. Він наголошує, що готовий працювати із спонсорами, але це мають бути великі компанії світового рівня, на зразок Nintendo. Головне, зазначає Сергій, щоб стосунки з інвесторами складалися за тими ж світовими стандартами: інвестор затверджує етапи бізнес-плану і не втручається в креативну частину.

В інвестори навіть планують запросити самого Ілона Маска – великого шанувальника «космічної теми». Сергій Безкрестов переконаний – головний секрет успіху в тому, щоб довіряти собі, і слухати перш за все свої бажання, не підлаштовуючись під мінливий настрій інвестора чи одноденні примхи аудиторії. «Якщо ти ідеш за собою і лишаєшся вірним собі – за тобою слідуватимуть інші»