Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

“Приймаємо пологи та лікуємо грижі”. Як у Харкові рятують кажанів від загибелі

Опубліковано

Вже вісім років біологи з Харкова займаються порятунком від загибелі… кажанів. Зима – це найбільш критичний час для цих маленьких Дракул, адже вони потрапляють у небезпеку. Люди часто знаходять їх під час ремонтів вікон чи балконів і деякі просто викидають тварин на смітник. Але кажани потребують нашої допомоги, бо не здатні взимку вижити, адже їх вже потурбували. 

Альона Прилуцька разом з однодумцями створила Центр реабілітації рукокрилих. Сюди небайдужі громадяни везуть кажанів з усіх куточків України. За роки роботи центру вдалось врятувати понад 16 000 тварин! Альона розповіла нам, як вони рятують кажанів, як приймають пологи і лікують переломи, а також розвінчала міфи навколо зв’язку рукокрилих з Covid-19.

Альона Прилуцька

Альона Прилуцька

Заступниця керівника Центру реабілітації рукокрилих,  Feldman Ecopark. Кандидатка біологічних наук за спеціальністю зоологія. Навчалась у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна.

Навіщо рятувати кажанів?

Кажани – це тварини з Червоної книги, адже вони повільно розмножуються і народжують тільки одного-двох малюків на рік. Тому дуже важливий порятунок кожного, бо коли гине ціла популяція, то на її відтворення потрібно багато часу. У наших широтах кажани живуть у печерах та лісах. Але через знищення дерев та зміни клімату останні 30 років кажани почали зимувати у містах.

Люди знаходять сотні рукокрилих під час ремонту балконів чи у шпаринах.  І що вони роблять? Так, викидають тварин на вулицю, на смітник, де ті гинуть. У людей є такі стереотипи, що кажани – це паразити, якісь страшні тварини. Можливо, їх лякає те, що кажани ведуть нічний спосіб життя та сплять головою вниз. А багатьом нагадують Дракулу. 

Та насправді вони біологічні санітари, які несуть багато користі природі. Кажани з’їдають дуже велику кількість комах, в тому числі шкідників, охороняють від них ліси, сади та лани. Один кажан може з’їсти за один раз ⅓ від власної ваги. До того ж екскременти рукокрилих збагачують ґрунт та підвищують урожайність. А у тропіках вони запилюють агаву та переносять насіння, тим самим сприяють поширенню дерев.

 

Спочатку приносила кажанів до себе в холодильник, а потім відкрила Центр

Я вирішила займатись порятунком кажанів ще на 2-му курсі університету, у 2007 році. Тоді в одній з центральних будівель міста зимували рукокрилі і завгоспи почали їх викидати. До нас на кафедру почали телефонувати люди, мовляв, кажани лежать на вулиці і помирають. Я взялась за їх порятунок. Тоді ще Центру не було, тому я забирала кажанів додому, де вони зимували у холодильнику.

Читайте також: Крокодили, страуси та буйволи: топ незвичайних українських ферм, які варто відвідати кожному

Вісім років тому разом з моїм колегою біологом Антоном Влащенком ініціювали створення Центру реабілітації рукокрилих. Нам це вдалось завдяки підтримці “Feldman Ecopark” – вони надали нам приміщення та невелику фінансову допомогу на корм для кажанів. Але минулого року фінансування принипилось через пандемію, тому зараз існуємо силами волонтерів та активістів. До того ж ми постійно подаємо грантові заявки до міжнародних фондів. 

Центр реабілітації рукокрилих у Харкові

Поки ми єдиний Центр в Україні і найбільше рятуємо кажанів по всій Європі. Лише цієї зими у нас знаходиться на реабілітації 2, 5 тис. тварин. Звісно, це не тільки з Харкова. Кажанів нам передають з різних куточків України. За роки роботи нам вдалося врятувати понад 16 000 рукокрилих. 

Як проходить реабілітація маленьких бетменів?

Коли кажани потрапляють до нас, то спочатку ми їх оглядаємо, визначаємо вид, стать та вік. Всіх тварин кільцюємо – це така спеціальна мітка з номером, так званий паспорт. Після огляду напуваємо водою, годуємо, зважуємо і визначаємо чи потребує кажан відгодівлі, чи можна відразу відправити на зимівлю. У нашому центрі вони зимують в холодильниках – для них важлива стабільна температура та рівень вологості понад 60% відсотків. За цим ми ретельно стежимо. Зараз у нас вже є сім холодильників, але потрібно збільшувати, бо з кожним роком рукокрилих в центрі все більше і більше. 

Читайте також: Місто без ветеринарів: як у Ржищеві волонтери взялися рятувати безпритульних тварин

Кажани зимують як ведмеді за рахунок жиру, тому вони в природі харчуються комахами, а потім впадають у сплячку.

Більшість тварин до нас потрапляють виснаженими, через те, що їх потурбували і розбудили. Тому потребують декілька циклів відгодовування, які тривають 7-10 днів, поки тварина не накопичить достатньо жиру. Нормальна вага для них – 30 грамів.  Взагалі норма залежить від виду.

В Україні є 27 видів кажанів, а до нас потрапляє зазвичай тільки шість – руда вечірниця, нетопир середземноморський, пізній кожан, лилик двоколірний і рідко нетопир лісовий, вухань австрійський.

Годуємо їх різними личинками жуків, тарганами та іншими комахами раз на день, вручну, з допомогою пінцета. При контакті з твариною обов’язково потрібно одягати рукавиці. 

Кажанів годують личинками комах з пінцету. Обов’язково потрібно одягати рукавиці

Також у нас є так звана  літня резиденція для кажанів, котра знаходиться у Фельдман Екопарку. Це унікальна вольєра у вигляді бублика (bat-колайдер), котрою кажани можуть тренувати політ. На стінах Центру в Екопарку розвішені, спеціальні бетонні  будиночки для кажанів – це такий альтернативний прихисток для тварин, які живуть на волі. Невдовзі ми плануємо запустити проєкт з їх виготовлення та поширення. Дійсно, це таке альтернативне сховище, щоб кажани жили не в людських будівлях, а мали своє. 

Приймаємо пологи у кажанів та лікуємо переломи

Кажани живуть в середньому 15 років, але були рекордсмени, які доживали і до 40. Це унікальні тварини, які стійкі до багатьох хвороб. Але попри це, до нас у Центр часто потрапляють кажани, яких не просто потрібно годувати, а й лікувати.

У нас є єдина в Україні ветеринарка, яка займається рукокрилими. Анастасія Доманська робить їм цікаві операції та дає друге життя – це і лікування переломів, і вправляння гриж, і лікування зубів та очей. Колись до нас потрапила вагітна самиця, то ветеринарка навіть приймала пологи. А ще привозили малюків без мами, то я їх самостійно годувала молоком.

Тому нам доводиться ще закуповувати ліки та вітаміни для кажанів. Наша ветеринарка першопроходець у цій справі, бо майже  немає  інформації про лікування рукокрилих. А у нас полетіли ті кажани, які ми думали ніколи не зможуть жити на волі. Звичайно, є тварини, які знаходяться в Центрі на пожиттєвому утриманні. Вони не можуть літати через ампутацію одного крила чи втрачену кінцівку. А випустити їх на волю – це теж саме, що вбити. Тому десь 50 особин залишається у нас на довічно.

У Центрі реабілітації рукокрилих не тільки відгодовують тварин, а й лікують переломи, зуби, грижі та навіть приймають пологи

За роки роботи ми провели чимало досліджень, постійно їздимо у ліси та печери, щоб дізнатись якомога більше інформації про цих загадкових тварин. Зараз ми працюємо над випуском посібника з реабілітації рукокрилих, щоб люди могли краще розуміти, як допомогти тваринам. У різних містах у нас є волонтери, які долучились до цієї справи. Вони самостійно їх рятують , або відправляють до нас. Потім ми повертаємо великі групи кажанів назад. 

Змінилось ставлення людей

Кажани “гостюють” у нашому центрі з листопада до кінця березня. А коли з’являються перші комахи, ми відпускаємо їх. Вже вісім років поспіль ми проводимо урочистий захід у Feldman Ecopark – випуск рукокрилих на волю. Сюди запрошуємо всіх охочих, які мають змогу самостійно випустити тварину. Обов’язково просимо приносити власні рукавички.

Рятуючи кажанів ми багато спілкуємось з людьми, і помітили, що раніше люди не так охоче хотіли їм допомагати, ловити.  А зараз вже більше людей знає, що рукокрилі у Червоній книзі і доволі беззахисні. 

Цього ми і хочемо досягти – змінити ставлення до цих тварин. От була ситуація, коли у Дніпрі люди звернулись до МНС, бо у них під балконом зимували кажани і буцімто їм заважали запахом і шумом. Так, вони дійсно трохи попискують, але навіщо ж їх чіпати? Дочекайтесь весни і кажани самі полетять. У Європі таких проблем немає, там подібні центри шоковані від того, скільки тварин до нас прибуває. А вони вже давно почали проводити освітню компанію серед населення.  

Нещодавно написала дівчинка з Могильова-Подільського, що у неї під балконом живуть кажани і вона не проти, не чіпає їх. Але таких випадків мало.  Найбільше мене засмучує, коли люди думають, що я їм щось винна. От я повинна приїхати до них о 9 вечора і забрати кажанів, бо інакше чую погрози, що вони їх викинуть. Але я працюю на ентузіазмі і ми всі разом повинні докласти зусиль, щоб врятувати рукокрилих. 

Читайте також: Якщо не я, то хто? Як відкрити та утримувати притулок для тварин у райцентрі

Тому наша робота має три напрями – реабілітація, дослідження та освіта. Ми часто їздимо з лекціями в університети та школи, щоб розказати дітям про кажанів та чому важливо їх рятувати. Ми хочемо залучити волонтерів серед студентів до годування тварин. А коли людина бачить кажана наживо, то перестає його боятись. Я радію від того, що ставлення людей змінюється. Спочатку казали “фу, це ж кажани”, а зараз називають їх милими створіннями і з задоволенням беруть на руки.

Міфи про кажанів та їх зв’язок з Covid-19

Ще з дитинства нам навіювали страх про кажанів, мовляв, вони можуть напасти та заплутатись у волоссі, реагують на кров чи полюють на білий колір. Але це все міфи.

Кажан ніколи не нападає на людину, їх не цікавить ні волосся, ні білий колір, ні кров. Рукокрилі вночі полюють на комах, а ми ж в темноті не бачимо маленьку комашку, а тільки великого кажана, який буцімто хоче на нас напасти. Теж саме і з білим кольором. А про кров то взагалі казки про Дракулу. Звісно, є кажани-вампіри, але вони проживають у Південній Америці і їх дуже мало.

Коли розпочався спалах коронавірусу, то взагалі посипалось багато питань про те, що кажани заразили людство цією хворобою. Так, у рукокрилих є свої коронавіруси, які схожі на Covid-19. Але тільки на 96%. Сьогодні немає жодного доказу про те, що вірус пішов від кажанів. Коронавірус не єдиний – їх ціла родина. Нещодавно у США проводили дослідження, намагались заразити кажанів Covid-19. Але це їм не вдалось. Рукокрилі мають унікальний імунітет і і стійкі до вірусів. Тому з Covid-19 не мають жодного зв’язку.    

Єдина хвороба, яка небезпечна для нас – це вірус сказу. Але її мають лише три види з українських рукокрилих і можуть передати його тільки при сильному укусі до крові. Тому я і кажу, що потрібно завжди одягати рукавиці. Всі наші працівники мають превентивне щеплення.

Що робити, якщо знайшли кажана?

Якщо ви знайшли у себе кажана у теплий період, то достатньо просто потримати його у себе до вечора, а потім випустити. Якщо це зима, то варто звернутись до нас, або до фахівців вашого міста. Контакти є тут. Якщо ви хочете самостійно врятувати кажана, то потрібно розмістити його у себе на зимівлю.  То спочатку огляньте його – якщо є травми, то треба лікування ветеринара.


У нас на сайті є детальні інструкція про те, як доглядати за кажанами вдома. Ось кілька головних правил: 

1. Куди посадити? Ви можете використати картонну коробку з-під взуття, щільний бавовняний мішечок або шкарпетку. У коробці, на край повісьте шматочок тканини, за який звірятко зможе зачепитися і повиснути вниз головою.  Не забудьте зробити невеличкі отвори. 

2. Як годувати? Найкраще для годування підійдуть личинки жуків (борошняного хрущака, зофобаса), бананові цвіркуни, таргани. Їх можна знайти в зоомагазинах вашого міста. Під час годування обов’язково одягайте рукавички і годуйте з пінцета.  Можна тримати тваринку в руці або прикрити її згори рукою, не притискаючи до поверхні. 

3. Як довго годувати? Приблизно тиждень, або поки тварина не набере необхідну вагу, потім слід добу нічим не годувати (можна напувати), щоб кажан перетравив залишки з’їденого. Після цього можна розмістити тварину в холод на зимівлю.

4. Як розмістити на зимівлю? Оптимальна температура для сплячки рукокрилих – це +2-+8 ºС. У квартирних умовах можна помістити кажана на балкон або краще в холодильник.

6. Коли випускати? Якщо кажан, знайдений взимку, дожив до весни, то з настанням перших стабільно теплих ночей (при температурі повітря вище нуля) його можна випускати на волю. Зазвичай це кінець березня – початок квітня. 

Суспільство

Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль

Опубліковано

“Постільна білизна, що робить дім затишнішим, а світ добрішим”, – каже Юлія Бігун, засновниця бренду Ohra Home. Це унікальний проєкт, адже постіль створена незвичайними жінками – мамами особливих дітей. Зазвичай, їм складно знайти роботу, адже більшість часу потрібно проводити з малечею. Ohra Home розв’язує цю проблему. Тепер мами мають можливість працювати та створювати стильну постільну білизну. А кошти від продажу йдуть на медичну допомогу дітям з інвалідністю.

Юлія Бігун розповіла нам про те, як вдалось заснувати проєкт, особливості соціального бізнесу та допомогу мамам дітей з інвалідністю.

Мами дітей з інвалідністю не можуть знайти хорошу роботу

Історія почалась два роки тому. Я завжди любила та вміла шити, але ніколи не мала швейної машинки. Та якось друзі здійснили мою мрію і подарували її. Спочатку я почала шити одяг для храму, де служить мій чоловік. Адже церковна продукція дуже дорога, тому я створювала її сама. Але згодом подумала, що можна було б зайнятись пошиттям постільної білизни на продаж.

Юлія Бігун разом з чоловіком

Чотири роки тому я заснувала фонд “Твоя любов”, де ми допомагаємо дітям з інвалідністю з Фастівського реабілітаційного центру. За час роботи ми побачили, що 70% сімей з такими дітками є неповними та  малозабезпеченими. Є величезна проблема – мами не можуть влаштуватись на роботу зі звичайними графіками, адже потрібно постійно доглядати за малечею. Тому вони зазвичай працюють прибиральницями, або взагалі сидять вдома. Їм дуже складно.

 

І якось ми з чоловіком сиділи біля храму і я розповіла про свою ідею шити постільну білизну. Тоді він і каже, що можна спробувати навчати цих мам дітей з інвалідністю шити і дати хорошу роботу. І у цей же момент мені написала знайома волонтерка з Німеччини, мовляв, знайшла грант, давай щось вигадаємо і подамося. Їй сподобалась моя ідея і ми подали заявку. Так отримали 3 500 євро від Partnerschaft Ost-Bistum Magdeburg на обладнання, машинки та перші тканини.

Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Я почала навчатись та читати багато інформації, бо зовсім не розумілась на веденні бізнесу. Спочатку навіть не уявляла, як це все працюватиме – було лише бажання допомогти цим мамам.

Зарплата вище ринкової та можливість реалізації

Зі своєю ідеєю я звернулась до директора Фастівського реабілітаційного центру, де ми з фондом допомагаємо сім’ям. Там почали запитувати мам чи хотіли б вони попрацювати у нас. Знайшлося вісім жінок, які погодились. Але потім зіштовхнулись з новою проблемою – навчити їх шити. Довгий час ми шукали технолога, а потім виявилось, що одна з мам дітей з інвалідністю професійна швачка. Зараз вона працює у нашому проєкті та навчила всіх інших шити. Це зайняло близько пів року, адже почати з нуля працювати на машинці важко.

Спочатку долучитись до проєкту погодилось вісім мам, а залишилось п’ять. Було декілька критеріїв відбору – бажання вчитись, відповідальність та акуратність. Деякі мами прямо казали, що це не для них.

Зараз ми ще навчаємо двох мам – одна буде шити, а інша – пакувати продукцію. Всі працівниці мають вільний графік роботи, але є  чіткі терміни виконання 1-3 дні. Кожна мама саме бере в роботу стільки комплектів, скільки може зробити – хтось може 10, а хтось і 20. Але обов’язково потрібно здати продукцію у чіткі терміни. Звичайно, ми зважаємо і на складні ситуації жінок. Наприклад, якщо у дитини з синдромом Дауна стаються приступи, то звісно мама може не працювати в цей час.

Зараз наші працівниці отримують хорошу зарплату – вищу за ринкову на 20-30%. Я спеціально дізнавалась ціни на різних фабриках. Наш проєкт розв’язує головну проблему – мами дітей з інвалідністю можуть працювати та отримувати за це гідну оплату.

Люди повертаються за новими комплектами

Перші продажі постільної білизни у нас почались лише місяць тому, але підготовка до запуску бренду зайняла майже два роки. Спочатку ми виграли грант, а потім навчання мам припало на мою вагітність. У мене був сильний токсикоз, тому я не могла повноцінно керувати процесами. Планували запуститись у березні 2020 року, але через карантин все відклали.

Читайте також: Сім українських брендів текстилю з льону

Але найбільша пауза була пов’язана з пошуком тканин. Знайти дійсно якісну однотонну бавовну в Україні дуже складно. Багато постачальників пропонують щось на кшталт 7-го кілометра, якусь тканину у квіточки чи поганої якості. Також пропонували матеріал 50 на 50 з поліестером, але ми одразу вирішили, що нашу постіль будемо шити тільки з 100% бавовни без ніяких домішок. Зараз закуповуємо тканину в Азербайджані, Молдові, Польщі та Білорусі. Поки в асортименті лише однотонна постіль, але ми плануємо співпрацювати з художниками та робити унікальні принти. Та на все потрібні ресурси. Грантові кошти давно закінчились, а щоб втілити ідею в життя потрібно докладати чимало своїх грошей.

Поки прибутку проєкт не має, коштів вистачає тільки на оренду приміщення, тканину та зарплату працівникам. Але хоч ми і працюємо лише місяць, проте вже маємо багато клієнтів, яким подобається і колір, і якість продукції.  Але найбільше мене радує те, що вони повертаються за другим, третім комплектом. Це неймовірно.

Постіль від Ohra Home створена зі 100% бавовни. Ціни на комплекти від 800 до 1600 гривень.

Поки ми продаємо постіль тільки онлайн. Скоро будемо представлені на “Куражі” і “Всі. Свої “. Крім того, плануємо вийти на міжнародну платформу Etsy. 

Особливі мами з особливими історіями

Знаєте, от часто у мене бувають важкі моменти, коли щось йде не по плану і опускаються руки. Тоді мені здається, що проєкт взагалі нікому не потрібний і ми робимо все даремно. У такі моменти мене заспокоюють мої працівниці. Я радію від того, що вони щасливі працювати у нас, можуть собі заробляти на життя та стають незалежними від чоловіків.

Також ми ще й намагаємось допомагати дітям. От у нас є мама з інвалідністю і у її сина вади слуху. Минулого року ми купили для Назарчика слуховий апарат. Емоції дитини, коли вона починає чути, просто не передати словами. Так само і мама розцвіла. Вона має ще трьох дітей, жила в селі, ніде не могла працевлаштуватись і сиділа вдома. А тепер заробляє на життя. Я розумію, що проєкт справді корисний.

Читайте також: Проєкт «не про жалість». Як працює інклюзивна кондитерська «ФіолЄтово»

Всі наші працівниці особливі жінки з власними історіями. Я планую зібрати історію кожної, щоб розказати про них людям.

От у нас ще є мама, яка всіх навчила шити. Алла справжня бджілка – налаштовує процеси, перевіряє якість та дає настанови іншим. У неї хлопчик з інвалідністю, його звати Андрійко. У нього вроджена вада серця. Алла часто приводить його в майстерню і він нам охоче допомагає – то тканину перенесе, то щось подасть. Я взагалі хочу облаштувати якийсь куточок у майстерні, де б діти змогли проводити час, поки мами працюють. Адже дуже часто мамам немає з ким залишити малечу навіть на кілька годин.

На фото зображені мами, які працюють в Ohra Home, разом зі своїми дітками

Ще одна мама зараз навчається і скоро буде у нас працювати. Її старший син має ДЦП. Вони живуть в селі у дуже старому будинку, де стеля була повністю вкрита пліснявою. Ми вирішили їм допомогти. Мій чоловік до свого дня народження зібрав кошти і ми повністю утеплили будинок та перекрили дах. Тому такими маленькими кроками допомагаємо сім’ям і в проєкті Ohra Home, і у фонді “Твоя любов”.

Кошти від продажу – на допомогу дітям з інвалідністю

У центрі “Твоя любов” є 152 родини, якими ми опікуємось. Основний прибуток від продажу постільної білизни плануємо віддавати на реабілітацію дітей, оплату ліків та операцій. Адже були такі моменти, коли терміново за добу треба зібрати 25 000 гривень. Це дуже складно, тому потрібно, щоб кошти були завжди для таких випадків.

З цього і вийшла ідея соціального бізнесу з двома основними цілями – забезпечити роботою та реалізацією мам дітей з інвалідністю, а також допомогти цим дітям вчасно.

Читайте також: Інклюзивні теплиці: як на Вінниччині люди з інвалідністю стають аграріями

Наш фонд “Твоя любов” ми заснували ще 4 роки тому. Його створення – це такий поклик душі. На той час я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком і він мені сказав, що мріє усиновити 10 дітей, дати їм освіту та реалізувати у житті. І каже, що було б чудово створити якийсь фонд зараз, щоб можна було допомагати дітям. Тоді я познайомилась з мамою хлопчика, у якого був рак. Я допомагала родині знайти донорів та кошти на лікування. Відтоді ми почали шукати людей, для яких можемо щось зробити. Одразу почали звертатись у дитячі будинки, але там нам відповіли, що їм допомога потрібна тільки фінансова. Тому зараз ми допомагаємо тільки малозабезпеченим родинам і таким центрам, як у Фастові.

Уже 4 роки ми допомагаємо людям. Все почалось з бажання і переросло у велику справу – фонд “Твоя любов” та бізнес “Ohra Home”. Ти розумієш, що ти потрібний і робиш хорошу справу. Я навіть не думала, що ми зможемо врятувати стільки родин.  Ще на початку я не розуміла як допомогти 20-м дітям з інвалідністю. Для мене це було неможливо. А зараз вже є в центрі 152 родини.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили інтерактивну мапу місцями Лесі Українки

Опубліковано

Українці створили інтерактивну мапу місцями життя і творчості Лесі Українки – там відображено понад 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці з описами цих подорожей.

Розробила мапу команда журналу «Локальна історія». Переглянути карту можна за посиланням.

«Ми знаємо її як Українку. І часто замикаємо у кордонах України. Ще частіше шкодуємо через хворобу, яка вбила її молодою. Попри те, Лариса Косач за свої 42 роки не мала меж. Ані географічних, ані літературних. Озеро Нечимне на Волині надихнуло її на «Лісову пісню», а «Камінного господаря», дії якого відбуваються в Іспанії, завершила у Грузії», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

 

Зазначається, що мапа розповідає про те, як Леся Українка вийшла далеко за межі України, при цьому України не втратила.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Як ми повідомляли раніше, підлітки з Ужгорода зачитали реп-біографію Лесі Українки.

Головне фото: bbc.com.

Читати далі

Суспільство

Вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня» (ВІДЕО)

Опубліковано

До 150-річного ювілею Лесі Українки студія Animagrad представила новий тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Зазначається, що реліз мультфільму відбудеться в 2022 році.

Про мультфільм

«Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.

Персонажі

Сценарій анімаційної стрічки «Мавка. Лісова пісня» засновано на класичному сюжеті драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та на образах із української міфології.

 

У новому тизері-трейлері розгортаються захопливі події! Головна героїня Мавка приходить на допомогу наляканим зубрам. Вона – Берегиня й Душа Лісу, тонко відчуває настрої лісових жителів і здатна долати їхні страхи. Її магічна сила заспокоює і спрямовує стривожених мешканців Лісу на рятівний шлях.

Ця сцена відображає екологічну місію мультфільму – привернути увагу до захисту тварин, що знаходяться на межі зникнення: зубра, чорного лелеки, євразійської рисі та бурого ведмедя, а також рослин і метеликів. Про цю важливу тему в тизері-трейлері нагадує і зворушливий епізод із риссю та рисеням. Партнером проєкту в цій місії став Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

Поряд із реальними тваринами у відео можна побачити й міфічних лісових створінь з давніх українських легенд. А ще вперше глядачі побачать коханого Мавки – талановитого музику Лукаша.

Також вперше в українській анімації для роботи над пластикою та рухами 3D-героїні Мавки було запрошено приму-балерину Національної опери, народну артистку України Катерину Кухар. На знімальному майданчику вона відтворювала дії головної героїні, їй навіть довелося виконати кілька трюків. Результат цієї кропіткої, технічно складної роботи можна побачити у сцені з зубрами.

Музика фільму

Також особливу увагу в мультфільмі приділено музиці. До створення саундтреку тизера-трейлера залучили українських музикантів, серед яких – відомий фольклорний мультиінструменталіст Максим Бережнюк. Спільно з італійським композитором Даріо Веро була розроблена концепція об’єднання кінематографічної оркестрової музики та українських народних інструментів.

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Унікальний та самобутній образ Мавки, зітканий із древніх легенд та елементів живої природи, доповнює низку сильних жіночих характерів, створених студією Animagrad, серед яких – героїні мультфільмів «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (2018) та «Роксолана».

Чарівність слов’янської автентики, сюжет, сповнений пригод, багатогранні характери героїв і добрий гумор роблять цей мультфільм привабливим для дітей і дорослих у всьому світі.

Нагадаємо, у Львові стартували зйомки кіносеріалу за романом української письменниці.

Як ми повідомляли раніше, до лонг-листа премії «Оскар» потрапили два українські фільми.

Читати далі