Суспільство
Причина №8, чому варто підтримати #ШоТам: ми за реформу медицини
В Україні 1 квітня стартував найбільший етап медреформи, який мав повністю змінити підхід у фінансуванні українських лікарень. Пацієнти отримали надію на те, що в лікарнях нарешті зникне канцелярщина, корупція і бюрократія. А медичні працівники – що матимуть належні умови праці та офіційну достойну зарплату.
Ми в #ШоТам вважаємо, що тільки медреформа врятує те, що залишилося від української медицини за майже 30 років бездіяльності. Й обома руками підтримуємо зміни. Регулярно інформуємо вас про успіхи реформи. По всій країні шукаємо лікарів і пацієнтів, які доводять, що трансформація системи охорони здоров’я – це добре. Що далі буде ще краще. Адже впровадили тільки перший етап змін.
Більшість ЗМІ або зовсім не висвітлювали реформування медичної сфери, або ж тиражували фейки “ми всі помремо”. Ґрунтовні публікації небагатьох видань часто губилися на фоні медійного впливу ворогів реформи. Тому для нас підтримати медреформу – це підтримати можливість змін на користь здоров’я усіх українців.
Якщо ви хочете дізнаватись про ще більше успішних кейсів, як працює реформа, і підтримуєте ці зміни – допоможіть #ШоТам фінансово. Оформіть платну підписку на 29.99 грн, 49.99 грн чи 99.99 грн. Зробити це можна за посиланням. Це щомісячний платіж, який зніматиметься автоматично (але ви завжди маєте змогу відписатись).
Ми переконані, що проти реформи виступають ті, хто не хоче змін. Ті, кому зараз вигідно, бо заробляють багато грошей. Це окремі особистості, які наживаються на простих людях.
Читайте також: Звернення редакції #ШоТам до українського суспільства з приводу згортання медреформи
Ось лише невелика частина наших публікацій, які доводять, що реформа потрібна. І що згортати її – велика помилка.
1. Роман Дяченко – сімейний лікар у селі Христинівка на Черкащині. Зарплата цього сільського лікаря – 35 000 грн. Але усі пацієнти обстежуються у нього безкоштовно.
2. А цього львівського медика за розподілом направили у село, а він взяв і поїхав! Львів’янина Ігоря Заставного розподілили в смт. Краківець після університету і він відновив там сільську амбулаторію.
3. А тут ми зібрали 5 гарненьких амбулаторій, які відкрилися у лютому!
4. Погляньте, як Ірина Гнатів перевернула медицину в своєму селі і йде до того, щоб саме в її ОТГ приїжджали вчитися лікарі зі всієї країни.
5. Трансформатор медицини: Історія Павла Ковтонюка, який скасував радянські накази та зупиняє корупцію. Подякуйте цьому чоловіку! Завдяки йому ввели систему eHealth.
6. Навіть таке можливо! На Харківщині сільські амбулаторії встановили сонячні панелі і тепер живлять ще й дитячі садки, бібліотеку та школу. І заощаджують десятки тисяч гривень на рік.
Нагадуємо також про інші причини, чому варто підтримати ШоТам тут і тут! І не забудьте оформити платну підписку!
Суспільство
На українському ринку з’явився екзотичний, теплолюбивий і незвичний рокамболь, пише seeds.
Популяризує його фермер Володимир Мережко — засновник «Клубу виробників Рокамболю». Саме він та людина, яка завезла його в Україну.
Першу головку рокамболю Володимир привіз з Флориди — купив за 6,5 доларів, потім розмножив її. Найкраще рокамболь придатний для вирощування на Півдні України. Ці кліматичні умови для нього підходять ідеально. Однак Володимир Мережко вирощує його на Київщині — в селі Баришівка вже 5 років:
«Рокамболь — це цибуля причасникова. Від цибулі він взяв вагу, а від часнику — вигляд і присмак. Там більше цибулі. Якщо додати в зажарку і все, що печеться, там такий букет розкривається, дуже ароматний, неймовірний. Люди раз спробують і потім не зможуть відмовитись», – розповідає фермер.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, до квітня. Рокамболь може похвалитися високою врожайністю, приблизно в 3-4 рази вищою ніж врожайність традиційних сортів часнику. Вага кожної головки сягає від 250 до 450 грам.
Читайте також: Як працює РРО для інтернет-магазинів – пояснення Олександри Томашевської
В Україні наразі не дуже багато людей, які вирощують рокамболь. Все ж овоч поки недостатньо популярний в українських споживачів. Виправити це і намагається Володимир. Майже всі відомі йому фермери, які займаються вирощуванням екзота — це його покупці.
Вартість рокамболю, звісно «кусається». Голівка цієї часникової цибулі коштує 350 грн, зубець — близько 30 грн. Ринку рокамболю в Україні наразі немає, тому реалізує його Володимир зі своїми компаньйонами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний сайт та соцмережі.
Нагадаємо, у супермаркетах України з’являться вертикальні ферми для вирощування зелені.
Як ми повідомляли раніше, на Київщині фермери вирощують елітних кіз і проводить майстер-класи по доїнню.
Усі фото: seeds.org.ua.
Суспільство
З нагоди Дня Австралії 26 січня розпочався кіноклубний онлайн-фестиваль сучасного австралійського кіно «Кенгуру Фест».
Про це пише Укрінформ з посиланням на повідомлення кінокомпанії «Артхаус Трафік».
Відомо, що безкоштовно і легально глядачі зможуть переглянути чотири стрічки.
Мелодрама «Лев»
Як зазначається, головна подія фестивалю – пригодницька мелодрама «Лев» (Lion) режисера Гарта Девіса, яка у 2017 році отримала шість номінацій на Премію «Оскар»:
- за найкращі фільм,
- адаптований сценарій,
- роботу оператора,
- саундтрек,
- чоловічу і жіночу ролі другого плану.
У стрічці зіграли зіркові актори:
- Руні Мара («Керол», «Дівчина з татуюванням дракона»),
- Ніколь Кідман («Години», «Мулен Руж»),
- Дев Патель («Мільйонер з нетрів»).
Фільм розповідає правдиву історію Сару, який у п’ятирічному віці сів не на той потяг і поїхав на інший кінець Індії за тисячі кілометрів від свого дому. Через 25 років, вихований названими батьками в Австралії, він вирішує знайти свою сім’ю і рідний дім, озброївшись неясними спогадами з дитинства та мапами Google Earth.
Стрічка «Вижити в глушині»
Документальна пригодницька стрічка «Вижити в глушині» (Surviving the Outback) – робота інструктора з виживання та шукача пригод Майкла Аткінсона, який зафільмував свою подорож глушиною Австралії. У фільмі режисер та головний герой хоче перевірити, чи вдасться йому вижити без команди та звичних засобів комунікації і дістатися до цивілізації самотужки.
Представлений у програмі документальний фільм «2040» – оптимістичний погляд на близьке майбутнє Землі. Удостоєний нагород режисер Деймон Ґамо подорожує найвіддаленішими куточками Землі, беручи інтерв’ю у спеціалістів різних галузей, що працюють над вирішенням глобальних проблем. Він досліджує, як виглядатиме майбутнє у 2040 році, якщо використовувати доступні людству сучасні екотехнології для покращення життя на планеті, а не подальшого її руйнування.
Пригодницький «Мій друг містер Персіваль»
Також на фестивалі буде представлений зворушливий пригодницький фільм для родинного перегляду «Мій друг містер Персіваль» (Storm Boy) – хіт торішнього Чілдрен Кінофесту. Він теж порушує питання екології. За сюжетом успішний бізнесмен і щасливий батько сімейства згадує своє дитинство на схованому від усього світу узбережжі океану. Він повинен розповісти своїй онуці незвичайну історію хлопчика на прізвисько Шторм та пелікана-сироти – містера Персіваля. Історію небезпечних пригод і дивовижної дружби, яка вплинула на все його життя.
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Фестиваль розпочався 26 січня, в День Австралії – національне свято, що знаменує початок освоєння Зеленого континенту європейцями. Триватиме подія до 31 березня.
Щоб подивитися стрічки, глядачам необхідно обрати вже існуючий кіноклуб на платформі “Віртуальний кіноклуб” та долучитися до його онлайн-показів. Або ж зареєструвати на сайті власний онлайн-кіноклуб для однодумців та почати організовувати перегляди в ньому.
Нагадаємо, український тренер став прототипом героя спортивної драми.
Головне фото: art-boutique.by.
Суспільство
Український інститут національної пам’яті презентував ролик, що розповідає про ранню історію Одеси та деконструює імперські міфи щодо віку міста.
Про це повідомили у пресслужбі Інституту.
“Попри те, що пів Одеси знає місцеві визначні місця, що мають вік значно старший за “катерининську” версію заснування міста — багато є таких, хто досі сумнівається… Мовляв, прийшла російська імператриця Катерина II до місця, де чисте поле з’єднується з Чорним морем, тупнула чобітком і наказала “бути тут місту!” і росіяни побудували Одесу. Втім, як же ж бути з Хаджибейським замком, що штурмували українські козаки? Як бути з козацькими хуторами та селами, що складали тоді передмістя Хаджибея? Як зрештою бути з портом, про що писала у своєму рескрипті вже згадана Катерина II?”, – розповів начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.
Читайте також: На Львівщині реставрують дерев’яну святиню лемківського стилю, якій майже 200 років
Проєкт краєзнавчих лекцій “Український Південь” покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.
Читайте також: Чи готові роботодавці підвищувати зарплати. 5 тенденцій на ринку праці
Консультантами виступили доцент кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Володимир Полторак, начальник південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк, професор кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Тарас Гончарук.
Нагадаємо, в Україні випустили ролик про мазепинських козаків.
Як ми повідомляли раніше, презентували проморолик про дерев’яні церкви Львівщини.
Головне фото: odessa-life.od.ua.