Суспільство
Проїхав 400 кілометрів на саморобному веломобілі. Як дауншифтер створює унікальний транспорт
Підтримай ШоТам
В Україні чимало ентузіастів, які здатні власноруч зробити автомобіль, навіть у власному гаражі. Один з них – Олексій Ганшин з Кіровоградської області. Щоправда, чоловік створив не автомобіль, а повністю екологічний та перший в Україні веломобіль. Саморобний електрокар Piligrim, який за своєю сигароподібною формою нагадує гоночні боліди. Кілька років тому Олексій став дауншифтером та зайнявся збором веломобілів та лежачих велосипедів. А ще на цьому транспорті їздить на великі дистанції та мріє доїхати до океану.
Олексій Ганшин
Навчався в Донецькому технікумі промислової автоматики, спеціальність “Ремонт апаратури зв’язку та оргтехніки”. Працював на кабельному телебаченні, а згодом переїхав у село Китайгород, що на Кіровоградщині. Там і зайнявся виготовленням веломобілів та лежачих велосипедів.
Хотів пригод – почав створювати веломобілі та лежачі велосипеди
Я займаюсь виготовленням веломобілів та лежачих велосипедів. В чому різниця між ними? Останній — це двоколісний велосипед, який є дуже зручним, адже людина знаходиться всередині нього в положенні лежачи, як на шезлонгу. У веломобілі людина знаходиться в такому ж положенні, але сам транспорт має кабіну та три чи більше колеса, тому є більш стійким. Якщо на лежачому велосипеді потрібно тримати рівновагу, то тут — ні. Але такий транспорт не дуже популярний, адже ще з 1933 року заборонений Міжнародним союзом велосипедистів. А все тому, що в ті роки перегони організовували виробники звичайних велосипедів, тому таким чином усували конкурентів.
Десь з 2006 року я зайнявся розробкою велотехніки. Але почалось все саме з переїзду в село. Попрацювавши на кабельному телебачені, у мене наче все життя промайнуло перед очима і я подумав — а що далі? У той момент зрозумів, що хочу насиченого пригодами життя, свободи та відповідальності за свої рішення. Тому переїхав у село. А у Китайгород я потрапив після тяжкого розлучення. І тут 4 роки тому почав все з початку.
У селі зрозумів, що мені потрібен якийсь незалежний транспорт. Був звичайний велосипед, але він зовсім не комфортний для дальніх поїздок. Тому подумав, що можна за таким же принципом зробити комфортний та багатофункціональний транспорт.
Швидкість 30 км/год та міні-електростанція на веломобілі
Щоб створити веломобіль, я почав вивчати досвід європейців. Знайшов багато фотографій, але це ж не креслення, тому самостійно розробляв технологію. Таким чином створив веломобіль, який назвав Piligrim. Я планував представити новий прототип вже у 2017-му році. Однак розвал сім’ї, депресія, потім всілякі складності, пов’язані з розлученням дуже сильно загальмували всі проєкти, в тому числі і Piligrim.
Для мене принципово рухатись шляхом сили м’язів, бо це дає особливі враження. Щоб їхати на далекі дистанції на веломобілі не обов’язково бути спортсменом. Вся суть у силі витривалості— у зручному положенні можна їхати набагато довше, ніж на звичайному велосипеді.
Сам веломобіль важить 40 кілограмів, а рухається, зазвичай, зі швидкістю 25-30 кілометрів за годину. Максимальна швидкість, яку я досягав – 50 км/год. Електрокар має три колеса, він схожий на гоночні боліди, при цьому володіє вкрай компактними розмірами – завдяки своїй ширині на ньому навіть можна без проблем долати затори.
Читайте також: “Електро-Богдан” та “Електро-Газель”: студенти роблять з маршруток електрокари. Як?!
А ще на Piligrim є сонячна батарея, яка потрібна для того, щоб бути автономним у поході. Завдяки їй я можу заряджати повербанк, від якого живляться фари вночі та можна заряджати телефон. Я мрію поїхати через всю Європу до океану, тому потрібно бути максимально автономним, а чекати кілька годин на заправці, поки не заряджається телефон — не цікаво. На веломобілі є поворотники, мигалки та прапорець, щоб легко пересуватись по місту. Але цей транспорт створений для пересування поза містом.
Більшість каже, що веломобіль схожий на сигару за формою. І справді так. Така форма дуже вигідна в плані аеродинаміки – опір повітря. Для мене це ідеальний варіант.
Проїхав 400 кілометрів за 28 годин
Нещодавно я проїхав 400 кілометрів із Китайгорода до Чернігова на цьому ж Piligrim. Це повторення торішнього кілометражу з поїздок до Вінниці, але по більш плоскому рельєфу. Цього року вдосконалив транспорт і вирішив перевірити. В Чернігів поїхав, щоб взяти участь у налагодженні виробництва велосипедів моєї моделі.
На маршруті Сміла – Черкаси – Золотоноша – Переяслав-Хмельницький – Бориспіль – Бровари – Козелець зупинився лише на годину поспати, бо почав втрачати контроль. Весь шлях зайняв 28 годин. Якщо будуть хороші дороги, то зможу швидше проїхати і з меншими зусиллями. Мені спати хотілось тільки після 25 години, до цього їхалось легко. Назад повертався, то робив зупинки близько раз у 1,5 години на 5 хвилин.
Люди на дорозі звертали увагу на мене і реагували позитивно. Деякі далекобійники навіть зупинялись, щоб сфотографуватись. А ще поліцейські зупиняли, бо просто не знали що це таке. А коли бачили, що велосипед – відпускали. Деякі люди, коли дізнаються, що транспорт на педалях кажуть, що це нерозумно, а для деяких – дуже круто.
Про створення веломобіля
Щоб створити веломобіль потрібно найголовніше і найважче- знання. Я дуже багато працював над прототипом, перероблював, але дійшов до кінцевої мети. Загалом, для хорошого веломобіля потрібно:
- Мінімізувати вагу. Вага повинна бути до 30-ти кг.
- Мінімізувати розміри корпусу. На щастя це також і знижує вагу і вартість, бо менше матеріалу – менше ваги.
- Вибрати якісні покришки з низьким опором кочення.
У 2017-му я купив пінопласт і роздрукував зрізи з 3Д моделі, але вони ще рік припадали пилом по кутках сараїв. І тільки влітку 2018 го я почав роботу над проєктом. Багато технологій були випробувані, але більшість з них були новими для мене, тому у процесі доводилося вирішувати безліч непередбачених складнощів, втім, в цьому є особливий кайф розробки нового.
Читайте також: Купити Nissan Leaf і запустити службу таксі. Історія успіху з Лозової
Корпус веломобіля був зроблений по безматричній технології, тобто поверхня була отримана шляхом наклейки шарів склопластику на форму. Я вибрав такий підхід для здешевлення процесу, а також тому, що не був упевнений в правильності габаритів корпусу, тому не ризикнув одразу вкладатися в створення чистових матриць.
У трансмісії використовується два віджимних ролики, як в більшості сучасних веломобілів. Це дозволило поставити крісло прямо на підлогу, і знизити центр ваги. Також центр ваги зміщений вперед, ближче до широкої частини, що дозволяє отримати хорошу стійкість при вузькій колії. Вузька колія, своєю чергою, хороша для аеродинаміки, маневрів між ямами, їзди грунтовими стежками й дозволяє запхати веломобіль в приміщення через звичайні двері шириною 70 см.
Габарити транспорту не оптимальні, можна було б зробити його менше, але як для побутового та туристичного варіанту це підходить. А для перегонів з часом буде щось більш компактне. Загалом створення веломобілю обійшлось мені у 20 тисяч гривень.
Сидіння для веломобіля купують по всьому світу
Ще коли почав займатись виготовленням лежачих велосипедів та веломобілів, то намагався їх продати. Але після розвалу сім’ї і це також розвалилось.
Мої веломобілі — це поки зразки, але не серія транспорту на продаж. Є кілька замовників, але зараз веломобілі коштують дешевше, ніж коштували б, якщо це був би відпрацьований зразок. За моїми підрахунками, такий транспорт може коштувати вдвічі дешевше, ніж європейський – $2000-3000. Основна проблема в тому, що мені немає з ким працювати, а сам я не встигаю, бо дуже багато часу проводжу з дітьми.
Читайте також: Електрокар зі старої Таврії: як троє друзів з Дніпра збивають ціну на Tesla
Зараз я заробляю на життя тим, що продаю сидіння для веломобілів. 90% замовлень з Європи та Америки. Мої вироби коштують недорого, тому і замовляють.
А ще люди з села часто цікавились веломобілями, але коли дізнались, що немає моторчика, то відмовлялись. Ось це вся проблема нашого менталітету — людям лінь крутити педалі. Але ж всім потрібно займатись спортом, бо це позитивно впливає на наш моральний стан.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Досі не вигадали, чим зайнятися на вихідних? Поки погода ще дозволяє, радимо ознайомитися з десятьма маловідомими замками нашої країни, які стануть справжнім відкриттям вікенду. Вони оповиті легендами, заховані серед лісів, а ще – дуже різні. Уявіть, вже цієї неділі ви можете ходити маєтком Острозьких або забратися до найвищого замку Львівської області. Гайда пакувати речі!
Невицький замок – таємнича споруда, оповита легендами
Це один із найдавніших замків Закарпаття, вік якого відраховують з ХІІ століття. Його декілька разів руйнували та відбудовували. Сьогодні від Невицького замку залишилися лише фрагменти. Однак навіть попри часткову зруйнованість будівлю вважають однією з найцінніших архітектурних пам’яток Закарпаття.
А ще замок став епіцентром містичних легенд. Одна з них – про Погану Діву, яка колись лякала місцевих мешканців. Кажуть, вона була царівною та злою чаклункою, котра мріяла про неприступну та надійну фортецю. А тому змушувала селян власноруч тягнути на гору каміння та укріплювати замок та стіни. Для того, аби зробити споруду ще міцнішою, Діва змушувала додавати до вапна молоко та людську кров. Звучить моторошно, правда?
Читайте також: ТОП-7 найколоритніших сіл і містечок Гуцульщини, які варто відвідати кожному
Та подібні історії мають щасливий фінал. Місцеві розповідають, що Погану Діву переміг місцевий хлопчина. Як само – версій чимало. За однією з них, він зібрав худобу, прив’язав до них дзвіночки, а на рога начепив сіно, яке потім підпалив. Налякані тварини побігли в бік замку та налякали чаклунку.
Звісно, як і будь-яка легенда, ця історія має лише крихту правди. Але таємничість замку, немов магніт, притягує туристів з усієї країни. Тому, якщо плануєте поїздку до Закарпаття, не забудьте про Невицький замок. Він не завжди потрапляє до туристичних маршрутів, але точно вартий уваги.
Як дістатися? Найпростіший варіант – автівкою трасою Н13. Якщо ж для подорожі ви обираєте громадський транспорт, від Ужгорода варто сісти на будь-який автобус, що йде до Кам’яниці. А звідти – пройтися до замку. І не забудьте поспілкуватися з місцевими. У них є ще чимало легенд.
Червоногородський замок – твердиня зниклого міста
Сьогодні про колишню велич замку нагадують хіба що башти та вцілілі частини споруди. Її датують початком ХVІІ століття, коли Червоноград став власністю шляхтича Миколи Даниловича.
Будівлю неодноразово атакували козаки, угорці та опричники. Туркам навіть вдалося завоювати споруду та спустошити місто. Згодом селище перейшло у власність австрійців, які продали місцевість князю Каролю Понінському. Новий господар провів реконструкцію, відновив дві вежі та перетворив замок на палац. Пізніше будівлю ще декілька разів змінювали, збільшуючи висоту веж та додаючи нові елементи.
Після Першої та Другої світових війн замок опинився в критичному стані. Місто спорожніло, а згодом і взагалі зникло з мапи. Тепер про колишній центр князівства нагадують лише рештки твердині.
А ще поруч із замком можна насолодитися найвищим рівнинним водоспадом України. Це Червоногородський або ж Джуринський водоспад, що заввишки сягає 16 метрів. За легендою, його створили османи під час облоги замку, аби полегшити шлях до стін. Утім дослідники таку версію заперечують та наполягають, що будівництво водоспаду мало цілком прозаїчну та практичну мету: забезпечення роботи млина.
Як дістатися? Замок розташований на півдні Тернопільської області, поблизу сіл Нирків та Нагірян. Оптимальний варіант – власним транспортом, оскільки прямого маршруту немає. Та якщо ви вирішили їхати з Файного міста, радимо скористатися автобусом до Нирків. А звідти – пішки чи на місцевому таксі.
Добромильський замок – найвищий на Львівщині
І не лише найвищий, а й найбільш віддалений від обласного центру. А ще місцеві називають Добромильський замок «прихованим», адже його складно помітити, допоки не почнеш підніматися на гору.
Споруду також називають Замком Гербуртів на честь шляхетського роду. Перше будівництво датують 1450 роком, коли Микола Гербурт звів дерев’яну споруду. Утім через пожежу простояла вона відносно недовго, і вже 1566 року Станіслав Гербурт почав будівництво мурованого замку. Роботи завершив в 1614 році інший представник роду – Ян Щасний. Згодом укріплення розібрали, за однією з версій – місцеві ченці, аби спорудити неподалік монастир.
Читайте також: Де подорожувати в Україні? 6 містичних замків та фортець
Головна особливість твердині – місце розташування. Воно дійсно унікальне, адже висота пагорба над рівне моря сягає 560 метрів. Завдяки цьому з замку можна побачити навіть польський Перемишль.
Як дістатися? Замок розташований в кількох кілометрах від міста Добромиль Старосамбірського району. Ви можете скористатися автобусами «Львів – Добромиль» або «Львів – Нижанковичі», які довезуть до Тарнави. Саме з цього села починається дорога до замку, тож звідти треба йти пішки.
Язловецький замок – «ключ» до Поділля
Колись цю твердиню називали еталонною, адже з трьох сторін її оточує річка Вільховець, що робило замок неприступним. І на це є причина. У XIV столітті Язловець був своєрідним форпостом на обороні кордонів Поділля, який стримував постійні татарські набіги та слугував «ключем» до територій.
Історики вважають, що перша письмова згадка про Язловецький замок датується 1373 роком. Утім оборонні споруди на цьому місці існували вже з другої половини ХІІІ ст. Загалом історія замку нараховує щонайменше шість етапів будівництва, кожен з яких робив твердиню ще міцнішою. Фортеця змогла стримати безліч облог та навіть наступ гетьмана Богдана Хмельницького. Поступився замок лише туркам.
Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули
За однією з легенд, у замку створили підземний тунель, який поєднував його з Бучацькою твердинею. Однак історики такі думки заперечують. Мовляв, тунель дійсно міг бути, але слугував хіба що запасним виходом. І навряд вів до іншого замку.
Як дістатися? Замок розташований в селі Язловець Тернопільської області. Найбільш комфортний варіант – їхати власною автівкою. Утім можна впоратися й без неї. Для цього необхідно з Тернополя дістатися до Бучача. Наприклад, електричкою №6251. А вже звідти – до Язлівця.
Бережанський замок – диво епохи Ренесансу
Кажуть, що брами цього замку відкривалися перед ворогом лише тричі за всю історію. Для інших нападників Бережанська твердиня залишалася неприступною. Більш того, замок охрестили однією з найвизначніших захисних споруд епохи Ренесансу.
На відміну від більшості замків та фортець, Бережанський зводили на острівці, що омивала річка Золота Липа. Засновниками споруди вважають шляхтичів Синявських, відомих своїми коштами.
До середини XVIII століття тут бували польський король Август ІІ, князь Ференц Ракоці, український гетьман Іван Мазепа та російський цар Петро І. Після смерті останнього представника родини Синявських замок перейшов до іншого роду. З ХІХ століття починається криза споруди: її використовують як казарми, склади та броварню. А після передачі будівлі Польській державі руйнація замку продовжилася.
Як дістатися? Твердиня розташована в місті Бережани, що на Тернопільщині. З Файного міста до замку можна доїхати рейсовим автобусом. Однак радимо бути уважними та заздалегідь дізнатися розклад руху, аби встигнути повернутися до Тернополя.
Замок Паланок – взірець середньовічної архітектури
Ви точно помітете цю споруду на під’їзді до Мукачево! Там просто посеред рівнини здіймаються гори вулканічного походження. І на одній із них – він, замок Паланок. Це середньовічна споруда, яка практично повністю збереглася до наших днів. Звісно, не без ремонтів та реконструкцій.
Замок розташований на висоті 188 метрів над рівнем моря. Це на 68 метрів вище, аніж рівень міста. А у назві немає нічого таємного – «паланкою» називали дерев’яний паркан, який оточував твердиню.
У минулому замок слугував для охорони торгових та військово-стратегічних шляхів. Він витримав безліч облог та пережив не одного правителя. І, звісно ж, стіни фортеці чули чимало легенд.
В одній із таких йдеться про «коридор смерті» – спеціальну пастку, куди потрапляли нападники, яким вдавалося оминути крутий підйом та не загинути від стріл та куль. У цьому коридорі сходи буквально зникали під ногами, а на ворогів лилася гаряча смола. Наскільки це правдива історія – достеменно невідомо. Утім сьогодні замок Паланок – абсолютно безпечне і цікаве місце, яке дозволяє поринути в середньовічну епоху та на мить відчути себе правителем.
Як дістатися? У Мукачево добре розвинене залізничне сполучення, тож з багатьох обласних центрів доїхати можна без пересадок.
Замок-палац Даховських – «відповідь» Софіївському парку
Над будівництвом замку, який нагадує англійські споруди епохи Середньовіччя, протягом століття працювали чотири покоління родини Даховських. Утім ім’я першого архітектора залишається невідомим. Натомість історики запевняють, що будівельні матеріали для палацу Даховські випускали на власному заводі.
Існує легенда, що Даховські настільки обурилися словою Софіївського парку в Умані, що вирішили «переплюнути» Потоцьких та побудувати й собі щось особливе. Однак чи справді будівництвом керувала заздрість – загадка, як і всі легенди.
Читайте також: Подорожуй Україною: 8 найгарніших українських водоспадів
У радянські часи замок перетворили на табір для піонерів, згодом – на санаторій для багатіїв, пізніше – лікарню та склад. Всередині замок міг би вразити вас ще більше, ніж зовні. Зали для прийому гостей, балів, ігор, ванна, зимовий сад, величезні підвали та інші цікавинки. Утім лише міг би. Адже потрапити до палацу не можна: він залишається лише закритим. Хіба що вам пощастить натрапити на доброго охоронця. Тому, будуючи свій маршрут, подумайте, чи вам достатньо просто подивитися на палац.
Як дістатися? Замок-палац розташований у Черкаській області. Від обласного центру власною автівкою можна доїхати за три години. Або ж сідайте на рейсовий автобус до міста Монастирище.
Замок князів Острозьких із шукачами скарбів
Мріяли колись побувати в резиденції князів? Тоді вам неодмінно варто відвідати замок Острозьких у Старокостянтинові. Споруду заклали і звели разом із усім містом, й у доволі стислі терміни.
Формальною причиною будівництва стала прогалина в оборонній системі волинських земель, які потерпали від татарських набігів. Замок розташували на вершині 20-метрового пагорба, тож звідси можна побачити практично все місто. А ще на території комплексу працює найдавніший музейний заклад Рівненщини – краєзнавчий музей.
Звісно, куди ж без легенд? Одна з них – доволі сумна. Кажуть, що одна з власниць замку – Гальшка Острозька – кинулась з вежі замку через шлюб з чоловіком, якого не любила. Відтоді душа жінки блукає територією та плаче, шкодуючи про свій вчинок.
Або ж ще одна легенда – про скарби. Туристам часто розповідають, що лише один день на рік із підземель замку можна почути стукіт. Це шукачі захованих під спорудою коштовностей, які потрапили в пастку й намагаються знайти вихід. І лише раз на рік їм випадає шанс визволитися та повернутися на землю. Однак щойно вони дістаються поверхні землі – день закінчується.
Як дістатися? Якщо будете вирушати зі столиці – захопіть щось перекусити, адже маршруткою до Рівного вам доведеться проїхати десь 5 годин. А вже з центру Рівненщини до Острога пересідайте на іншу маршрутку, що курсує двічі на годину. 30 хвилин – і ви в Острозі.
Олеський замок – твердиня-музей
Його вважають одним із найдавніших замків України. А будівництво приписують правнуку Данила Галицького. Спочатку укріплення зводили як оборонну фортецю, та згодом споруда перетворилася на ренесансний палац.
Цікаво, що з усіх замків Львівської області саме за Олеський точилося найбільше боїв. Ця споруда неодноразово переходила під патронат нових правителів: завдяки мечу, коштовностям чи шлюбам. Утім така «популярність» не зашкодила твердині. А вже в грудні 1975 року тут відкрили перший «замковий» музей області. Сьогодні там зберігають майже 1500 мистецьких творів.
А ще внутрішнє подвір’я та приміщення Олеського замку точно здаватимуться знайомими тим, хто дивився стрічки «Вогнем і мечем» та «Три мушкетери».
Як дістатися? Зі Львова сідайте на автобус до Бродів, який відправляється з АС-2 на вулиці Богдана Хмельницького. Своєю автівкою – обирайте трасу Чоп-Київ, відстань складає 75 км.
Теребовлянський замок
Теребовлю вважають одним із найстаріших міст західної України. Перша писемна згадка про поселення датується 1097 роком. Утім на той час місто вже існувало та було центром Теребовлянського князівства.
Перший дерев’яний замок тут виник ще за правління Василька Теребовлянського – в ХІ столітті. Історики припускають, що його зруйнували орди хана Батия приблизно в 1241 році. Вже 1360 року польський король Казимир Великий почав зводити новий замок – цього разу мурований. Утім і його зруйнували набіги турків й татар.
Читайте також: Подорож під землю: 8 українських печер, які варто відвідати
1534 року замок реконструювали. Відтоді фортеця пережила щонайменше 15 татарських нападів та втратила оборонну міць. Так знову виникла потреба в будівництві нового, більш потужного і могутнього замку. На нього витратили 9 тисяч золотих. Замок мав три вежі, бійниці та важкодоступну браму. В’їзд охороняла східна вежа.
У 1648 році споруду захопили козаки гетьмана Богдана Хмельницького. Однак наступні облоги виявилися для них невдалими: фортеця витримала й капітулювала лише 1672 року, після нападу турків.
Найвідомішою стала оборона Теребовлі 1675 року. Тоді місто опинилося в епіцентрі польсько-турецької війни. Місто врятувала дружина коменданта Анна Дорота, яка викрила змовників та очолила захист поселення.
Після Другої світової війни замок перебував у занепаді. Нове дихання споруда отримала лише 2008 року, потрапивши до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Тепер це місце культурного відпочинку та туристичний осередок.
Як дістатися? Аби потрапити до замку, вам необхідно спочатку доїхати до Тернополя. Звідти автобусом дістатися до міста Теребовля. Відстань від обласного центру складає приблизно 30 кілометрів.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
У Херсонській обласній лікарні відкрили центр інтервенційної радіології, де лікарі вже провели перші три операції з відновлення кровотоку на серці та мозку.
Про це повідомив у фейсбуці директор обласної лікарні Віктор Короленко.
За його словами вперше в Херсонській області з’явилась унікальна можливість відновити кровоток у будь-який артерії організму.
Це сталося завдяки відкриттю структурного відділення серцево-судинної хірургії, що дозволяє робити весь спектр ендоваскулярних втручань.
Йдеться про проведення мало травматичних, діагностичних і лікувально- оперативних втручань за допомогою спеціальних мініатюрних катетерних інструментів. Вони вводяться через точковий прокол під місцевим знеболювальним без розрізів та наркозу.
Читайте також: «Будні ковідні»: документальний фільм про роботу рівненських медиків виклали онлайн (ВІДЕО)
Ця можливість з’явилась завдяки придбаному стаціонарному ангіографу. Це універсальний апарат, який вирішує величезний блок кардіохірургічних проблем незалежно від місця їхнього розташування (головний мозок, сердце або нижні кінцівки).
Читайте також: Громада на Одещині шукає лікаря: пропонує житло і хорошу зарплатню (ВІДЕО)
Нагадаємо, черкаські медики отримали 24 нові автомобілі «швидких».
Як ми повідомляли раніше, на Київщині облаштували нову операційну залу та протишокову палату.
Усі фото: фейсбук-сторінка Віктор Короленко.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
У Полтаві відкрили новий підземний паркінг для автомобілів швидкої медичної допомоги з обласної служби 103.
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
Новий підземний паркінг звели на місці старого гаража для «швидких», який був зведений ще в 1970-х роках і не відповідав необхідним вимогам. Площа нового паркінгу збільшена майже вдвічі – до 2400 квадратних метрів. Старий гараж був розрахований лише на 30 автомобілів, новий же може вмістити до 50 «швидких». На його даху облаштували мініпарк для пацієнтів нового обласного кардіоцентру.
Читайте також: Чай, який рятує. Історія «Майстерні Мрії», що допомагає людям з аутизмом та власноруч заробляє на існування
У підземному паркінгу облаштовані диспетчерська, підйомник для огляду технічного стану машин, кімнати відпочинку для водіїв. Приміщення з’єднане переходом до центру екстреної медичної допомоги, щоб бригада медиків могла швидко перейти до авто й не чекати надворі, доки воно під’їде. Встановлене інформаційне табло. Коли надходить виклик, на ньому оприлюднюється адреса, за якою потрібно прибути для надання допомоги.
На будівництво проєкту спрямували 88,9 млн грн.
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
Нагадаємо, у Києві презентували систему перехоплювальних паркінгів.
Також у Києві визначили 12 локацій, де будуватимуть підземні і багаторівневі паркінги.
Як ми повідомляли раніше, у Києві відкрили новозбудований паркінг у зоопарку.
Усі фото: adm-pl.gov.ua.
Підтримай ШоТам