Суспільство
“Електро-Богдан” та “Електро-Газель”: студенти роблять з маршруток електрокари. Як?!
Хтось ламає голову над ненависною дипломною роботою, а хтось перетворює її на бізнес. Ні, мова піде не про написання за гроші. Студенти КПІ Анатолій Бурлаков і Павло Чернушенко придумали систему, яка зможе зробити з будь-якого автомобіля електрокар. Зараз хлопці співпрацюють з комерційними підприємствами і заробляють близько $5000 за апгрейд одного авто. А все почалось з тієї самої дипломної роботи, коли студенти захотіли зробити щось більше. Так і з’явився стартап SEM Drive.
Павло Чернушенко і Анатолій Бурлаков
Засновники стартату SEM Drive
Студенти Київського політехнічного інституту, факультет електротехніки і автоматики. Анатолій родом з Полтави, у рідному місті створив чемпіонську баскетбольну команду. А киянин Павло розробив свій диплом на 120 сторінок розрахунків за 4 дні. З цього диплому і почався стартап SEM Drive.
Як відбувається апгрейд
Ми займаємось переобладнанням звичайних автомобілів у гібриди. Разом розробили такий модуль електроприводу, який можна ставити практично в будь-яку машину і переробити її з мінімальними змінами.
Все почалось два з половиною роки тому. Ми хотіли зробити дипломну роботу, яка буде незвичайною, з залученням багатьох людей з кафедри чи факультету. Але, такої авантюри не вийшло через університетську бюрократію. Проте, це переросло у щось більше. А диплом справді допоміг, бо всі розрахунки були використані уже в стартапі SEM Drive.
Що ми робимо з автомобілем? Виймаємо старий двигун і замість цього встановлюємо всю цю систему, ставимо батареї. Після цього Інститут автотранспорту дає сертифікацію, і власник отримує новий техпаспорт свого електрокару.
Електродвигуни виготовляють в Україні на Смілянському заводі. Електроніку поставляють такі виробники як Analog Devices чи Texas Instruments з Китаю. У місті Шеньчжень є завод, який поставляє акумулятори для електрокарів. Ми стали партнерами і закуповуємо акумулятори у них. Тобто, ми збираємо з різних виробництв деталі, а потім створюємо свій прототип електрокару.
Будь-який “Богдан” може стати електрокаром
Ми можемо зробити електрокар з будь-якого автомобіля. У нас є два типи клієнтів.
Перший – це комерційний транспорт вагою 1,5 – 3,5 тонн.
Тобто це мікроавтобуси, маршрутки та фургони. Цей сегмент має найбільший економічний ефект. Різниця у собівартості кілометра шляху тут грає важливу роль і електромобілям немає рівних. Тому вони швидко окупаються. Але виробники електрокарів чомусь недооцінюють цей ринок.
Зараз у нас є пілотний проєкт з електрифікації маршруту Полтава-Харків. У нього входять автобуси, зарядні станції і обслуговування. На цьому маршруті кожний автобус проїжджає близько 900 км на день. Те, що зазвичай водій проїжджає за рік на свой машині, автобуси “накатують” за місяць. Навряд чи ви окупите свої інвестиції, якщо будете їздити на електромобілі тільки на роботу і по мінімальним справам.
Отже, для комерційного транспорту ми збираємось працювати по такій системі: беремо одноразову оплату за установку обладнання та плату за кожний фіксований кілометр (за зарядки і обслуговування). Обладнання коштує $5000. Ми не беремо плату за акумулятори і замінюємо їх безкоштовно. Також розміщуємо зарядні станції за власний рахунок по маршруту.
Така модель дозволяє звести витрати на переобладнання до мінімуму і вирішуємо питання з обмеженням сроку життя акумуляторів. Якщо спочатку це все купувати з батареями, то сумма буде в 3-4 рази більше. Хто захоче інвестувати у маршрутку $15000? А у нас це один внесок і у клієнта не болітиме голова, як працюватиме батарея, чи треба її вже замінити і тд.
Другий тип клієнтів – люди, які закохані у свої машини, або транспорт дорогий їм як пам’ять.
Зазвичай, вони хочуть якось оновити своє авто для себе, бо розуміють, що економічну вигоду електрокар принесе тільки за 3-4 роки. От наприклад, нам написав хлопець з Амстердаму, що у нього є стара машина Maserati Biturbo 84-го року. Він захотів її оновити. Переобладнання таких автомобілів коштує $5000 і вище.
Поки ми працюємо в такому закритому режимі. Зараз у нас є список замовлень з 80-ти осіб. Але основний напрямок – це пілотний проєкт з вісьмома автобусами.
Без факапів не обійшлось
Насправді, коли ми починали, то навіть не здогадувались, що стільки складнощів попереду.
- Не мали до кого звернутись. Мало того, що ми самі не мали досвіду, та ще й в Україні складно знайти експертів у цій сфері. Нам ніхто не міг допомогти. Спочатку планували одне, а коли справа доходила до реалізації, то все змінювали повністю.
У нас був такий факап, коли закупили дорогий контроллер для двигуна, але не змогли його запустити. Виявилось, що на ньому стоїть спеціальна прошивка під конкретний транспорт. Документації не було і як підключати – незрозуміло. Ніхто в Україні не міг допомогти розібратись. Навіть писали китайцям – і ті нічим не змогли допомогти. Лише нещодавно виробники дали файли, але було пізно – зібрали прототип на інших контролерах. - Складність з інвесторами. В Україні складно знайти інвесторів, особливо на технологічні проєкти. Зазвичай, вони хочуть одразу бачити прототип і як це все працюватиме. Або просять забагато, а нам зовсім не хочеться віддавати половину компанії за $5-10 тисяч. Якось один знайомий сказав, що більшість інвесторів – це “мужики з цукрового заводу”, які в 90-х заробили гроші і зараз хочуть їх кудись вкласти, щоб отримувати відсоток. Може нам просто не щастило, але більшість інвесторів були саме такими і хотіли одразу контрольний пакет.
- Виробництво в Україні. У нас немає заводів виробництва акумуляторів і електротехнічної частини. Як не крути, але більшість обладнання потрібно закуповувати за кордоном.
Зараз конкурентів все більше
Основні наші конкуренти – це виробники газобалонного обладнання, які дозволяють водіям економити. Є ще люди, які самостійно переобладнують свій автомобіль в електрокар десь у себе в гаражах.
Раніше в Америці була компанія Echo Automotive, яка виготовляла гібридні модулі для комерційного транспорту. У них була оцінка $100 млн, але згодом їх купили.
Зараз з’являється все більше конкурентів, а за комерційний транспорт виробники тільки-тільки беруться. І електрокар стає популярним.
Плануємо вийти на міжнародний ринок
Ми були зі своїм стартапом на різних виставках, як в Україні, так і в Німеччині і Латвії. Завдяки ним до нас приходили клієнти. До речі, більшість замовників – це знайомі, або знайомі знайомих. Буває, що пишуть зовсім незнайомі люди, які знаходять нас якимись цікавими способами.
Плануємо і далі розвиватись на українському ринку і до кінця 2020 року переобладнати 100 машин. А далі – отримати європейську сертифікацію і виходити на ринки побільше (Франція, Нідерланди, Скандинавія, Естонія, Словенія, Ізраїль). Для нас привабливі ті країні, де дорогий бензин, але дешева електроенергія. Саме там наш проєкт потрібний.
Суспільство
Національний проєкт «ДоБаДі» за квітень 2021 року адресно передав 300 продуктових наборів для людей поважного віку.
Про це ШоТам повідомили організатори благодійної акції.
Про проєкт
Зазначається, що 6,5 млн українських пенсіонерів отримують державні пенсії в розмірі до 3000 грн. Самотні дорослі люди у великих містах мають більше можливостей отримувати допомогу: від благодійних фондів, соціально-відповідального бізнесу і небайдужих сусідів. Бабусі та дідусі у селах живуть в соціальній ізоляції, особливо під час пандемії і, тому, позбавлені можливості отримувати системну підтримку. Саме для них був створений проєкт ДоБаДі.
БФ «Життєлюб», МБФ «Карітас України» та компанія Нова пошта об’єднались та запустили національний проєкт допомоги людям старшого віку з уразливих груп населення маленьких міст і сіл по всій країні.
Повна назва проєкту «ДоБаДі» – доставка турботи до Ба та Ді по всій Україні. Це можливість з кожного столичного хмарочосу дотягнутися до похилої стріхи в маленькому селі та подбати про тих, хто цього насправді потребує. Адже, в першу чергу, допомога надається самотнім, важкохворим, соціально незахищеним людям старшого віку.
Читайте також: «Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?
Як працює допомога?
Механіка така: благодійний фонд «Життєлюб» збирає кошти та закуповує продукти у партнерській мережі АШАН, в свою чергу, Нова пошта безкоштовно пакує та доставляє набори до населених пунктів, а «Карітас України» передає продуктові набори безпосередньо Ба та Ді.
У квітні пакунки з продуктовими наборами отримали вже 300 Ба та Ді з передмість Дрогобича, Волновахи, Кам’янського, Полтави, Хмельницького та Нововолинська.
Ініціатори проєкту планують не зупинятись і щомісяця розширювати масштаб допомоги, додаючи на карту все більше містечок, де мешкають наші життєлюби. Так, у травні, географія проєкту збільшиться ще на 2 міста. Набори піклування отримуватимуть також Ба та Ді Переяслава та Коломиї.
Читайте також: Іграшки з 90-х та власні сни: шість українських музеїв, до яких хочеться повертатися
До партнерів проєкту доєднався як середній, так і великий бізнес – це СуперОнуки з IT сфери, фінансових компаній, ресторанів.
МБФ «Карітас України» покриває потреби людей золотого віку у Волновасі.
Пан Володимир – підопічний проєкту, переселенець, з 2015 року проживає у Кам’янському: «Оскільки дружина має слабке здоров’я, доводиться витрачати значну частину грошей на ліки. Тому для нашої сім’ї великою допомогою є продуктові набори від Карітаса, Життєлюба і Нової пошти. Ми дуже вдячні за таку підтримку, особливо напередодні Великодніх свят».
Як перші три ноти «До-Ре-Мі», проєкт «ДоБаДі» – про найперші і найголовніші цінності свідомого суспільства, про піклування і допомогу старшим людям, які, свого часу, віддали турботу нашим поколінням.
Як долучитись до проєкту?
Будь-який бізнес може стати благодійником, взявши під опіку одне з міст та забезпечувати його потребу в 50-ти продуктових наборах впродовж принаймні трьох місяців. Вартість одного набору – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн.
Читайте також: В Україні тепер можна «підвісити» продукти для літніх людей
Нагадаємо, «Україна без сміття» закликає робити благодійні сторіз для побудови сортувальної станції.
Як ми повідомляли раніше, фонд «Життєлюб» запустив масштабний проєкт допомоги старшим людям.
Суспільство
У сквері Київських інтелігентів, що на перетині вулиць Гончара й Велика Житомирська, встановили лаву-інсталяцію у вигляді книг.
Про це пише Хмарочос.
Зазначається, що автором нового об’єкта є засновник майстерні вуличних меблів ТИ (AU) Роман Литвин.
Для інсталяції «Усьому свій час» використали померлі дерева.
Наголошується, що майстерня ТИ купує на спеціалізованих аукціонах деревину дубів, що усихають природним шляхом. Потім її обпалюють за японською технологією якісуґі.
Читайте також: Етична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах
Довідка
Сквер Київських інтелігентів було засновано 2013 року з ініціативи мешканців, які вберегли ділянку від незаконної забудови. У сквері встановлено скульптури Костянтина Скритуцького, які зображають чотирьох птахів – горобця, крука, сови та рибалочки.
Нагадаємо, у Житомирі з’явилася зебра-вишиванка.
Усі фото: facebook.com/sanchenko.oleksandr; facebook.com/ra.lytvyn.
Суспільство
Завершено виробництво українського психологічного трилера «Між нами» Соломії Томащук.
Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.
В основу фільму лягла історія двох жінок, які спираються одне на одну в пошуках шляхів розв’язання власних ціннісних та емоційних проблем. У головних ролях – Анастасія Пустовіт та Ірма Вітовська.
Стрічку створено компанією Up Ua Studio, продюсерка Поліна Герман. Фільмування трилеру відбулося влітку 2020 року у Києві.
Читайте також: «Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути
У фільмі йдеться про складний вибір між близькою людиною та моральними принципами.
Дві головні героїні — Саша та Аня змушені його зробити: Саша стосовно власного чоловіка, Аня стосовно сина.
Драматизм ситуації загострюється, коли вони виявляються залучені у темну історію злочину. Слоган стрічки — «Тільки нікому не кажи!».
Головні ролі виконали:
- Анастасія Пустовіт («Коли падають дерева», «Перші ластівки. Zалежні»),
- Ірма Вітовська («Мої думки тихі», «Казка старого мельника»),
- Дмитро Сова,
- Євген Єфремов,
- Михайло Дзюба,
- Сергій Детюк, Євгеній Ламах.
Читайте також: Етична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах
В одній зі сцен у повному складі знялись музиканти гурту «Вагоновожатые».
«Між нами» – ігровий повнометражний дебют режисерки та сценаристки Соломії Томащук.
Раніше режисерка зняла декілька короткометражних фільмів.
Читайте також: «Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами
Співавтор сценарію та оператор-постановник стрічки Юрій Дунай, добре відомий глядачу по фільму «Черкаси».
Художник — постановник Юрій Григорович, композитор — Антон Байбаков.
Кінопроєкт став одним з переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно.
Загальна вартість виробництва картини склала 11,2 млн грн (100% державна підтримка).
Нагадаємо, вийшла нова серія іронічного серіалу про інклюзію «Школа Доступності».
Як ми повідомляли раніше, у Кенії покажуть фільм про українського Героя Василя Сліпака.
Усі фото: usfa.gov.ua.