“Електро-Богдан” та “Електро-Газель”: студенти роблять з маршруток електрокари. Як?!

Хтось ламає голову над ненависною дипломною роботою, а хтось перетворює її на бізнес. Ні, мова піде не про написання за гроші. Студенти КПІ Анатолій Бурлаков і Павло Чернушенко придумали систему, яка зможе зробити з будь-якого автомобіля електрокар. Зараз хлопці співпрацюють з комерційними підприємствами і заробляють близько $5000 за апгрейд одного авто. А все почалось з тієї самої дипломної роботи, коли студенти захотіли зробити щось більше. Так і з’явився стартап SEM Drive. 

Як відбувається апгрейд

Ми займаємось переобладнанням звичайних автомобілів у гібриди. Разом розробили такий модуль електроприводу, який можна ставити практично в будь-яку машину і переробити її з мінімальними змінами.

Все почалось два з половиною роки тому. Ми хотіли зробити дипломну роботу, яка буде незвичайною, з залученням багатьох людей з кафедри чи факультету. Але, такої авантюри не вийшло через університетську бюрократію. Проте, це переросло у щось більше. А диплом справді допоміг, бо всі розрахунки були використані уже в стартапі SEM Drive.

Що ми робимо з автомобілем? Виймаємо старий двигун і замість цього встановлюємо всю цю систему, ставимо батареї. Після цього Інститут автотранспорту дає сертифікацію, і власник отримує новий техпаспорт свого електрокару.

Електродвигуни виготовляють в Україні на Смілянському заводі. Електроніку поставляють такі виробники як Analog Devices чи Texas Instruments з Китаю. У місті Шеньчжень є завод, який поставляє акумулятори для електрокарів. Ми стали партнерами і закуповуємо акумулятори у них. Тобто, ми збираємо з різних виробництв деталі, а потім створюємо свій прототип електрокару.

Будь-який “Богдан” може стати електрокаром

Ми можемо зробити електрокар з будь-якого автомобіля. У нас є два типи клієнтів.

Перший – це комерційний транспорт вагою 1,5 – 3,5 тонн. 

Тобто це мікроавтобуси, маршрутки та фургони. Цей сегмент має найбільший економічний ефект. Різниця у собівартості кілометра шляху тут грає важливу роль і електромобілям немає рівних. Тому вони швидко окупаються. Але виробники електрокарів чомусь недооцінюють цей ринок.

Зараз у нас є пілотний проєкт з електрифікації маршруту Полтава-Харків. У нього входять автобуси, зарядні станції і обслуговування.  На цьому маршруті кожний автобус проїжджає близько 900 км на день. Те, що зазвичай водій проїжджає за рік на свой машині, автобуси “накатують” за місяць. Навряд чи ви окупите свої інвестиції, якщо будете їздити на електромобілі тільки на роботу і по мінімальним справам.

Отже, для комерційного транспорту ми збираємось працювати по такій системі: беремо одноразову оплату за установку обладнання та плату за кожний фіксований кілометр (за зарядки і обслуговування). Обладнання коштує $5000. Ми не беремо плату за акумулятори і замінюємо їх безкоштовно. Також розміщуємо зарядні станції за власний рахунок по маршруту.

Така модель дозволяє звести витрати на переобладнання до мінімуму і вирішуємо питання з обмеженням сроку життя акумуляторів. Якщо спочатку це все купувати з батареями, то сумма буде в 3-4 рази більше. Хто захоче інвестувати у маршрутку $15000? А у нас це один внесок і у клієнта не болітиме голова, як працюватиме батарея, чи треба її вже замінити і тд. 

Другий тип клієнтів – люди, які закохані у свої машини, або транспорт дорогий їм як пам’ять. 

Зазвичай, вони хочуть якось оновити своє авто для себе,  бо розуміють, що економічну вигоду електрокар принесе тільки за 3-4 роки. От наприклад, нам написав хлопець з Амстердаму, що у нього є стара машина Maserati Biturbo 84-го року. Він захотів її оновити. Переобладнання таких автомобілів коштує $5000 і вище.

Поки ми працюємо в такому закритому режимі. Зараз у нас є список замовлень з 80-ти осіб. Але основний напрямок – це пілотний проєкт з вісьмома автобусами. 

Без факапів не обійшлось

Насправді, коли ми починали, то навіть не здогадувались, що стільки складнощів попереду. 

• Не мали до кого звернутись.  Мало того, що ми самі не мали досвіду, та ще й в Україні складно знайти експертів у цій сфері. Нам ніхто не міг допомогти. Спочатку планували одне, а коли справа доходила до реалізації, то все змінювали повністю.
  
  У нас був такий факап, коли закупили дорогий контроллер для двигуна, але не змогли його запустити. Виявилось, що на ньому стоїть спеціальна прошивка під конкретний транспорт. Документації не було і як підключати – незрозуміло. Ніхто в Україні не міг допомогти розібратись. Навіть писали китайцям – і ті нічим не змогли допомогти. Лише нещодавно виробники дали файли, але було пізно – зібрали прототип на інших контролерах.
  
• Складність з інвесторами. В Україні складно знайти інвесторів, особливо на технологічні проєкти. Зазвичай, вони хочуть одразу бачити прототип і як це все працюватиме. Або просять забагато, а нам зовсім не хочеться віддавати половину компанії за $5-10 тисяч. Якось один знайомий сказав, що більшість інвесторів – це “мужики з цукрового заводу”, які в 90-х заробили гроші і зараз хочуть їх кудись вкласти, щоб отримувати відсоток. Може нам просто не щастило, але більшість інвесторів були саме такими і хотіли одразу контрольний пакет.
  
• Виробництво в Україні. У нас немає заводів виробництва акумуляторів і електротехнічної частини. Як не крути, але більшість обладнання потрібно закуповувати за кордоном.

Зараз конкурентів все більше

Основні наші конкуренти – це виробники газобалонного обладнання, які дозволяють водіям економити. Є ще люди, які самостійно переобладнують свій автомобіль в електрокар десь у себе в гаражах.

Раніше в Америці була компанія Echo Automotive, яка виготовляла гібридні модулі для комерційного транспорту. У них була оцінка $100 млн, але згодом їх купили. 

Зараз з’являється все більше конкурентів, а за комерційний транспорт виробники тільки-тільки беруться. І електрокар стає популярним. 

Плануємо вийти на міжнародний ринок

Ми були зі своїм стартапом на різних виставках, як в Україні, так і в Німеччині і Латвії. Завдяки ним до нас приходили клієнти. До речі, більшість замовників – це знайомі, або знайомі знайомих. Буває, що пишуть зовсім незнайомі люди, які знаходять нас якимись цікавими способами.

Плануємо і далі розвиватись на українському ринку і до кінця 2020 року переобладнати 100 машин. А далі – отримати європейську сертифікацію і виходити на ринки побільше (Франція, Нідерланди, Скандинавія, Естонія, Словенія, Ізраїль). Для нас привабливі ті країні, де дорогий бензин, але дешева електроенергія. Саме там наш проєкт потрібний.