

Суспільство
Побачила відео на YouTube і вирішила спробувати. Історія підприємиці з Херсонщини, що виготовляє бетонні блоки
«На Херсонщині ну дуже багато біди після окупації. Людям потрібно відбудовувати будинки, а для цього необхідні матеріали. Так і прийшла ідея робити бетонні блоки», — розповідає Інна Яковенко із селища Нововоронцовка.
Підприємиця раніше переважно займалася продажами металопластикових вікон і дверей. Та подивившись відео про виробництво бетонних блоків, жінка замовила й собі потрібне обладнання. Нині троє її працівників виготовляють по 300-350 блоків на день, та Інна на цьому не зупиняється і має нові ідеї для розвитку бізнесу.
Про надзвичайну українську жінку, що пише вірші під звуки бетонозмішувача, читайте в новому матеріалі ШоТам.

Інна Яковенко
Власниця будівельного магазину та виробництва бетонних блоків.
Метал — це не людська душа. Його можна відновити
У бізнесі я давно, працюю саме в продажах різних будівельних матеріалів. А за два роки до війни ще й відкрила склад металопрокату — там було все для перекриття дахів.
Для матеріального достатку цього вистачало, а от для духовного — ні. Тому в мене було багато додаткових професій. За першою освітою я педагогиня, потім вдруге пішла вчитися — на психологиню, як мріяла в дитинстві. Також вела дитячі свята, а іноді весілля. Часом писала вірші — здебільшого під настрій.
Коли почалася тут війна, нас дуже обстрілювали в серпні 2022 року, і ми місяць провели в підвалі. Саме творчість допомагала мені втриматися. Злість, агресія, плач — усе виливалось емоційними рядками на папері. Виливала цей стрес, і мені ставало легше.
Перші прильоти були біля мого магазину-павільйону. Тут я приймала замовлення на металопластикові вікна та двері, жалюзі та ролети. Лише коли нашу громаду звільнили, тоді я зайнялася відновленням: замінила вікна, перекрила дах, обшила стіни заново й облагородила навколо. Тут такі квіти були — ну дуже гарні!
Та 1 жовтня 2023 року знову був обстріл, знову приліт. Коли приїхала, то вже просто прибрала сміття, та й усе. Вже не було таких гірких емоцій, як при перших пошкодженнях: так, прикро й сумно, але головне, що ніхто з людей не постраждав.

Надихнуло відео виробництва в YouTube
Буду відновлювати павільйон вдруге, але пізніше — зараз я взялася за іншу, зовсім нову для мене роботу. Почалося з того, що я на YouTube побачила ролик, як один чоловік виготовляє бетонні блоки. І, чесно вам скажу, я прямо закохалась у його роботу! Знайшла контакт, щоб проконсультуватися. Виявилось, що він також робить станки для виробництва бетонних блоків. Заплатила 10% від вартості (це вийшло близько 7 тисяч гривень), і за два-три місяці обладнання вже було в мене.
Щоб виготовляти такі бетонні блоки, потрібні дві сировини й вода. Одна сировина — це цемент, і я уклала договір з Криворізьким цементним заводом, який сам нам усе доставляє. А друга — гранвідсів: для цього я окремо наймаю 30-тонну машину, що везе сировину з Нікопольського карʼєру.
Тепер я коли приїжджаю на свою роботу, запах цементу нагадує мені життя.

І ось той день настав — станок і сировина були в нас. Ми з хлопцями-робітниками крутились і ніяк не могли зрозуміти, як воно працює. Першу партію бетонних блоків робили аж три години. Ми телефонували майстру-виробнику й питали кожен крок — я так вдячна тому чоловіку, що він приділив нам стільки часу й усе пояснив. Усе вийшло!
Ідея хороша, а бізнес-план — не дуже
Троє співробітників уже приловчилися з усім працювати. За шість робочих годин ми виготовляємо 300-350 бетонних блоків. Це фізично важка робота: треба насипати матеріали в бетонозмішувач, потім тачкою перевезти все на станок, пересипати за правильною технологією і виставляти на висихання.
Тепер одного станка вже недостатньо, і ми замовили другий. Цей робить великі блоки розміром 19х19х40 см, а люди питають про ще менші для перестінок, тож ми замовили й уже очікуємо такий, що може робити блоки по 10 см.

Тому запити на матеріали є, а от грошей на обладнання для їх виробництва не вистачало. Я сіла шукати гранти й почала з Дії. За три години написала заявку, надіслала, і зовсім скоро мене запросили на співбесіду. Сказали, що ідея проєкту чудова, але бізнес-план написаний з помилками — треба переписати. Так я потрапила на навчання, де й поринула глибше в цей економічний процес.
Повторно все заповнила, надіслала й отримала 250 тисяч гривень. На ці гроші я закупила сировину — цілу фуру цементу, а також купила обладнання — вібростіл для виготовлення плитки.
І тут знов перешкоди – немає світла. Точніше немає необхідної потужності електрики для такого обладнання. Протягом 8 місяців я так і не змогла вирішити це питання, бо Херсон сильно обстрілюють. Так само стоїть бетонозмішувач на 500 літрів від благодійників. Зараз ми досі працюємо на обладнанні, потужністю 900 Вт, а якби мали більш фаз електромереж, то могли б працювати на 3,5 кВт. Це б збільшило виробництво блоків на 40% та зменшило б затрати людської робочої сили.
У вас є план? У мене завжди є план!
Без основного будівельного бізнесу я б не змогла запустити виробництво. І хоч мої бетонні блоки купують, щоб вийти на точку беззбитковості мені знадобиться роки два такої праці. Тому поки тримаюся завдяки тому бізнесу, що був налагоджений до війни — продаж та установка металопластикових вікон і дверей.
А коли люди приходять за вікнами, то вже тут на місці дізнаються й про інші матеріали. Також розказую про роботу в соціальних мережах. Тож мої клієнти — це моя громада.
Були люди, які приїхали з іншого району Херсонщини, який ще більше обстрілюють. Вони побачили наш банер при дорозі, зупинилися, розпитали, й от ми вже відвезли їм партію бетонних блоків.
Питають часто про піноблоки, тому ми вже замовили обладнання і для такого виробництва. Це більш енергоефективний матеріал для будівництва. Щойно нам проведуть електрику, я зможу найняти ще людей і запустити нову лінію.

Також є попит на деревʼяні конструкції: один чоловік у нас робить драбини, то він попросив мене написати про це. Опублікувала на сторінці, і людина теж має замовлення. Тепер я думаю про те, як обладнати приміщення під деревообробку.
Тому я всім говорю: робота тут є, повертайтесь! Якщо буде більше магазинів, то буде здорова конкуренція. А значить, що до нас будуть приїжджати люди з навколишніх сіл та громад, бо в мене є бетонні блоки, хтось буде робити щось із дерева, ще хтось буде своє продавати. Так і клієнтам буде зручніше, і разом будемо робити внесок у відбудову громади.
Суспільство

«Мед мінних полів» від Saatchi & Saatchi Ukraine за підтримки Міністерства закордонних справ України, агропромислової компанії Kernel і в кооперації з Dronarium Ukraine отримав золоту нагороду Cannes Lions 2025. Це перша «золота» статуетка для України на одному з найпрестижніших фестивалів креативності.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Проєкт привертає увагу до проблеми замінування в Україні і покликаний залучити міжнародну допомогу для розмінування територій.
«Український контекст завжди унікальний. Наша публічна дипломатія вкотре доводить, що вона може набувати абсолютно нових сенсів і форматів заради великої мети», — зазначив Сибіга.
Читайте також: Митці з України здобули низку нагород на міжнародному фестивалі анімації у Франції
Про фестиваль
Cannes Lions — щорічний міжнародний фестиваль креативності, який відбувається в місті Канни з 1954 року. Це один із найпрестижніших заходів у галузі реклами та креативних комунікацій, що збирає професіоналів з усіх куточків світу. У межах фестивалю проводяться конкурси в численних категоріях, а переможці отримують відомі статуетки «Лева» за найінноваційніші та найвпливовіші проєкти.
Нагадаємо, що українське шоу «Холостяк» із Тереном отримало нагороду «Каннських левів».
Фото: фейсбук-сторінка Андрія Сибіги
Суспільство

21 червня о 05:54 рятувальники виявили 5-річного Кирила, який залишався у лісі понад три доби. Хлопчика знайшли завдяки дрону Спеціального авіаційного загону ДСНС.
Про це повідомили в ДСНС Івано-Франківщини.
Кирило зник увечері 17 червня в лісовому масиві поблизу села Троїця на Коломийщині. Пошуки тривали цілодобово: до операції долучилися рятувальники з чотирьох областей — Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької, а також курсанти Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
Читайте також: У Києві серед завалів після ракетного обстрілу знайшли живого котика (ФОТО)
Поліціянти, військові, волонтери та місцеві жителі шукали хлопчика на площі понад 5,5 тисячі гектарів, доповнювали пошук дрони (8 902 гектари) та водолази (12 водойм на 7 700 м² і 155 гектарів прибережної зони).
На місці працював міжвідомчий штаб і психолог ДСНС, який підтримував родину Кирила під час пошуків. Хлопчик живи, його передали медикам.
Опубліковано Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області Пʼятниця, 20 червня 2025 р.
Нагадаємо, що у Києві відшукали собаку, який урятував господаря під час обвалу під’їзду.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Івано-Франківщини
Суспільство

У Києві знайшли собаку, який урятував свого господаря Олексія під час обвалу під’їзду 17 червня. У той день пес Річард злякався удару ракети та змусив хлопця бігти за ним. Завдяки цьому Олексій покинув місце, де обвалився його під’їзд.
Про це повідомила Катерина Лісова, бабуся хлопця.
Як розповіла жінка у фейсбуці, її онук поїхав на пошуки чотирилапого у Київ, до місця свого зруйнованого житла. Разом із собою Олексій взяв і молодшого брата. Хлопці домовилися розділитися для пошуків Річі.
Поки брати їхали в район, де загубився чотирилапий, бабусі Катерині небайдужі надіслали фото собаки, схожого на Річарда.
«Скинула знімок Олексію, і він, побачивши його, відразу з радістю закричав: «Мі-і-і-й!..». Тож відразу побігли удвох з братом у напрямку гаражного кооперативу «Ветеран» на Берестейській», — переповідає Катерина Лісова. Жінка зауважила, що це досить далеко від місця зникнення Річарда.
Читайте також: У Києві серед завалів після ракетного обстрілу знайшли живого котика (ФОТО)
Того ж вечора Олексій разом зі своїм другом-рятівником поїхали до мами в Коростень. Там на них чекала вся родина.
«Це саме той момент, коли навіть гіркі думки про втрату житла відступили на задній план. І це, напевно, зрозуміло. Інакше б не відгукнулось стільки людей на цю дивовижну подію. В українців є щось особливе в їхньому характері: на фоні стількох втрат, жертв вони не перестають бути Людьми. В будь-якій ситуації», — описує Катерина вдячність тим, хто відгукнувся на прохання допомоги у пошуках.
Нагадуємо, що у Львові рятувальники ДСНС витягли кошеня, що впало у вузьку трубу.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Катерини Лісової