Змалку Денис Кучерук цікавився електричними саморобками — переглядав відео, а також самостійно розбирався в електросхемах. Цьогоріч улітку хлопець облаштував у себе в квартирі «домашню електростанцію», аби мати можливість працювати за комп’ютером без світла та забезпечувати свої ґаджети.
«Мені було нудно після НМТ, тому я бахнув електростанцію», — каже Денис, який жартома називає себе «молодим електриком».
Для ШоТам хлопець розповів про те, як прикріпив сонячні панелі на багатоповерхівці, у скільки йому обійшлася «домашня станція» та які девайси можуть допомогти комфортнішому навчанню чи роботі вдома.
Вчився ремонтувати девайси через електросхеми
17-річний Денис Кучерук живе в Києві. Хлопець захоплюється спортом і силовими тренуванням. А ще його цікавить сфера ІТ, зокрема, програмування, системне адміністрування та кібербезпека. Саме останню хлопець хоче продовжувати вивчати у вищому навчальному закладі. Останні кілька років Денис також цікавиться напрямками фізики, які пов’язані з електрикою.
Ремонтувати речі просто, якщо це якісна техніка, а не якийсь огризок з Китаю. Адже виробники завжди додають супровідну документацію, інструкції, електросхеми, вигляд техніки зсередини, аби покупці знали, як розібрати та зібрати девайс, — каже Денис.
Коли в енергетиці почалися проблеми через російські обстріли, Денис вирішив застосувати свої вміння, аби зробити навчання комфортнішим. Для початку він замовив джерело безперебійного живлення для роутера. Хлопець називає це примітивним девайсом, який виконує функції повербанка та заряджається від мережі, коли є електрика. Денис каже, що він може виводити малий струм з різною напругою.
Робочий стіл Дениса. Фото надав Денис Кучерук
«Таке джерело безперебійного живлення дуже корисне для роутерів чи лампочок, бо багато будівель у містах з минулого року підключені до оптоволоконних мереж провайдерів. Тому провайдери можуть забезпечувати постійний чи тимчасовий (від трьох до семи годин) інтернет без світла», — розповідає хлопець.
«Якесь НЛО, що висить з вікна»
Згодом Денис захотів, аби його девайси працювали ще більш автономно під час вимкнень електроенергії. Проте хлопець мав враховувати те, що живе в багатоповерхівці, а також що має скромний бюджет.
Він придбав панель, яка може забезпечити роботу роутера, зарядку телефонів та настільну лампу. Вся інша енергія компенсується від акумулятора. Денис каже, що з 7:00 до 14:00 цього цілком вистачає.
Кріплення для сонячних панелей, які створив хлопець. Фото надав Денис Кучерук
Аби зібрати домашню електростанцію, хлопець купив алюмінієві кутники та пластини, а також дві пари болтів з гайками. Вдома просвердлив у пластинах отвори потрібного розміру та зробив кріплення. Шурупами прикрутив це кріплення до балкону, вивісив сонячну панель за вікном і зафіксував її, прикріпивши джгутами до кріплення.
«Воно висить під правильним кутом і не збивається навіть за сильного вітру», — підсумовує Денис.
Сонячні панелі, що висять під підвіконням квартири Дениса. Фото надав Денис Кучерук
Хлопець каже, що сусіди були здивовані його ідеєю, а одна бабуся навіть налякалася й казала, що «з їхнього підвіконня якесь НЛО висить».
Денис називає сонячні панелі додатковим девайсом, адже вони досить нестабільні та залежать від природних умов.
Вигляд на сонячні панелі з кімнати Дениса. Фото надав Денис Кучерук
Сонячні панелі дуже вибагливі до клімату. Найкраще вони працюють при нульовій хмарності та 25 градусах тепла. А в наших умовах таке трапляється нечасто, — стверджує Денис Кучерук.
Коли він прикріпив панель за вікном, то протягнув дроти через ущільнювач вікна, аби не пропускати з вулиці холод або тепло. Далі підключив їх до подовжувачів, а потім приєднав до свого контролера.
«Домашня станція» за 12 тисяч гривень
Денис розповідає, що для роботи «домашньої станції», крім панелей і сонячного контролера, необхідний автомобільний акумулятор та інвертор з чистою синусоїдою. Він перетворює напругу з автомобільного акумулятора в класичний струм, як з розеток, який можуть сприймати стандартні девайси, що живляться від 220 вольт.
Автомобільний акумулятор, приєднаний до зарядного пристрою. Фото надав Денис Кучерук
Хлопець ділиться, що завдяки цій станції його комп’ютер та інші ґаджети можуть живитися до п’яти годин без світла.
Домашню станцію Денис збирав з початку осені минулого року, коли купив акумулятор, інвертор і невеликий зарядний пристрій. Думав, що використає її взимку, проте вона чекала свого часу, тому вперше Денис усе зібрав і використав уже влітку під час вимкнень.
Хлопець ділиться, що всі ці компоненти, які він склав у домашню станцію, цілком підійдуть для комфортного навчання учням чи студентам. Але каже, що, якби робив усе з нуля, взяв би джерело безперебійного живлення та зовнішній акумулятор, бо вони найбільш безпечні для використання.
Джерело безперебійного живлення, яке є частиною домашньої станції хлопця. Фото надав Денис Кучерук
Денис Кучерук замовляв інвертор минулого року за 3 700 гривень на AliExpress. Автомобільний акумулятор коштував 4 тисячі гривень, сонячний контролер — 300 гривень, а вживана сонячна панель — ще 3 тисячі гривень. Виходить близько 12 тисяч гривень за 540 Вт на годину з генерацією 100 Вт на годину в години пік. Проте хлопець рекомендує купляти більш вартісні девайси, якщо це дозволяє бюджет. Наприклад, цей сонячний контролер утричі дорожчий, але й більш ефективний у роботі.
«Саморобні станції більш вигідні, ніж EcoFlow»
Разом з інвертором у Дениса працює безперебійник, аби під час вимкнення можна було користуватися комп’ютером. Коли світло вимикають, то хлопець перемикає розетку від безперебійника в інвертор, і тоді всі девайси, які були підключені до мережі, живляться вже від нього.
Проте останнім часом безперебійник не витримував навантаження, тому Денис вирішив зробити систему більш зручною — купити потужний безперебійник, який буде під’єднуватися до зовнішнього акумулятора.
«Якщо вам не треба живити холодильник і всю квартиру, то можна купити джерело безперебійного живлення з можливістю під’єднання власного акумулятора», — впевнений Денис.
Сонячний контролер у квартирі хлопця. Фото надав Денис Кучерук
Хлопець ділиться, що використовує свій інвертор для не надто потужних завдань — при піковому навантаженні на потужність до 500 Вт. Проте, якщо є потреба, під’єднує до джерела освітлення в усій квартирі.
Денис каже, що вдома всі радіють безперебійному інтернету, і що завдяки домашній станції можна під’єднати ґаджети.
«З іншого боку, сестру та маму часто лякає, коли я під’єдную станцію до квартири, щоби вночі почистити зуби», — посміхається хлопець.
Нещодавно його сім’я придбала EcoFlow, але Денис каже, що йому цікавіше створювати станцію самостійно.
Цей прилад є гарним варіантом для тих, хто не хоче лазити з гайковими ключами та приєднувати клеми, які ще й часто іскрять при контакті з дротами. До того ж, це дорожче. Якщо EcoFlow вартує 50 тисяч гривень, то самостійно зібрати станцію, яка ще й даватиме кращі показники, можна за 30-40 тисяч гривень. До того ж, через великий попит ціни на них значно завищені. Я прихильник саме ручних систем, — ділиться хлопець.
З електрикою треба бути обережним
«Найважливіше, що я можу порадити людям, які хочуть створити для себе більш комфортні умови навчання — бути дуже обережними з електрикою, бо це дуже серйозно. Руки завжди мають бути сухими. А ще не варто боятися автомобільних акумуляторів, бо робота з напругою до 50 вольт є безпечною», — каже Денис.
Найбільш бюджетний варіант — це інвертор з модифікованою синусоїдою та невеличка зарядка до акумулятора. До такого інвертора можна приєднати комп’ютер, телевізор, монітори та інші прилади, які не пов’язані з електромотором. Тобто під’єднувати вентилятори, холодильники чи кондиціонери до нього не можна, бо вони можуть зламатися.
Денис під час роботи без світла. Фото надав Денис Кучерук
Автомобільні акумулятори Денис радить купувати в Україні, адже з-за кордону їх дорого розмитнювати. А ще хлопець каже, що треба купляти такі акумулятори, які можна використовувати у приміщенні і виробники про це зазначили, бо звичайні автомобільні в цьому випадку заборонені. Денис каже, що в квартирі не можна використовувати класичні свинцево-кислотні акумулятори, адже вони виділяють отруйні та вибухонебезпечні гази, особливо в процесі зарядки.
«Щоб зрозуміти, який вам потрібен акумулятор, треба помножити значення ампер на годину, які написані на ньому, на його напругу 12 вольт. Якщо акумулятор має ємність 65 ампер на годину, то, якщо помножити на 12 вольт, буде 780 Вт — таку потужність видаватиме протягом години. Можна використовувати не більше 70% доступної енергії, аби акумулятор працював справно, і стежити за тим, аби напруга не просіла. В EcoFlow все працює автоматично», — каже Денис.
Перший досвід роботи з електрикою — ремонт гірлянди у 12 років
Взагалі Денис захопився конструюванням понад п’ять років тому. Він дивився відео в інтернеті, як інші створюють DIY-проєкти, тобто ті, які можна зібрати самостійно.
«Кожен обирає собі якісь саморобки, які їх цікавлять найбільше. Мені до вподоби електричні саморобки, бо до них завжди додають багато документів, які можна вивчати. І що більше робиш такі саморобки, то більше знаєшся на цій сфері та можеш обрати найцікавіший напрям», — ділиться Денис.
З’єднання джерела безперебійного живлення та сонячного контролера з акумулятором. Фото надав Денис Кучерук
Перший досвід такої роботи у хлопця відбувся у 12 років, коли він ремонтував удома гірлянду — на ній і навчився паяти електроплати. Згодом купив собі спеціальні інструменти, а ще читав матеріали з інтернету, аби більше навчитися та набити руку. Попри всі складнощі, Денис таки полагодив гірлянду, і вона знову запрацювала.
У 14-15 років хлопець ремонтував телефони та планшети — замінював акумулятори та дисплеї, а ще обслуговував комп’ютери близьких чи друзів.
А тепер Денис пишається тим, що зміг детальніше розібратися в цій темі та створити собі вдома більш комфортні умови під час вимкнення світла. Хлопець мріє створити мобільний караванчик чи дім на колесах, що зможе розвертати сонячні панелі та живитися автономно.
«Було б дуже цікаво, якби я міг їздити в будинку на колесах і живитися від сонця», — підсумовує хлопець.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Ольга Вовченко
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.
Про це повідомляють представники благодійного фонду.
Які діти отримають подарунки?
Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування.
Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».
«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.
Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф.
Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта».
З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.
Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).
Коментарі