Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Заробляти на смітті 600 тисяч гривень на рік. Досвід екобізнесу з Маріуполя

Опубліковано

Більше 474 млн тонн відходів на рік – саме стільки відходів виробляють українці. І це при тому, що переробляється тільки 3,2 % від цієї нереально великої кількості сміття.

“Ну добре-добре, куплю екологічні сміттєві пакети”, – звівши очі догори, подумає хтось.

Але якщо на проблему подивитися як на можливість, тільки уявіть, яке поле для діяльності! Культури сортування відходів нема від слова “зовсім”, і в той же час щорічно українцями виробляється 474 мільйони тонн сміття!

Разом з екоактивісткою Анною Чебан з Маріуполя ми розповімо, як поєднати екологію та бізнес.

 

Анна Чебан

Ініціаторка проекту по роздільному збору побутових відходів у багатоповерхівках “Забиваємо баки”

У Маріуполі нема сміттєсортувального заводу,але є кілька підприємців, що частково виконують його функції. Об’єднала усіх навколо ідеї переробки відходів Анна Чебан, підприємниця та екоактивістка.

Перетворити проблему на бізнес

Почнемо з проблеми. Сортування у нас в Маріуполі взагалі ніяк не розвинене. Що вже говорити про окремі контейнери для різних його видів.

До того, як створити сміттєпереробну лінію, я займалася кондитерським бізнесом – пампушки там на продаж (цим і зараз частково займаюся).

Але хотілось не просто бути “заточеною” на прибуток, але приносити користь, вирішувати екологічні проблеми.

Тому я знайшла партнерів і отримала півмільйонний грант від програми «Куркуль» – сама б я таку суму не потягнула. Проте півмільйона гривень у сміттєвому бізнесі – дуже мало.

Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію

Фінансування шукала одразу у  кількох напрямках.  Так, на початку травня стартував проект, де я стала однією з переможців щорічного конкурсу «Місто – нашими руками». Від ГС “ЗЕЛЕНИЙ ЦЕНТР МЕТІНВЕСТ” я отримала грант у розмірі 100 тисяч гривень.

На ці кошти буде закуплено 135 контейнерів: окремо для збору скла, пластику та паперу.

Їх встановлять в під’їздах 16 багатоквартирних будинків ОСББ, в яких живуть чотири з половиною тисячі людей.

Подалася ще на конкурс “Громадський бюджет” – якщо переможу, отримаю ще півмільйона гривень, а це 660 спеціальних баків роздільного збору сміття для міста.

Хочу поставити по три баки в один під’їзд – один під пластик, один під скло, один під папір.

Якщо купувати весь комплекс з переробки сміття, а не зупинитися на чомусь одному, це буде під силу  тільки серйозним інвесторам.

Просто є різні сміттєпереробні лінії під різні види пластику – і обладнання, відповідно, різне треба під нього. Пляшка ПЕТ за однією технологією переробляється, плівка – за іншою.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

Гранули перетворюються на пластикові вироби

Гранту, як я вже говорила, мені вистачило на лінію грануляції саме плівки і на агломератор. Устаткування брала найдешевше – за  500 тисяч. На 200 тисяч закупила сировини.

Це працює так: спочатку сировина сортується за видами і кольором пластика. Потім його подрібнюють, миють і засипають в агломератор, де пластик спікається в крихту. Далі на лінії грануляції термопластів агломерат перетворюється на пластикові стренги, а ті вже нарізаються на гранули.

Обладнання може виробляти 100 кілограм на годину, але я поки не вийшла на виробничі потужності, тому що грануляцію ніяк до розуму не доведемо.

Тож зараз лінія грануляції знаходиться на доопрацюванні, а ось агломератор вже працює. Може переробити стрейч-плівку та інші вироби з поліетилену.

Лінія з гранулювання. Фото з Інтернету

Зараз разом з партнерами шукаємо сировину. Хтось спеціалізується на роботі із ПЕТ-пляшками, хтось працює зі склобоєм, а я ось – зі плівкою. Підприємство поки знаходиться в тестовому режимі, тому що не можна просто взяти обладнання, включити його, і воно собі буде автономно працювати.  Поки проводимо випробування та експерименти.

Читайте також: “Матеріал для тканини виловлюємо з дна океана”: як бренд продає сукні зі сміття

Ми викуповуємо сировину у ОСББ

Поки працюю з сировиною, яку поставляють  мені  ОСББ та магазини,  у мене пунктів прийому взагалі немає.

До півтонни вторсировини може дати 9-поверхівка при слабкому сортуванні. Зараз по місту будуть стояти близько 135 баків, ще вирішуємо процедурні моменти. Суть проекту була в чому – в кожен під’їзд ставити 120 літрові баки під вторсировину.

Такі треба в під’їзд ставити, тому що вандалізм і злодійство процвітає.

Отож, ми ставимо в ОСББ кілька баків для сортування сміття. Коли вони назбирають більше 200 кілограм сміття, то викликають нашу машину. Ми приїжджаємо і викуповуємо сировину (ціни дивіться нижче – ред.).

Баки на кшталт цих скоро стоятимуть у 16 ОСББ Маріуполя. Фото: Полтавське TV

За моїми підрахунками, сортування сміття з подальшим продажем його переробним компаніям, за рік принесе мешканцям 16 домів трохи менше 175 тис. гривень.  Їх можна витратити на благоустрій будинків.

І нам добре – не треба орендувати пункти прийому, зарплату приймальникам  платити.

Скільки можна заробити на смітті

Поки не берусь точно стверджувати – згідно з моїм бізнес-планом я за перший рік роботи своєї лінії можу заробляти 600 тисяч гривень. Але це не точна цифра, адже на практиці на виробничу потужність ми ще не вийшли. 

18 місяців – це час окупності моєї лінії. Але поки я чекала обладнання 4 місяці, поки запускалися, то гранула у мене велика виходила, то колір не той. Словом, поки на потрібний рівень якості ми так і не вийшли.

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

У планах – об’єднатися в кластер підприємців

Якщо у вас немає грошей на серйозне обладнання – в цьому бізнесі заробити не вийде. Так, якщо повозитись, на хліб з маслом вистачить.

Це дорогий бізнес, тут обладнання треба багато і різного – і бажано виходити на цілодобову роботу.

 Але для цього має бути і сировина – тому треба паралельно розвивати екологічне мислення і пояснювати людям, щоб люди починали сортувати, щоб було що переробляти.

Зараз у нас невелике об’єднання – лише кілька людей. Кластер в моєму уявленні – це підключити до проблем сортування владу, громадські організації, навчальні заклади. Потрібно об’єднуватися – не обов’язково ж конкурувати всюди, всім місця вистачить.

І паралельно планую розвивати культуру сортування серед жителів Маріуполя. Комусь лінь, для когось мотивація  – гроші, а не порятунок екології.

Але усі погодяться, що краще підзаробити і відправити сміття на переробку, аніж воно буде збільшувати обсяг полігону і гнити століттями.

Реклама

Суспільство

Вийшла друком книга про волонтерів від Українського інституту національної пам’яті

Опубліковано

Український інститут національної пам’яті випустив книгу Наталки Позняк-Хоменко «Волонтери: Сила небайдужих» про російсько-українську війну і різні волонтерські долі.

Як пише armyinform.com.ua, книгу надрукували у тернопільському видавництві «Джура» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Читайте також: Бібліотеку Софії-Мудрості виклали у відкритий доступ

Зазначається, що до книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.

 

«Слово «волонтер» в останні роки надійно увійшло в наш лексикон. І не буде перебільшенням сказати, що саме волонтерський рух, ця всенародна підтримка, стала одним із вирішальних факторів спротиву російській агресії. У багатьох моментах саме волонтери замінили собою державні механізми, виявилися оперативнішими, креативнішими, відповідальнішими. І саме завдяки волонтерам наша армія стала такою, як вона є. І йдеться тут не лише про харчі чи бронежилети, які масово возилися на передову у 2014-2015 роках. Ідеться передусім про моральний дух армії. Волонтери, які стали зв’язковим механізмом між передовою та тилом і реальним свідченням, що «своїх не кидають», підтримували у бійців розуміння, за що вони воюють, а у населення – що вони під надійним захистом. І це, мабуть, їхня найголовніша місія. Хочеться, щоб ми про це ніколи не забували», – говорить авторка книги, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Наталка Позняк-Хоменко.

Читайте також: 7500 графіті Софії Київської описали у книгах

Хто герої книги?

Героями книги стали як відомі волонтери Діана Макарова та Наталя Воронкова, які організували вивезення мирного населення з Дебальцевого на початку лютого 2015-го, голова благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова, на чиї плечі лягла місія допомоги переселенцям у 2014-2016 роках, засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега, артисти Анжеліка Рудницька та Сергій Притула, так і, можливо, менш відомі широкому загалу, але від того не менш цікаві особистості. Такі, як підприємці з Володимира-Волинського та Сарн Костянтин Зінкевич та Сергій Лаврущенко, які з колегами взяли опіку над військовими частинами і за короткий час відремонтували значну частину військової техніки, як письменниця Ліля Мусіхіна з Тернополя чи Андрій Салюк зі Львова, які організували в своїх містах потужні центри допомоги армії. Як Іванна Поровська чи Тамара Горіха Зерня (авторка роману «Доця» про патріотів Донбасу), які одного разу вирішили, що всі їхні особисті заощадження мають піти на допомогу іншим, бо, якщо не буде країни, то й гроші не допоможуть. Як Наталя Герасименко («Ельф»), яка стала прототипом головної героїні роману «Доця» чи Наталя Чекмарьова («Сонечко»), яка «повернулася з війни» завдяки програмі психологічної реабілітації ветеранів, а нині допомагає побратимам віднайти себе в нових реаліях.

Завантажити книгу можна за посиланням.

Фото: uinp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Українці створили оригінальний музичний інструмент із каналізаційних труб: як він звучить (ВІДЕО)

Опубліковано

Франківські музиканти перші в Україні створили трубофон. Пошуки оригінального звучання привели їх у будівельний магазин. 

Про це повідомляє Курс з посиланням на видання Вежа.

Трубофон – інструмент із каналізаційних труб, які розміщені так, що кожна видає свій звук.

Читайте також: Підкорив світ глиняними мініатюрами: історія франківця і його майстерні “Теплі іграшки”

 

Загальна довжина цих труб близько 40 м, але кожна з них має свій початок та своє закінчення, щоб звук лунав чітко. Інструмент отримав дві октави. Труби однакового діаметра, але довжина труби відповідає певній ноті. Так і отримують мелодію.

Що відомо про музикантів?

Віталій Тарів та Костя Василів, які об’єднались у гурт “Drumen”, знаються на музиці, адже обидва поринули в це мистецтво.

Віталій тривалий час виступав у складі музичних гуртів, гастролював за кордоном і навіть працював у Китаї. Саме там вперше побачив трубофон – музичний інструмент, який дивує своїм виглядом та звучанням. Повернушись додому, хлопець знайшов однодумців, і оригінальний трубофон з’явився в Івано-Франківську. Цим товаришем став Костя – музикант за освітою, який теж плекав бажання створити такий інструмент.

Читайте також: DakhaBrakha, Alina Pash, Ivan Dorn: хто увійшов до лонг-листу Aprize Music Awards

“Нелегким завданням було відтворення трубофону. Потрібно, щоб він звучав, а звук нагадував той, який я чув у Китаї. Це ж не просто поскладати труби. В Україні нема такого інструменту, щоб ми могли підглянути чи вивчити його будову. Тож ми звернулись до свого музичного наставника Богдана Ткачука, який є диригентом Франківського драмтеатру. Йому дуже сподобалась наша ідея, і ми почали її втілювати”, – розповів Віталій.

Як звучить трубофон

Трубофонне звучання підходить під будь-який стиль музики. Також його можна поєднувати з іншими музичними інструментами. Це таке універсальне музичне знаряддя, кажуть музиканти. Сольна мелодія теж дуже цікава, бо є й басове, й верхнє звучання.

Читайте також: Українські військові виконали “Щедрик” (ВІДЕО)

“Цей проєкт ми виношували менше року. Ми постійно щось додумували, вигадували, переробляли. На жаль, карантин не дав змоги стартувати так, як ми планували. До нас вже навіть надходили запрошення на виступ, але через карантинні обмеження ми не змогли виступати. Думаю, все ще попереду, а за цей час ми експериментуємо. Втім, реакцію людей ми вже відстежили. Знімали відеоролик на вулиці, і люди підходили, слухали, дивились, запитували, що це. Деякі навіть пропонували декілька гривень на розвиток групи. А коли ми казали, що це перший в Україні трубофон, то люди так дивувались, що це складно було не побачити”, – кажуть музиканти.

Зараз музиканти створюють кавер-версії відомих хітів, пишуть свою музику для трубофону. Скоро презентують авторську композицію на цьому інструменті. Кажуть, що це буде драйвова музика в електронному стилі.

На Різдво записали кавер-весрію “Щедрика” на трубофоні.

Фото, відео: vezha.org

Читати далі

Суспільство

У Тернополі будують сучасну станцію знезалізнення води (ФОТО)

Опубліковано

У Тернополі тривають масштабні роботи з будівництва станції знезалізнення води та реконструкції діючої насосної станції.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Зазначається, що роботи відбуваються у рамках реалізації другого проєкту розвитку міської інфраструктури, що фінансується Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Генеральним підрядником визначено консорціум підприємств – української компанії «Ютем» та австрійської – GIS Aqua.

 

Читайте також: Як у Києві проводять реконструкцію дюкерів через Дніпро (ФОТО)

Що передбачає будівництво?

Будівництво на об’єкті розпочалося восени 2020 року. Завершити його заплановано до кінця 2021 року.

Як поснює директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма, реконструкція насосної станції, що подає воду для потреб близько 75% населення міста, та зведення станції знезалізнення суттєво вплине на покращення якості води у Тернополі та загалом на надання послуг підприємством.

Читайте також: У Маріуполі відкрилась гончарна майстерня, де вчитимуть виготовляти стародавній посуд

Читайте також: Вінницькі рятувальники отримали нову спецтехніку (ФОТО)

Чим особлива нова станція?

Передбачається, що станція знезалізнення води матиме продуктивність 42 тис. м³/добу.

Усе нове обладнання буде оснащене автоматичною сучасною системою управління, а на самій станцій знезалізнення буде запроваджено новий метод знезараження води, який лише починає впроваджуватися в Україні, – знезараження змішаними оксидантами. 

Порівняно зі звичайним хлором, змішані оксиданти в такій же кількості й за той самий час забезпечують більш ретельне й швидке усунення більшого числа мікроорганізмів, та мають кращі смакові характеристики й запах, а також ефективно видаляють і надалі не дають утворюватися біообростанням у резервуарах зберігання води й трубопроводах.

Фото: ternopilcity.gov.ua

Читати далі