Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Заробляти на смітті 600 тисяч гривень на рік. Досвід екобізнесу з Маріуполя

Опубліковано

Більше 474 млн тонн відходів на рік – саме стільки відходів виробляють українці. І це при тому, що переробляється тільки 3,2 % від цієї нереально великої кількості сміття.

“Ну добре-добре, куплю екологічні сміттєві пакети”, – звівши очі догори, подумає хтось.

Але якщо на проблему подивитися як на можливість, тільки уявіть, яке поле для діяльності! Культури сортування відходів нема від слова “зовсім”, і в той же час щорічно українцями виробляється 474 мільйони тонн сміття!

Разом з екоактивісткою Анною Чебан з Маріуполя ми розповімо, як поєднати екологію та бізнес.

 

Анна Чебан

Ініціаторка проекту по роздільному збору побутових відходів у багатоповерхівках “Забиваємо баки”

У Маріуполі нема сміттєсортувального заводу,але є кілька підприємців, що частково виконують його функції. Об’єднала усіх навколо ідеї переробки відходів Анна Чебан, підприємниця та екоактивістка.

Перетворити проблему на бізнес

Почнемо з проблеми. Сортування у нас в Маріуполі взагалі ніяк не розвинене. Що вже говорити про окремі контейнери для різних його видів.

До того, як створити сміттєпереробну лінію, я займалася кондитерським бізнесом – пампушки там на продаж (цим і зараз частково займаюся).

Але хотілось не просто бути “заточеною” на прибуток, але приносити користь, вирішувати екологічні проблеми.

Тому я знайшла партнерів і отримала півмільйонний грант від програми «Куркуль» – сама б я таку суму не потягнула. Проте півмільйона гривень у сміттєвому бізнесі – дуже мало.

Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію

Фінансування шукала одразу у  кількох напрямках.  Так, на початку травня стартував проект, де я стала однією з переможців щорічного конкурсу «Місто – нашими руками». Від ГС “ЗЕЛЕНИЙ ЦЕНТР МЕТІНВЕСТ” я отримала грант у розмірі 100 тисяч гривень.

На ці кошти буде закуплено 135 контейнерів: окремо для збору скла, пластику та паперу.

Їх встановлять в під’їздах 16 багатоквартирних будинків ОСББ, в яких живуть чотири з половиною тисячі людей.

Подалася ще на конкурс “Громадський бюджет” – якщо переможу, отримаю ще півмільйона гривень, а це 660 спеціальних баків роздільного збору сміття для міста.

Хочу поставити по три баки в один під’їзд – один під пластик, один під скло, один під папір.

Якщо купувати весь комплекс з переробки сміття, а не зупинитися на чомусь одному, це буде під силу  тільки серйозним інвесторам.

Просто є різні сміттєпереробні лінії під різні види пластику – і обладнання, відповідно, різне треба під нього. Пляшка ПЕТ за однією технологією переробляється, плівка – за іншою.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

Гранули перетворюються на пластикові вироби

Гранту, як я вже говорила, мені вистачило на лінію грануляції саме плівки і на агломератор. Устаткування брала найдешевше – за  500 тисяч. На 200 тисяч закупила сировини.

Це працює так: спочатку сировина сортується за видами і кольором пластика. Потім його подрібнюють, миють і засипають в агломератор, де пластик спікається в крихту. Далі на лінії грануляції термопластів агломерат перетворюється на пластикові стренги, а ті вже нарізаються на гранули.

Обладнання може виробляти 100 кілограм на годину, але я поки не вийшла на виробничі потужності, тому що грануляцію ніяк до розуму не доведемо.

Тож зараз лінія грануляції знаходиться на доопрацюванні, а ось агломератор вже працює. Може переробити стрейч-плівку та інші вироби з поліетилену.

Лінія з гранулювання. Фото з Інтернету

Зараз разом з партнерами шукаємо сировину. Хтось спеціалізується на роботі із ПЕТ-пляшками, хтось працює зі склобоєм, а я ось – зі плівкою. Підприємство поки знаходиться в тестовому режимі, тому що не можна просто взяти обладнання, включити його, і воно собі буде автономно працювати.  Поки проводимо випробування та експерименти.

Читайте також: “Матеріал для тканини виловлюємо з дна океана”: як бренд продає сукні зі сміття

Ми викуповуємо сировину у ОСББ

Поки працюю з сировиною, яку поставляють  мені  ОСББ та магазини,  у мене пунктів прийому взагалі немає.

До півтонни вторсировини може дати 9-поверхівка при слабкому сортуванні. Зараз по місту будуть стояти близько 135 баків, ще вирішуємо процедурні моменти. Суть проекту була в чому – в кожен під’їзд ставити 120 літрові баки під вторсировину.

Такі треба в під’їзд ставити, тому що вандалізм і злодійство процвітає.

Отож, ми ставимо в ОСББ кілька баків для сортування сміття. Коли вони назбирають більше 200 кілограм сміття, то викликають нашу машину. Ми приїжджаємо і викуповуємо сировину (ціни дивіться нижче – ред.).

Баки на кшталт цих скоро стоятимуть у 16 ОСББ Маріуполя. Фото: Полтавське TV

За моїми підрахунками, сортування сміття з подальшим продажем його переробним компаніям, за рік принесе мешканцям 16 домів трохи менше 175 тис. гривень.  Їх можна витратити на благоустрій будинків.

І нам добре – не треба орендувати пункти прийому, зарплату приймальникам  платити.

Скільки можна заробити на смітті

Поки не берусь точно стверджувати – згідно з моїм бізнес-планом я за перший рік роботи своєї лінії можу заробляти 600 тисяч гривень. Але це не точна цифра, адже на практиці на виробничу потужність ми ще не вийшли. 

18 місяців – це час окупності моєї лінії. Але поки я чекала обладнання 4 місяці, поки запускалися, то гранула у мене велика виходила, то колір не той. Словом, поки на потрібний рівень якості ми так і не вийшли.

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

У планах – об’єднатися в кластер підприємців

Якщо у вас немає грошей на серйозне обладнання – в цьому бізнесі заробити не вийде. Так, якщо повозитись, на хліб з маслом вистачить.

Це дорогий бізнес, тут обладнання треба багато і різного – і бажано виходити на цілодобову роботу.

 Але для цього має бути і сировина – тому треба паралельно розвивати екологічне мислення і пояснювати людям, щоб люди починали сортувати, щоб було що переробляти.

Зараз у нас невелике об’єднання – лише кілька людей. Кластер в моєму уявленні – це підключити до проблем сортування владу, громадські організації, навчальні заклади. Потрібно об’єднуватися – не обов’язково ж конкурувати всюди, всім місця вистачить.

І паралельно планую розвивати культуру сортування серед жителів Маріуполя. Комусь лінь, для когось мотивація  – гроші, а не порятунок екології.

Але усі погодяться, що краще підзаробити і відправити сміття на переробку, аніж воно буде збільшувати обсяг полігону і гнити століттями.

Суспільство

За підтримки USAID на Закарпатті відкрили Волонтерський центр

Опубліковано

Волонтерський центр відкрили на Закарпатті, повідомили у пресслужбі обласної державної адміністрації.

Зазначається, що це спільна робота волонтерів краю, грантової підтримки США та облдержадміністрації.

Наголошується, що волонтери – це ті люди, які завжди подають руку допомоги у найважчі часи.

Реалізувати проєкт вдалось у рамках підписання спільного меморандуму між керівництвом Закарпатської ОДА та Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Читайте такожЗручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни

Куруватиме центром волонтерка Власта Рейпаші. За її словами він має об’єднати волонтерів області, представників влади та департаменту соцзахисту для допомоги людям.

Чим займатиметься центр?

Там проводитимуть навчання для усіх волонтерських організацій, а також зустрічі із меценатами. Допомогу можуть отримати малозабезпечені люди та медичні заклади області.

Гроші на створення центру – майжк 25 тисяч доларів – для закарпатських волонтерів надала Агенція США з міжнародного розвитку (USAID).

Читайте також: Як волонтери рятують дерев’яні будиночки на Чернігівщині (ВІДЕО)

Волонтери прийматимуть відразу за двома адресами в Ужгороді – Гойди, 8 та в будівлі обласної адміністрації.

Нагадаємо, на Львівщині волонтери прибрали парк від сміття і висадили дерева.

Головне фото: volodymyrets.city.

Читати далі

Суспільство

Киян закликають долучитися до відкриття парку Юрковиця під час фестивалю

Опубліковано

Громадських діячів, митців, музикантів, екологів та креативні осередки закликають згуртуватися заради відкриття парку Юрковиця на Подолі у Києві.

Про це повідомили організатори свята.

Фестиваль у столиці відбудеться упродовж чотирьох днів з 30 квітня до 3 травня 2021 року.

Організатори зазначають, що в історичному центрі Києва між пагорбами Щекавиця та Юрковиця є ціла зона 20 гектарів зеленого оазису зі ставками.

 

«Немає нічого ґоноровішого для міста, ніж мати такий парк на районі», – йдеться у повідомленні.

Про фестиваль

СТАНЦІЯ КИРИЛІВСЬКА — 4 фестивальні дні, понад 80 подій, колаборація 10+ топових креативних спільнот міста, міжнародна взаємодія, 30 днів підготовки та 10+ тонн вивезеного сміття.

Читайте такожБезрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі

Яка програма фестивалю?

У дні Великодня всі їдуть кудись, і роблять так щороку, тож прийшов час запросити до себе до Києва гостей, родину та друзів із усієї України та світу. А ще пора відкривати сезон чілу на дворі, бо сонечко вже не тільки світить але й гріє.

Програма:

  • Перформанс – 4 спеціальні події, новий підхід до аудорних івентів, святий перфоманс із освяченням прямо під час події
  • Візуальний напрям – синтез природи та сучасного мистецтва, інсталяції
  • Урбаністика – разом приберемо, разом зробимо проєкт парку, разом його втілимо в життя.
  • Музика – Концерти, Джеми, Електронна сцена від Криму через Поділ і до Берліну
  • Кіно – Кіно від Поділських режисерок і не тільки
  • Екопрограма – запрошуємо всі екотусівки долучитися, оцінити флору та фану, шось заселити шось посадити, познайомитись із каченятами які живуть на ставку.
  • Велопрограма – Поганяємо у велоквесті по Подолу та навколо
  • Культурний менеджмент – найкращий курс із культурного менеджменту це взяти і робити. Тож погнали робити фест разом.
  • Фестивальний кемп – Ну який фестиваль без кемпу! А ще буде вогонь і гітарка, і це в центрі міста, і своє сцена біля кемпу.

Як долучитися до створення парку?

Щоб долучитися до організації парку потрібно пройти за посиланням і заповнити форму.

Можна допомогти під час толоки, збору підписів чи стати волонтером проєкту або запропонувати іншу допомогу.

Про парк

Поділ був центровим місцем з 9 століття. Тут завжди панувало різноманіття. Це багатонаціональний та мультикультурний район, зовні схожий на культурний П’ємонт, або острівець, де оселився креативний клас.

Парк Юрковиця з часом стане улюбленим парком Подолу та знатним місцем для зустрічей світанків, заходів, прогулянок на природі.

Нагадаємо, на Івано-Франківщині влаштовують фестиваль дельтапланеризму.

Усі фото: station.kosmostabir.org.

Читати далі

Суспільство

Документальну стрічку «Жива ватра» про життя вівчарів виклали онлайн

Опубліковано

Український документальний фільм Остапа Костюка «Жива ватра» виклали у відкритий доступ.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

Зазначається, що стрічка режисера та сценариста Остапа Костюка «Жива ватра» – це мистецький документальний фільм про життя вівчарів українських Карпат та долю традиційного ремесла на тлі сучасних змін, який став підсумком 10-річного дослідження режисером гуцульської культури.

Сюжет кінокартини

Події картини розгортаються в Карпатах, де живуть троє чоловіків різних поколінь:

 

  • 82-річний Іван самотньо проводить старість й готується до смерті,
  • 10-річний Іванко розпочинає життя з чистого листа у школі-інтернаті в райцентрі,
  • 39-річний Василь займається тваринним господарством. Та навесні всі троє піднімуться в гори.

Читайте також: Зручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни

Живою ватрою називали вогонь, який не згасав впродовж 4-місячного полонинського сезону і служив оберегом гірського вівчарства. Стародавній обряд запалювання «живої ватри» здійснювався на Гуцульщині до середини XX століття.

Автори фільму

Режисер та сценарист – Остап Костюк, оператори-постановники – Олександр Поздняков та Микита Кузьменко, композитор – Алла Загайкевич, продюсери – Геннадій Кофман, Данило Вулицький, Ольга Бесхмельниціна.

Картину створено ДП «Національна кінематека України» за підтримки Держкіно. Загальна вартість виробництва фільму – 1 млн 199 тис. 400 грн (100% державної фінансової підтримки).

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Нагадаємо, українську пригодницьку стрічку «Іван Сила» виклали онлайн.

Як ми повідомляли раніше, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі