Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Не петриківкою єдиною: 5 давніх українських ремесел про які ви мало що знали

Опубліковано

Кожен регіон України має свої особливі традиції. У переліку нематеріальної спадщини уже майже 90 позицій — туди вносять традиції приготування страв, обряди, звичаї та ремесла.

Попри відомий на всю Україну петриківський розпис чи популярну косівську кераміку, у списку є і менш знані українські ремесла. ШоТам відшукали для вас п’ять цікавих виробів, на які варто звернути увагу. 

Глинянський візерунковий текстиль 

Місце: с. Глиняни, Львівщина

Для глинянського текстилю притаманні геометричні узори, рослинні орнаменти, а серед кольорів — яскраво-зелений, синій і червоний. До виробів зараховують вовняні й шовкові килими та гобелени.

Ткацтвом у Глинянах займаються давно — ще з 18 століття. На початку 20 століття тут діяли багато приватних килимарень, а вже в радянські часи створили Глинянську фабрику художніх виробів «Перемога». 

Глинянський килим з рослинними мотивами. Фото з соцмереж директора Історико-краєзнавчого музею у Львівській області Ігоря Тимця

Традиція килимарства в Глинянах існує й досі. Тепер у селі діє навчально-виробничий комплекс «Мозаїка» — там проводять майстер-класи, а також зробили музей місцевого килимарства. 

Клембівська сорочка з квіткою

Місце: с. Клембівка, Вінниччина

Особливість клембівської сорочки полягає в її пошитті — адже на відміну від інших сорочок з Поділля у цієї біля горловини є ще одна вставка. Саме на ній розміщується «квітка» — вишитий орнамент. Вона може бути синьою, чорною, зеленою, рожевою чи жовтою.

Традиційні клембівські сорочки з квіткою спереду. Фото з соцмереж ГО «Етномайстерня Коло» 

Наприкінці 19 століття в селі було багато вмілих вишивальниць, які організували артіль — одяг звідти продавали в Європі. Щоб зберегти традицію унікальної сорочки, ГО «Етномайстерня Коло» досліджує вишивку Клембівки. Аби знайти унікальні вироби, члени організації вирушили в експедиції. Тепер знайдені орнаменти відтворюють, досліджують шви сорочок і їхні з’єднання. Щороку в селі організовують мистецький фестиваль «Мамину сорочку пригорну до серця».

Яворівська забавка

Місце: Яворівський район, Львівщина

Вважається, що перші такі вироби з’явилися на Яворівщині ще в 17 столітті. У 19 столітті створили «Забавкарську школу», щоб підтримати традицію та передати її наступним поколінням. Зараз у Яворівському районі працюють кілька майстрів-забавкарів.

Забавки-ангелики, виконані в традиційній техніці яворівської забавки. Фото з фейсбук-сторінки «Яворівська іграшка Остапа Сойки та Оксани Когут»

Традиційно забавку виготовляли з осики, щоб відганяти лиху силу, а розпис виробу схожий на вербові листочки. Спочатку кольорів було три: червоний, зелений і білий. Та у 20 столітті додався ще жовтий, і тепер його використовують як основний колір.  

Майстри наголошують, що це саме забавки, а не іграшки, адже вони покликані заспокоювати й оберігати власника. У 2011 році яворівські забавки прикрашали ялинку у Ватикані, а у 2016 році ними оздобили й головну ялинку України.

Соломоплетіння в Турійській громаді

Місце: села Купичів, Туличів і селище Турійськ на Волині

Соломоплетіння — традиційне ремесло для Волині. Із соломи виготовляли й бочки для зберігання зерна, і різдвяних «павуків» (традиційні прикраси з соломинок). 

Зараз у регіоні є кілька майстрів, що продовжують традицію та передають її. Наприклад, Марія Кравчук створила музей солом’яного мистецтва «Солом’яне диво» в селі Купичів і продовжує навчати цьому ремеслу дітей.

Марія Кравчук з різноманітними виробами з соломи. Фото з соцмереж майстрині Марії Кравчук

Із соломи виготовляють не лише ужиткові речі, а й різноманітні фігури янголів, забавки-брязкальця для дітей, капелюхи, прикраси, сумки тощо.

Валківський свищик

Місце: м. Валки, Харківщина

У місті Валки є поклади глини, тому гончарство тут розвинулося давно. Гончарна артіль працювала в місті до 90-х років. Там виготовляли посуд і традиційні свищики. 

Зараз традицію продовжує місцева майстриня Ольга Тимошенко. Її дідусь був гончарем, і жінка вирішила піти його шляхом. Зараз, зокрема, викладає для дітей, тож вони теж вчаться ліпити свищики.

Ось такий вигляд мають традиційні валківські свищики — охриста глина та біле оздоблення. Фото з соцмереж майстрині Ольги Тимошенко

Особливість свищиків у їхній простій формі — ліплять їх руками, гончарне коло для цього не знадобиться. Так кожна забавка виходить унікальною. Форми в них різні — від баранця до півника. У традиційного свищика зазвичай два отвори для звучання, але можуть бути й додаткові. Декорують вироби білою та коричневою фарбами.

Суспільство

Подружжя відомих сироварів із Бердянська стали на захист України (ВІДЕО)

Опубліковано

Юрій та Альона Лубенські заснували у Бердянську сироварню на вогні, але після повномасштабного вторгнення росії та окупації були вимушені покинути сімейну справу й рідне місто.

Про це ШоТам розповіло в інстаграмі.

Рішення піти у військо

«Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми були, я б сказала, на самому піку. Ми добилися всього, чого хотіли в плані сироваріння. Ми приручили той вогонь, те молоко, і просто працювали, і жили своє найкраще життя», — поділилася засновниця сироварні Formaggio olive Альона Лубенська.

Спершу сировари займалися волонтерством, а згодом удвох вирішили долучитися до лав Сил оборони.

«Чекати якогось чуда, що “воно-от закінчиться, і все буде добре”, — вже ця надія з кожним днем ставала все меншою і меншою. Прийняв таке рішення і все. Якось треба ж це все зупиняти і брати участь», — розказав Юрій Лубенський.

Альона Лубенська рік евакуювала поранених із гарячих точок. Наразі вона повернулася додому до доньки, а Юрій і сьогодні продовжує службу в ЗСУ. Родина вірить, що одного дня вони повернуться до справи свого життя — сироваріння.

Читайте також: Євген Клопотенко започаткує власну кулінарну школу в Києві

Про сироварню подружжя

Свій заклад родина Лубенських збудували у Бердянську за п’ять років. Вони відреставрували стару будівлю, створили невеличких льох для дозрівання сиру, який згодом покращували.

Альона Лубенська говорить: «Покидати усе це було боляче, але жити під російським прапором сім’я не хотіла. Це було дуже складне рішення — це правда. Це просто розрив душі».

За роки своєї роботи сировари опанували багато технологій сироваріння та мали своїх шанувальників. Подружжя з України добре знали й поважали колеги з усього світу, зокрема в Іспанії, Франції, Нідерландах та Швейцарії.

Нагадаємо, що українські сировари привезли вісім нагород з найбільшого сирного конкурсу у світі.

Фото: інстаграм-акаунт Formaggio olive

Читати далі

Суспільство

Український бариста прочитав у Кембриджі лекцію про культуру кави в Україні

Опубліковано

Бариста та засновник проєкту для військових Coffee Care Вадим Грановський провів лекцію в Кембриджському університеті про українську культуру споживання кави.

Про це бариста повідомив на фейсбуці.

Як пройшла лекція

«Лекція і розмова про українську культуру та ідентичність стала духовною, інтелектуальною частиною. Матеріальним, тілесним досвідом стала дегустація авторського напою Flat Red»‚ — написав бариста.

Під час лекції Вадим Грановський цитував лондонську редакцію щоденника Павла Алепського «Подорож антіохійського патріарха Макарія». Автор цих записів відвідував Україну всередині 17 століття.

Також бариста розповідав про твір одного сирійського мандрівника, який став літературною пам’яткою, і про те, що цей щоденник опинився в Україні завдяки Агатангелу Кримському.

Читайте також: Американська кореспондентка отримала нагороду за воєнні репортажі з України

Вадим Грановський відзначає, що створена в Україні кава Flat Red, яка поєднує каву та гранат, чорне та червоне, змогла передати у Кембриджі український наратив. Він додав, що під час заходу кілька десятків студентів слухали лекцію, смакували каву, ставили питання та говорили про Україну.

Нагадаємо, що Євген Клопотенко започаткує власну кулінарну школу в Києві.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Вадима Грановського

Читати далі

Суспільство

Американська кореспондентка отримала нагороду за воєнні репортажі з України

Опубліковано

Кореспондентка газети New York Post Кейтлін Дорнбос отримала нагороду Marie Colvin Award від Клубу журналісток Нью-Йорка. Визнання медійниця здобула, висвітлюючи війну в Україні. 

Про це повідомляє американське видання AOL.

Кореспондентка відвідала секретну воєнну базу, розповіла про те, як українці переобладнали зброю за мільярд доларів. У своїх репортажах Кейтлін наголошувала на затримці допомоги від Конгресу. Журналістка показувала війну, спілкуючись із військовими під час російських авіанальотів.

Кейтлін під час поїздки на Донбас

Читайте також: Ірена Карпа подарувала Далай-ламі прикрасу з літерою «Ї» (ФОТО)

«Я мала поїхати на місце подій, щоб показати нашим читачам у Нью-Йорку, що це боротьба за демократію, боротьба за вільний світ», — говорила Кейтлін у своїй промові на нагородженні.

Нагадуємо, що Ярослава Магучіх відкрила сезон 2025 року першим «золотом».

Фото: твітер Кейтлін Дорнбос

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес2 дні тому

Ремонтував техніку знайомому, а потім співпрацював із «Запоріжсталлю»: історія успіху підприємців із Сум

Випускники інженерного факультету Сумського державного університету Віталій Липовий і Дмитро Казнієнко успішно розвивають власні підприємства:...

Культура3 дні тому

Чи пробували купити книгу наосліп? Ці дівчата зробили бізнес на таємних обкладинках

«Детектив, у якому все одразу очевидно, а потім не зрозуміло, що в біса відбувається» або...

Суспільство4 дні тому

Що насправді стоїть за незламністю: відверто про волонтерство від жінок, які керують фондами й ГО

На початку повномасштабного вторгнення засновниця «Клубу Добродіїв» Марія Тодорчук мала маленьку дитину, діти засновниці фонду...

Технології1 тиждень тому

Охоронець у смартфоні. Як працює перший український сервіс для захисту жінок «KATERYNA»

Майже кожна жінка переживала цей страх, коли вночі поверталася додому та чула кроки незнайомого чоловіка...