Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські традиції стають популярними і у 21 столітті – модні дівчата носять гуцульські шуби, старовинні орнаменти переливаються на шовкові хустки, а прикраси часів Київської Русі відроджуються у сучасні аксесуари. Gunia Project є унікальним брендом рідкісних речей, які створені саме на основі традиційних етнічних культур. Засновниці Наталія та Марія не один рік їздять з експедиціями по різних куточках України, щоб знайти майстрів, які працюють з давніми ремеслами. Бренд прислухається до найменших деталей традиційної культури, щоб осучаснити їх і створити дизайнерські вироби. Тут є і одяг, і аксесуари, і декор для дому.

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Засновниці бренду Gunia Project

Наталія навчалась у  Львівському коледжі легкої промисловості. Довгий час працювала стилістом, після чого заснувала власний бренд одягу. Але коли від творчості залишилась тільки комерція – вийшла з проєкту і почала створювати Gunia Project. Марія Гаврилюк закінчила Київський національний університет технологій та дизайну. Працювала асистентом у бренду Наталії, а згодом влаштувалась арт-директором в Buro 24/7. Але така мода дівчині теж перестала подобатись.

Як почався проєкт?

Gunia Project  – це бренд-проєкт і нашою метою є розвиток та представлення української майстерності європейським країнам та світові. Все почалось з того, що Наталія займалась волонтерством у Музеї Івана Гончара. Там і закохалась в українську культуру та надихнулась архівами та експонатами.

Бренд стартував у 2016 році з лінійки гуцульських шуб – гунь. Звідси і назва проєкту. Спочатку це було всього лише творчим експериментом, хотілось працювати з традиціями та відроджувати техніки. Гуні були представлені після подорожі в Карпати, де на Гуцульщині досі зберегли ручні станки для тканин і дерев’яні купальні-валило, в яких перуть готове полотно з овечої шерсті. Але нам захотілось її трохи осучаснити і зробити придатною для носіння в місті, тому додали підкладку і ґудзики.

До Gunia Project ми працювали у сфері fashion. Але там було більше комерції, ніж творчості. Хотілось робити щось більш значуще. І спочатку у нас була глобальна ідея – влаштувати в Карпатах етичне орієнтовне виробництво. Хотіли робити лінії одягу на основі традиційних технік, і тим самим створювати робочі місця. Але потім зрозуміли, що для цього потрібно переїхати в Карпати. Тому зупинились на віддаленій роботі з майстрами.

Всі вироби наших брендів створюються на основі експедицій та досвіді дослідження етнографії. Ми можемо знайти якийсь виріб у музеї і потім шукати майстра, який втілить наші ідеї. Будь-то кераміка, скло, ткацтво чи шиття.

Або буває навпаки – нещодавно написала дівчина, яка займається традиційною вишивкою і ми разом з нею думаємо, що робити.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Ми хочемо адаптувати традиції до сучасності та перезапустити уявлення про український продукт, який вироблений за допомогою давніх ремесел.

Хустини з орнаментами рушників та прикраси з часів Київської Русі

Після детальних досліджень ми побачили, який же скарб є у нашого народу. Тоді вже у проєкт долучилась Марія і ми разом створили лінійку хустинок. Принти на шовку обігрували орнаменти рушників з різних регіонів України.

Рушники Наталія вивчала в архівах Музею Івана Гончара: для розкрутки музейного “Інстаграму” робила два анімаційних ролики, в яких головними героями були наївні персонажі з рушників.

Відтоді ми почали фантазувати і творити щось прекрасне саме у такій команді. Минулого року випустили колекцію керамічних виробів і нову капсулу хустинок. Презентували бренд і в музеї прикладного мистецтва.

Крім того, у нас є і прикраси, які ми теж випускаємо як капсульні колекції. Для створення шукали тотемних тварин з української культури. У першій колекції вони представляють кілька символів, які зображують знакові історичні епохи.

Форми підвісок “Сонце” і “Лютий звір – ріськой” цитують амулети епохи християнізації Київської Русі. Сережки і кулон з левом – це початковий період українського бароко. Саме зображення натхненне пригодами найстарішого скульптурного зображення міського символу Львова – Льва Лоренцовича.

Часто випускаємо й одяг. Наприклад, бавовняні блузи з пелеринами і приспущеними рукавами, як на буденній жіночій сукні, яку носили в Центральній Україні в кінці XIX століття.

Наша тарілка поїхала у… Ватикан до Папи Римського

Минулого року ми представили серію посуду до Різдва:  розмальовані тарілки під кутю, а також вази, які можна використовувати як свічники.

Одну з таких тарілок президент України вручив Папі Римському на особистій зустрічі. Сама тарілка – це українська традиційна “макітра” для куті. Її прикрашають ангели у польоті, сонце, ягнята і святі, яких зображують на Буковинських іконах. Ця тарілка символізує Різдво і традиції.

Якось нам зателефонували з Апарату і сказали, що потрібний подарунок. Не пам’ятаємо навіть, чи сказали одразу для кого. Але ми не очікували, що це буде настільки офіційне вручення і у нас буде фото Папи Римського з нашою тарілкою. Таке буває раз у житті, якщо взагалі буває. Наша тарілка у Ватикані, що ще можна бажати?

Експедиції з пошуку майстрів

Основа нашого проєкту полягає у вивченні історії та традицій нашого народу. Але цінність Gunia Project і у пошуку майстрів. Ми готові працювати як зі спеціалістами, так і з новачками.

Ще на початку ми їздили на тиждень-два у якийсь регіон і шукали там майстрів. Частіше за все це були Карпати, бо саме там є та гуртівня умільців, які працюють руками, створюють речі на тих же станках і за тією ж технологією, що і 100 років тому. У Косові навіть є інститут прикладного і декоративного мистецтва, де випускають теслярів, ткачів, ювелірів. Там навчаються саме цим давнім ремеслам. І це дуже цінно, бо про традиції люди почали потроху забувати.

Як відбувались наші експедиції? Частіше за все, нам спочатку приходить ідея якогось виробу, який би ми хотіли втілити через традиційні мотиви. І от ми знаємо, що, наприклад, у Косові є ринок, де майстри представляють свою продукцію. Йдемо прямо туди, знайомимось і пропонуємо працювати з нами. І це ще одна мета проєкту – давати людям робочі місця. Більшість погоджується, але є й такі, що відмовляються, бо не дуже розуміють, що саме ми хочемо. Ми ж не просто беремо давні мотиви і копіюємо, а переосмислюємо та вносимо нотки сучасності.

Читайте також: “Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Зараз вимагаємо шукати майстрів ближче до нас. Але це складно – якщо в Карпатах у кожній хаті є майстриня, то у Києві одиниці. Є складність у віддаленій роботі з майстрами. От ми вигадали класну колекцію виробів зі скла, відправили майстра у Львів, а виявилось, що більшість моделей просто неможливо зробити. Тому потрібно їхати туди, комунікувати з майстрами, самим розбиратись у цьому ремеслі, щоб говорити однією мовою.

Ми хочемо підтримувати українські майстерні та ательє, такі як льон, вовняне виробництво, або склоповітродувки, які ще не відповідають стандартам проєктної індустрії.

Хочемо привернути увагу до українських традицій

Під час пошуку майстрів ми зіштовхнулись з величезною проблемою – дуже мало молоді займається традиційними ремеслами. Вони просто не бачать перспективи. Тому і більшість наших майстрів старшого віку, які вчились у своїх бабусь чи дідусів давніх технік.

Тому ми хочемо завдяки Gunia Project привернути увагу до нашого, українського. Хочемо розказати, що це класно, перспективно, варте розвитку.

Так, наше направлення роботи – натхнення українською історією. Проте ми не будемо зациклюватись тільки на цьому. Світова культура є справжньою скринею традицій. Тому хочемо працювати далі і зі світовими майстрами, вивчати різні сфери та поєднувати це.

Речі бренду носять і зірки, і іноземці

Нашими клієнтами є креативні люди, які цінують ручну працю, традиції. Зазвичай  продукцію Gunia Project купують на подарунок, бо вона несе в собі якийсь такий символізм сімейних цінностей. Також вносимо часточку української культури і за кордон. Часто хустини чи кошики замовляють з Європи і Америки. Але поки на світовий ринок ми не виходили цілеспрямовано.

Читайте також: Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев

Українці вже встигли полюбити наш проєкт. Вироби носять навіть зірки, серед яких, Катя Осадча, Маша Єфросиніна. Познайомитись з результатами нашої праці можна в ЦУМі, Гудвайн, або на сайті.

Для нас всі наші вироби є особливими, кожну колекцію чекаєш з трепетом душі. Бо ми розуміємо, що проєкт – це щось більше, ніж швидкоплинна мода. Це щось вічне. 

Відео дня

Суспільство

В Україні запустили цифрову бібліотеку перекладів сучасної драми

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Український інститут запустив цифрову бібліотеку Ukrainian Drama Translations для поширення у світі перекладеної п’ятьма мовами української сучасної п’єси.

Про це йдеться на офіційній сторінці проєкту (ukrdrama.ui.org.ua/ua).

Зазначається, що сайт допоможе іноземним режисерам та продюсерам знайти якісні переклади українських п’єс та корисні контакти правовласників для постановок у різних куточках світу.

Зручна система пошуку дозволяє знайти п’єси українських драматургів, перекладені тією чи іншою мовою, сформувати запит за жанром, періодом написання, темою, розміром тексту, кількістю персонажів.

Кожен внесений до бібліотеки текст супроводжується англомовною карткою-паспортом зі стислим синопсисом та інформацією про автора і перекладача.

Читайте такожКава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)

Сайт надає можливість ознайомитися з великою частиною змісту, але повний текст для читання, комерційного або некомерційного використання можна отримати безпосередньо у правовласників, чиї контакти містяться на перших сторінках п’єс та на особистих авторських профілях.

Бібліотека має відкриту структуру та передбачає регулярне оновлення фондів. Українські драматурги можуть надавати переклади своїх п’єс за адресою [email protected]

Якість перекладів перед розміщенням на сайті оцінює професійна експертна рада.

Нагадаємо, Сергій Жадан став лауреатом Премії миру німецьких книгарів.

Як ми повідомляли раніше, Луганський театр зіграв першу виставу після евакуації з Сєвєродонецька.

Фото: ukrdrama.ui.org.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

59 ОМБр знищила ворожий мінометний підрозділ і склад боєприпасів (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Артилеристи 59-ї бригади ЗСУ розгромили мінометну секцію ворога та склад боєприпасів російських окупантів.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

«Горіла, горить і буде горіти», — йдеться у повідомленні наших захисників.

Читайте також500 піц на день. Підприємець з Донеччини щодня годує десятки людей з прифронтових територій

Про 59 ОМБр

59-та окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка – військове з’єднання Збройних сил України, що підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Сформоване у 2014 році на основі 9-го, 10-го та 11-го окремих мотопіхотних батальйонів (колишніх батальйонів територіальної оборони). Управління бригади розташоване у місті Гайсин.

З 6 травня 2020 року, бригада носить почесну назву на честь Якова Гандзюка – українського військового діяча часів Перших Визвольних змагань, отамана бригади армії УНР (Центральна Рада).

Нагадаємо, 24 ОМБр на Луганщині знищила ворожий танк.

Як ми повідомляли раніше, 59 бригада ЗСУ показала снайперську підготовку операторів дронів.

Фото: facebook.com/59ompbr.com.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Французькі громади об’єднуються задля відбудови Ірпеня

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

28 червня, Ірпінь Київської області, місто Канни та Асоціація мерів міст Франції підписали Меморандум про співпрацю. Французькі громади допоможуть відновити місто.

Про це повідомив Ірпінський міський голова Олександр Маркушин.

«Щойно у Парижі ми з президентом Асоціації мерів міст Франції, мером міста Канни Давідом Ліснаром підписали Меморандум про співпрацю між Ірпінською міською радою та Асоціацією мерів міст Франції», — написав Маркушин.

Маркушин додав, що Асоціація мерів міст Франції допоможуть відновлювати місто і для цього об’єднаються багато французьких громад.

Читайте такожКава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)

Нагадаємо, Канада і Нідерланди допоможуть у відбудові України.

Як ми повідомляли раніше, Україна і Британія підписали Меморандум про відбудову української інфраструктури.

Фото: t.me/markushyn.

Відео дня
Читати далі