Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Українські традиції стають популярними і у 21 столітті – модні дівчата носять гуцульські шуби, старовинні орнаменти переливаються на шовкові хустки, а прикраси часів Київської Русі відроджуються у сучасні аксесуари. Gunia Project є унікальним брендом рідкісних речей, які створені саме на основі традиційних етнічних культур. Засновниці Наталія та Марія не один рік їздять з експедиціями по різних куточках України, щоб знайти майстрів, які працюють з давніми ремеслами. Бренд прислухається до найменших деталей традиційної культури, щоб осучаснити їх і створити дизайнерські вироби. Тут є і одяг, і аксесуари, і декор для дому.

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Засновниці бренду Gunia Project

Наталія навчалась у  Львівському коледжі легкої промисловості. Довгий час працювала стилістом, після чого заснувала власний бренд одягу. Але коли від творчості залишилась тільки комерція – вийшла з проєкту і почала створювати Gunia Project. Марія Гаврилюк закінчила Київський національний університет технологій та дизайну. Працювала асистентом у бренду Наталії, а згодом влаштувалась арт-директором в Buro 24/7. Але така мода дівчині теж перестала подобатись.

Як почався проєкт?

Gunia Project  – це бренд-проєкт і нашою метою є розвиток та представлення української майстерності європейським країнам та світові. Все почалось з того, що Наталія займалась волонтерством у Музеї Івана Гончара. Там і закохалась в українську культуру та надихнулась архівами та експонатами.

Бренд стартував у 2016 році з лінійки гуцульських шуб – гунь. Звідси і назва проєкту. Спочатку це було всього лише творчим експериментом, хотілось працювати з традиціями та відроджувати техніки. Гуні були представлені після подорожі в Карпати, де на Гуцульщині досі зберегли ручні станки для тканин і дерев’яні купальні-валило, в яких перуть готове полотно з овечої шерсті. Але нам захотілось її трохи осучаснити і зробити придатною для носіння в місті, тому додали підкладку і ґудзики.

До Gunia Project ми працювали у сфері fashion. Але там було більше комерції, ніж творчості. Хотілось робити щось більш значуще. І спочатку у нас була глобальна ідея – влаштувати в Карпатах етичне орієнтовне виробництво. Хотіли робити лінії одягу на основі традиційних технік, і тим самим створювати робочі місця. Але потім зрозуміли, що для цього потрібно переїхати в Карпати. Тому зупинились на віддаленій роботі з майстрами.

Всі вироби наших брендів створюються на основі експедицій та досвіді дослідження етнографії. Ми можемо знайти якийсь виріб у музеї і потім шукати майстра, який втілить наші ідеї. Будь-то кераміка, скло, ткацтво чи шиття.

Або буває навпаки – нещодавно написала дівчина, яка займається традиційною вишивкою і ми разом з нею думаємо, що робити.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Ми хочемо адаптувати традиції до сучасності та перезапустити уявлення про український продукт, який вироблений за допомогою давніх ремесел.

Хустини з орнаментами рушників та прикраси з часів Київської Русі

Після детальних досліджень ми побачили, який же скарб є у нашого народу. Тоді вже у проєкт долучилась Марія і ми разом створили лінійку хустинок. Принти на шовку обігрували орнаменти рушників з різних регіонів України.

Рушники Наталія вивчала в архівах Музею Івана Гончара: для розкрутки музейного “Інстаграму” робила два анімаційних ролики, в яких головними героями були наївні персонажі з рушників.

Відтоді ми почали фантазувати і творити щось прекрасне саме у такій команді. Минулого року випустили колекцію керамічних виробів і нову капсулу хустинок. Презентували бренд і в музеї прикладного мистецтва.

Крім того, у нас є і прикраси, які ми теж випускаємо як капсульні колекції. Для створення шукали тотемних тварин з української культури. У першій колекції вони представляють кілька символів, які зображують знакові історичні епохи.

Форми підвісок “Сонце” і “Лютий звір – ріськой” цитують амулети епохи християнізації Київської Русі. Сережки і кулон з левом – це початковий період українського бароко. Саме зображення натхненне пригодами найстарішого скульптурного зображення міського символу Львова – Льва Лоренцовича.

Часто випускаємо й одяг. Наприклад, бавовняні блузи з пелеринами і приспущеними рукавами, як на буденній жіночій сукні, яку носили в Центральній Україні в кінці XIX століття.

Наша тарілка поїхала у… Ватикан до Папи Римського

Минулого року ми представили серію посуду до Різдва:  розмальовані тарілки під кутю, а також вази, які можна використовувати як свічники.

Одну з таких тарілок президент України вручив Папі Римському на особистій зустрічі. Сама тарілка – це українська традиційна “макітра” для куті. Її прикрашають ангели у польоті, сонце, ягнята і святі, яких зображують на Буковинських іконах. Ця тарілка символізує Різдво і традиції.

Якось нам зателефонували з Апарату і сказали, що потрібний подарунок. Не пам’ятаємо навіть, чи сказали одразу для кого. Але ми не очікували, що це буде настільки офіційне вручення і у нас буде фото Папи Римського з нашою тарілкою. Таке буває раз у житті, якщо взагалі буває. Наша тарілка у Ватикані, що ще можна бажати?

Експедиції з пошуку майстрів

Основа нашого проєкту полягає у вивченні історії та традицій нашого народу. Але цінність Gunia Project і у пошуку майстрів. Ми готові працювати як зі спеціалістами, так і з новачками.

Ще на початку ми їздили на тиждень-два у якийсь регіон і шукали там майстрів. Частіше за все це були Карпати, бо саме там є та гуртівня умільців, які працюють руками, створюють речі на тих же станках і за тією ж технологією, що і 100 років тому. У Косові навіть є інститут прикладного і декоративного мистецтва, де випускають теслярів, ткачів, ювелірів. Там навчаються саме цим давнім ремеслам. І це дуже цінно, бо про традиції люди почали потроху забувати.

Як відбувались наші експедиції? Частіше за все, нам спочатку приходить ідея якогось виробу, який би ми хотіли втілити через традиційні мотиви. І от ми знаємо, що, наприклад, у Косові є ринок, де майстри представляють свою продукцію. Йдемо прямо туди, знайомимось і пропонуємо працювати з нами. І це ще одна мета проєкту – давати людям робочі місця. Більшість погоджується, але є й такі, що відмовляються, бо не дуже розуміють, що саме ми хочемо. Ми ж не просто беремо давні мотиви і копіюємо, а переосмислюємо та вносимо нотки сучасності.

Читайте також: “Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Зараз вимагаємо шукати майстрів ближче до нас. Але це складно – якщо в Карпатах у кожній хаті є майстриня, то у Києві одиниці. Є складність у віддаленій роботі з майстрами. От ми вигадали класну колекцію виробів зі скла, відправили майстра у Львів, а виявилось, що більшість моделей просто неможливо зробити. Тому потрібно їхати туди, комунікувати з майстрами, самим розбиратись у цьому ремеслі, щоб говорити однією мовою.

Ми хочемо підтримувати українські майстерні та ательє, такі як льон, вовняне виробництво, або склоповітродувки, які ще не відповідають стандартам проєктної індустрії.

Хочемо привернути увагу до українських традицій

Під час пошуку майстрів ми зіштовхнулись з величезною проблемою – дуже мало молоді займається традиційними ремеслами. Вони просто не бачать перспективи. Тому і більшість наших майстрів старшого віку, які вчились у своїх бабусь чи дідусів давніх технік.

Тому ми хочемо завдяки Gunia Project привернути увагу до нашого, українського. Хочемо розказати, що це класно, перспективно, варте розвитку.

Так, наше направлення роботи – натхнення українською історією. Проте ми не будемо зациклюватись тільки на цьому. Світова культура є справжньою скринею традицій. Тому хочемо працювати далі і зі світовими майстрами, вивчати різні сфери та поєднувати це.

Речі бренду носять і зірки, і іноземці

Нашими клієнтами є креативні люди, які цінують ручну працю, традиції. Зазвичай  продукцію Gunia Project купують на подарунок, бо вона несе в собі якийсь такий символізм сімейних цінностей. Також вносимо часточку української культури і за кордон. Часто хустини чи кошики замовляють з Європи і Америки. Але поки на світовий ринок ми не виходили цілеспрямовано.

Читайте також: Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев

Українці вже встигли полюбити наш проєкт. Вироби носять навіть зірки, серед яких, Катя Осадча, Маша Єфросиніна. Познайомитись з результатами нашої праці можна в ЦУМі, Гудвайн, або на сайті.

Для нас всі наші вироби є особливими, кожну колекцію чекаєш з трепетом душі. Бо ми розуміємо, що проєкт – це щось більше, ніж швидкоплинна мода. Це щось вічне. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

Карпатський фонд шукає кращу соціальну інновацію

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Карпатський фонд у рамках Проєкту Карпатської платформи громадянського суспільства оголошує конкурс на Кращу соціальну інновацію.

Про це пише Мукачиво.нет.

Дедлайн

Заповнену аплікаційну форму необхідно надіслати до 1 листопада 2021 року на електронну пошту фонду cfua@cfoundation.org.

Читайте також: “Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Усього у конкурсі беруть участь 4 країни, у кожній із них буде визначено одного переможця. Церемонія нагородження буде відбуватися на міжрегіональному заході Платформи, де переможці матимуть можливість представити свої інноваційні проєкти. Організатори надрукують брошуру із описом усіх проєктів-переможців.

  • Мобілізація соціального, культурного та економічного потенціалу громад;
  • Соціальне включення та інтеграція;
  • Розвиток нових соціальних мереж та соціального партнерства;
  • Промоція волонтерської роботи в громаді;
  • Співпраця та партнерство між НУО, владою та бізнесом;
  • Розвиток філантропії в громаді та соціальної відповідальності;
  • Транскордонна співпраця між НУО, яка сприяла вирішенню місцевих проблем.

Критерії для участі

Заявниками можуть бути зареєстровані організації громадянського суспільства або неформальні групи, які знаходяться та працюють у Карпатському Єврорегіоні, а саме:

  • Угорщина: Borsod-Abauj-Zemplen, Hajdu-Bihar, Heves, Jasz-Nagykun-Szolnok, Szabolcs-Szatmar-Bereg and Nograd counties
  • Польща: Малопольське та Підкарпатське Воєводства
  • Словаччина: Кошицький та Прешовський краї
  • Україна: Чернівецька, Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Не будуть розглядатися заявки від НУО, які знаходяться за межами регіону або є представництвами всеукраїнських організацій.

Нагадаємо, українців запрошують на онлайн-лекцію «Гендерна рівність у спорті».

Головне фото: mukachevo.net.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві встановили лави на гроші, зібрані на благодійному концерті гурту Бумбокс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві на Грецькій набережній у Дарницькому районі встановили лави на кошти, зібрані від благодійного концерту гурту Бумбокс.

Про це розповіли у спільноті “Місто-сад” у фейсбуці.

Відомо, що вартість однієї лави становить 14,4 тис. гривень.

Нові лавки мають бетонну основу, до якої міцно прикріплені дерев’яні сидіння.

Читайте такожСміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами

“Позняківська громада встановила лави і тепер набережна ще більше притягує киян. Навіть осіння прохолода не відлякує посидіти на набережній з видом на Дніпро”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, у Києві біля UNIT.City встановили арт-інсталяцію із переробленого пластику.

Усі фото: facebook.com/GardenCityNGO.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, зниклі степи та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Військовий конфлікт та бойові дії негативно вплинули на стан вугільних шахт на Донбасі. Через їх незаплановане закриття відсутній контроль за рівнем води та газу. В результаті цього шахтні води отруюють питну воду і можуть перетворити навколишні території на солоне болото. Крім того, вже є проблема просідання та деградації ґрунтів. Екологи та місцеве населення неодноразово фіксували просідання поверхні, стіни будинків починають тріщати та можуть статися обвали. Це може спричиняти навіть землетруси. Вчені переконані, якщо не взятись за вирішення ситуації зараз, то територія буде просто непридатною для життя.

Марина Слободянюк

Марина Слободянюк

Експертка організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року.

Досліджуємо злочини проти людства та довкілля

Наша організація Truth Hounds займається документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людства на Донбасі та у Криму з 2014 року. Але не тільки люди або власність можуть бути об’єктами злочину. Нещодавно ми провели дослідження екологічної ситуації на території Донецької та Луганської областей, адже злочини проти довкілля також мають місце. 

В ході нашого дослідження ми провели три польові місії на Донбасі, де фіксували проблемні моменти. Також зустрічались з керівниками підприємств, представниками влади, активістами, науковцями та технологами, щоб окреслити масштаб проблем. Крім того, ми робили низку “кабінетних досліджень” з відкритих джерел, адже дуже багато екологічних проблем є на непідконтрольних територіях, але ми туди не маємо доступу. Тому можемо користуватися тільки відкритими джерелами, щоб визначити масштаб проблеми.  

Ці дослідження засвідчують актуальний стан та динаміку зміни складу ґрунтів, поверхневих та стічних вод, ситуації з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості та їхнього впливу на довкілля, стану флори та фауни, зокрема лісів, рідкісних представників природоохоронних зон, стану систем інфраструктури та постачання в регіоні. У всіх випадках є негативний вплив бойових дій на стан довкілля. 

Затоплення шахт – найбільша екологічна проблема

Найбільша екологічна проблема на Донбасі – це шахти. Бо це шахтарський край, де інтенсивність вугледобування дуже висока, і питання правильного закриття шахт є дуже важливим. А у нас шахти затоплюються, і це призводить до великих проблем довкілля – це і хімічний склад ґрунтів, і якість води, і проблема виходу метану, і проблема так званих техногенних землетрусів, причиною яких є не природні чинники, а саме діяльність людини. 

Читайте також: Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

На шахтах вода просто не відкачується, і через це, наприклад, у Макіївці фіксувались руйнування ґрунтів, тріщини в асфальтах. Чому виникла проблема з затопленням шахт? По-перше, на окупованій території шахтами ніхто не займається, вони просто розпилюються на металолом, а підземні вирубки безконтрольно затоплюються. По-друге, через воєнний конфлікт унеможливлюється експлуатація шахт та відбувається знеструмлення. По-третє, виробництво вугілля стає нерентабельним через військові дії, тому можна сказати, що потреби в шахтах немає. Внаслідок закриття шахти неконтрольовано затоплюються підземними водами і виникає високий ризик просідань і навіть провалів ґрунтів, затоплення значних поверхневих площ, виходу метану на поверхню. А це може стати причиною вибухів, руйнувань та отруєння населення, а ще цілої низки інших загроз.

Через 7 років після вибухів ґрунти такі ж забруднені

Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів. 

Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов’янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості. Ми порівнювали результати з колегами з організації “Екологія. Право. Людина”, які брали проби ще у 2015 році. І показники не змінились – що одразу після вибуху, що через 6 років. 

Окрім снарядів, що розірвались, на Донбасі величезна територія замінована. Тому ці території потрібно належним чином розмінувати, щоб це якомога менше зашкодило ґрунтам. Інакше територія просто перетвориться на пустелю. Це величезна проблема, тому для її вирішення необхідна комплексна робота з залученням фахівців. 

Фото: armyinform.com.ua

У своєму дослідженні ми зазначали, що моніторинг динаміки просідання ґрунтів можливий завдяки супутниковим знімкам та геодезичному аналізу ґрунтів, зокрема на тимчасово окупованих територіях. І у Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зафіксовано такі просідання ґрунту у деяких містах Донецької області: неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см; у Калінінському районі (Донецьк)- 69 см; у Петровському районі (Донецьк)- до 92 см; поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см; у Гірницькому районі (Макіївка) – 63 см. Тобто, ситуація вже катастрофічна.

Зруйновані підприємства є джерелом небезпечних відходів

Ще однією причиною забруднення ґрунтів є порушення роботи та аварії на промислових та інших підприємствах регіону. Наприклад, у дослідженні ми згадували Лисичанський нафтопереробний завод, який горів у 2014 році. Там відбулись значні пошкодження місткостей з нафтою, які горіли кілька днів. До речі, використання таких об’єктів як захисту підходить під визначення воєнних злочинів. Розташовані на території регіону об`єкти виробництва підприємства через те, що їх дуже багато, сильно страждають, і це великий ризик для довкілля. 

Якщо говорити про промислові об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, то найбільшу загрозу там становлять підприємства поблизу міста Горлівка. Річ у тім, що тут багато критичних підприємств, неправильна експлуатація яких може призвести до катастрофічних наслідків. Це насамперед Горлівський коксохімічний завод, Горлівський хімічний завод, Микитівський ртутний комбінат та інші. Усі ці підприємства є джерелами високого ризику. Наприклад, накопичувач хімічних відходів при хімзаводі перебуває в аварійному стані (приблизно 11,6 тон відходів), уже зараз він забруднює високотоксичними речовинами навколишні ґрунти та воду. Через бойові дії припинив діяльність ртутний завод, і як наслідок — забруднення довкілля ртуттю з тисяч неутилізованих ламп та відходів виробництва. Отруйні радіоактивні елементи забруднюють ґрунти.

Для розв’язання проблеми необхідна система моніторингу

Наше дослідження – це інформаційна кампанія, яку ми провели, щоб наголосити на проблемі ще раз. Потрібно починати діяти і хоча б налагодити систему моніторингу стану довкілля в регіонах. Зараз немає нормальної централізованої системи, яка б відстежувала зміни. Якщо на Луганщині взяти дві проби, то це буде не результативно взагалі. Тому такі аналізи треба проводити часто і в досить великій кількості. Особливу увагу слід приділити таким місцям, де були обстріли або якісь серйозні викиди в довкілля, скиди шахтних вод в річки або затоплення територій. Централізована система, яка має отримувати багато даних, бути репрезентативною і часто поновлюватися, щоби можна було відстежити якісь тенденції. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Окрім висвітлення проблеми, на презентації нашого дослідження ми запросили представників Департаменту екології та природниз ресурсів, щоб разом зайнятись розслідуванням злочинів проти довкілля. Звичайно, життя і добробут людей на першому місті, але довкілля дуже пов’язане з цим. Тому цей напрямок не можна залишати нерозробленим. Ми сподіваємося, що своїм звітом хоч все ж вдалося якось зрушити проблему цю, і донести інформацію до влади. 

Для розв’язання проблеми потрібно з нуля розробляти програми і залучати експертів, які робитимуть точні аналізи. Не ентузіасти, які як ми беруть проби ґрунту для свого звіту. Щоб розробити програму оздоровлення ґрунтів, потрібні більш комплексні аналізи. Тому спочатку треба починати з моніторингу, обробки цих даних, а потім вже розуміти, як правильно розв’язувати проблему.

Олег Улицький

Олег Улицький

Доктор геологічних наук, доцент, темою вугільних шахт займається з 1980-х років. Спеціалізується на екологічних питаннях. Директор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, професор кафедри «Екологічна безпека».

Грунти біля проммайданчиків не придатні для сільського господарства

Шахта – це потенційно небезпечний об’єкт. Через їх закриття на поверхню виходять шахтні води, які мають багато забруднювальних речовин та важких металів, які будуть розповсюджуватися з атмосферними опадами. І це призводить до забруднення ґрунтів. 

Викид в атмосферу таких речовин як формальдегід, діоксид азоту, фенолом, бензопірен, метан під час видобутку вугілля призводить до деформації гірського масиву. Наприклад, працюють шахти Південнодонбаські ім. Сургая та шахта №1/3. Там свого часу ми зробили пости спостережень за рівнем земної поверхні. І в нас просідання сягали від 5 до 10 метрів. Ці площі на гірничому відводі вже були зняті з обороту, бо там під час деформування створювались штучні водойми, бо був порушений гідрогеологічний режим, і там утворювалось болото. Це пов’язано з просіданням земної поверхні. А на цих площах була зведена міська інфраструктура – каналізаційні мережі, водопровід, газопровід, фундаменти будівель. І це створювало дуже великі проблеми, бо були просідання і руйнування звичайних та виробничих будівель. 

Водоймище біля Єнакієвого, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти. Яскраво-помаранчевим мулом забруднені також береги водоймища. 
Фото: freeradio.com.ua

Крім того, хімічні підприємства “Азот” Сєвєродонецький, “Рубіжанський краситель” вже закриті, але залишили всі оці негативні фактори, які впливають на забруднення міст. За структурою ми маємо різні ґрунти, які розповсюджені на тій чи іншій території. Але якщо створено, наприклад, гірниче підприємство з видобування вугілля, то воно відокремлене гірничим відводом. І далі вже ніхто не відстежує, що там відбувається. У нас моніторинг до такого рівня деталізації взагалі не підходить. 

Читайте також: «Степи – це не пустище». Як на Донбасі екологи рятують природу від остаточного зникнення

На ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. А зараз у нас просто передають та й все. І це лягає тягарем на органи виконавчої влади, і що там робити, ніхто не знає. Цю землю не можна передавати у фермерське господарство для сільгоспробіт, бо це проммайданчик, він забруднений! А те, що зверху нанесли родючий шар, це ще не значить, що земля придатна до ведення сільськогосподарських робіт. Там можна зробити теплиці чи свинарник, але ніхто не знає, що в майбутньому буде з цією територією. 

Світлана Корсун

Світлана Корсун

Докторка сільськогосподарських наук, директорка Інституту прикладної біотехнології

Відновитися ґрунтам допомагають біодобрива

Природа сама дуже розумна, її закони працюють на відновлення екосистеми. Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав.

У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами. Чарівного біологічного препарату, який би перетворив ґрунтову породу на ґрунт, немає. Але ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин, розвиток їхніх кореневих систем, що особливо важливо для формування структури ґрунту.

Важливо проводити аналіз стану землі

Якщо територію планують використовувати під посіви сільськогосподарських культур, то потрібно зарівняти вирви й переорати. В ідеалі — зробити найпростіший аналіз ґрунту пошарово — через кожні 20 сантиметрів до глибини в один метр, щоб зрозуміти, чи забезпечена земля рухомими формами азоту, фосфору, калію, і яка реакція середовища (pH). Відповідно до результатів аналізу, потрібно внести мінеральні добрива, а в ідеалі — й органічні. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Якщо територія з вирвами ще й забруднена залишками нафтопродуктів, шлаків тощо, то після вирівнювання потрібно обов’язково відібрати проби ґрунту. Важливо в такому випадку визначити вміст токсичних сполук у верхньому шарі землі та можливість використання цієї території для вирощування сільськогосподарських культур. Але, щоб не втрачати час, під оранку внести біопрепарат і посіяти сумішку бобово-злакових трав. Подальші рішення про відтворення родючості ґрунту і використання ділянки слід ухвалювати, залежно від результатів аналізу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

Читати далі