Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Опубліковано

24.10.2019

Колись гуцульськими ковдрами або ліжниками платили данину. Пройшло три століття, а технологія їх виготовлення майже не змінилась. Сьогодні вони точно так же в ціні, лиш тепер розходяться вже по всьому світі – з допомогою Інтернету.

Наталя Кіщук з Яворова Львівської області. Вона займається ліжникарством з п’яти років. У її гунях (гуцульський верхній одяг – авт.) ходять українські зірки, а її гуцульські ковдри купують французи  Вона розповіла “ШоТам”, чому:

  • без гірських потоків не вийде доброї ковдри;
  • як ткати справжні ліжники;
  • чому споконвічна традиція ліжникарства в небезпеці. 

Ліжник – ковдра з овечої вовни, з візерунком чи без. Буває з пухнастим ворсом з одного або двох боків – для цього майстрині спеціально вичісують вже готовий виріб. Ліжник називають ще гуцульською ковдрою. Власне, як ковдру його і використовують: накривають ним ліжко чи лаву, вкриваються взимку. 

Наталя Кіщук

Спадкова майстриня-ліжникарка

Наталя займається ліжникарством з 5 років. Змалку допомогала бабусі з ткацтвом. Спочатку бавилась, а потім уже довіряли ткати ліжники самостійно.
На питання “якщо не ткацтво, то що?” відповідає, що варіантів немає – займалась би лиш ткацтвом.
Провчившись на математичній спеціальності в університеті, повернулась до своєї улюбленої справи.
Зараз тче ліжники разом з усією сім’єю: чоловік та діти також вправно пораються із пряжею біля ткацького верстата. 
У її виробах з овечої вовни із задоволенням ходять і Руслана, і Джамала. 

“Слухняними” вовняні речі робляться на другий рік вжитку

Буває різне в роботі. Покупці можуть із розміром не вгадати, бо мірки знімають неправильно. 

Або може бути така проблема, що шерсть у валилі (дерев’яна діжка на річці, через яку проходить частина потоку. У вирі, який утворюється всередині діжки, і валяють ліжники – авт.) погано “збивається”. Було у мене нещодавно таке, що валяла цілу ніч, шерсть вичісувала, міряла, щоби до ладу привести.

А ще мінус в тому, що вироби трохи “лізуть” – це нормально, бо ж натуральний матеріал, і якби ти його не збивав, з нього буде летіти. 

Слухняний робиться, коли йому уже пройде рік другий-третій. Але покупці можуть прискіпуватися до цього, мовляв, хороше, тепле, але “лізе”. 

А, бува, як зроблю якусь річ особливо гарною, як полюблю – а потім думаю: чи сховати, чи продати? 

От такі моменти. 

Як зіткати ліжник?

Спочатку треба вимити зі стриженої вовни шар природного жиру та бруду, який назбирується у шерсті, доки вівця пасеться на луках. 

Слідом випарюю вовну у гарячій воді, а виполіскую – у холодній річковій. Виглядає це так: просто набираю у металеві кошики з шерстю воду – і колотимо її там, і колотимо.  

У цих баняках з гарячою водою вовну очищають від жиру та бруду, якй вівця назбирала за рік походжань полонинами

Миючих засобів для цього не використовую – виключно чисту воду. Звісно, є майстри, які додають у процесі пральні засоби. Але це впливає погано на якість виробу. Та і нашій річці Рибниці від того шкода велика. 

Наступний етап – то випрядання пряжі.

Все, як у старовину: одною рукою збираєш вовну в жменьку, потім формуєш нитку і намотуєш на веретено.

У мене є помічниця-пряля, бо сама виткати багато пряжі не встигаю.  

Мотки пряжі, або як називаємо їх, моташки, потім фарбую з допомогою спеціальних текстильних фарб.

Природні фарби не використовую, бо там і інтенсивність кольору дуже слабка, і значно дорожчим виріб виходить. 

Коли нитки готові, то укладаються на верстаті – так ковдра і тчеться. 

Без гірської води не вийде доброї ковдри

Після того, як ліжник зітканий, він ще надто об’ємний. По суті, кінцевого свого вигляду він набуває з допомогою гірської води.

Готові вироби майстри зносять до валила на річці – такої собі дерев’яної діжки, через яку проходить частина річкового потоку. Валило працює як оця, знаєте, стара пральна машина з центрифугою, тільки воно – повністю з дерева. У ньому й валяємо по кілька ліжників за раз. 

Потік б’є по виробу, штовхає його і штовхає, так ліжник і “сходиться” – стає меншим. Пробувала замінити валило на ту ж стареньку пральну машину – але тоді вовна “сідає” не як треба.

Тут у нас у Яворові є тільки одна можливість “валяти” вироби – це валило на річці Рибниця, яка бере свій початок на Буковецькому перевалі.

Валяти вироби на річці можна, поки вода не надто холодна. Коли прийдуть холодні дні, виріб вже “збиватись” добре не буде. 

Готовий ліжник. Його вартість залежить від розміру та візерунку. А прослужить такий, каже Наталя, від 20 років

Після валяння треба висушити і вичісати ліжники – от вони і готові. Від етапу чищення вовни до готового виробу зазвичай проходить 5-6 днів. Якщо фарбувати, то ще й на один день більше.

Важливо: якщо тільки спробуєте відійти від технології, то не вийде зробити доброго ліжника. 

Традиція під загрозою

На жаль, ліжникарів у нашому краї дійсно поменшало. Бо частину валил колись змили повені з гір, а тепер у Рибниці, навпаки, надто мало води – дощів не було в це літо.

Якщо 15 років тому води у річці було повно – зараз її рівень знизився на третину. І, відповідно, набагато важче стало працювати.

Бо яка б вовна не була – якщо валило помалу крутить, то виріб буде довго “сідати”. А помалу крутить – бо потік слабкий. 

Так виглядає гуцульське валило. Фото з сайту ikc.if.ua

Вовну беруть у карпатських вівчарів 

Мої вироби – це чиста вовна. І має бути не яка-небудь – а карпатської вівці. Така, знаєте, середньої жорсткості. Мериносова шерсть, наприклад, не підійде – надто вже м’яка.

Гора нечісаної вовни – а це 5-6 кілограмів – може коштувати близько 120 гривень. Наталя каже: щоб не знати нестачі у вовні, її родині треба було б утримувати близько 1000 овець

Суто для нашої сім’ї – а тчуть у нас і діти, і ми з чоловіком – якщо обходитись шерстю своїх овечок, то треба стадо не менше тисячі. Але у нас на селі дуже мало овець є – переважно, всі, як і ми, переробляють шерсть, а не продають. 

Є у Яворові багато території для випасу, але немає великих стад. 

У нас, наприклад, п’ять овець лишилось. Це дуже мало. Бо шерсті з них може й не стати на два малі ліжники. 

Тому вовну закуповуємо з Буковелі і Закарпаття. 

На один невеличкий ліжник треба вовна з двох овець. На фото не вся команда постачальників, насправді у Наталі п’ять овець

З однієї вівці виходить від 4 до 6 кілограм шерсті, за кіло немитої вовни просять недорого – 20 гривень за кілограм. 

Але коли купиш 100 кілограмів вовни, то після того, як її помили-попарили та вичісали, на виході отримуєш 65 кілограм – не більше.

Бо жир природний вимивається та бруд, який вівця на полонинах позбирала. 

Ціна виробів та як їх правильно носити

У мене можна купити і вовняні шапки, і жилетки, і пальта, і піджаки. Ціни стартують від 1000 гривень.

Стабільного заробітку, стабільних замовлень нема. Бо раніше я дешевше продавала речі, і воно добре продавалось, а зараз довелось ціни трохи підняти, щоби в мінус не виходити.

Головна умова, щоб ліжник довго зберігався – застеляти ним ліжко, вкривати підлогу – користуватись, одним словом. Тоді буде довше життя.

Бо якщо у шафу заховати, або поставити десь у темне місце – для молі буде пожива, та й по всьому. 

Продає на Facebook і на базарі

Я раніше виставляла ліжники та гуні на olx.ua. А потім побачила їх же у когось на сайті Etsy. Тоді зрозуміла: час самій вже, напряму, свої вироби виставляти.

Робимо заскоро – так вони і продаються, заскоро. Тільки зробив один, можна розчісувати, прясти нитку для нового виробу.

Також на Фейсбуці виставляю ліжники. А коли не маємо часу та можливостей, відправляємо їх зі знайомими продавцями у великі міста. 

Зараз більше 50% виробів робимо на замовлення.

Старовинний ліжник для француза

Якось чоловік з Франції замовив у мене ліжник – дуже красивий, зі старовинним візерунком. Файна річ вийшла, непроста. Відправили ковдру поштою. 

І тут проблеми почалися! Чомусь затримати її на кордоні з Францією. Стали думати, що чи то фарба не підходить, чи то на карпатську вівцю французи грішним ділом подумали, ніби тварина на межі вимирання.

Серйозно, у Францію імпорт виробів з шерсті рідкісних тварин заборонений. Ми з чоловіком подумали, що, мабуть, треба десь шукати довідку, що карпатська вівця – вона ж не на межі вимирання. 

Але тут раптом посилку з ліжником пропустили, француз благополучно її отримав і залишився дуже задоволений. 

Словом, замовлення на ліжники є, і роботи дуже багато. У процесі творення ліжника більше фізичної роботи , ніж творчої, і зараз я розумію чому бабуся у 55 років скаргувалася на те що сильно болять руки.

Я не одна, нас багато таких майстрів, що ліжникарством займаються. Всім місця вистачить.

Просто по мірі своїх сил буду надалі популяризувати свою улюблену справу – і цього достатньо.

Суспільство

Українська стрічка здобула нагороду на кінофестивалі у США

Опубліковано

Українська стрічка режисера Володимира Лерта «Мир вашому дому» здобула нагороду на The Treasure Coast International Film Festival (Флорида, США) у номінації «Найкраща операторська робота у повнометражному фільмі».

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

За їхньою інформацією, був відзначений оператор-постановник картини Дмитро Яшенков.

Кінопроєкт цього фільму став одним із переможців 2-го конкурсного відбору Держкіно. Сценарій стрічки створено за п’єсою драматурга Григорія Горіна «Поминальна молитва», заснованою на збірці творів Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар». Режисер фільму — Володимир Лерт, продюсери — Юрій Карновський, Марія Каель та Володимир Лерт.

Читайте також: Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Дія картини відбувається на початку ХХ століття. Тев’є-молочар живе в маленькому селі. Він бідний і вірить, що у його доньок є єдиний шанс уникнути бідності — вдале заміжжя. Тев’є приймає вигідну пропозицію від свата, але у доньок є інший план.

Прем’єра фільму в Україні відбулась у рамках відкриття 47-го КМКФ «Молодість». У широкий прокат стрічка «Мир вашому дому» вийшла у 2017 році.

Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Нагадаємо, на Житомирщині знімають кіно про бригаду Князя Острозького.

Як ми писали раніше, голлівудська компанія купила фільм українського режисера.

Головне фото: kinoafisha.ua.

Читати далі

Суспільство

На Київщині ремонтують дорогу за новою технологією (ВІДЕО)

Опубліковано

На Київщині розпочали відновлювати дорожнє покриття за технологією ЛЕМС. Роботи  стартували роботи на 27 км траси М-05 Київ — Одеса “Васильківська розв’язка”.Такий вид ремонту суттєво збільшить строк експлуатації існуючого дорожнього покриття та підвищить безпеку руху на дорозі, повідомили в Укравтодорі.

Що таке ЛЕМС?

Технологія тонкошарового покриття із литих емульсійно-мінеральних сумішей (ЛЕМС) дозволяє швидко відновити транспортно-експлуатаційні показники та захистити верхні шари асфальтобетону.

У результаті ремонту за такою технологією маємо:

– герметизацію волосяних тріщин і невеликих вибоїн;

– підвищення шорсткості та зчіпних властивостей;

– рівність покриття;

– попередження тріщиноутворення;

– захист від водонасичення.

На Київщині розпочали відновлювати дорожнє покриття за технологією ЛЕМС (EASS)

🛣На Київщині розпочали відновлювати дорожнє покриття за технологією ЛЕМС (EASS)🚧 Сьогодні стартували роботи на 27 км траси М-05 Київ — Одеса “Васильківська розв'язка”.Такий вид ремонту суттєво збільшить строк експлуатації існуючого дорожнього покриття та підвищить безпеку руху на дорозі.🔸Що таке ЛЕМС Технологія тонкошарового покриття із литих емульсійно-мінеральних сумішей (ЛЕМС) дозволяє швидко відновити транспортно-експлуатаційні показники та захистити верхні шари асфальтобетону. 🔸У результаті ремонту за такою технологією маємо: – герметизацію волосяних тріщин і невеликих вибоїн;- підвищення шорсткості та зчіпних властивостей; – рівність покриття; – попередження тріщиноутворення; – захист від водонасичення. 👷Роботи тривають у рамках експлуатаційного утримання підрядною організацією “Автомагістраль Південь”.Минулого тижня аналогічний вид ремонтних робіт було проведено на км 44 траси М-05 “Митницька розв'язка”.

Geplaatst door Укравтодор op Donderdag 2 juli 2020

Роботи тривають у рамках експлуатаційного утримання підрядною організацією “Автомагістраль Південь”.

Читати далі

Суспільство

На Дніпропетровщині будують з нуля двоповерхову амбулаторію сімейної медицини

Опубліковано

Мешканці Таромського Новокодацького району отримають сучасну двоповерхову амбулаторію. Підрядники вже улаштували фундамент, звели стіни будівлі, завершили монтувати перекриття. Почали зводити каркас покрівлі. Про це повідомили у департаменті капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації. 

Як виглядатиме будівля

Як зазначається, за рахунок коштів позики Світового банку ремонтують, реконструюють та будують амбулаторії по всій області. Вже оновили декілька у Дніпрі. Триває масштабний капітальний ремонт медзакладу у Сурсько-Литовській громаді. З нуля будують сучасну амбулаторію для мешканців селища Таромське. Там зможуть отримати лікування майже 15 тисяч місцевих жителів. 

Читайте також: На Одещині запрацювала новенька медамбулаторія

Після завершення основних будівельних робіт, підрядники встановлять вікна та двері, виконають внутрішні оздоблювальні роботи, утеплять мінеральними плитами фасад. Будівля матиме сучасні системи опалення і вентиляції, пожежну та охоронну сигналізації.

Прийматимуть 115 пацієнтів за зміну

Амбулаторія розрахована на 3-х лікарів, які зможуть приймати до 115 пацієнтів за зміну.

Передбачені окремі оглядові, процедурні та приміщення збору аналізів. А ще – гардеробна, санвузли для персоналу і відвідувачів, душова кімната. Для людей з інвалідністю облаштують пандуси, на підлозі покладуть тактильну плитку, написи на табличках дублюватимуться штифтом Брайля.

Фото: adm.dp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Опубліковано

Поки деякі українці чекають пом’якшення карантину, щоб повернутися на заробітки за кордон, інші вже давно заробляють пристойні гроші вдома. Вони об’єдналися у кооперативи і знайшли свою нішу, яка не тільки приносить прибуток, а й розвиває їхні села чи містечка.

Ми у #ШоТам постійно розповідаємо вам про підприємливих українців, котрі не сидять, склавши руки, а самі змінюють громаду на краще. Хочемо, щоб про них знало якомога більше людей. Намагаємось згуртувати українців навколо ідеї працювати разом. Якщо ти поділяєш наші цінності – підтримай нас за цим посиланням. Завдяки такій підтримці ми продовжимо розповідати історії успіху та рекламувати українське. 

Читайте також: Причина №23, чому варто підтримати #ШоТам: ми популяризуємо українську науку

Створення кооперативів – нині топ-тема в аграрному бізнесі. Втім, багато людей досі бояться, що це шлях до повернення колгоспів. Але насправді все по-іншому. Кооператив – можливість для кожного бути повноцінним господарем на своїй землі пліч-о-пліч зі своїм сусідом і партнером. Герої наших матеріалів – селяни, які зрозуміли, що “їхня хата не скраю”, домовились і тепер разом розвиваються. Тут з’являються робочі місця, а молодь не втікає до міста – бо ж є робота! Тепер їхній принцип – гуртом і батька легше бити. Вони створили кооперативи і заробляють на ягодах, молоці, грибах. Адже разом легше знайти ринки збуту і навіть налагодити експорт!

А що росте у вашому селі? Беріть приклад з цих успішних людей, налагоджуйте виробництво і заробляйте гроші на рідній землі!

Ось 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл заснували підприємство “Дари Гуцульщини”. Їхні гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. 

А завдяки підприємцю Івану Дегтяру 43 гектари занедбаного садівництва “Мрія” біля Слов’янська перетворюються на справжній яблуневий ліс. Стати учасником товариства може кожен: варто лише сплатити 42 гривні за деревце, отримати його GPS-координати і уже цієї осені… отримати перший врожай.  

У селі Чесники на Прикарпатті заробляють на молоці не копійки, а тисячі гривень. Стару молочарню перетворили на сучасну ферму і створили бренд “Чесниківський сир”.

А в  Городищі впевнено розвивається сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Патріот», де розводять свиней та інших тварин. Його засновник – атовець Вадим Черненко.

Троє виробників об’єдналися, аби пробитися на експорт і створили перший лохиновий кооператив України. Тепер фермери мають 11 сортів органічної лохини на експорт. Вклали 35 000 євро в кожен з 55 гектарів ягоди.

Як підтримати ШоТам?

Ви можете обрати для себе зручну суму, обравши з трьох варіантів: 

  • 29.99 гривень
  • 49.99 гривень
  • 99.99 гривень.

Це щомісячний платіж, який стягується автоматично. 

Просто перейдіть за посиланням –  “Підтримати”. Оберіть для себе суму, яку вважаєте за потрібну, та зручний спосіб оплати.

Чекаємо на вашу підтримку і вже готуємо наступні матеріали про те, що навколо існує не тільки велика #зрада, а багато-багато маленьких #перемог українців, які рухають Україну вперед. Будьте з нами й щодня переконуйтесь у тому, що наша держава заслуговує на те, щоб вкладати в неї час і гроші. Підписуйтеся на нас у Twitter, Instagram, Telegram, FacebookYouTube!

Читати далі

Суспільство

Ботсад імені Гришка в Києві змінив імідж: що там новенького (ФОТО)

Опубліковано

Національний ботанічний сад імені М. Гришка до свого 85-річчя  ініціював ребрендинг та нову стратегічну комунікацію. Ребрендинг розробила для ботсаду креативна агенція vandog agency. 

Першим етапом ребрендингу стало нове позиціювання, ім’я та айдентика.

Як зазначається, колекція ботсаду налічує понад 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. Фактично ботсад – це екодружня спільнота, яка виступає за збереження природи. Окрім своєї поточної наукової діяльності, ботанічний сад прагне стати осередком екоактивностей та має просвітницьку мету з питань екології. Організація вже вдало запроваджує власні екотрадиції. У своїх соцмережах ботсад ім. Гришка  ділитиметься і власними кроками впровадження екологічних ініціатив: установка контейнерів для сортування сміття, перехід до енергоощадного освітлення, утилізація опалого листя, заборона використання одноразового посуду на території ботсаду.

Читайте також: У столичному ботсаду зацвіли катальпи (ФОТО)

Що змінили?

Для того, щоб популяризувати суспільно вагому діяльність організації, креативна агенція vandog agency здійснила ребрендинг ботсаду ім. Гришка на pro bono умовах. В основі нової комунікаційної стратегії твердження: Ботсад – це екопростір. Ботсад – місце, де можна відпочити від шуму міста і приєднатися до ековідповідальної спільноти.

В пошуках органічної для ботсаду форми для знаку агенція обрала найгармонійнішу фігуру — п’ятикутник. П’ятикутна будова зустрічається у незліченній кількості рослин та квітів. Також креатори помітили, що конструкція куполу головної оранжереї ботсаду також побудована на основі п’ятикутника. Тому знак побудували за тим самим природним принципом.

Бренд-героїв

Також створили бренд-героїв із визначних особистостей ботсаду ім. Гришка: Микола Холодний, Володимир Липський, та сам Микола Гришко. Додали і Олександра Фоміна, який би виступав опонентом у батлах з Гришком.

Вони осучасняться та надаватимуть поради для екологічного стилю життя відвідувачам, киянам та гостям столиці.

Сувенірка

Окрім комунікаційної стратегії та брендингу, vandog agency розробила ще й дизайн екологічної сувенірної продукції, продаж якої стане додатковим джерелом доходу ботсаду ім. Гришка.

Якщо ви маєте можливість фінансово допомогти ботсаду ім. Гришка, пропонуємо внести благодійний внесок на сайті установи або ж безпосередньо зв’язатися із керівництвом ботсаду.

Читати далі

Суспільство

В одному з найбільших музеїв Латвії впроваджують український аудіогід

Опубліковано

У Латвійському національному художньому музеї Мара Лаце з’явиться український аудіогід.

Про це повідомляє у Facebook Посольство України в Латвії, передає Укрінформ.

“2 липня 2020 р. посол України в Латвії О. Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею М. Лаце підписали договір про передачу музею україномовного контенту, згідно з яким розпочинається завершальний етап реалізації проєкту з впровадження в музеї українського аудіогіду – його інтеграція у систему аудіогідів музею”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Палац Долмабахче в Стамбулі “заговорить” українською мовою

Україномовна версія мобільного додатку музею відтворюватиме аудіовізуальну інформацію про постійно діючі експозиції музею, унікальну архітектуру будівлі, а також матиме інтерактивну навігацію з елементами доповненої реальності. У такий спосіб за допомогою новітніх технологій твори латвійських митців XІХ-XX століть стануть доступними для українських туристів і поціновувачів мистецтва.

Презентація україномовної версії мобільного додатку музею очікується у другій половині серпня 2020 року.

Фото: ukrinform.com

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.