Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Опубліковано

Колись гуцульськими ковдрами або ліжниками платили данину. Пройшло три століття, а технологія їх виготовлення майже не змінилась. Сьогодні вони точно так же в ціні, лиш тепер розходяться вже по всьому світі – з допомогою Інтернету.

Наталя Кіщук з Яворова Львівської області. Вона займається ліжникарством з п’яти років. У її гунях (гуцульський верхній одяг – авт.) ходять українські зірки, а її гуцульські ковдри купують французи  Вона розповіла “ШоТам”, чому:

  • без гірських потоків не вийде доброї ковдри;
  • як ткати справжні ліжники;
  • чому споконвічна традиція ліжникарства в небезпеці. 

Ліжник – ковдра з овечої вовни, з візерунком чи без. Буває з пухнастим ворсом з одного або двох боків – для цього майстрині спеціально вичісують вже готовий виріб. Ліжник називають ще гуцульською ковдрою. Власне, як ковдру його і використовують: накривають ним ліжко чи лаву, вкриваються взимку. 

Наталя Кіщук

Спадкова майстриня-ліжникарка

 

Наталя займається ліжникарством з 5 років. Змалку допомогала бабусі з ткацтвом. Спочатку бавилась, а потім уже довіряли ткати ліжники самостійно.
На питання “якщо не ткацтво, то що?” відповідає, що варіантів немає – займалась би лиш ткацтвом.
Провчившись на математичній спеціальності в університеті, повернулась до своєї улюбленої справи.
Зараз тче ліжники разом з усією сім’єю: чоловік та діти також вправно пораються із пряжею біля ткацького верстата. 
У її виробах з овечої вовни із задоволенням ходять і Руслана, і Джамала. 

“Слухняними” вовняні речі робляться на другий рік вжитку

Буває різне в роботі. Покупці можуть із розміром не вгадати, бо мірки знімають неправильно. 

Або може бути така проблема, що шерсть у валилі (дерев’яна діжка на річці, через яку проходить частина потоку. У вирі, який утворюється всередині діжки, і валяють ліжники – авт.) погано “збивається”. Було у мене нещодавно таке, що валяла цілу ніч, шерсть вичісувала, міряла, щоби до ладу привести.

А ще мінус в тому, що вироби трохи “лізуть” – це нормально, бо ж натуральний матеріал, і якби ти його не збивав, з нього буде летіти. 

Слухняний робиться, коли йому уже пройде рік другий-третій. Але покупці можуть прискіпуватися до цього, мовляв, хороше, тепле, але “лізе”. 

А, бува, як зроблю якусь річ особливо гарною, як полюблю – а потім думаю: чи сховати, чи продати? 

От такі моменти. 

Як зіткати ліжник?

Спочатку треба вимити зі стриженої вовни шар природного жиру та бруду, який назбирується у шерсті, доки вівця пасеться на луках. 

Слідом випарюю вовну у гарячій воді, а виполіскую – у холодній річковій. Виглядає це так: просто набираю у металеві кошики з шерстю воду – і колотимо її там, і колотимо.  

У цих баняках з гарячою водою вовну очищають від жиру та бруду, якй вівця назбирала за рік походжань полонинами

Миючих засобів для цього не використовую – виключно чисту воду. Звісно, є майстри, які додають у процесі пральні засоби. Але це впливає погано на якість виробу. Та і нашій річці Рибниці від того шкода велика. 

Наступний етап – то випрядання пряжі.

Все, як у старовину: одною рукою збираєш вовну в жменьку, потім формуєш нитку і намотуєш на веретено.

У мене є помічниця-пряля, бо сама виткати багато пряжі не встигаю.  

Мотки пряжі, або як називаємо їх, моташки, потім фарбую з допомогою спеціальних текстильних фарб.

Природні фарби не використовую, бо там і інтенсивність кольору дуже слабка, і значно дорожчим виріб виходить. 

Коли нитки готові, то укладаються на верстаті – так ковдра і тчеться. 

Без гірської води не вийде доброї ковдри

Після того, як ліжник зітканий, він ще надто об’ємний. По суті, кінцевого свого вигляду він набуває з допомогою гірської води.

Готові вироби майстри зносять до валила на річці – такої собі дерев’яної діжки, через яку проходить частина річкового потоку. Валило працює як оця, знаєте, стара пральна машина з центрифугою, тільки воно – повністю з дерева. У ньому й валяємо по кілька ліжників за раз. 

Потік б’є по виробу, штовхає його і штовхає, так ліжник і “сходиться” – стає меншим. Пробувала замінити валило на ту ж стареньку пральну машину – але тоді вовна “сідає” не як треба.

Тут у нас у Яворові є тільки одна можливість “валяти” вироби – це валило на річці Рибниця, яка бере свій початок на Буковецькому перевалі.

Валяти вироби на річці можна, поки вода не надто холодна. Коли прийдуть холодні дні, виріб вже “збиватись” добре не буде. 

Готовий ліжник. Його вартість залежить від розміру та візерунку. А прослужить такий, каже Наталя, від 20 років

Після валяння треба висушити і вичісати ліжники – от вони і готові. Від етапу чищення вовни до готового виробу зазвичай проходить 5-6 днів. Якщо фарбувати, то ще й на один день більше.

Важливо: якщо тільки спробуєте відійти від технології, то не вийде зробити доброго ліжника. 

Традиція під загрозою

На жаль, ліжникарів у нашому краї дійсно поменшало. Бо частину валил колись змили повені з гір, а тепер у Рибниці, навпаки, надто мало води – дощів не було в це літо.

Якщо 15 років тому води у річці було повно – зараз її рівень знизився на третину. І, відповідно, набагато важче стало працювати.

Бо яка б вовна не була – якщо валило помалу крутить, то виріб буде довго “сідати”. А помалу крутить – бо потік слабкий. 

Так виглядає гуцульське валило. Фото з сайту ikc.if.ua

Вовну беруть у карпатських вівчарів 

Мої вироби – це чиста вовна. І має бути не яка-небудь – а карпатської вівці. Така, знаєте, середньої жорсткості. Мериносова шерсть, наприклад, не підійде – надто вже м’яка.

Гора нечісаної вовни – а це 5-6 кілограмів – може коштувати близько 120 гривень. Наталя каже: щоб не знати нестачі у вовні, її родині треба було б утримувати близько 1000 овець

Суто для нашої сім’ї – а тчуть у нас і діти, і ми з чоловіком – якщо обходитись шерстю своїх овечок, то треба стадо не менше тисячі. Але у нас на селі дуже мало овець є – переважно, всі, як і ми, переробляють шерсть, а не продають. 

Є у Яворові багато території для випасу, але немає великих стад. 

У нас, наприклад, п’ять овець лишилось. Це дуже мало. Бо шерсті з них може й не стати на два малі ліжники. 

Тому вовну закуповуємо з Буковелі і Закарпаття. 

На один невеличкий ліжник треба вовна з двох овець. На фото не вся команда постачальників, насправді у Наталі п’ять овець

З однієї вівці виходить від 4 до 6 кілограм шерсті, за кіло немитої вовни просять недорого – 20 гривень за кілограм. 

Але коли купиш 100 кілограмів вовни, то після того, як її помили-попарили та вичісали, на виході отримуєш 65 кілограм – не більше.

Бо жир природний вимивається та бруд, який вівця на полонинах позбирала. 

Ціна виробів та як їх правильно носити

У мене можна купити і вовняні шапки, і жилетки, і пальта, і піджаки. Ціни стартують від 1000 гривень.

Стабільного заробітку, стабільних замовлень нема. Бо раніше я дешевше продавала речі, і воно добре продавалось, а зараз довелось ціни трохи підняти, щоби в мінус не виходити.

Головна умова, щоб ліжник довго зберігався – застеляти ним ліжко, вкривати підлогу – користуватись, одним словом. Тоді буде довше життя.

Бо якщо у шафу заховати, або поставити десь у темне місце – для молі буде пожива, та й по всьому. 

Продає на Facebook і на базарі

Я раніше виставляла ліжники та гуні на olx.ua. А потім побачила їх же у когось на сайті Etsy. Тоді зрозуміла: час самій вже, напряму, свої вироби виставляти.

Робимо заскоро – так вони і продаються, заскоро. Тільки зробив один, можна розчісувати, прясти нитку для нового виробу.

Також на Фейсбуці виставляю ліжники. А коли не маємо часу та можливостей, відправляємо їх зі знайомими продавцями у великі міста. 

Зараз більше 50% виробів робимо на замовлення.

Старовинний ліжник для француза

Якось чоловік з Франції замовив у мене ліжник – дуже красивий, зі старовинним візерунком. Файна річ вийшла, непроста. Відправили ковдру поштою. 

І тут проблеми почалися! Чомусь затримати її на кордоні з Францією. Стали думати, що чи то фарба не підходить, чи то на карпатську вівцю французи грішним ділом подумали, ніби тварина на межі вимирання.

Серйозно, у Францію імпорт виробів з шерсті рідкісних тварин заборонений. Ми з чоловіком подумали, що, мабуть, треба десь шукати довідку, що карпатська вівця – вона ж не на межі вимирання. 

Але тут раптом посилку з ліжником пропустили, француз благополучно її отримав і залишився дуже задоволений. 

Словом, замовлення на ліжники є, і роботи дуже багато. У процесі творення ліжника більше фізичної роботи , ніж творчої, і зараз я розумію чому бабуся у 55 років скаргувалася на те що сильно болять руки.

Я не одна, нас багато таких майстрів, що ліжникарством займаються. Всім місця вистачить.

Просто по мірі своїх сил буду надалі популяризувати свою улюблену справу – і цього достатньо.

Суспільство

У Києві встановили відреставрований спільнокоштом ліхтар

Опубліковано

Кияни реставрували та встановили оригінальний ліхтар 1950-років, пише Хмарочос.

Зазначається, що ліхтар встановили у Міському саду навпроти будівлі Кабінету міністрів. Активісти зібрали приблизно 50 тисяч гривень на матеріали, логістику та 3D-сканування.

Компанія «Литейный двор» власним коштом провела реставраційні роботи. За словами керівника ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталія Селика, унікальні 45-сантиметрові кулі замовили з Польщі.

Встановили ліхтар фахівці комунального підприємства «Київміськсвітло». Раніше вони ж демонтували історичні ліхтарі у Маріїнському парку.

 

Читайте такожOhra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль

Офіційне відкриття-засвічування ліхтаря відбудеться в неділю 28 лютого о 17:30.

Нагадаємо, для освітлення дороги Київ – Одеса встановили дві сонячні електростанції.

Як ми повідомляли раніше, в Одесі оновили освітлення Кримського бульвару.

Усі фото: hmarochos.kiev.ua.

Читати далі

Суспільство

Як Миргородська бригада літає і вдень, і вночі (ФОТО)

Опубліковано

У 831-й бригаді тактичної авіації повітряного командування Центр відбулася денна льотна зміна з переходом в ніч.

Про це пишуть Крила.

Зазначається, що під час польотів миргородські авіатори відновили злітаність і навички за видами льотної підготовки.

Льотний склад удосконалював майстерність за такими видами підготовки, як повітряні бої з винищувачами, складний пілотаж, виконання заходу на посадку в складних метеоумовах.

 

Також авіатори вдосконалили свій професіоналізм і маневреність у виконанні польотів вночі: перехоплення винищувачів у хмарах і відпрацювання техніки пілотування на малій висоті.

Читайте такожOhra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль

Кожна льотна зміна для авіаційної бригади це не лише вдосконалення бойової майстерності та навченості, але і підвищення професійного рівня інженерно-авіаційної служби, групи керівництва польотів і підрозділів наземного забезпечення.

Нагадаємо, на Миколаївщині авіація відпрацювала евакуацію і десантування.

Як ми повідомляли раніше, на Херсонщині відбулися навчання з протидії диверсійно-розвідувальним групам..

Усі фото: wing.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Вийшов трейлер українського фільму-призеру Венеційського кінофестивалю

Опубліковано

Вийшов офіційний трейлер фільму-призера Венеційського кінофестивалю – драми «Погані дороги».

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно України.

Картина, що є повнометражним режисерським дебютом відомої драматургині та сценаристки Наталки Ворожбит, вийде у широкий кінотеатральний прокат 1 квітня 2021 року.

Стрічка складається з п’яти окремих новел про мешканців Донбасу, чиє життя проходить по обидві сторони від лінії розмежування. П’ять розбитих доріг – п’ять історій про любов, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на фоні порушення кордонів державних. Сценарій створено на основі документальних історій, зібраних авторкою на Сході України під час роботи над фільмом «Кіборги».

 

Читайте такожOhra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль

Світова прем’єра драми «Погані дороги» відбулася у програмі «Тиждень критики» Венеційського кінофестивалю у 2020 році, де вона була відзначена другою за престижністю нагородою – премією Circolo del Cinema di Verona як «Найбільш інноваційна стрічка в конкурсі».

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі