Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Колись гуцульськими ковдрами або ліжниками платили данину. Пройшло три століття, а технологія їх виготовлення майже не змінилась. Сьогодні вони точно так же в ціні, лиш тепер розходяться вже по всьому світі – з допомогою Інтернету.

Наталя Кіщук з Яворова Львівської області. Вона займається ліжникарством з п’яти років. У її гунях (гуцульський верхній одяг – авт.) ходять українські зірки, а її гуцульські ковдри купують французи  Вона розповіла “ШоТам”, чому:

  • без гірських потоків не вийде доброї ковдри;
  • як ткати справжні ліжники;
  • чому споконвічна традиція ліжникарства в небезпеці. 

Ліжник – ковдра з овечої вовни, з візерунком чи без. Буває з пухнастим ворсом з одного або двох боків – для цього майстрині спеціально вичісують вже готовий виріб. Ліжник називають ще гуцульською ковдрою. Власне, як ковдру його і використовують: накривають ним ліжко чи лаву, вкриваються взимку. 

Наталя Кіщук

Спадкова майстриня-ліжникарка

Наталя займається ліжникарством з 5 років. Змалку допомогала бабусі з ткацтвом. Спочатку бавилась, а потім уже довіряли ткати ліжники самостійно.
На питання “якщо не ткацтво, то що?” відповідає, що варіантів немає – займалась би лиш ткацтвом.
Провчившись на математичній спеціальності в університеті, повернулась до своєї улюбленої справи.
Зараз тче ліжники разом з усією сім’єю: чоловік та діти також вправно пораються із пряжею біля ткацького верстата. 
У її виробах з овечої вовни із задоволенням ходять і Руслана, і Джамала. 

“Слухняними” вовняні речі робляться на другий рік вжитку

Буває різне в роботі. Покупці можуть із розміром не вгадати, бо мірки знімають неправильно. 

Або може бути така проблема, що шерсть у валилі (дерев’яна діжка на річці, через яку проходить частина потоку. У вирі, який утворюється всередині діжки, і валяють ліжники – авт.) погано “збивається”. Було у мене нещодавно таке, що валяла цілу ніч, шерсть вичісувала, міряла, щоби до ладу привести.

А ще мінус в тому, що вироби трохи “лізуть” – це нормально, бо ж натуральний матеріал, і якби ти його не збивав, з нього буде летіти. 

Слухняний робиться, коли йому уже пройде рік другий-третій. Але покупці можуть прискіпуватися до цього, мовляв, хороше, тепле, але “лізе”. 

А, бува, як зроблю якусь річ особливо гарною, як полюблю – а потім думаю: чи сховати, чи продати? 

От такі моменти. 

Як зіткати ліжник?

Спочатку треба вимити зі стриженої вовни шар природного жиру та бруду, який назбирується у шерсті, доки вівця пасеться на луках. 

Слідом випарюю вовну у гарячій воді, а виполіскую – у холодній річковій. Виглядає це так: просто набираю у металеві кошики з шерстю воду – і колотимо її там, і колотимо.  

У цих баняках з гарячою водою вовну очищають від жиру та бруду, якй вівця назбирала за рік походжань полонинами

Миючих засобів для цього не використовую – виключно чисту воду. Звісно, є майстри, які додають у процесі пральні засоби. Але це впливає погано на якість виробу. Та і нашій річці Рибниці від того шкода велика. 

Наступний етап – то випрядання пряжі.

Все, як у старовину: одною рукою збираєш вовну в жменьку, потім формуєш нитку і намотуєш на веретено.

У мене є помічниця-пряля, бо сама виткати багато пряжі не встигаю.  

Мотки пряжі, або як називаємо їх, моташки, потім фарбую з допомогою спеціальних текстильних фарб.

Природні фарби не використовую, бо там і інтенсивність кольору дуже слабка, і значно дорожчим виріб виходить. 

Коли нитки готові, то укладаються на верстаті – так ковдра і тчеться. 

Без гірської води не вийде доброї ковдри

Після того, як ліжник зітканий, він ще надто об’ємний. По суті, кінцевого свого вигляду він набуває з допомогою гірської води.

Готові вироби майстри зносять до валила на річці – такої собі дерев’яної діжки, через яку проходить частина річкового потоку. Валило працює як оця, знаєте, стара пральна машина з центрифугою, тільки воно – повністю з дерева. У ньому й валяємо по кілька ліжників за раз. 

Потік б’є по виробу, штовхає його і штовхає, так ліжник і “сходиться” – стає меншим. Пробувала замінити валило на ту ж стареньку пральну машину – але тоді вовна “сідає” не як треба.

Тут у нас у Яворові є тільки одна можливість “валяти” вироби – це валило на річці Рибниця, яка бере свій початок на Буковецькому перевалі.

Валяти вироби на річці можна, поки вода не надто холодна. Коли прийдуть холодні дні, виріб вже “збиватись” добре не буде. 

Готовий ліжник. Його вартість залежить від розміру та візерунку. А прослужить такий, каже Наталя, від 20 років

Після валяння треба висушити і вичісати ліжники – от вони і готові. Від етапу чищення вовни до готового виробу зазвичай проходить 5-6 днів. Якщо фарбувати, то ще й на один день більше.

Важливо: якщо тільки спробуєте відійти від технології, то не вийде зробити доброго ліжника. 

Традиція під загрозою

На жаль, ліжникарів у нашому краї дійсно поменшало. Бо частину валил колись змили повені з гір, а тепер у Рибниці, навпаки, надто мало води – дощів не було в це літо.

Якщо 15 років тому води у річці було повно – зараз її рівень знизився на третину. І, відповідно, набагато важче стало працювати.

Бо яка б вовна не була – якщо валило помалу крутить, то виріб буде довго “сідати”. А помалу крутить – бо потік слабкий. 

Так виглядає гуцульське валило. Фото з сайту ikc.if.ua

Вовну беруть у карпатських вівчарів 

Мої вироби – це чиста вовна. І має бути не яка-небудь – а карпатської вівці. Така, знаєте, середньої жорсткості. Мериносова шерсть, наприклад, не підійде – надто вже м’яка.

Гора нечісаної вовни – а це 5-6 кілограмів – може коштувати близько 120 гривень. Наталя каже: щоб не знати нестачі у вовні, її родині треба було б утримувати близько 1000 овець

Суто для нашої сім’ї – а тчуть у нас і діти, і ми з чоловіком – якщо обходитись шерстю своїх овечок, то треба стадо не менше тисячі. Але у нас на селі дуже мало овець є – переважно, всі, як і ми, переробляють шерсть, а не продають. 

Є у Яворові багато території для випасу, але немає великих стад. 

У нас, наприклад, п’ять овець лишилось. Це дуже мало. Бо шерсті з них може й не стати на два малі ліжники. 

Тому вовну закуповуємо з Буковелі і Закарпаття. 

На один невеличкий ліжник треба вовна з двох овець. На фото не вся команда постачальників, насправді у Наталі п’ять овець

З однієї вівці виходить від 4 до 6 кілограм шерсті, за кіло немитої вовни просять недорого – 20 гривень за кілограм. 

Але коли купиш 100 кілограмів вовни, то після того, як її помили-попарили та вичісали, на виході отримуєш 65 кілограм – не більше.

Бо жир природний вимивається та бруд, який вівця на полонинах позбирала. 

Ціна виробів та як їх правильно носити

У мене можна купити і вовняні шапки, і жилетки, і пальта, і піджаки. Ціни стартують від 1000 гривень.

Стабільного заробітку, стабільних замовлень нема. Бо раніше я дешевше продавала речі, і воно добре продавалось, а зараз довелось ціни трохи підняти, щоби в мінус не виходити.

Головна умова, щоб ліжник довго зберігався – застеляти ним ліжко, вкривати підлогу – користуватись, одним словом. Тоді буде довше життя.

Бо якщо у шафу заховати, або поставити десь у темне місце – для молі буде пожива, та й по всьому. 

Продає на Facebook і на базарі

Я раніше виставляла ліжники та гуні на olx.ua. А потім побачила їх же у когось на сайті Etsy. Тоді зрозуміла: час самій вже, напряму, свої вироби виставляти.

Робимо заскоро – так вони і продаються, заскоро. Тільки зробив один, можна розчісувати, прясти нитку для нового виробу.

Також на Фейсбуці виставляю ліжники. А коли не маємо часу та можливостей, відправляємо їх зі знайомими продавцями у великі міста. 

Зараз більше 50% виробів робимо на замовлення.

Старовинний ліжник для француза

Якось чоловік з Франції замовив у мене ліжник – дуже красивий, зі старовинним візерунком. Файна річ вийшла, непроста. Відправили ковдру поштою. 

І тут проблеми почалися! Чомусь затримати її на кордоні з Францією. Стали думати, що чи то фарба не підходить, чи то на карпатську вівцю французи грішним ділом подумали, ніби тварина на межі вимирання.

Серйозно, у Францію імпорт виробів з шерсті рідкісних тварин заборонений. Ми з чоловіком подумали, що, мабуть, треба десь шукати довідку, що карпатська вівця – вона ж не на межі вимирання. 

Але тут раптом посилку з ліжником пропустили, француз благополучно її отримав і залишився дуже задоволений. 

Словом, замовлення на ліжники є, і роботи дуже багато. У процесі творення ліжника більше фізичної роботи , ніж творчої, і зараз я розумію чому бабуся у 55 років скаргувалася на те що сильно болять руки.

Я не одна, нас багато таких майстрів, що ліжникарством займаються. Всім місця вистачить.

Просто по мірі своїх сил буду надалі популяризувати свою улюблену справу – і цього достатньо.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Українські полярники показали пінгвінів дженту під час шлюбного сезону

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У субантарктичних пінгвінів дженту на о. Галіндез, де розташована антарктична станція «Академік Вернадський», розпочався шлюбний сезон.

Про це українські полярники повідомили на своїй фейсбук-сторінці.

Як повідомляється, полярники спостерігають за життям тварин прямо з вікон. Саме з вікна біологи зафіксували перше спаровування цих птахів, а тепер команда чекає на радісну звістку про перше відкладене яйце.

«Пінгвіни дженту дуже кумедні. Вони «співають», як віслюки, галантно кланяються партнеру, цуплять одне в одного камінчики для гнізд, сваряться та навіть влаштовують бійки. До речі, гнізда вони роблять досить близько до станції, іноді навіть використовуючи певні її конструкції», – йдеться у повідомленні.

Полярники розповіли, що до середини 2000-х років пінгвіни не жили біля антарктичної станції, оскільки пінгвіни – теплолюбні, а раніше тут було надто холодно для них. Завдяки зміні клімату та потеплінню цей вид отримав перевагу та сприятливі умови для просування на південь.

Читайте також«Він як котик, але без шерсті». Як волинський масажист перетворив змію на друга та колегу

З 2013 року загальна чисельність субантарктичних пінгвінів зросла десь на 11%, а в районі української станції – майже на чверть. Їх уже на станції понад 2,7 тисяч.

Читайте такожХіти 90-х і парад з чотирилапими. Як Україна відзначить День Незалежності

Нагадаємо, до Харківського зоопарку з Німеччини прибули рідкісні пінгвіни Гумбольдта.

Як ми писали раніше, українські полярники показали спілкування пінгвінів Аделі.

Усі фото: facebook.com/AntarcticCenter.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

США передали Україні нову партію високоточної зброї (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Третя партія вантажу безпекової допомоги від США прибула в Україну.

Про це повідомили у пресслужбі Міноборони.

До України напередодні прибула третя партія додаткової міжнародної безпекової допомоги на 60 млн доларів від Уряду Сполучених Штатів Америки для потреб Збройних Сил України.

Читайте такожДати перцю. Як у Великій Доброні на Закарпатті всім селом виготовляють паприку

Партія містить боєприпаси, протитанкове та високоточне озброєння, медичне майно.

Літак з вантажем у міжнародному аеропорту «Бориспіль» зустріли українські військові ТОП-чиновники. Раніше – 10 та 18 жовтня – до України було доставлено попередні дві партії вантажу.

Читайте такожДе купити взуття? Вісім стильних варіантів від українських брендів

Міжнародна безпекова допомога на 60 млн доларів стала можливою завдяки домовленостям між країнами. Вона надана додатково до раніше погодженого обсягу у 250 млн доларів.

Нагадаємо, в Україні представили бронемашину БМП-1М з бойовим модулем.

Як ми повідомляли раніше, Британія передасть Україні ракетну зброю і військові кораблі.

Усі фото: mil.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Вийшов тизер романтичної комедії за сценарієм Ірени Карпи (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Україні представили офіційні тизер і постер романтична комедія Наталі Пасеницької «Сусідка» за сценарієм Ірени Карпи.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

У всеукраїнський прокат кінокартина вийде 3 березня 2022 року.

Сюжет кінокартини

Мрія всіх дівчат, затятий холостяк і гульвіса Петро закладається зі своїм найкращим другом Олегом на порш, що зможе місяць прожити під одним дахом із жінкою. Так у його лофті з’являється Вероніка – елегантна вчителька музики, молодша сестра Олега, яку Петро знає з дитинства. Вона пішла від чоловіка-тирана і найближчий місяць заклопотана пошуком роботи і нового житла. Але сюрпризом для Петра стає поява в його оселі… дітей Вероніки, розбишак-другокласників, які перевертають життя мачо догори дригом.

Актори стрічки

У головних ролях знялися актори Артемій Єгоров та Ксенія Мішина, відома за проєктами «Кріпосна» та«Холостячка». Автором сценарію фільму стала письменниця Ірена Карпа, режисер – Наталя Пасеницька.

«Ми хотіли створити для глядачів ефектну, смішну та легку романтичну історію, яку буде приємно подивитися під час весняних свят як молодим парам на побаченні, так і сімейним подружжям, яким будуть особливо близькі гумористичні ситуації, пов’язані з дітьми», – йдеться у повідомленні.

«Це моя перша комедійна роль, і мені дуже цікаво було знайти нові барви та інтонації для образу Вероніки у своєму акторському арсеналі. Між нашими з Артемом героями відбуваються і словесні баталії, і комічні побутові конфлікти, і справжні пригоди. Це було цікаво грати, і за нашими стосунками має бути цікаво спостерігати глядачам», – каже виконавиця головної ролі Ксенія Мішина.

Стрічку створено компанією F FILMS за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Дистриб’ютор – компанія B&H.

Читайте такожДати перцю. Як у Великій Доброні на Закарпатті всім селом виготовляють паприку

Нагадаємо, у Києві знімають хорор про Чорнобиль для світового прокату.

Як ми повідомляли раніше, у Львові відзняли комедійну короткометражку про двох незрячих хлопців.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі