Економіка
Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев
Якщо вам забракло прикрас з характером, а ті, що є – “однакові з лиця”, то ми у ШоТам знайшли для вас щось магічне. Стародавнє, але загорнуте у сучасность. Те, що сотні років носила скіфська знать, а тепер – можете й ви. Мова про прикраси у техніці гарячої емалі, які робить родина Козій зі Львова
Це працює так, каже Ярка з родини Козій: .
“Барви емалі глухі, або прозорі. А силу їм дає світло, яке пронизує емаль до металевого тла, заломлюється і творить фантастичні ефекти”
Існування їх пекторалей та згард (намиста – авт.) неможливе без розігрітої на 860 градусів спеціальної печі, батька Гриця, який вирізає мідні форми для майбутніх прикрас, та чотирьох його майстринь-емальєрок: дружини Роксоляни та доньок Марії, Ярки та Даньки.
Як взаємодія всіх цих компонентів утворює в результаті справжні витвори мистецтва бренду “Емалі Козій”, читайте у інтерв’ю “ШоТам” з львівською емальєркою.
Роксоляна Козій
вчителька та львівська емальєрка про родину і справу, якою займаються 25 років
Гриць (батько) – робить тиснення на намистах та вирізає й оброблює мідні форми до того, як на них накладають емаль;
Роксоляна (мати) – вчителює у школі. Як майстриня має строгий стиль. Каже, найбільше подобається працювати в чорно-білому кольорі емалей.
Марія (старша дочка) – графічна дизайнерка. Робить напівпрозорі, легкі й романтичні прикраси, “працює на нюансах відтінків”;
Ярка (середня донька) – працювала з керамікою, вчиться на графічну дизайнерку. Як емальєрка тяжіє до простоти і геометричних візерунків у своїх виробах.
Данька (молодша донька) – поки не вирішила, чи хоче займатись родинною справою.
Родина працює в техніці гарячої емалі (запечене скло на травленій мідній пластині – авт.) часто запрошують на різні виставки, у тому числі й міжнародні: у Париж, Стокгольм та Хельсінкі.
Довідка. Техніка гарячої емалі відома з ІV ст. до нашої ери. Тоді грецькі майстри виготовляли їх для скіфської знаті. У поєднанні з коштовним камінням вона використовувалась навіть для оздоблення символів влади фараона у стародавньому Єгипті.
Емалі. Непередбачувані і небезпечні
Ми займаємося живописною емаллю: працюємо з образами, наносимо порошком на мідну пластинку візерунки, а далі відправляємо все це в піч. Після випалювання у виробі потрібно ще багато чого допрацьовувати. Адже головна особливість емалі – її непередбачуваність.
Навіть, якщо у вас є ескіз майбутніх емалевих сережок або намиста, не факт, що після того, як їх випалимо у печі, скло запечеться в ідеальну за кольором та силуетом копію. Результат може бути несподіванкою, особливо, якщо ви хочете один в один повторити виріб. Але, з іншого боку, такої прикраси, як у вас, не буде більше ні в кого.
При роботі у техніці гарячої емалі є й певна небезпека – в тому, що в порошковій емалі міститься свинець, а тому випаровування під час запікання виробів у печі надто шкідливі. Через те не пускаю до цієї роботи донечок, все роблю сама.
Як випалюються пекторалі
Палітру емалей ми у родині знаємо чи не напам’ять. Якщо купуємо щось новеньке, спочатку вивчаємо, як вони поводять себе при випалюванні, а потім вже беремо у виробництво.
Щоб зробити вдалий виріб, треба знати: яку емаль на якій печі при якій температурі випалювати.
Прикраса починається з того, що спочатку мій чоловік Гриць ріже мідь на пластини, проколюючи їх в місцях кріплень майбутнього виробу. Далі вони занурюються в азотну кислоту – для очищення. За тим на пластини накладаються візерунки емалі, які кладемо в спеціальну піч для випалювання, розігріту до 860 градусів.
Випалювання триває недовго. Кожен елемент майбутнього намиста випалюється по черзі і потребує індивідуальної температури. Часу на випал йде небагато – в середньому, хвилини дві.
Далі на якийсь час залишаємо виріб настоятись у розчині лимонної кислоти, шліфуємо та прибираємо окалину.
Нарешті, скріплюємо елементи пекторалей чи намист між собою ланцюжком чи защіпками.
Техніці гарячої емалі навчились у реставратора церков
Ідея займатись емаллю спала на думку моєму чоловікові Грицю. Я ж сама спочатку займалась скульптурою.
Емаль – це завжди експерименти і досвід. Свій ми отримали вперше на початку 90-х років мнулого сторіччя, коли потрапили до Канади. Там познайомились із художником, що реставрував церкви і заодно відроджував традицію використання емалі у церковних предметах побуту. Тоді й нам показав, як з цією технікою працювати.
Спершу ми з чоловіком починали не з прикрас, а працювали емаллю по готових речах: медалях, іконах, розп’яттях.
Далі народилась друга дитина, і я не мала часу працювати з емаллю. Тоді Гриць зі Марією – років вісім їй тоді було – захопились створенням емальованих кулончиків. Так з експериментів і народилась ідея робити прикраси. Ніколи ми з Грицем не примушували дітей – таким відбивається жага до таких речей. Сьогодні і Марії, і Ярці цікаво працювати з емаллю. Єдине, куди їх не допускаю – до випалювання виробів. Роблю сама, бо це шкідливо.
Мало працюємо для чоловіків
Зазвичай, наші вироби купують жінки, або чоловіки для жінок. Причому, є така тенденція: чим жінка старша, тим більше прагне себе прикрасити. Для чоловіків зрідка робимо браслети чи каблучки.
Дівчата теж купляють, але я б молодість взагалі нічим б не прикрашала – вона і так гарна. Максимум, що треба – сережки якісь.
Оберіть будь-яку пектораль, і вона коштуватиме близько 1000 гривень та кульчики по 300 гривень. Так, ціни у нас трохи занизькі. Але якщо ми їх піднімемо, то мало людей зможуть купити. Тому поки так. А вже покупців вдосталь – і з України, і з усього світу.
Нема часу на просування
Нам потрібен менеджер – ніде правди діти.
Зараз просуванням в соцмережах, написанням постів, фотографуванням виробів займається Ярка. А в неї інколи просто руки не доходять щось зробити, адже вона паралельно працює і вчиться.
Марічка ж працює в Києві і приїжджає до нас “набігами”.
Тому наразі потроху виставляємо вироби у різних галереях, беремо участь у міжнародних виставках. А паралельно робимо ремонт у майстерні і працюємо у шість рук. В планах – зібрати команду для просування, а доти продаємо пекторалі в інтернеті і даруємо на радість друзям і близьким.
Економіка
Український завод «Астарта» почав виробництво цукру з тростинного цукру-сирцю, пише Агровері.
Законтрактовані компанією обсяги переробки на наступні три місяці 2021 календарного року становлять 60 тис. тонн.
Перероблятиме цукор-сирець «Яреськівський цукровий завод» на Полтавщині.
Компанія вирішила створити резервний об’єм цукру, щоб максимально захистити інтереси споживача, забезпечити продовольчу безпеку та стабілізувати ціни на продукцію в Україні на фоні їх прогнозованого зростання на світовому ринку у середньостроковій перспективі.
Читайте також: Про кіз, трактори і городи: вісім українських сільських блогерів
Наголошується, що такий крок також допоможе компанії попередити виникнення форсмажорних обставин, як це було у вересні минулого року, коли з’явився тимчасовий дефіцит, зумовлений тим, що торгові запаси цукру закінчилися, а новий сезон, через несприятливі погодні умови, почався на місяць пізніше ніж завжди.
Нагадаємо, Гнідавський завод на Волині починає виготовляти цукор із тростини.
Головне фото: gazette.com.ua.
Економіка
Перший на Херсонщині індустріальний парк створили у Скадовську.
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської облдержадміністрації.
Особливість проєкту полягає в тому, що це єдиний не тільки в області, а й в усій Україні індустріальний парк, який має злітну смугу.
Парк сприятиме налагодженню в місті інвестиційного клімату та створенню нових робочих місць.
Як зазначають організатори, проєкт презентують у рамках І Міжнародного інвестиційного форуму “Південна Стратегія Розвитку”, що відбудеться 10-11 червня 2021 року в с. Стрілкове Генічеського району.
Відомо, що незабаром СкадовськІндастріалІнвесту буде внесено до Реєстру індустріальних парків Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Це дозволить учасникам отримати переваги щодо створення та функціонування індустріальних парків, а також щодо держпідтримки значних інвестицій.
Очікується, що обсяг інвестицій учасників парку складе понад 400 млн грн, з яких тільки з податку на дохід фізосіб до міського бюджету надійде 5 млн грн.
Читайте також: Додаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну
Щодо створення нових робочих місць, то в разі успішної реалізації проєкту, близько 400 осіб зможуть отримати роботу. Також функціонування індустріального парку стане потужним поштовхом для реновації діяльності Скадовського морпорту.
Довідка
Індустріальний парк – це територія для промислового розвитку міста, головними перевагами якого є створення сприятливих умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій. Також це позитивно впливає на місцевість, на якій створено індустріальний парк, адже для громади – це наповнення бюджету, а для її жителів – нові робочі місця.
Нагадаємо, українська компанія інвестує $5 млн у платформу онлайн-терапії Calmerry.
Як ми повідомляли раніше, український екостартап Effa залучив $500 000 інвестицій.
Головне фото: khoda.gov.ua.
Економіка
Київ залучить 30 млн євро Європейського інвестиційного банку в рамках співпраці за субпроєктом «Капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення міста Києва».
Про це пише Економічна правда.
Зазначається, що кошти залучать для впровадження сучасних світлодіодних систем зовнішнього освітлення.
Що зроблять?
Планується, що до 2024 року буде переоснащено системи зовнішнього освітлення на світильники зі світлодіодами.
Існуючі лампи з низькою світловіддачею замінять на 42 583 нових енергоефективних світильника зі світловіддачею більше 120 Лм/Вт та з більш високим індексом передачі кольору.
Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули
Встановлять близько трьох тисяч опор зовнішнього освітлення та змінять 525 км кабельних мереж.
Нове освітлення замінять на 1 967 вулицях та прибудинкових територіях Києва і підключать до дистанційного управління світловим потоком із потужністю залежно від часу доби, інтенсивності руху пішоходів та транспорту.
Це дасть змогу підвищити енергоефективність споживання електроенергії на 50-60% та збільшити термін експлуатації приладів освітлення більше ніж на 30%”, – заявили в Київраді.
Наголошується, що якісне сучасне освітлення дасть можливість підвищити рівень безпеки, знизити кількість дорожньо-транспортних пригод, збільшити термін експлуатації оновлених мереж.
Загалом у Києві нараховується 148 тисяч світлоточок. Із них більше 40 тисяч уже замінили за рахунок міського бюджету.
Нагадаємо, у Тернополі модернізували освітлення на 47 вулицях у рамках проєкту «Світло без ртуті».
Як ми повідомляли раніше, в Одесі оновили освітлення Кримського бульвару.
Головне фото: epravda.com.ua.