Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Вінниччині знайшли зуб мамонта, якому 200 тис. років (ФОТО)

Опубліковано

На Вінниччині, поблизу Дністра, знайшли зуб мамонта. За оцінкою палеонтолога, вік скам’янілості становить близько 200 тисяч років. 

Про це пише Вежа.

Олександра Венславовська з мистецького об’єднання «Плай» розповіла, що вона разом з кількома друзями знайшла зуб мамонта ще у липні неподалік Дністра, проте лише зараз вдалося отримати висновок від фахівця, якій саме тварині він належить. Точне місце знахідки Олександра не називає, зазначаючи лише, що це «археологічна таємниця».

Під час прогулянки Олександра разом з Володимиром Подоляном та Олександром Щербою знайшли дві частини зуба. Щоправда, спершу не зрозуміли, що саме знайшли та подумали, що це просто рештки скелета корови.

Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ

– Спершу подумали, що то хребет, але ж ну який в корови хребет! Ця частина завелика навіть для хребта, а тепер уяви, якою була щелепа мамонта з таким зубом! Це неймовірно, – розповідає Олександра Венславовська.

Знахідка здалась цікавою і тому вони запитали у знайомого археолога, що ж це може бути. Він же порадив терміново зв’язатися з палеонтологом, оскільки знайдені частини могли належати мамонту. Частини зуба відправили на експертизу до палеонтолога з Чернівців Богдана Рідуша й саме дослідник з’єднав дві частини.

Читайте такожРобота без досвіду можлива. Як студент став провідним інженером lifecell

– Ми відправляли «Новою поштою» і це була окрема пригода. Нас питають, що у коробці, ми відповідаємо, що там матеріали для археології. Нас попросили подивитися. А ми так глянули один на одного, засміялись, кажемо, що добре. На пошті так уважно подивились в коробку і питають: «Ну… І у скільки оцінюєте?».

У дослідника знахідка пробула декілька місяців і лише вчора, 8 жовтня, повернулась до Вінниці.

Читайте такожНе гірша за корейську. Шість брендів української натуральної косметики

У заключенні палеонтолога вказано, що зуб належить дуже ранній формі мамонта Mammuthus intermedius. Час його існування припадає на відносно теплий період між 180 і 250 тисячами років тому. Знахідка зуба може бути пов’язана зі стоянкою неандертальців.

– Коли сказали, що цей зуб віком десь 190 тисяч років, у тебе одразу усвідомлення, що хтось ось на ньому сидів, як на табуретці, а ще ці частинки у багажнику катались, – сміється Олександра.

Читайте такожЯк виглядатиме новий пішохідний міст у Києві і коли його збудують (ВІДЕО)

– Коли розповідаєш знайомим, що знайшов зуб мамонта, якому 190 тисяч років, то після цієї фрази люди діляться на дві категорії. Одні кажуть: «Ого! Це ж дослідження, експедиції, наукові відкриття!», а інші: «Так його ж можна продати дорого!» – додав Володимир.

Палеонтолог, який досліджував знахідку, запропонував вінничанам також поїхати разом в експедицію на місце знахідки зуба та пошукати інші рештки.

– Казав, що потрібно точно їхати, тому що в тому районі, де ми знайшли цей зуб, він теж проводив розкопки, але з іншої сторони. Вони там знаходили поселення трипільців, яким близько семи тисяч років. Той факт, що зубу 190 тисяч років може взагалі відкрити абсолютно нову гілку в усій цій палеонтології та археології. Він дуже зацікавлений в цьому, – розповідає Володимир.

Читайте також“Живі” івенти перейшли в онлайн: історія стартапу з VR-платформою

– Коли ми лише знайшли, то думали, що то просто великий сегмент хребта якоїсь тварини. Ми це несли з собою просто, щоб зрозуміти від чого цей шматок. Жодних планів у нас не було. А потім вже зрозуміли, що це зуб мамонта і є сама перспектива розвернути весь хід наукової діяльності. Хоча, справді, поки не перевіриш – не дізнаєшся, потрібно туди їхати.

Цікаво те, що скелет мамонта Вінні, який у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, молодший і належить тварині, яка жила близько 30 тисяч років тому. Вік мамонта становив 80-83 роки. Він був заввишки близько трьох метрів й важив майже 4 тонни. Череп, хребет, всі великі кістки, окрім бивнів, оригінальні.

Читайте такожНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Як розповіла Олександра, знайдений зуб планують залишити, як своєрідний талісман мистецької організації й жартує, що вони зможуть запрошувати до себе туристів.

– Місце сучасного мистецтва та доісторичних знахідок, – жартома додав Володимир.

Нагадаємо, на Житомирщині археологи знайшли невідоме раніше місто Київської Русі.

Також археологи знайшли під Запоріжжям скарби скіфів 

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині знайшли монети двох київських князів.

Усі фото: vezha.ua.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...