

Суспільство
На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» народилися перші пінгвінята (ФОТО)
На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» народилися перші пінгвінята: один на мисі Марина, поблизу станції, а другий з іншого боку – на мисі Пінгвін Поінт.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.
Перший місяць дитинчата залишатимуться в гнізді: там їх будуть гріти, годувати та охороняти батьки. Як і в ситуації з висиджуванням яєць, пара пінгвінів робить це по черзі. Доки хтось один сидить на гнізді, інший вирушає в океан полювати на криля, а через кілька днів вони змінюються.
Читайте також: Українські полярники спостерігали повне затемнення над Антарктидою (ВІДЕО)
Зараз малята дуже смішні та незграбні, й замість звичного чорно-білого пір’я вони вкриті сірим пушком. Десь за місяць вони почнуть линяти й змінювати наряд, а також полишатимуть гнізда. У цей час обоє батьків зможуть одночасно ходити в океан за крилем і продовжуватимуть годувати дітей. Цікаво, що вони безпомилково знаходять в своїх нащадків і діляться їжею лише з ними.

Тільки після закінчення линьки пінгвінята (які на той час вже будуть розміром з батьків) вчитимуться плавати в океані й самостійно добувати собі їжу.
Читайте також: Рідні сумнівалися в його «крейзі-ідеї». Історія смаколиків на проростках Ineo products, яка почалася з 400 гривень

Цього року пінгвіни досить рано почали гніздувати біля станції. Перші яйця вони відклали на початку листопада, хоча раніше це відбувалося ближче до середини листопада. Тож відповідно й малята з’явилися раніше, ніж зазвичай. Приміром, торік перші пінгві вилупилися 19 грудня – якраз до Дня святого Миколая.
Нагадаємо, раніше ми писали, пінгвіни відклали перші яйця біля української полярної станції Вернадського.
Фото: facebook.com/AntarcticCenter.
Суспільство

У межах програми спеціальної підтримки України від ЄС у Сумській області відновили спортивну залу ліцею та встановили сонячні електростанції на школу й місцеву лікарню.
Про це повідомляють на сторінці GIZ Ukraine.
Організація GIZ Ukraine реалізує проєкт у межах ініціативи EU4ResilientRegions, який фінансує Європейський Союз. Так єдиний у громаді спортзал, що розташований у ліцеї, знову став безпечним простором для занять фізкультурою.
Читайте також: Після релокації з Каховки підприємиця покращила свій ткацький бізнес із використанням ШІ
Окрім цього, на даху школи та лікарні встановили 68 сонячних панелей і 10 модульних акумуляторів. Цього вистачить, аби в весняно-літній період повністю забезпечити заклади електроенергією, попри постійні ракетні обстріли.
Мета проєкту — зміцнити енергетичну стійкість соціальної інфраструктури в умовах війни. Підхід #BuildBackBetter дозволяє не просто відновлювати, а й модернізувати важливі об’єкти, щоб вони працювали навіть у кризових умовах.
Нагадуємо, що в Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город».
Фото: Pexels
Суспільство

Міністерство оборони України офіційно допустило до експлуатації у Збройних силах України нові моделі човнів, які пройшли державні випробування. Йдеться про вітчизняні розробки, які відповідатимуть актуальним вимогам ведення бойових дій у прифронтових водних зонах.
Про це повідомили в Міністерстві оборони України.
Човни призначені для широкого спектру завдань — від патрулювання та перевезення особового складу до оперативної евакуації та участі в десантних операціях. Так їх можуть оснащувати носовою туреллю, системами радіоелектронної боротьби, ехолотами, лафетами, мобільними м’якими паливними баками та іншим спеціалізованим спорядженням, адаптованим до умов сучасного бою. Човни також відзначаються високою маневреністю, можуть працювати в складних погодних умовах та мають сучасне навігаційне обладнання.
Нагадуємо, що видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера.
Рішення про допуск цих моделей ухвалене за результатами експертної оцінки та державних випробувань. Це означає, що нові човни вже найближчим часом поповнять флот ЗСУ, і їх будуть використовувати для посилення обороноздатності на південних та прибережних напрямках.
Читайте також: ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва
Фото: виробник човнів
Суспільство

У п’ятницю, 23 травня, на вулиці Притисько-Микільській, 3 у Києві відкриють громадський простір — «Поділ сад-город». Це ініціатива з перетворення занедбаної ділянки на спільний зелений простір, де кияни зможуть вирощувати овочі, зелень і квіти, а також відпочивати та спілкуватися.
Про це повідомив організатор проєкту — данський урбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен.
Ініціативу втілили за підтримки фармацевтичної компанії Novo Nordisk. Раніше на території простору було стихійне сміттєзвалище, яке волонтери розчищали понад пів року.
Для учасників проєкту передбачили 50 грядок розміром 140×60 см. Щоб отримати одну з них, необхідно сплатити річний внесок у розмірі 500 грн — ці кошти підуть на утримання простору. Кожен учасник матиме доступ до спільних інструментів та ресурсів.
Читайте також: Данський урбаніст оголосив конкурс на найкращий дизайн арту для Контрактової (ВІДЕО)
30% грядок зарезервовані для пріоритетних груп:
- 10% — для людей із діабетом;
- 20% — для родин військових і ветеранів.
Окрім цього, на території облаштували спільні зелені зони з деревами та кущами, компостер для органічних відходів, а також інфраструктуру для зустрічей і воркшопів.
Офіційне відкриття відбудеться 23 травня о 16:00.
Нагадуємо, що у Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян.
Фото: Unsplash