Суспільство
На Полтавщині відкривають етносело «Гончарія»
Підтримай ШоТам
В Опішному на Полтавщині оголосили про відкриття нового підрозділу Музею українського гончарства у Малих Будищах – етносела «Гончарія».
Про це йдеться на сторінці закладу в фейсбуці.
Зазначається, що 18 червня 2021 року відчинить свої двері для відвідувачів новий, унікальний Музей малобудищанського гончарства – етносело «Гончарія». Це перша черга музею.
Відвідувачі зможуть оглянути будівлю, в якій відтворено інтер’єр традиційного житла першої половини ХХ століття. В експозиції представлено творчий спадок малобудищанських гончарів, кухонний реманент, давні меблі, родинні фото, старовинні ікони, традиційний український одяг й інші реліквії повсякденного побуту гончарів.
Вартість квитків
Вартість вхідного квитка на територію Музею малобудищанського гончарства для дорослих становитиме 30 гривень, для школярів – 20 гривень.
Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі
Після відкриття діятиме акційна пропозиція: у разі придбання комплексного квитка до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вхід до етносела «Гончарія» буде безкоштовним.
Про музей
Музей малобудищанського гончарства (етносело «Гончарія») – історичний з елементами краєзнавчого підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Етносело «Гончарія» розташоване на території одного з найбільших гончарних осередків опішненського гончарного району – в селі Малі Будища. За проєктом, територія музею відтворюватиме дворище гончаря кінця ХІХ – початку ХХ століття. Основна частина експозиції буде представлена у двох будівлях.
Читайте також: Не митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів
У першій – гончарні осередки Малих Будищ, Глинська, Хижняківки, Лазьків, Безруків, Старих Млинів (гончарні вироби, ескізи гончарських мальовок, епістолярна спадщина, фотодокументи, фото, вироби з дерева тощо).
У другій – відтворено інтер’єр гончарського житла кінця ХІХ – початку ХХ століття. Окрім оглядової екскурсії відвідувачі зможуть узяти участь у різних процесах гончарного виробництва (добуванні глини, приготуванні її до роботи, гончарюванні, ліпленні, декоруванні, випалюванні).
Нагадаємо, представили новий бренд гончарської столиці України – селища Опішня.
Як ми повідомляли раніше, запустили сайт «Леся Українка: 150 імен» до ювілею поетеси.
Усі фото: facebook.com/MuseumOfPotteryInOpishnya.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
На Європейському фестивалі незалежного кіно (Europe Independent Movie Festival) український фільм «Простір/Space» здобув нагороду як «Найкращий експериментальний фільм».
Про це пише Укрінформ.
Повнометражний ігровий фільм «Простір/Space» режисера Дмитра Томашпольського зняли в Україні в умовах карантину в онлайн-режимі.
Читайте також: Від «Кіборгів» до «Номерів». Чи зможеш ти вгадати фільми українських режисерів за одним кадром? (ТЕСТ)
67 акторів перебували у своєму просторі та спілкувалися з режисером онлайн. Артисти знімали себе самі на смартфон або фотоапарат, іноді за допомогою близьких, які були разом із ними на карантині.
Кожен наступний епізод сценарію виконавцям повідомляли напередодні знімального дня.
Фільм «Простір/Space» розповідає про контакт із НЛО, що за збігом обставин стався в період весняного карантину 2020 року, і про те, як це вплинуло на життя героїв.
Зйомки кінострічки проходили у 76 локаціях у різних регіонах України та інших країн – у Києві та Київській області, Одесі, Тернополі, Запоріжжі, Богуславі, Вільнюсі. Було знято близько 700 годин матеріалу.
Нагадаємо, презентували тизер містичної драми «Трохи пітьми або На краю світу» за однойменним романом Любка Дереша.
Як ми повідомляли раніше, фантастичний український детектив «Сторонній» вийшов онлайн.
Фото: facebook.com/ПростірSpace-108305360816730.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
У Полтаві відкрили пам’ятник Леву Семеновичу Вайнгорту — головному архітектору міста у 1939-1970 роках.
Про це пише poltava.to.
Архітектор свого часу відтворив історичний вигляд Круглої площі після війни, не дав розвалити дзвіницю на Соборному майдані, відновив Білу альтанку, звів будівлю театру ім. М. Гоголя та меморіал Солдатської слави, зберіг малоповерхову забудову у центрі міста.
Скульптура архітектора виконана з бронзи, а біла колона, на яку він спирається — із залізобетону. Фігуру Вайнгорта виготовили висотою у 184 см, він зображений у піджаку, з краваткою та кульковими ручками у кишені. Висота колони — 317 см.
Читайте також: Всі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців
Уся композиція розташована на невеликому п’єдесталі та відтворює одну з відомих фотографій Вайнгорта на Білій Альтанці, що була опублікована у книзі «Провінційний архітектор» Бориса Тристанова. Загальна вартість усього проекту оцінюється у півмільйона гривень.
Пам’ятник встановили поряд з будівлею на вул. Зигіна, 1 — за Полтавською ОДА, біля адмінбудівлі, в якій розташовуються, зокрема, Господарський суд Полтавської області та департамент будівництва ПОДА. Раніше в цій будівлі розміщувався виконавчий комітет, де і працював Лев Вайнгорт.
Поруч із пам’ятником облаштована експозиція фотографій з приватного архіву Лева Семеновича, зокрема, будівель, до відновлення та будівництва яких він має безпосереднє відношення.
Автори пам’ятника — скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб та архітектори Артур Ароян і Василь Шулик.
Нагадаємо, на Житомирщині відкрили монумент на честь легендарної отаманші Марусі.
Фото: poltava.to.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Тетянині кози допомагають лікувати дітей з аутизмом. На її фермі “Коза Амальтея” вже живуть 27 тварин.
А господиня виготовляє більше 10-ти видів сиру.
З початком війни Тетяна Страмнова з родиною мали втікати з рідного Донбасу.
Прихисток знайшли у Музиківці на Херсонщині. Потрібно було годувати двох дітей з аутизмом і купувати дім.
Спробували розводити перепелів, та справа не пішла. І тоді господиня обміняла увесь пташиний виводок на одну козу.
Читайте також: Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки
Ферма розрослась, а діти допомагають глядіти кіз. У спецшколі помітили: Тетянині син та донька більш соціалізовані.
Так Тетяна задумалася про козотерапію. Розробила методи навчання для дітвори з РАС.
«Якщо хоча б одна дитина завдяки моїм козам змогла побороти страх – все не дарма»,— каже Тетяна Страмнова.
Жінка бере участь у грантовому конкурсі Червоного хреста. А батьки й діти повертаються з ферми щасливими.
Нагадаємо, «Олені Святого Миколая» збирають подарунки для дітей з Донбасу.
Підтримай ШоТам
«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу
Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....
Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки
Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...
«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині
Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...
«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу
Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...
Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок
Закарпатські артисти Василь Полажинець та Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...