Суспільство
На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті
Бізнесмен з Овідіополя Одеської області руйнує усі шаблони та стереотипи щодо агробізнесу в Україні. Він вирощує екзотичні рослини, які роками вважалися “заморськими”.
Крім того, він поділився з читатчами shotam.info лайфхаками, як відійти від культивування традиційних культур рослин, притаманних для нашої кліматичної зони. Як вирощувати екзотику, коли маєте не багато землі. Також відкрив таємницю, як зекономити на тепличному бізнесі, застосовуючи лише знання із області фізики та інженерії.
Читайте також:“Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти
Поради від 64-річного власника фірми “Азіміна” Юрія Дубинчука стануть у пригоді тим, хто фанатіє від роботи на землі та хоче перетворити це на бізнес.
За словами підприємця, саме стереотипи, мовляв “у нас не виросте” – заважають українському бізнесу вийти на новий рівень. Ми не можемо розвиватися як висококласна аграрна країна, поки вирощуємо традиційні культури кукурудзи чи картоплі. Та чи варто відмовлятися від кукурудзи і гектарами вирощувати ківі – розбиралися разом із власником екзотичної ферми Юрієм Дубинчуком.
Юрій Дубинчук – власник фірми “Азіміна”
Просвітницька діяльність в основі бізнесу
“Моя мета – розширити кругозір садівників”.
Фірма “Азіміна”вже сьомий рік вирощує та реалізує саджанці екзотичних акліматизованих для України рослини: хурми, гранату, інжиру, актинідії та інші. Загалом, асортимент магазину має більше 1000 найменувань екзотичних рослин. Проте це не тільки саджанці, а й насіння.
Про свою справу Юрій говорить, що це просвітницька діяльність на основі бізнесу.
“Задача переді мною стояли просвітницька. Хотів познайомити населення з тими культурами, які, на мій погляд, мають безліч переваг перед тими, які традиційно вирощують в Україні. Це пов’язано і зі зміною клімату та умов життя. Мета – розширити кругозір садівників”, – каже про свою місію Юрій.
Читайте також: Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники
Багато ідей Юрій черпає у американців та китайців. Сам селекцію не проводять. Проте знаходять селекціонерів по світу, купує у них найцікавіші екземпляри рослин.
Зараз Юрій проходить курс, де навчається, як правильно просувати свій бренд та збільшувати продажі рослин, як правильно доносити інформацію до покупця. Нині в місяць обробляє до 400 замовлень. Каже, що в його бізнесі грошовий оборот залежить не від розміру плантацій, а від якості саджанців.
“Ми не тримаємо великих полів. Ті види рослин, які з командою вирощуємо – потрібно оберігати від перезапилення, щоб зберегти сорт. Ділянки з саджанцями у відкритому грунті розкидані по Україні. Акліматизуємо і вирощуємо рослини у шести зонах. Більшість розташовуються в Одеські області. Проте є і в Київській, Харківській та Полтавській областях. Дещо вирощуємо у вегетаріях (тип теплиць. – ред.)”, – каже Юрій.
Що екзотичного тепер росте на Одещині
Найчастіше купують хурму, ківі. Вартість саджанців – індивідуальна. Ціна стартує від 5 гривень, це якщо купувати насіння екзотичних рослин та роками чекати, допоки виросте. Найдорожче насіння коштує 30-40 гривень. У свою чергу, ціни на саджанці стартують від 150 гривень і сягають 350. Хоча деякі екземпляри можуть обійтися і в 4 тисячі гривень.
“У нас всі зациклились на дешевому і не корисному”.
“Зараз люди більше починають цінувати час, а не гроші. Тому не готові чекати 5-7 років, допоки насіння виросте до розмірів дерева, почне плодоносити. Хоча є ентузіасти, яким подобається сам процес вирощування”, – каже Юрій.
На своїх плантаціях він роками вирощує екзоти. Наприклад, дерево “азіміну” в Україні культивує протягом 25 років. За словами підприємця, з кожним роком зацікавленість у цій культурі зростає.
Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?
Також має 30 сортів інжиру, що були обрані з понад 150 видів з Європи і Китаю, які змогли акліматизуватися в погодних умовах України. Цікаво, що деякі кущі інжиру знаходили в горах Швейцарії. Звідти їх теж привозили.Садовод каже, що цей екзотичний фрукт близький родич звичної нам шовковиці.
“Дратує, коли продаєш клієнтам саджанець, даєш інструкцію по догляду. Але вони ігнорують правила, бо нібито мають 20 років досвіду в агросфері. Пояснюю їм, що посадити яблуню і інжир – різні речі. Не розуміють”, – зітхає Юрій. Проте він не опускає руки. Переконаний, що саме просвітницька робота допоможе садівникам відійти від традиційних посадок, сформованих століттями.
До прикладу, раніше мало хто знав хурму. Нині, за словами Юрія, більшість українців досі не знають: кущ це чи дерево. Тож бізнесмен активно рекламує цей чудовий фрукт. Він не просто продає саджанець, а допомагає людям, який сорт краще обрати для їхньої місцевості. Підказує, як правильно її посадити, що з нею можна потім робити, як доглядати.
Зі свіжих експериментів фірми Юрія – на Одещині почали вирощувати цитрусові у відкритому грунті. Уже два роки збирають плоди з дерев мандарина. Акліматизовані рослини витримують морози до -17 градусів. Також є гранати у відкритому грунті, які витримують до -15 градусів морозу.
Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана
“Цитрусів існують десятки видів. Ми вирощуємо класну рослину кумкват. Він плодоносить двічі на рік. Його вартість у магазинах сягає 400 гривень за кілограм. Тоді для чого вирощувати не дуже корисну картоплю, яка коштує 5-10 гривень за кілограм?! Вирощуйте батат, який на порядок корисніший. Але у нас всі зациклились на дешевому і не корисному”, – переконаний підприємець.
Чому “вегетарії” вигідніші, ніж звичайні теплиці
Окрім екзотичних рослин у відкритому грунті, Юрій вирощує цілий рік баклажани, томати і перець у так званих вегетаріях. Це розробка київського фізика, спроектована ще у 1955 році. Не зовсім традиційна теплиця, яка максимально зберігає тепло, створює найкращі умови для рослин, завдяки накопиченню в ній вуглекислого газу. Розміри вегетерія одеського підприємця сягають до 100 м2. Кількість урожаю у вегетаріях перевищує тепличну норму у 5 разів мінімум.
За словами підприємця, такі теплиці не потрібно опалювати. Взимку приміщення самостійно прогрівається завдяки розміщенню конструкції. Зазвичай, вегетарій розташовують на ділянці землі з нахилом у 10-15 градусів. Дах вегетарію не роблять дугою, навпаки, він має розміщуватися у вертикальній плоскості. Це допомагає максимально збирати кількість сонячного тепла та світла. Крім того, унікальна закрита система вентиляції допомагає не видувати провітрюванням із приміщення азот та вуглекислий газ, який накопичується там.
Читайте також: Купити каву і підтримати регіон. На Донбасі розвивається новий бренд
“Три сотки землі у вегітаріях можуть повністю забезпечити зеленню і овочами усі ресторани великого міста – така там інтенсивність росту. Те, що у звичайних умовах росте до півметра – у такій теплиці сягатиме чотирьох метрів. Пояснення просте – у вегетаріях накопичується велика кількість вуглекислого газу, що є головним джерелом “харчування” рослин. На таких кормах вони дають максимальний приріст зеленої маси”, – каже Юрій.
Для додаткового освітлення взимку можна використовувати дешеве Led-освітлення.
Власна справа відбирає час, проте приносить гроші
“Колись англійці встановили, що друга за подовженням життя людини професія – садівника, – сміється Юрій. – А у наші складні часи вирощувати троянди – злочин. Треба щоб твоє садівництво були красивим, смачним, корисним і приносило гроші”.
З дитинства він цікавився теплицями. Але тоді більше захоплювався технічною стороною. У дорослому віці купив дачу, там почав експериментувати. Він має вищу технічну освіту, закінчив патентний інститут, а шість років тому, у віці 58 років закінчив ще й аграрний університет. Тож свій перший досвід з рослинами здобував на практиці.
Із труднощів, яких зазнавав його бізнес протягом всього існування – позапланове відключення води, що може стати фатальним для деяких рослин, відключення світла. Усе вдалося подолати.
Через високу зацікавленість зі сторони клієнтів, робочий день підприємця триває 12 годин. Крім роботи біля рослин, доводиться також працювати і продавцем: контактувати з клієнтами, оформляти замовлення.
Читайте також: Цього року Україна вперше експортуватиме органічну лохину
“Думаю, що зможемо конкурувати з Китаєм. Там багато недобросовісних фірм, які підсовують покупцям непотріб, обманюють. А українські товари – такі ж дешеві по собівартості. Легко обійдемо конкурентів”, – переконаний Юрій.
“Хочуть відкрити власну справу, мабуть, 90% людей. Але тільки 10 відсотків втілюють свої плани і дають роботу іншим”.
Тож тепер у планах бізнесмена – вийти на рівень експорту рослин закордон. Хоча це, у свою чергу, вимагатиме карантину рослин та боротьби з системою, але підприємець не зупиняється. Юрій зізнається, що планує розширювати асортимент. Каже, що продаж його товарів на платформі Amazon – збільшить прибуток, мінімум, втричі.
“Хочуть відкрити власну справу, мабуть, 90% людей. Але тільки 10 відсотків втілюють свої плани і дають роботу іншим. У нас у всіх однакові права, проте можливості реалізуватися маємо всі різні. Головне – не боятися помилок, бо це досвід.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
