Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
20170709 164711 1 20170709 164711 1

Суспільство

На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті

Опубліковано

Бізнесмен з Овідіополя Одеської області руйнує усі шаблони та стереотипи щодо агробізнесу в Україні. Він вирощує екзотичні рослини, які роками вважалися “заморськими”.

Крім того, він поділився з читатчами shotam.info лайфхаками, як відійти від культивування традиційних культур рослин, притаманних для нашої кліматичної зони. Як вирощувати екзотику, коли маєте не багато землі. Також відкрив таємницю, як зекономити на тепличному бізнесі, застосовуючи лише знання із області фізики та інженерії.

Читайте також:“Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Поради від 64-річного власника фірми “Азіміна” Юрія Дубинчука стануть у пригоді тим, хто фанатіє від роботи на землі та хоче перетворити це на бізнес.

За словами підприємця, саме стереотипи, мовляв “у нас не виросте” – заважають українському бізнесу вийти на новий рівень. Ми не можемо розвиватися як висококласна аграрна країна, поки вирощуємо традиційні культури кукурудзи чи картоплі. Та чи варто відмовлятися від кукурудзи і гектарами вирощувати ківі – розбиралися разом із власником екзотичної ферми Юрієм Дубинчуком.


Юрій Дубинчук – власник фірми “Азіміна”

Просвітницька діяльність в основі бізнесу

“Моя мета – розширити кругозір садівників”.

Фірма “Азіміна”вже сьомий рік вирощує та реалізує саджанці екзотичних акліматизованих для України рослини: хурми, гранату, інжиру, актинідії та інші. Загалом, асортимент магазину має більше 1000 найменувань екзотичних рослин. Проте це не тільки саджанці, а й насіння.

Про свою справу Юрій говорить, що це просвітницька діяльність на основі бізнесу.

“Задача переді мною стояли просвітницька. Хотів познайомити населення з тими культурами, які, на мій погляд, мають безліч переваг перед тими, які традиційно вирощують в Україні. Це пов’язано і зі зміною клімату та умов життя. Мета – розширити кругозір садівників”, – каже про свою місію Юрій.

Читайте також: Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники

Багато ідей Юрій черпає у американців та китайців. Сам селекцію не проводять. Проте знаходять селекціонерів по світу, купує у них найцікавіші екземпляри рослин.

Зараз Юрій проходить курс, де навчається, як правильно просувати свій бренд та збільшувати продажі рослин, як правильно доносити інформацію до покупця. Нині в місяць обробляє до 400 замовлень. Каже, що в його бізнесі грошовий оборот залежить не від розміру плантацій, а від якості саджанців.

Рослина азіміна, росте на Одещині

“Ми не тримаємо великих полів. Ті види рослин, які з командою вирощуємо – потрібно оберігати від перезапилення, щоб зберегти сорт. Ділянки з саджанцями у відкритому грунті розкидані по Україні. Акліматизуємо і вирощуємо рослини у шести зонах. Більшість розташовуються в Одеські області. Проте є і в Київській, Харківській та Полтавській областях. Дещо вирощуємо у вегетаріях (тип теплиць. – ред.)”, – каже Юрій.

Що екзотичного тепер росте на Одещині

Найчастіше купують хурму, ківі. Вартість саджанців – індивідуальна. Ціна стартує від 5 гривень, це якщо купувати насіння екзотичних рослин та роками чекати, допоки виросте. Найдорожче насіння коштує 30-40 гривень. У свою чергу, ціни на саджанці стартують від 150 гривень і сягають 350. Хоча деякі екземпляри можуть обійтися і в 4 тисячі гривень.

Гранат

“У нас всі зациклились на дешевому і не корисному”.

“Зараз люди більше починають цінувати час, а не гроші. Тому не готові чекати 5-7 років, допоки насіння виросте до розмірів дерева, почне плодоносити. Хоча є ентузіасти, яким подобається сам процес вирощування”, – каже Юрій.

На своїх плантаціях він роками вирощує екзоти. Наприклад, дерево “азіміну” в Україні культивує протягом 25 років. За словами підприємця, з кожним роком зацікавленість у цій культурі зростає.

Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?

Також має 30 сортів інжиру, що були обрані з понад 150 видів з Європи і Китаю, які змогли акліматизуватися в погодних умовах України. Цікаво, що деякі кущі інжиру знаходили в горах Швейцарії. Звідти їх теж привозили.Садовод каже, що цей екзотичний фрукт близький родич звичної нам шовковиці.

“Дратує, коли продаєш клієнтам саджанець, даєш інструкцію по догляду. Але вони ігнорують правила, бо нібито мають 20 років досвіду в агросфері. Пояснюю їм, що посадити яблуню і інжир – різні речі. Не розуміють”, – зітхає Юрій. Проте він не опускає руки. Переконаний, що саме просвітницька робота допоможе садівникам відійти від традиційних посадок, сформованих століттями.

Гранат

До прикладу, раніше мало хто знав хурму. Нині, за словами Юрія, більшість українців досі не знають: кущ це чи дерево. Тож бізнесмен активно рекламує цей чудовий фрукт. Він не просто продає саджанець, а допомагає людям, який сорт краще обрати для їхньої місцевості. Підказує, як правильно її посадити, що з нею можна потім робити, як доглядати.

Зі свіжих експериментів фірми Юрія – на Одещині почали вирощувати цитрусові у відкритому грунті. Уже два роки збирають плоди з дерев мандарина. Акліматизовані рослини витримують морози до -17 градусів. Також є гранати у відкритому грунті, які витримують до -15 градусів морозу.

Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

“Цитрусів існують десятки видів. Ми вирощуємо класну рослину кумкват. Він плодоносить двічі на рік. Його вартість у магазинах сягає 400 гривень за кілограм. Тоді для чого вирощувати не дуже корисну картоплю, яка коштує 5-10 гривень за кілограм?! Вирощуйте батат, який на порядок корисніший. Але у нас всі зациклились на дешевому і не корисному”, – переконаний підприємець.

Чому “вегетарії” вигідніші, ніж звичайні теплиці

Окрім екзотичних рослин у відкритому грунті, Юрій вирощує цілий рік баклажани, томати і перець у так званих вегетаріях. Це розробка київського фізика, спроектована ще у 1955 році. Не зовсім традиційна теплиця, яка максимально зберігає тепло, створює найкращі умови для рослин, завдяки накопиченню в ній вуглекислого газу. Розміри вегетерія одеського підприємця сягають до 100 м2. Кількість урожаю у вегетаріях перевищує тепличну норму у 5 разів мінімум.

Кумкват

За словами підприємця, такі теплиці не потрібно опалювати. Взимку приміщення самостійно прогрівається завдяки розміщенню конструкції. Зазвичай, вегетарій розташовують на ділянці землі з нахилом у 10-15 градусів. Дах вегетарію не роблять дугою, навпаки, він має розміщуватися у вертикальній плоскості. Це допомагає максимально збирати кількість сонячного тепла та світла. Крім того, унікальна закрита система вентиляції допомагає не видувати провітрюванням із приміщення азот та вуглекислий газ, який накопичується там.

Читайте також: Купити каву і підтримати регіон. На Донбасі розвивається новий бренд

“Три сотки землі у вегітаріях можуть повністю забезпечити зеленню і овочами усі ресторани великого міста – така там інтенсивність росту. Те, що у звичайних умовах росте до півметра – у такій теплиці сягатиме чотирьох метрів. Пояснення просте – у вегетаріях накопичується велика кількість вуглекислого газу, що є головним джерелом “харчування” рослин. На таких кормах вони дають максимальний приріст зеленої маси”, – каже Юрій.

Для додаткового освітлення взимку можна використовувати дешеве Led-освітлення.

Власна справа відбирає час, проте приносить гроші

“Колись англійці встановили, що друга за подовженням життя людини професія – садівника, – сміється Юрій. – А у наші складні часи вирощувати троянди – злочин. Треба щоб твоє садівництво були красивим, смачним, корисним і приносило гроші”.

Шовковиця та інжир

З дитинства він цікавився теплицями. Але тоді більше захоплювався технічною стороною. У дорослому віці купив дачу, там почав експериментувати. Він має вищу технічну освіту, закінчив патентний інститут, а шість років тому, у віці 58 років закінчив ще й аграрний університет. Тож свій перший досвід з рослинами здобував на практиці.

Із труднощів, яких зазнавав його бізнес протягом всього існування – позапланове відключення води, що може стати фатальним для деяких рослин, відключення світла. Усе вдалося подолати.

Хурма

Через високу зацікавленість зі сторони клієнтів, робочий день підприємця триває 12 годин. Крім роботи біля рослин, доводиться також працювати і продавцем: контактувати з клієнтами, оформляти замовлення.

Читайте також: Цього року Україна вперше експортуватиме органічну лохину

“Думаю, що зможемо конкурувати з Китаєм. Там багато недобросовісних фірм, які підсовують покупцям непотріб, обманюють. А українські товари – такі ж дешеві по собівартості. Легко обійдемо конкурентів”, – переконаний Юрій.

“Хочуть відкрити власну справу, мабуть, 90% людей. Але тільки 10 відсотків втілюють свої плани і дають роботу іншим”.

Тож тепер у планах бізнесмена – вийти на рівень експорту рослин закордон. Хоча це, у свою чергу, вимагатиме карантину рослин та боротьби з системою, але підприємець не зупиняється. Юрій зізнається, що планує розширювати асортимент. Каже, що продаж його товарів на платформі Amazon – збільшить прибуток, мінімум, втричі.

Ківі

“Хочуть відкрити власну справу, мабуть, 90% людей. Але тільки 10 відсотків втілюють свої плани і дають роботу іншим. У нас у всіх однакові права, проте можливості реалізуватися маємо всі різні. Головне – не боятися помилок, бо це досвід.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі