Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Львівщині сільський майстер створив океанську яхту

Опубліковано

У селі Новосілка Львівської області майстер Мирон Гуменецький в ангарі на своєму подвір’ї впродовж 8 років збудував велику 14-метрову океанську яхту.

Про це пише lviv1256.

Зазначається, що велика яхта може вмістити до 12 людей. Раніше майстер брав участь у створенні більших кораблів, але за рівнем складності, цей засіб став наймасштабнішим і найскладнішим.

Мирон Гуменецький розповідає, що почав будувати яхту, щоб обійти довкола світу.

Читайте такожЗабиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Планується, що плавальний засіб, який назвали Starwind, стане комерційним проєктом.

Про яхту

На яхті облаштовані дві каюти для команди, одна капітанська, кают-компанія і камбуз (кухня). Яхта вийшла швидкою, спортивною, легкою, але в цей же час доволі комфортабельною.

«Вона має 45 футів, це майже 14 метрів у довжину. Ширина – 4 м, висота щогли 18 м, загальна вага 5,5-6 т. Лише сам баласт яхти (вантаж, який використовується для більшої осадки та сталості – ред.) важить близько 2 т. Креслення я отримав у Франції від чоловіка, разом із яким будував схожу яхту. Він вже мав досвід будівництва й ходіння на такій яхті і розповідав, що вона може розвивати швидкість до 16 вузлів (близько 30 км/год. – ред.)», – розповів Мирон.

Скільки це коштувало?

За його словами, будівництво коштувало приблизно 150-200 тисяч євро. Сама лише щогла коштувала 40 тисяч євро.

Читайте такожВідкрив онлайн-школу за $500 й отримав прибуток через 2 місяці: як мені це вдалося

Перший досвід пан Мирон набув, коли допомагав будувати козацьку чайку «Пресвята Покрова», яка вперше вийшла у відкрите море на початку 90-х.

До слова, це не перша «робота» Мирона Гуменецького. Він брав участь у будівництві:

  • дерев’яного човна «Шквал»,
  • козацьких чайок «Спас» та «Отаман»,
  • веслового океанського човна для львів’янина Дмитра Рєзвого, який планував вирушити в регату через Атлантичний океан.

Нагадаємо, на Хмельниччині пасічник змайстрував апібудинок.

Як ми повідомляли раніше, вінничанин змайстрував лежачий велосипед із водопровідних труб.

Усі фото: lviv1256.com.

Суспільство

У Києві на Майдані Незалежності демонтують рекламні конструкції

Опубліковано

З 31 березня по 4 квітня працівники КП «Київреклама» у двох районах столиці приберуть рекламні конструкції, встановлені з порушеннями правил. Демонтуватимуть рекламу і на Майдані Незалежності.

Про це повідомили в КП «Київреклама».

Що демонтуватимуть

Бригада комунального підприємства прибере 178 об’єкт у Голосіївському та Шевченківському районах, серед них:

  • спеціальні рекламні конструкції на фасадах будинків;
  • вивіски;
  • банери, панно на фасаді будинку;
  • відеоекрани на фасадах будинків;
  • електронні табло з «рядком, що біжить»;
  • конструкції на елементах огородження (банери, панно тощо);
  • конструкції у підземних переходах та тунелях.

Нагадаємо, що у Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО).

Також ми писали, що на Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт Kyiv Guide

Читати далі

Суспільство

Українські лікарі першими у світі провели надскладну операцію на серці немовляти

Опубліковано

Лікарі дитячої та дорослої обласних лікарень Одещини успішно виконали першу у світі операцію з імплантації електрода у серце восьмимісячного немовляти.

Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.

Операцію на серці восьмимісячного Гліба провели для того, щоб забезпечити правильну роботу серцевого м’яза хлопчика. До цього у світі ніколи не робили подібну операцію дітям до одного року.

Олег Кіпер вказав, що це історичний прорив у кардіохірургії, а проведеною операцією зацікавилися міжнародні фахівці. Українських лікарів уже запросили до Чиказького університету для публікації цього випадку в авторитетних медичних виданнях.

Читайте також: 10-річний Роман, який пережив ракетну атаку, переміг на міжнародному музичному конкурсі

Фото: сайт «Суспільне Одеса»

«Дякую нашим медикам за їхню майстерність, відданість і силу духу! Ви — справжні рятівники людських життів і гордість України! Бажаю маленькому Глібу швидкого одужання та міцного здоров’я. Він уже переможець!» — написав очільник Одеської ОВА.

Нагадаємо, що Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО).

Фото обкладинки: ютуб-канал «Суспільне Одеса»

Читати далі

Суспільство

Українські науковці вперше дослідили Південний океан завдяки інноваційній техніці

Опубліковано

Українські науковці, які прямують з Антарктики до Чилі на криголамі «Ноосфера», у березні 2025 року запустили інноваційне обладнання для підводних вимірювань — агробуї. Наразі вчені отримали від них перші листи із результатами досліджень.

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

Що досліджували науковці

Українські вчені запустили шість агробуїв, які не мають двигунів та рухаються за течією. Прилади визначають температуру, солоність і тиск на різних глибинах. Після вимірювань вони через супутник передають ці дані разом із координатами GPS на електронну пошту.

Днями науковці отримали перші листи з інформацією від усіх пристроїв, які мандрують за різними течіями в Південному океані.

Читайте також: Латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО)

Разом із цим дослідники на «Ноосфері» провели додаткові океанографічні вимірювання у трьох точках за маршрутом запуску буїв. Завдяки цьому вони отримали більш точну та розгорнуту інформацію про океанські течії. Тепер вчені мають дані про розсіювання світла, кисень, pH, флюоресценцію для фітопланктону та каламутність води на глибині до тисячі метрів.

«Отримані дані дозволяють краще зрозуміти динаміку течій у цьому регіоні, характеристики шару, який містить води з льодовиків, та переніс тепла в Південному океані», — вказала океанографиня НАНЦ Наталя Шепель.

Ці дослідження проводять в межах проєкту OCEAN ICE програми ЄС «Горизонт Європа».

Нагадаємо, що українські полярники вперше провели синхронне дослідження атмосфери (ВІДЕО).

Фото: Юрій Шепета, НАНЦ

Читати далі