Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

Відкрив онлайн-школу за $500 й отримав прибуток через 2 місяці: як мені це вдалося

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Щоб відкрити бізнес не завжди потрібні мільйонні статки та інвестиції. Підтвердженням цьому може бути кейс онлайн-школи для дітей Allright.com від її засновника Олега Оксюка. Йому вдалося вийти в прибуток вже через два місяці після запуску бізнесу. Як саме — читайте в нашому матеріалі.

Олег Оксюк,

Олег Оксюк,

засновник онлайн-школи англійської мови для дітей Allright.com. Спершу «занапастив» чотири проєкти поспіль, а на п’ятий — онлайн-школа англійської — вдалося вийти в прибуток.

Працював в Кремнієвій Долині й пробував робити власні стартапи

У 2013-му році я переїхав з родиною до США, де працював програмістом в одному стартапі в Кремнієвій Долині. Паралельно намагався робити свої стартапи, але до AllRight не надто виходило. В підсумку швидко їх кидав. Серед них були різноманітні проєкти, які я запускав самотужки або в партнерстві з друзями:

  1. сервіс, щоб дарувати авіаквитки друзям;
  2. допомога у виборі товарів для інтернет-магазинів;
  3. вичитування текстів сайтів копірайтерами;
  4. програма для малювання в повітрі без торкання екрану або мишки.

І щоразу ми запускали MVP (мінімальний життєздатний продукт), тестували його на реальних користувачах і розуміли, що він нікому не потрібен. Я засмучувався після кожної невдачі, але й радів від того, що витратив не багато часу і грошей.

Хотів створити ефективну школу англійської мови

Коли я переїхав до США, мої діти пішли в загальноосвітню американську школу й швидко вивчили англійську. При тому, що вдома ми говорили російською. Вийшло, що діти витратили набагато менше часу, ніж я. Тоді я й зрозумів, що починати вчити мову краще ще до підліткового віку, поки механізми сприйняття рідної та іноземної мов працюють однаково. 

У світі півмільярда дітей вивчають англійську. Більшість з них хоче займатися онлайн, а навчати дітей потрібно так, щоб їм подобалося. Тому я поставив собі за мету — необхідно створити онлайн-школу англійської мови, яка по ефективності буде ототожнюватися з переїздом в англомовне середовище.

Зауважу, що у нас онлайн школа англійської саме для дітей. І хоча уже було багато подібних, коли я починав, вони не дуже результативно вчили малечу. 

На початку мені знадобилось близько 500 доларів та два місяці

Щоб зробити MVP (мінімальний життєздатний продукт — ред.) й отримати перших 15 клієнтів знадобилося близько 500 доларів та два місяці. А якщо бути більш точним, то протягом двох місяців я витратив на школу $561. Витрати на підбір вчителів й платні уроки на italki — $324, система управління контентом онлайн-маркетплейса (не стала в пригоді і в підсумку все робили вручну і в Excel) — $200, хостинг і IP-телефонія — $37. 

Вже потім, щоб масштабувати бізнес, отримати 1000 клієнтів і добитися product-market fit знадобилося ще два роки й близько 300 тис. доларів. На ранній стадії вклався інвестор плюс я вклав свої власні кошти. 

Знайшов вчителів та створив лендінг — отримав перших клієнтів

Реалізовувати ідею я почав з пошуку чотирьох вчителів і домовився з ними про співпрацю. Потім зробив лендінг-сторінку і опублікував оголошення про відкриття школи у себе в стрічці на Facebook.  Також звернувся до своїх трьох друзів з проханням репостнути мій допис. І паралельно запустив платну рекламу з бюджетом близько $100. Ще попросив знайому допомогти з обробкою заявок від клієнтів і зв’язуванні заявок з учителями. Так, наприкінці 2016-го року я отримав перших 15 платних клієнтів, витративши на це два місяці і $500.

Тестував вчителів особисто

Перших вчителів я знайшов на italki. Там я обрав 25 вчителів і взяв у них по одному платному уроку. Найкращим, на мою думку, запропонував попрацювати разом. З восьми вчителів погодились четверо — з США, Великобританії, Голландії та Австралії.

Учні залишалися, а гроші повертати не доводилося

Школа відкрилася фактично вчора, тому продавати було непросто. Тому новим клієнтам ми пропонували безкоштовні пробні уроки по 60 хвилин. Зараз ми також їх проводимо, але вже півгодинні. Після безкоштовного уроку майже всі учні записувалися до школи. Тут ми вгадали з MVP — зробили акцент не на розробці софта, а на пошуку кращих вчителів.

Сервіс продовжував працювати ще й тому, що у перші місяці роботи ми не просили оплачувати багато уроків вперед — можна було п’ять, а іноді й один. І завжди попереджали, що повернемо гроші, якщо уроки не сподобаються. Проте учні залишалися, а гроші ніхто повернути не просив. Так ми зрозуміли, що створили хороший сервіс.

Команду шукав серед знайомих

Перших співробітників шукав серед колишніх колег. Знайома, яка продала курси першим 15 клієнтам стала керівником колл-центру. Зараз у нас працює близько 100 співробітників з 10 країн. А перший програміст в результаті став CTO і зараз керує відділом з 15 інженерів.

Я дуже вдячний моїм співробітникам, особливо першим. Вони зі мною вже більше трьох років. А щоб мотивувати їх, окрім зарплати я запропонував їм невелику частку в компанії. Якщо ми станемо успішними й відомими на весь світ, співробітники, які були зі мною з перших днів, теж зароблять.

Своєю чергою я багато займався аналітикою, вибудовуванням правильних процесів в компанії з прийняттям рішень заснованих на даних, взаємодією між відділами, пошуком інвестицій та стратегією.

Прибуток не змусив на себе довго чекати

Протягом двох місяців прибуток склав $53 і тоді ми почали заробляти більше, ніж витрачали. Плюс, звичайно, був мінімальним. Ми переплачували вчителям, адже нас ніхто не знав і поки не було програмного забезпечення. Частина витрат одразу окупилася:

  •  $846 заплатили перші 15 клієнтів;
  •  $477 заплатили учителям за платні уроки;
  •  $186 заплатили учителям за безкоштовні пробні уроки;
  •  $130 — проводили експерименти з Facebook Ads. Реклама на Facebook принесла 5 клієнтів з 15. Важливо, що не всі клієнти були знайомими.

Згодом, мені вдалося переконати інвестора у тому, що процеси можна оптимізувати і на великих обсягах вивести проєкт в прибуток. 

Для просування краще використовувати декілька каналів 

На перших етапах я запускав рекламу на пости в стрічці Facebook. А вже згодом найняли рекламне агентство, яке допомогло нам знайти новий канал продажів — лідерів думок в Instagram. Потім почали поступово масштабувати платну рекламу в Facebook і Google. Крім цього, багато наших учнів рекомендують сервіс один одному.

Якщо компанія швидко зростає, їй не обов’язково бути прибутковою

Ми вийшли в нуль через два місяці після старту. А коли з’являвся прибуток, ми його інвестували в зростання. Тому по суті прибутковими ми ніколи не були. А щоб рости ще швидше, ми залучили зовнішні венчурні інвестиції.

Для мене зростання завжди було важливіше прибутку. Якщо компанія швидко зростає, їй не обов’язково бути прибутковою. Наприклад, Amazon теж показав перший прибуток кілька років тому. До цього моменту він вже був однією з найдорожчих компаній у світі з капіталізацією близькою до трильйона доларів.

Сьогодні в проєкті працює близько 500 вчителів з 35 країн

Зараз у нас в команді близько 150 співробітників переважно з України та ще 14 країн світу і майже 500 вчителів з 35 країн.  Також ми побудували кол-центр на 80 осіб, який обслуговує понад 7 тис. постійних клієнтів російською, іспанською та польською мовами.

Всі вчителі і майже всі співробітники, включаючи мене, завжди працюють з дому. Керувати таким бізнесом дуже цікаво.

Фото: скріншот сайту allright.com

Нещодавно ми запустили мобільний додаток, де наші учні практикують розмовну мову з Лисенятком Чарлі. Персонаж допомагає і вчителям на уроках. Незабаром плануємо під’єднати до додатка викладачів — вони пояснюватимуть дітям те, що не може пояснити анімований персонаж.

Ми плануємо масштабуватися і завойовувати ринок

Ми плануємо виходити на нові ринки й завойовувати їх. Рік тому ми запустилися в Польщі та Іспанії. На минулому тижні запустилися в Італії. Через місяць запустимо наш сервіс ще на одному ринку. І плануємо надалі лише поліпшувати продукт.

А тим хто, хоче почати бізнес в цьому напрямку рекомендую спробувати в мінімальні терміни й з мінімальними витратами отримати перших клієнтів. Якщо це вийде і клієнтам сподобається, можна рухатися далі. На цьому етапі найважливіше — залучити в проєкт правильних людей.

Суспільство

«Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Історія Cantona Pub почалася з дружньої інвестиції, яка за сім років перетворилася на легендарний футбольний паб у центрі Львова. Тут збираються вболівальники, айтівці, артисти філармонії та оперного театру. А тепер – ще й волонтери, які допомагають ЗСУ.

З 24 лютого Cantona Pub перетворився на волонтерський центр, який упродовж перших двох тижнів був радше пунктом обігріву, ніж закладом із крафтовим пивом. Сьогодні команда пабу відновила роботу, але продовжує допомагати військовим. Адже частина з них напередодні війни сиділа за одним із столиків, а вже за тиждень вирушила на передову.

Енді Марковець 

Засновник та власник львівського футбольного пабу Cantona Pub 

Вболіваю за львівські «Карпати» з шести років

Я дуже люблю футбол, переглядаю матчі за будь-якої нагоди, та й сам раніше грав за аматорські команди. А почалося все, мабуть, ще в 1993 році. Тоді в шестирічному віці батько вперше взяв мене на матч львівських «Карпат». І відтоді я почав вболівати за «левів». Ця любов триває й донині – вже майже 30 років.

А трохи згодом, у травні 1999 року, я почав слідкувати за грою «Манчестер Юнайтед». Тоді на стадіоні «Камп Ноу» в Барселоні відбувся знаменитий фінал Ліги чемпіонів УЄФА. «Манчестер» програвав із рахунком 0:1, але на останніх хвилинах забив два голи й вирвав перемогу в німецької «Баварії».

Власник Cantona Pub у футболці Манчестер Юнайтед

Із відкриттям пабу допомогли друзі

До відкриття пабу я протягом чотирьох років працював на «24 каналі». Був інженером, технічно забезпечував, аби у наших редакторів було відео для сюжетів. Але сталося так, що я втратив роботу.

Коли я вже був безробітним і все йшло, скажімо так, не дуже добре, до мене звернулися друзі. Вони чомусь повірили в мене й запропонували інвестувати свої заощадження. Так, кошти були невеликі, але це все одно неабияк надихнуло.

І одного ранку я прокинувся з чітким усвідомленням того, що маю робити далі і як це все виглядатиме. Тоді й з’явилася й назва нашого пабу і концепція – яким має бути заклад. Це все було сім років тому – в 2015.

Власник Cantona Pub Енді Марковець

Паб, у якому збираються і вболівальники, і артисти оперного театру

Коли ми лише починали роботу над відкриттям пабу, головною ідеєю було зробити місце, в якому можна буде подивитися будь-який матч. У Львові багато барів, але футбольних – практично не було. Тому ми прагнули створити заклад, де могли б збиратися любителі футболу, дивитися та обговорювати матчі й пити смачне крафтове пиво.

Ми не були першим футбольним пабом у Львові. Але інші паби дуже швидко зачинялися. Сьогодні, напевно, подібних закладів у місті вже немає.

Чому назвалися на честь Еріка Кантони (легендарного нападника «Манчестер Юнайтед», – ред.)? Через його харизму, характер та щирість. Мені здається, це дуже пасує і футболісту, і пабу. Якщо в тебе є власний стиль, якщо ти маєш харизму, завжди залишаєшся собою й любиш те, що робиш, – на тебе точно чекає успіх.

Відвідувачі Cantona Pub

Ідуть не в заклад, а до людей, які там працюють

Ми позиціонуємо себе як локальний паб. До нас ходять або наші друзі, або ті, хто мешкає чи працює неподалік. Наприклад, практично весь оркестр Львівської національної філармонії, артисти балету оперного театру, айтівці тощо. Тобто немає такого, щоб у пабі сиділи лише футбольні фанати. І тим більше ніхто не дивитиметься на тебе косо, якщо ти просто прийшов випити пива чи поїсти.

Думаю, найбільший наш актив – це команда. Я хоч і власник, але щодня працюю як бармен. Тобто кожен із нас – універсальний солдат. І якщо я не можу з якихось причин бути барменом, на моє місце без проблем стає офіціантка Катя або кухар Руслан.

Наша команда дуже згуртована, адже ми працюємо разом практично з самого початку. А отже, плинності кадрів у нас немає. Це важливо, бо часто відвідувачі ходять не в конкретний заклад, а до персоналу. До людей, які тебе обслуговують, наливають пиво й готують їжу.

Сплячі люди в нашому Instagram – володарі Кубка Гаскойна

До 24 лютого у нас була традиція: кожен, хто випивав так багато, що засинав, отримував уявний Кубок Пола Гаскойна. Це англійський футболіст, гравець збірної, який «поховав» свою кар’єру через алкоголь. Після гри він міг прямо в формі й бутсах бігти зі стадіону в паб, аби випити свіжого пивка.

Люди сплять в пабі

Через деякий час у нас в пабі з’явилася книга з його біографією. І ми вирішили, що будемо публікувати в Instagram лише світлини людей, яку беруть цей Кубок Гаскойна. Але це все було до війни. Сьогодні ми вже не дозволяємо, аби подібне траплялося.

Перші два тижні працювали як пункт обігріву

Неможливо бути готовим до повномасштабного вторгнення в 21-му столітті. Тим більше, коли світ дуже медійний. І уявити, що в центрі Європи може спалахнути така війна, – було дуже складно.

Але коли це почалося, ми всі зібралися й вирішили працювати далі. Ніхто не хотів нікуди їхати, всі залишилися на своїх місцях. Перші дні у Львові було дуже багато переселенців з інших регіонів, людей, яких зачепила війна.

Ми почали їх безкоштовно годувати, якось втішати. Вже 25-го лютого ми з моєю дівчиною Катериною забрали кота й перехали на два тижні до паба. Просто, щоб завжди бути тут і допомагати. 

Якоїсь миті у нас було дуже багато людей, почали сходитися волонтери, приносити різні речі, які необхідно було передати на фронт. Адже це зручно – наш заклад розташований у центральному районі міста.

Волонтери Cantona Pub

Ті, хто вчора пив у нас пиво, сьогодні вже на війні

Водночас ми почали думати над тим, як допомогти нашим друзям, які з першого дня вирушили на війну. Уявіть, ще минулої п’ятниці вони сидять в пабі й п’ють пиво, а вже через тиждень усі ці, умовно, п’ятнадцять чоловіків у складі одного підрозділу воюють десь на сході нашої країни. Ми не могли не підтримати їх. Хотілося, аби в хлопців було все найкраще – каски, броники, приціли, медицина. Це все – розхідний матеріал, і його потрібно постійно поповнювати. 

Наразі ми допомагаємо, перш за все, тим, кого знаємо особисто. Але ніколи не відмовляємо, якщо до нас звертаються. Наприклад, якщо була потреба знайти 25 аптечок, а ми закупили 50 – відправляємо всі 50 до різних підрозділів. Туди, де цього потребують.

Насправді, більшу частину роботи беруть на себе саме волонтери. Ми надаємо частину приміщення, допомагаємо переносити коробки, але саме вони роблять практично неможливі речі. Це 10-15 людей, які шукають усе необхідне, знаходять, пакують та відправляють на передову. І більшість із них – наші постійні відвідувачі. 

Працюємо далі, аби донатити на ЗСУ

Перші два тижні повномасштабної війни ми працювали як столова та пункт обігріву. Але коли на барі мене почали запитувати не про допомогу, а про односолодовий віскі, я зрозумів, що можна знову працювати, заробляти гроші та допомагати армії. 

Сьогодні ми на 80% працюємо як звичайний паб, а на 20% – як база для волонтерів. Ми виділили для них певну частину приміщення, де можна зберігати допомогу для військових. Також у наших волонтерів завжди є місце для обіду чи відпочинку. Але решта площі – це паб, у якому приймають замовлення та показують футбол.

Волонтери Cantona Pub

Коли про нас написав Кантона, я два дні не міг перестати усміхатися

У перші дні війни до нас завітав французький журналіст, який приїхав, аби висвітлювати війну. Його дуже зацікавив наш заклад, адже Кантона – також француз. Цей журналіст тусувався у нас майже тиждень. А згодом на сторінках провідного французького спортивного видання L’Еquipe вийшла його стаття, де було згадано й Cantona Pub.

За кілька днів після цього з нами зв’язався рідний брат Кантони – Жан-Марі. Мовляв, Ерік хотів би опублікувати в Instagram кілька світлин на нашу підтримку.

Коли він справді запостив наші фото, я, чесно кажучи, два дні не міг перестати усміхатися. І навіть не так важливо, чи приїде він сюди після перемоги. Важливо, що він знає про нас, підтримав нашу роботу і Україну загалом. А отже, ми не самі в цій війні проти величезної імперії.

Завдяки цьому допису у нас збільшилася кількість пожертв на допомогу армії. А ще люди почали просити шеврони, які ми зробили для наших воїнів. Тож тепер, аби отримати шеврон Cantona Pub, достатньо кинути на рахунок будь-яку суму. І це також дає свій результат.

Патчі для військових

Не шкодуйте зусиль та грошей для нашої перемоги

Звичайно, коли в твоїй країні війна, ніхто не може почуватися в безпеці. Ніхто не може бути впевненим, що побачить наступний світанок. Тому треба всіма можливими способами та силами допомагати нашим захисникам. Аби в них було абсолютно все. І не варто шкодувати жодних грошей та жодних зусиль. Бо саме так день нашої перемоги настане якомога швидше.

Якщо Кантона справді приїде святкувати нашу перемогу – це буде неймовірна подія. Але спочатку нам потрібно перемогти. А вже потім будемо домовлятися, як все влаштувати. Адже з війни повернуться й наші друзі. Напевно, буде якась програма, екскурсії. Але це все буде вже згодом, після. Після нашої перемоги.

Боєць ЗСУ з патчем Cantona Pub

Як підтримати волонтерів Cantona Pub

Номер карти для переказів по Україні

5168745322065381 (ПриватБанк)

ANNA LEVCHUK

UA513052990000026205738702315

SWIFT / BIC CODE: PBANUA2X

Bank name: PRIVATBANK

Bank Address: 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

PayPal: [email protected]

Читати далі

Суспільство

30 ОМБр по-мистецьки розгромила танк окупантів (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького знищили ворожий танк і захопили трофейну зброю.

Атмосферні фото опублікували на фейсбук-сторінці бригади.

«Російська техніка виглядає краще коли вона вщент знищена, а зброя окупанта стріляє влучніше  проти них самих у власності українських військових», — написали бійці 30-ї бригади ЗСУ.

Про 30 ОМБр

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада у 2014 році вела важкі бої. З 2018 року бригаді присвоїли назву князя Костянтина Острозького — полководця Великого князівства Литовського середніх віків.

Дивіться відеоХаризматичний військовий ЗСУ пише пісні і вірші прямо на фронті

Нагадаємо, 30 ОМБр розгромила ворожі БТР, замасковані в кущах.

Також ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині.

Фото: facebook.com/30brigade.

Читати далі

Суспільство

ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Збройні Сили України ліквідували склади боєприпасів окупантів в Ізюмі на Харківщині та в селищі Давидів Брід на Херсонщині.

Про це повідомили у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ у понеділок, 16 травня.

Зазначається, що Сили оборони нанесли вогневе ураження по ворожих складах у місті Ізюмі, внаслідок чого знищено значний запас боєприпасів.

Також Сили оборони України здійснили вогневе ураження польового складу боєприпасів противника в районі населеного пункту Давидів Брід на Херсонщині.

Окрім того, на Харківському напрямку ворог намагався вести бойові дії в напрямку населеного пункту Тернова, успіху не мав.

Дивіться відео: Прикордонник, який послав російський корабель, став найцитованішим автором України

На Сєвєродонецькому напрямку окупанти вели бої в районі населеного пункту Борівське, зазнали втрат.

На Бахмутському напрямку в районі Гірського російські окупанти зазнали втрат та відійшли.

На Курахівському напрямку ворог наступав в районі Марʼїнки та Новомихайлівки, успіху не мав.

Нагадаємо, бойова група К2 зупинила наступ ворожих танків на Донеччині.

Як ми повідомляли раніше, прикордонники на Сумщині відігнали диверсантів, які проривалися на територію України.

Фото: facebook.com/kmp.vmsu.ua.

Читати далі