

Суспільство
Морозиво з квітів бузини чи з креветками: як львів’янин став джелатьєрі та відновлює сімейну справу
Львів’янин Назар Захарій ще з дитинства допомагав татові з виробництвом морозива. А вже у дорослому віці вирішив повернутись до сімейної справи та удосконалити її. Наразі чоловік виготовляє натуральне морозиво за Держстандартом України та постачає його в близько 40 закладів рідного міста. Чому колишній фінансист вирішив стати джелатьєрі, скільки коштує порція крафтового морозива та як відбувається приготування незвичного морозива з креветками чи квітів бузини — про це все читайте в матеріалі.

Назар Захарій,
засновник джелатерії Ice Cream Shop у Львові. За освітою фінансист, але відновлює справу тата, який робив перше джелато у місті ще у 1992 році. Окрім звичайного, готує й екзотичне морозиво з квітів бузини, румбамбару, креветками з кропом та сиром Бергадер та інші.
Все почалося з дитинства…
Батько розпочинав свою кар’єру технологом з виробництва морозива в першій львівській джелатерії “Сніжинка” ще в 1992 році. А я був школярем та під час літніх канікул допомагав йому на виробництві й мав можливість підзаробити. Саме тоді зародилася любов не лише до поїдання, а й виробництва морозива.

Фото: facebook.com/icecreamshop.com.ua
Пізніше заклад було перейменовано на кафе “Корона”. На той час на теренах України ніхто і не здогадувався, що таке джелато та джелатерія. Проте львів’яни знали, де шукати найсмачніше та натуральне морозиво. Пізніше кафе закрили через бізнесові нюанси. Проте наша сім’я і надалі продовжила займатися виготовленням натурального морозива. Тому в спальному районі на Сихові тато відкрив маленьке дитяче кафе в якому і досі продається наше морозиво. Також там є наші фірмові молочні коктейлі, рецепти яких родом з далекого 1992 року.
Від фінансиста до джелатьєрі — один крок
Я закінчив Львівський банківський університет і став фінансистом кредитних установ. Певний час знаходився у пошуках себе, тому встиг попрацювати на різних посадах, починаючи від банківського працівника й закінчуючи футбольним аналітиком. Проте думка про те, щоб займатися морозивом, жодного дня мене не полишала. В підсумку разом з дружиною вирішили повернутися з Києва до рідного Львова та продовжити справу тата.
Я орендував цех і почав шукати клієнтів
Повернувшись до Львова я орендував більший цех, облаштував його згідно з усіма нормативними вимогами, пройшов сертифікацію та почав шукати клієнтів на морозиво. Спочатку брав кілька пробників з різними смаками морозива, заходив майже в кожен ресторан чи кав’ярню у центрі міста й пропонував спробувати. Так я отримав своїх перших клієнтів: “Французькі млинці” та “Українське Подвір’я”. Як то кажуть: Львів — велике село, тому чутки швидко розійшлися і за два роки я вийшов на перший максимум. Влітку 2019-го року працював майже цілодобово, спав по три годин на добу, а виробництво не зупинялося ні вдень, ні вночі. Об’єми виробництва виросли з 15 кг до 180 кг на добу.

Наразі співпрацюю з такими закладами, як Світ Кави, Bubble Waffle, Citadel Inn, Балканський Дворик, готель Панорама, Daily Dose of mmm та багато інших. Загалом кількість наших клієнтів — близько 40 закладів. Також пропонуємо кейтерінг для весіль чи корпоративів, куди приїздимо з вітриною та пригощаємо гостей морозивом. Не оминуло нас і фестивальне життя — з великим задоволенням беремо участь у будь-яких заходах.
Вчуся і вдосконалюю рецепти майже щодня
І хоча я навчився робити морозиво ще підлітком, але після повернення з Києва довелося перечитати безліч спеціалізованої літератури. Доводилось багато самонавчатися та експериментувати. І досі я вдосконалюю свої робочі рецепти щодня. Наприклад, в моїх записах є безліч варіацій шоколаду. А кожні півроку він отримує трішки інакший рецепт.
Вийшло не просто джелато, а сукупність різних технологій
Якщо брати до уваги технології та рецептури мого батька — це було чисте джелато. Але з часом технології змінювалися та вдосконалювалися. Я взяв краще з різних технік для виготовлення морозива, поєднав їх з українськими стандартами та отримав цілком унікальну й крафтову рецептуру.
У нас немає жодного обмеження в смаках, адже я не працюю з базами чи напівфабрикатами. Я завжди кажу клієнтам:
«Дайте мені завдання зробити морозиво з тертої силікатної цегли і я його зроблю».
Зараз налічуємо близько 80 смаків: класичне вершкове морозиво, сорбети, плодово-ягідне, морозиво з вмістом алкоголю “П’яна вишня”, а також гастрономічні смаки морозива. Найпопулярнішими є вершкове морозиво “Пломбір”, “Сирна Полуниця”, “Манго Альфонсо”, “Сабайоне”, “Чорний Шоколад”. Фішкою виробництва є сезонні смаки морозива, які готуємо з локальних інгредієнтів. А також розробка фірмових смаків для ресторацій.

Фото: facebook.com/icecreamshop.com.ua
Також є й екзотичні смаки: морозиво з квітів бузини, французький пломбір, гарбуз з апельсином, румбамбар, смажений волоський горіх з сиром Дорблю, карамелізована груша з сиром Брі та Кальвадос, креветка з кропом та сиром Бергадер, сорбет “Бронзовий Ель”, морозиво з чорнобрової пшениці.
Іноді можу розбудити дружину о третій ночі й змусити скуштувати нове морозиво
Морозиво починається з ідеї. Мене надихає цікаве поєднання продуктів у стравах, старовинний перепис-рецепт тістечок чи десертів, новий невідомий фрукт чи ягода, як було з лісовою лохиною. Часто ідею допомагає сформувати задача від замовника. Наприклад, остання розробка – лінійка французьких смаків морозива для Брассерії Frankophile у Львові. Окрему увагу приділяю й вимогам часу: морозиво без лактози, без глютену чи для діабетиків.
Далі починається розробка рецептури — готую технологічну карту з формулами та розрахунками. З часом у мене сформувалась внутрішня інтуїція і вже відчуваю чи буде морозиво смачним, дивлячись на ці цифри.
Наступний етап — безпосередньо виготовлення морозива. Після першої проби розумію, що варто відредагувати: солодкість, вираженість смаку, текстуру. За кілька спроб отримую продукт, який готовий до дегустації. Спочатку несу продукт на пробу татові та дружині. Іноді можу розбудити й о третій ночі й змусити скуштувати. А далі морозиво дістається усім, хто знаходиться поряд. Думки дійсно різні, адже смаки також у всіх різні. І це добре, адже моя мета — допомогти кожному знайти свій особистий сорт морозива.
Головний принцип — усе має бути натуральним
Найголовніший принцип виготовлення морозива — усе має бути натуральне. Наприклад, у нас не буває жовтого бананового морозива, бо у банана жовта — тільки шкірка. А полуничне морозиво відрізняється за кольором, залежно від ягоди: морозиво з ранньої закарпатської полуниці буде світлішим, ніж з пізньої львівської.

Фото: facebook.com/icecreamshop.com.ua
Ми не вирівнюємо колір фарбниками, а смак — ароматизаторами. Тому люди дивуються, коли куштують наше морозиво й кажуть, що воно на смак, як справжня полуниця чи малина. Це звісно приємно. Але дещо сумно, що серед шаленого вибору на ринку морозива натурального продукту мало й споживачі від нього вже відвикли.
З впевненістю можу сказати, що наше морозиво — це дійсно вітамінна бомба і якісний продукт ручної роботи. Я відповідаю за кожен інгредієнт, який потрапляє в морозиво. І моє категоричне “НІ” будь-яким готовим сумішам, італійським базам чи напівфабрикатам з невідомими чи недопустимими складниками.
Особисто слідкую за якістю й регулярно тестую інгредієнти
За якістю молочних продуктів слідкую особисто. Молоко, коров’ячі вершки та вершкове масло перевіряю за допомогою лабораторій й регулярно тестую. Загалом плануємо робити морозиво виключно на фермерському молоці та молочних продуктах. А особливу увагу приділяю вмісту рослинних жирів, адже в молочних продуктах їх не має бути.
Виробництво відповідає стандартам та вимогам України за Держстандартом. А зараз впроваджуємо вимоги НАССР на виробництві, щоб зробити продукцію ще більш безпечною. Вартість морозива становить від 65 до 135 гривень за 200 грамів.
Не бійтеся стабілізаторів та емульгаторів — це апельсинове борошно та яєчний жовток
Завдяки масмаркету споживачі з підозрою ставляться до стабілізаторів та емульгаторів. Проте вони потрібні морозиву, що створити та зберегти його кремову апетитну структуру й з’єднати рідину та жир.
З доступних у повсякденні емульгаторів — жовток. Виробники натурального морозива часто їх використовують. Проте така натуральність має мінуси: жовток дає особливий присмак, який і мені не до вподоби, а також він — додатковий алерген й збільшує жирність морозива.

Фото: facebook.com/icecreamshop.com.ua
Що стосується стабілізаторів. Вони потрібні для збереження структури та смаку морозива якнайдовше, щоб кристалики льоду не зруйнували кремову текстуру. Я використовую лише натуральні та природні емульгатори та стабілізатори: камедь бобів ріжкового дерева, камедь Гуару, апельсинове борошно, соняшниковий лецитин, інулін. Вони не здатні зашкодити й вважаються харчовими добавками, які покращують стан здоров’я й позитивно впливають на організм.
Скоро в Україні з’явиться унікальне морозиво на козиному молоці
Мій старший брат Тарас має власну ферму “Веселі Козенята” в Тернопільській області. На разі налагоджуємо співпрацю та плануємо запустити лінійку морозива на козячому молоці та вершках. Перша проба пройшла успішно, то ж це буде ще один унікальний продукт на ринку України.
Іноді покупці пропонують допомогу…
Бувають й цікаві випадки з клієнтами. Наприклад, одна наша клієнтка зателефонувала й запропонувала домашній волоський горіх з городу своєї бабці. Ми зробили з нього морозиво, а онучка завезла морозиво до бабці. Спочатку старенька не повірила, що морозиво з її горіхів. Проте дегустація пройшла успішно, адже горіхи дійсно були дуже смачні.
Серед асортименту — робимо й торти з морозива
Виготовлення тортів з морозива це ще одна давня сімейна традиція. Спочатку вони були більш класичними: лише морозиво та вершки. Однак на сьогодні розширили техніки декорування й пропонуємо клієнтам підібрати будь-яке оформлення на їхній смак. На виробництві у нас склалася чудова команда: морозиво та основа — це моя заслуга, а декором займається дружина.

Фото: facebook.com/icecreamshop.com.ua
Карантин вніс свої корективи
З початком карантину продажі погіршилися, адже основні джерела збуту морозива — це заклади харчування, які вимушено зачинилися. Тому в березні залишився на місяць взагалі без роботи. Я зрозумів, що так можна і рік просидіти, тому на сімейних зборах вирішили запустити інтернет продажі. Було страшно і складно, але маємо певні успіхи. А зараз знайомимо жителів та гостей міста зі смачним морозивом.
В майбутньому хочу відкрити профільний магазин морозива
Одним з пріоритетних завдань, які я перед собою поставив, є відкриття справжнього Ice Cream Shop — профільного магазину морозива. Щоб кожен охочий міг придбати улюблене морозиво незалежно від виду, смаку чи складності виробництва. В Україні є спеціалізовані магазини з м’ясом, кавою, фруктами та овочами, а професійного закладу з розмаїттям морозива ще не існує. Щодня працюю над цим і вірю, що так і буде!
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub