Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Тріщини в стінах, пошкоджений фасад і дах, який тече, — так виглядала школа бойових мистецтв у Бучі після обстрілів росіянами. Місцева влада вирішила, що її необхідно відбудувати, та звернулася по допомогу до уряду Тайваню.
«Відновлена ДЮСШ — це класна платформа для тренування майбутніх чемпіонів», — каже тренерка з карате Тетяна Грек, яка повернулася в місто, аби знову займатися з дітьми.
ШоТам розповідає, як у Бучі відродилася школа бойових мистецтв і як тренерка з карате допомагає дітям повернутися до спорту після окупації.
Чекали на можливість повернутися додому
«Я займаюся карате вже 25 років. Почала тренуватись у свідомому віці за особистим бажанням — ніхто мене за ручку не приводив у зал. Я вибрала бойові мистецтва, щоб стати впевненою в собі та могти за себе постояти», — каже тренерка з карате в Бучанській дитячо-юнацькій спортивній школі бойових мистецтв та керівниця приватної школи карате Тетяна Грек.
Тетяна Грек з командою тренерів з карате. Фото надала Тетяна
Перед самим повномасштабним вторгненням Тетяна зі своїм чоловіком Юрієм провела тренувальні збори. До їхньої школи приїжджали команди з Дніпропетровської області. 24 лютого у її старшого сина день народження — вони планували відсвяткувати його 10-річчя, але о 5 ранку прокинулися від вибухів і повідомлень, що почалася війна.
Окупація Бучі тривала 33 дні — з 27 лютого по 31 березня 2022 року. Росіяни мародерили, викрадали та масово вбивали мирних жителів. Жінка не виходила зі своєї квартири, а лише чула, що відбувається за вікном:
«4 березня в нашу квартиру було декілька влучань — вилетіло вікно, зникли світло, газ та інтернет. Заради дітей вирішили, що потрібно будь-яким чином вибиратися з міста».
Родина виїхала з Бучі 10 березня. У місті залишалися старші учні подружжя, а тепер уже тренери, які разом з батьками відновили пограбований зал. Заняття з карате проходили без Тетяни та її чоловіка весь рік:
«Ми постійно тримали зв’язок з батьками наших спортсменів, хвилювалися за всіх. Дякувати Богу, всі наші спортсмени та їхні родини живі. Батьки ділились успіхами дітей, які виїхали за кордон, а ми чекали на можливість повернутися додому».
Тренування в Бучанській ДЮСШ після ремонту. Фото з соцмереж Бучанської міської ради
Сім’я Грек повернулася до Бучі лише рік тому, адже їхня квартира після обстрілів була непридатною для проживання. У червні Тетяна одразу ж взялася за улюблену справу — тренування.
«Ми зробили сюрприз учням, коли приїхали на їхній іспит. Усі ридали — і ми, і батьки, і діти. Щасливі, що можемо бути вдома й далі продовжувати нашу роботу».
Нова школа як подарунок від Тайваню
Директорка Бучанської ДЮСШ бойових мистецтв Наталія Додатко розповідає:
«Спортивну школу збудували ще за радянських часів, тому перед окупацією вона мала зношений вигляд. Уже після деокупації школа була в аварійному стані через значні пошкодження: дах протікав та осипався, з’явилися тріщини в стінах, фасад був зруйнований. Проводити тренування вже було неможливо — це загрожувало життю дітей».
Міський голова Бучі Анатолій Федорук наполягав на реконструкції приміщення, тож місцева влада ухвалила рішення розпочати відбудову й почала шукати донорів.
Оновлена Бучанська ДЮСШ. Фото з соцмереж Бучанської міської ради
На заклик про допомогу відгукнувся уряд Тайваню, який підтримує місто гуманітарно. Країна виділила понад 18 мільйонів гривень на ремонт.
Це не перша співпраця між Тайванем і Бучею — завдяки їхньому фінансуванню там зробили декілька десятків укриттів у житлових будинках.
У листопаді 2023 року в школі бойових мистецтв перекрили дах, оновили фасад, провели загальнобудівельні роботи всередині та розпочали внутрішнє оздоблення. На початку травня 2024-го в закладі почали монтувати спортивний інвентар.
Будували згідно з усіма сучасними нормами — з наземним бомбосховищем, яке може вмістити в себе понад 100 людей. До повномасштабного вторгнення діти займалися у школі лише дзюдо та самбо, а тепер мають змогу тренувати ще й інші види бойових мистецтв, зокрема, айкідо, карате та бокс.
У Бучанській школі бойових мистецтв відбулася урочиста атестація з дзюдо понад 50 спортсменів. Фото з соцмереж Бучанської міської ради
Після ремонту в школі встановили ринг, груші та дві зони з матами татамі. Також оновили роздягальні, куди закупили шафки з електронними замками.
«Зал облаштували професійно, а також гарно зробили роздягальні та хол. Приємно заходити всередину. Дітям дуже подобається — їхня перша реакція: “Вау, як тут красиво”. Приміщення доволі просторе, тому група 25-40 дітей без проблем поміститься».
14 травня Тетяна провела перше 30-хвилинне тренування для дітей в оновленому залі. До відкриття онлайн доєдналася посолка Тайваню в Польщі Шерон Ву, завдяки якій діти мають змогу тренуватися.
Відкрите тренування з карате в Бучанській ДЮСШ бойових мистецтв. Фото з соцмереж Бучанської міської ради
Безоплатні тренування для юних спортсменів
«Відновлена ДЮСШ — це класна платформа для тренування майбутніх чемпіонів. У нас багато тренерів, тому плануємо, щоб з вересня щонеділі один тренер проводив безкоштовне заняття зі свого виду спорту, аби діти, які не мають можливості платити за заняття, могли спробувати різні види бойових мистецтв і займалися кожного тижня», — розповідає Тетяна.
Поки безоплатні тренування проходять рідше через те, що тренери у відпустці, а діти на літніх канікулах. Наразі в залі тренуються близько 30 дітей, а восени планують залучити до 150 юних спортсменів.
Також у школі розмістили шаховий клуб, де вже проходили турніри.
Перший турнір з шахів у новій ДЮСШ Бучі. Фото з телеграму Бучанської міської ради
«Важливо відновлювати культурні та спортивні об’єкти не тільки нашої громади, а й усієї України. Ми раді, що народ Тайваню допоміг реконструювати цю спортивну локацію. Діти з великим задоволенням тренуються та підвищують свою спортивну майстерність. У майбутньому вони будуть показувати кращі результати та представляти Україну на міжнародній арені», — вважає Наталія Додатко.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі