fbpx
Звяжіться з нами
il fullxfull.1459956710 dhm8 e1560422351650 il fullxfull.1459956710 dhm8 e1560422351650

Суспільство

Ліжка для тварин: як українка підкорює ринок США

12.06.2019

Погляньте на вашого домашнього улюбленця та уявіть його на троні чи у субмарині. Ні, це не фрагмент з мультфільму. Катерина Агафонова створює ліжка та будиночки для домашніх тварин та розвиває свій бренд Madeforpets на західному ринку. Кіт, собака та навіть мавпа будуть комфортно себе почувати в оригінальній лежанці, під стать характеру вашого улюбленця.

Катерина розповіла нам, як, не вміючи шити, почала виготовляти меблі для тварин, чому це не популярно в Україні та як про неї заговорили іноземні ЗМІ.

Катерина Агафонова

засновниця бренду Madeforpets

Отримала дизайнерську освіту у Національному авіаційному університеті. Ще у студентські роки працювала дизайнером рекламного агентства. У 2015 році зробила перше ліжко для свого кота, після чого почала розвивати власний бізнес.

В Україні товар не зайшов

Ще у 2015 році я вирішила зробити для свого кота ліжко. Хотілося чогось оригінальнішого, ніж те, що можна купити в “Ашані” чи будь-якому зоомагазині.

Я ніколи не вміла шити, але з п’яти років спостерігала, як майструє моя мама.

Читайте також: Як дизайнер з Дніпра заробляє на картинах з моху

Допомогло й те, що я закінчила художню школу, отримала дизайнерську освіту та навіть навчалася на курсах флористики. Зараз працюю абсолютно сама – це важко, особливо коли багато замовлень.

Я пошила звичайну лежанку і зрозуміла, що на таких виробах можна заробляти.

Вперше, коли вирішила спробувати свої сили, купила шматки тканини на стоці. Зараз вже закуповую тканину оптом, переважно, фліс. Також для виробу потрібні синтепон та поролон, які я закуповую напряму у виробника, як і картон для упаковки.

Перша пошита лежанка Катерини Агафонової

Спочатку я зробила всього три моделі. Рік намагалась продавати їх на українських ярмарках та різних сайтах. Була реакція “вау”, але не купували, бо для наших людей купити ліжко для тварини за 600 гривень (спочатку ставила таку ціну) було дуже дорого. Це при тому, що я привозила товар куди потрібно, все запаковувала, але зі мною однаково торгувались за ті 100 гривень.

Коли зрозуміла, що спроби продавати такі товари в Україні марні, дізналась від знайомого про сайт Etsy і через нього продавати свої товари вже для американців та європейців. І одразу ж бельгійський готель для тварин замовив оптову партію.

Спочатку думала, що матимуть попит дешевші товари. Але мені почали надходити складні індивідуальні замовлення, вони подобались людям. Та й сама я хотіла робити щось не як у всіх. Тому дешеві будиночки перестали з’являтись на просторах мого магазину.

Тестую готові вироби на своїх котах

Я завжди прислуховуюсь до свого клієнта. Важливо зрозуміти, чого саме він хоче. Я даю можливість клієнту вибрати колір будинку, напис на ньому та багато інших деталей. Бо хто як не вони знають краще свого улюбленця?

Все починається з ідеї, а потім я малюю макет і роблю викрійки. Далі вношу необхідні корективи та добираю тканину і декор.

Потім я саджу туди свого кота і “тестую” на ньому готовий будиночок. До речі, у мене є три кота, яких я підібрала на вулиці та собака, яку колись подарували. Вони і є моїми першими “клієнтами”.

Читайте також: Бонги для айтішників та “повітряні кити”: донецький архітектор створює унікальні глиняні фігури

Я виступаю за те, щоб люди брали тварин з вулиці та всіляко допомагали їм. Якщо я побачу на вулиці самотнього кота і не заберу його, то буду ніч мучиться, але все-одно повернусь і заберу, щоб потім знайти для нього господаря.

Приємно, що на Заході активно турбуються про тварин. Наприклад, у мене була клієнтка, яка хотіла замовити для свого хворого на рак кота, шкарпетки, щоб йому було тепло.

Вихід на американський ринок

Вироби коштують $272 і ще плюс $30 доставка.

Замовляють у мене будиночки різних форм: чи то ялинка, чи то коробка з-під локшини, чи то трон, чи то значок інстаграму.

Я також роблю шапочки для душу, бо для тварин важливо, щоб під час купання не потрапляла вода у вуха. А ще робила перуку у вигляді корони та коси з віночком. Спочатку це було лише для фану, але його почали купувати.

Така шапочка для душу коштує $30

Мої клієнти – це не лише власники котів та собак. Замовляли субмарину для кролика і ліжечко для двох маленьких мавпенят, яким я зробила у подарунок декоративні банани.

Такі ліжечка популярні за кордоном, переважно це Америка, а також Німеччина, Австралія, Великобританія, Мексика.

Ми порівнювали наші зарплати з американськими і дійшли до висновку, що для них купити одне таке ліжечко – це три дні роботи. Тому з США часто купують як собі, так і на подарунок.  

За місяць у мене може бути приблизно 10 замовлень.

Хто зайняв Залізний трон з “Гри престолів”?

Моїм найвідомішим виробом став “залізний трон” як з “Гри Престолів”. Я сама не фанат серіалу, на такий виріб мене надихнула одна з клієнток. Я працювала над троном близько двох тижнів. Спочатку думала, що його неможливо повторити.

Проте вийшла прикольна стилізація, але клієнтка так і не купила трон. Я виставила його на продаж і згодом він поїхав в Мексику.

Так виглядає знаменитий трон для котів з “Гри престолі”, який коштує $272

Після цього про мене почали писати одразу декілька іноземних ресурсів. З кожним новим сезоном “Гри престолів” про мене з’являлись нові й нові статті. Хтось просто брав інформацію з магазину, хтось просив дати відповідь на запитання та надіслати фотографії. Тому цей серіал і мене зробив трішки популярною.

На Amazon клієнти балувані

Мої ліжечка можна знайти на Etsy та Amazon. Українські продавці на Etsy користуються посередниками, які приймають гроші на свій рахунок від PayPal, а ми за це платимо близько 10% за транзакцію комісії. А гроші від клієнта потім виводимо звідти різними способами на власну картку. Але при цьому, втрачаємо ще 3%.

Замовлення відправляю через Укрпошту. Товар доходить за два-три тижні, хоча бувало затримувався і на місяць. До речі, коли я надсилаю вироби з центральних вузлів Києва, які знаходяться на Хрещатику та Вокзальній, то відправлення з України займає три дні. З усіх інших відділень – до шести днів.

Мені більше до вподоби продавати товари на Etsy, ніж на Amazon. Бо на останньому зовсім інша специфіка. Там дуже балуваний клієнт. Якщо він просить гроші назад, ще не дочекавшись посилки, то Amazon його підтримує. Це робиться за одним дзвінком у банк, і через тиждень гроші автоматично списуються з мого рахунку. А відсотки не повертаються.

Читайте також: Хочу продавати на Etsy: поради, як відкрити магазин

На Amazon, щоб бути рівним клієнту потрібно бути американцем і відправляти товари за тиждень. Тоді тебе розглядатимуть як виробника.

Копіюють не китайці, а американці

Були випадки, коли мої вироби копіювали. Колись я відправляла будиночок у Китай і переймалась, щоб потім на їхньому ринку не з’явилось таких же. Але ні, мене скопіювала Америка.

Одна з американських компаній пошила точно такий же будиночок у вигляді ялинки. І це їм принесло прибуток, бо американці люблять купувати у своїх.

А ще, колись зняли відео як зробити такий трон для тварин, але з картону, і опублікували на YouTube. Коли я написала скаргу, то мені відповіли, що це скопіювали не моє відео, а зробили власне. А те, що це моя ідея – все-одно.

Та я не переймаюся про те, що копіюють. Зі мною залишаються мої великі і маленькі клієнти та позитивні відгуки про мене як якісного українського виробника.

Суспільство

Кранчі з любов’ю: як інклюзивна молодь створює корисні сніданки

“Мене звати Даяна. У мене ДЦП, але це не заважає мені приносити користь суспільству. Я дуже люблю допомагати у приготуванні граноли”. Це лише частинка історії про підопічну Центру денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує”. Вона та ще 11 особливих людей з інвалідністю створюють гранолу- корисні сніданки на основі вівсяних пластівців, меду, какао, горіхів, фруктів та ягід.

Таке соціальне підприємництво “Кранчі з Любов‘ю” заснувала чернівчанка Валерія Мартинюк. Дівчина сама росла в особливій родині, тому вирішила допомогти інклюзивній молоді не тільки спілкуватись і відпочивати, а й заробляти кошти власною працею. 

Валерія Мартинюк

За освітою психолог. Закінчила Чернівецький університет. Ще з студентських років займалась волонтерством у соціальних мережах. У 2017 році заснувала Центр денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує” і разом з молоддю, що мають інвалідність, створює гранолу. 

Набридло ліпити слоників – зробили гранолу

Ми разом з 12-ма підопічними займаємось виготовленням граноли, батончиків, пастили та фруктових чіпсів. Почали це робити близько року тому. У Центрі ми намагались розвиватись та підтримувати підопічних. Але я зрозуміла, що якщо ми будемо ліпити слоників з пластиліну чи ліпити пазли – ніякого розвитку з цього не вийде. Тому ми і створили соціальне підприємництво – виготовлення корисних сніданків.

“Серед наших підопічних – молоді люди віком від 16 до 30 років з ментальними фізичними порушеннями (ДЦП, аутизм, затримка інтелектуального розвитку)”

Коли розпочинався проект, то у нас були люди, які мають інтелектуальну затримку, і дехто – фізичну. Останні є повністю працездатними, вони можуть робити ту саму роботу що і я, але для них потрібно облаштувати зручне робоче місце.

Ми супроводжуємо тих, хто має ментальну інвалідність. Над ними треба стояти, пояснювати, що і як робити і вони краще виконують якусь одноманітну легку роботу. Клеїти цілий день наклейки на пачки? Без питань.

Молодь приходить до нас по графіку по групах, але не працює цілий день. Ми переодягаємось у форму – спеціальні кітелі та обговорюємо, хто і що буде робити.  У кожного свої обов’язки. Ми робимо сироп для карамелізації, зважуємо вівсянку, карамелізуємо її в нашій конвекційній печі. Поки вона готується, обираємо потрібні сухофрукти та зважуємо їх і потім пакуємо.

Проте, ми не лише разом працюємо, а й гуляємо, ходимо по магазинах. Після роботи ми можемо пограти в ігри.

Я хочу здолати той стереотип, що інклюзивна молодь чимось гірша і не така як усі. Вони надихаються, тим що роблять. У кожного горять очі, коли хтось замовив пачку граноли.

Горіхи літають по всій кухні

У спілкуванні з такими людьми насамперед маємо наголошувати, що це людина. У їх очах можна побачити біль від поганого ставлення суспільства. Я хочу це змінити. Є правила спілкування з людьми з інвалідністю — ми їх навіть розмістили у своїх буклетах.

Так, у нас бувають з ними складнощі. У них дуже тендітні душі і якщо щось не так, то дуже зляться. Не ті кеди вдягнув, не приїхала вчасно маршрутка – це змушує їх бути розлюченими і неспокійними протягом дня, а горіхи можуть літати по всій кухні.

Ні, вони не агресивні, просто так реагують на ситуації. Але мусимо підлаштовуватись і це потрібно розуміти.

Та вони і радують нас та дають впевненість у собі. У центрі молодь розуміє, що може реалізувати себе та заробляти кошти. Хтось потім знаходить офіційну роботу. Один працює двірником, інший – прибиральником, а одна дівчинка Іринка влаштувалась працювати в кафе. Після нас вони розуміють, що потрібні і не самотні.

Зарплатню отримують всі

Наша команда особливих кухарів може виготовляти 10 кг граноли в день. Такий об’єм ми колись витягнули на одну конференцію. Але такої кількості замовлень у нас немає. Особливо зараз. Влітку попит на гранолу значно спав. І прибуток був просто смішним. А взимку у нас багато замовлень. Проте, ми знаємо як виправити ситуацію, не чекаючи морозів. Потрібно розширюватись, але для цього нам необхідна додаткова техніка, наприклад, професійна сушарка. А вона коштує 10 тисяч гривень. Поки для нас це непідйомна сума.

“Півкілограма нашої граноли коштує 150 гривень, менший пакуночок – 80. Продаємо зазвичай через інстаграм та у деяких Чернівецьких магазинах”

Сонячні кухарі отримують зарплату за свою працю. Так ми стимулюємо їх працювати. Оплата залежить від прибутку і від обов’язків. Ви ж розумієте, що хтось може карамелізувати гранолу, а хто просто ліпити наклейки. Але, в середньому оплата за працю – 500 гривень.

З дитинства бачила, що таке інвалідність

Всі завжди цікавляться чому молода дівчина вирішила опікуватись людьми з інвалідністю. Бо я не з чуток знаю, що це таке. Я виховувалась в сім’ї, де обоє батьків мають інвалідність. З дитинства я бачила, як їм не просто і зрозуміла, що моє покликання – працювати з людьми з особливостями. У підлітковому віці я почала волонтерити, а потім це переросло в Центр.

“Кожна людина потребує відчуття “значущості”, це один з етапів соціалізації. Саме тому важливо створити можливість працевлаштування, яке було б інклюзивне”

Коли ми працювали з людьми з інвалідністю, то робили якесь мило чи щось ліпили з пластиліну, щоб розвивати моторику. Але не було ніякого збуту. Працюючи з молоддю, я ставила для себе задачу, аби вони були соціально-активні членами суспільства.

Вони казали мені, що мріяли працювати, хтось перукарем, хтось водієм. На жаль, це нереально не тільки через фізичні обмеження, а й тому, що держава та суспільство не дає цим людям розвиватись.

У рамках соціальної адаптації у центрі ми і так готували їжу для себе, але згодом вирішили готувати також для інших. Крім того, наша молодь як і всі люблять з’їсти якийсь фаст-фуд, запити це колою і заїсти цукеркою. А їм потрібно правильно харчуватись. Тому ми вирішили робити щось корисне. Звісно, спалили не один кілограм вівсянки. Але маленькими кроками йшли. Закупили сушарки і пічку, уніформу. У нас є технолог, і все готуємо з дотриманням власної рецептури і санітарних норм.

Зараз ми на шляху до того, щоб зареєструвати нашу продукцію і отримати сертифікацію та бути на ряду з іншими виробниками.

Тепер і інші міста хочуть робити інклюзивну кухню

Щоб запустити свій бізнес ми звернулись до краудфандингової платформи RazomGo.Там ми зібрали 25 тисяч гривень. І це була лише частина витрат, бо багато коштів пішло на приміщення та техніку. Ми отримали допомогу від інших людей — не лише через платформу, і стали впізнаваними завдяки лекціям у різних містах України.

Запустивши проект, зрозуміла, що не варто боятись помилок. Ми зіштовхнулись з не відповідальними постачальниками, які продавали товар не першої свіжості. А деякі затримували продукцію. Та ми швидко вирішили цю ситуацію.

Великою нашою помилкою було прагнення економити. Нашу першу етикетку ми зробили в телефоні в програмці. Потім побачили, що буде дешевше, якщо ми надрукуємо великим тиражем. І коли вже все було готово люди почали говорити нам, що через ці етикетки не зрозуміло хто ми і що це за проект. Гнались за економією, а опинились в мінусі.

Але, дороги назад немає. І помилки загартовують. Зараз я бачу, що за мною стоїть багато людей і в інших містах прокидаються люди і хочуть робити у себе інклюзивну кухню. Це Одеса і Хмельницький.  Я розумію, що потрібно проект підіймати на якийсь рівень і довести, що люди з інвалідністю можуть робити класний продукт.

Читати далі

Суспільство

У Києві почали поливати вулиці водою,щоб покращити стан повітря (ВІДЕО)

У Дарницькому районі Києва почали частіше мити та поливати вулиці водою, повідомляють у “Київавтодорі”.

“Працюємо в усіх частинах району. Зокрема і в Бортничах. Масштабне поливання вулиць проводимо через погіршення якості повітря у районі”, – ідеться у повідомленні.

Читайте також: У Києві почали мити дороги з мийними засобами

Для поливання запустили 9 спецмашин, і лише за ранок використали близько 100 кубів води. Поливають як магістральні дороги, так і невеликі місцеві вулиц: Княжий затон, Славгородську, Поліську.

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині хочуть відкрити музей під відкритим небом

Історичний скансен – музей під відкритим небом – планують відкрити на території Древлянського парку в Коростені Житомирської області. Про це інформує Zruchno.Travel із посиланням на слова заступника Коростенського міського голови Олександра Дзиги.

Древляни і Поліський регіон є “колискою Київської Русі”

“Сьогодні Коростень цікавий, зокрема, з точки зору розвитку православ’я, оскільки саме по древлянській землі ступала нога рівноапостольної княгині Ольги, Володимира Великого – хреститель землі руської – має коріння саме в древлянській династії, тому ми плануємо розвивати такі фестивалі, як фестиваль православної авторської пісні “Ранкова зоря”. Крім того цього року ми заснували новий культурно-історичний фестиваль “Добриня” – в рамках цього фестивалю на локаціях Древлянського парку планується показ історичних реконструкцій, а в перспективі й створення Музею під відкритим небом, де гості та мешканці міста матимуть можливість познайомитися з історією краю та держави загалом”, – зазначив заступник голови.

Читайте також: Тільки з Антарктиди ще нікого не було”. Як перетворити власну хату на музей і заробляти на цьому

Обіцяють зробити до 2025 року

Зі свого боку коростенський міський голова Володимир Москаленко розповів, що благоустрій та вдосконалення паркової зони прописані в стратегії розвитку міста до 2025 року.

“У нас великі плани по розвитку Древлянського парку як туристичної дестинації, і не тільки його. У нашій програмі розвитку туризму прописано благоустрій трьох парків – Древлянського, парку Перемоги і зони річки Уж – всього близько п’яти кілометрів паркової зони. У наших планах є облаштування локацій для найрізноманітніших видів відпочинку і туризму”, – поінформував він.

Читати далі

Суспільство

Електронний квиток для київських школярів обіцяють зробити до кінця року

Електронний учнівський квиток для школярів Києва виготовлять до кінця року, обіцяють у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

Він діятиме впродовж усього навчання в школі на всі види транспорту, без обмеження на поїздки. Квиток усі учні отримають безкоштовно. У разі втрати квитка за його поновлення слід буде сплатити приблизно 100 гривень.

Як замовити квиток?

Батьки учня мають замовити учнівський квиток Особистому кабінеті киянина. Там вносять дані дитини та додають її фото. Потім заявка потрапляє до школи, де її підтверджують і передають замовлення на друк.

У Департаменті освіти і науки КМДА зазначають, що батьки зможуть за квитком відстежувати переміщення дитини завдяки спеціальному транспортному додатку в особистому кабінеті.

Картки зі знижками й для студентів

Для студентів пізніше обіцяють випустити студентську транспортну картку, яка надає 50% знижки на поїздки.

Нагадаємо, що повний перехід на електронну оплату проїзду у громадському транспорті Києва відбудеться 1 листопада 2019 року.

Читати далі

Суспільство

Без килимів та з USB-розеткою: дивіться, як виглядають нові плацкартні вагони Укрзалізниці

“Укрзалізниця” модернізувала старі вагони. Тепер вони виглядають абсолютно по-новому.

У вагонах змінено інтер’єр, встановлено нові полички, вікна, світлодіодні світильники та систему кондиціювання повітря.

Також у нових вагонах немає килимів, з’явилися розетки з USB-роз’ємами. У 2019 році “Укрзалізниця” модернізувала три плацкартні вагони, а до кінця планують відновити ще два.

Вартість ремонту плацкартного вагона — близько 10,5 мільйонів гривень і це вдвічі дешевше за новий вагон. За даними “Укрзалізниці”, у компанії є близько 200 плацкартних вагонів, які можуть бути відновлені таким ремонтом.

Нагадаємо, що для людей з інвалідністю тепер можна замовити спеціальний вагон онлайн.

Читати далі

Суспільство

#KyivNotKiev: в аеропорту Праги правильно пишуть назву Києва

В аеропорту імені Вацлава Гавела у Празі почали використовувати правильну транслітерацію Києва. Про це повідомляє посол України в Чехії Євген Перебийніс.

“Після довгих роздумів і переконувань празький аеропорт ім. В.Гавела таки приєднався до когорти тих аеропортів, які правильно називають англійською столицю України – #KyivNotKiev”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що також аеропорт став уживати правильну назву Одесу латинкою.

Читайте також: #KyivNotKiev: одна з найбільших авіакомпаній світу виправила назву української столиці

Нагадаємо, восени 2018 року у Міністерстві закордонних справ розпочали кампанію #CorrectUA. Вона має популяризувати написання латинськими літерами назв українських міст – #KyivNotKiev, #KharkivNotKharkov, #LvivNotLvov, #OdesaNotOdessa. Після цього аеропорти, музеї та путівники світу поетапно почали виправляти правопис українських міст.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те що ми робимо для тебе.