Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кипрійний чай: як працює бізнес, якому допомагають карпатські знахарі

Опубліковано

На мальовничих схилах українських Карпат розташувалась унікальна рослина – кипрій. І з нього роблять іван-чай, який є корисною альтернативою чорному чаю, адже не містить кофеїну. Виготовляє кипрійний чай бренд MOL’FAR, який наслідує давні традиції мольфарів. Сьогодні виробник популярний по всій Україні та планує вийти на експорт, щоб об’єднати українців по всьому світу та довести, що наша країна – не тільки про борщ з салом.

Євгеній Гончаренко

Євгеній Гончаренко

Співзасновник бренду MOL’FAR

Навчався в Інституті туризму Федерації профспілок України. Є власником компанії, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Закінчив бізнес-школу МІМ (Міжнародний Інститут Менеджменту). Після чого заснував власний бренд виробництва кипрійного чаю MOL’FAR.

Тонус без кофеїну

Наш чай – це альтернатива чорному чаю, але це не класичний іван-чай та не просто трав’яний збір. На схилах Карпат росте кипрій вузьколистий. Саме з нього ми створюємо наш продукт, який ми збираємо в екологічно-чистому регіоні і тут же виготовляємо.

Кипрій є унікальною рослиною. Він першим оселяється на лісових вирубках чи згарищах. Створює затінок, під яким збирається волога і починають рости інші рослини. Для людини кипрій також має величезну користь, насамперед, завдяки високому вмісту вітаміну С, якого в кипрію значно більше, ніж у лимоні. Тому рослина дуже корисна для імунітету, а також для виведення токсинів з організму і нормалізації травлення.

Головна відмінність кипрійного чаю від традиційних – це відсутність кофеїну. Але завдяки флавоноїдам (природні фенольні сполуки) має позитивний та довготривалий тонізуючий ефект. Саме тому такий напій можна пити і вагітним, і дітям.

Кипрій є основою нашого чаю. До нього ми додаємо лист малини, м’яту, цвіт липи, чебрець, сухофрукти. Всього виготовляємо 7 різних видів чаю.

Наслідуємо традиції мольфарства

Ми хотіли зробити наш кипрійний чай на основі давніх традиційних рецептів, але осучаснили процеси виробництва. Саме тому народилась назва та філософія бренду. Ми наслідуємо традицію мольфарства – мінімалізм та життя в гармонії з навколишнім середовищем. І це така основа нашого світосприйняття. Мольфари (карпатські знахарі) завжди жили якомога далі від людей і ближче до природи. Вони працювали з травами і вміли використовувати дари природи на благо. Таким чином ми продовжуємо їх справу, працюючи з травами на основі традиційних рецептів. Ми хочемо донести та адаптувати ці древні знання у сучасному світі.

Навіть наш логотип – це символ мольфарів. Мольфа завжди була головним атрибутом мольфара, яким могла стати будь-яка річ, створена власноруч. Тобто мольфар міг намалювати щось, знайти перо птаха чи камінь, вирізьбити якусь річ.

В продукції MOL’FAR використали елемент мольфарськой традиції і створили авторську Мольфа з використанням солярної символіки, тобто символів сонця.

На мольфі вони вирізали спеціальні знаки, у які закладали магічну дію. Мольфар створює власну мольфу свідомо – закладає в неї світлою думкою та молитвою сакральний зміст. Відтоді вона слугувала помічником мольфара у його добрих справах.

6 етапів виробництва кипрійного чаю

У нас повністю екологічне та відповідальне виробництво, яке дозволяє зберегти природну силу складових чаю з моменту збору до моменту заварювання. Наш чай має шість етапів виробництва.

По перше, збір чайного листу. Кипрій зацвітає в середині червня. На його збори у гори вирушають невеликі групи працівників, щоб не затоптувати галявини. Важливо збирати так, щоб не пошкодити рослину і кипрій виріс наступного року. Тому ми акуратно збиваємо листя з середньої частини і не шкодимо саму квітку. Максимально збирали 7,5 тонн листя за сезон.

Кипрій купуємо у місцевого населення за 15 гривень за кілограм. Ми оголошуємо про те, що розпочинається сезон і наймаємо людей. Але є величезна проблема в тому, що саме у потрібний для нас час багато місцевих їдуть на заробітки за кордон.

Територія збору кипрію

По-друге, підв’ялення. Лист повинен позбутись надмірної вологи, але не пересохнути. Збірне листя ми розкладаємо у сушарні, де воно стає підв’яленим та еластичним.

По-третє, ферментація. Це чи не найважливіший етап у виробництві чаю. Саме від результату ферментації залежить міцність та аромат напою.

По-четверте, окислення. Ми скручуємо листок на спеціалізованому обладнанні (листокрутці), після чого він пускає сік і починається процес бродіння та окислення. Від бродіння з’являється фруктово-спиртовий запах.

По-п’яте, прожарювання. Після всіх процесів, коли сировина отримала відповідний колір та запах, ми закладаємо лист в сушку на прожарку.

По-шосте, фасування. Готовий чай MOL’FAR міксується за авторськими рецептами наших технологів, та фасується у крафтове упакування.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Крафтове упакування виготовлене з екологічних та етичних (що швидко розкладаються) матеріалів — мінімальна кількість фарби, не містить клею, поліетилену чи поліпропілену.

Екокрамниця нам відмовила, а GoodWine прийняв

Кипрійний чай продається в Сільпо, GoodWine, мережі магазинів “Рукавичка”, а також деяких локальних магазинах. А ще замовлення можна зробити на сайті.

Коштує коробочка чаю 98 гривень, а з ягодами і сухофруктами – 108 гривень

Як тільки ми запустили виробництво, то пішли в екокрамницю, щоб у них був представлений наш чай. У них раз на два тижні засідає асортиментний комітет, проте нас вони водили за ніс два місяці, категорично відмовлялись говорити і змушували чекати письмової відповіді. Так, лист отримали, де було сказано “Для карпатського чаю ви надто дорогі”. Ми розвернулись і пішли в GoodWine і за кілька місяців ми вже стояли на полицях цього магазину. Після цього я завжди кажу, що це був останній час, коли кипрійний чай MOL’FAR стукав у чиїсь двері. Решта клієнтів приходили до нас самі. І Сільпо також.

До речі, у GoodWine ми опинились через рік після запуску. Ми чітко знали, до якого фахівця потрібно звертатись. Продакт-менеджер GoodWine Дмитро Філімонов є чемпіоном із заварювання чаю. Він спробував наш продукт і сказав, що це кращий кипрійний чай.

Облаштували виробництво у карпатському селі

Ми довго шукали приміщення під фабрику. Спочатку хотіли самостійно побудувати виробництво, але зрозуміли, що на це піде дуже багато часу і ми втратимо сезон. Згодом знайшли ділянку 23 сотки з недобудованою спорудою, яка була накритою, але без вікон.  Зробили там все відповідно до вимог HACCP, тобто Системи якості управління безпечністю харчових продуктів. Ми відремонтували приміщення і встановили професійне обладнання для ферментації, окислення і прожарювання чайного листа. Сьогодні на фабриці працює 4 людини.

Ми одразу розуміли, що і продукція, і сам процес повинні відповідати міжнародним стандартам органічного виробництва. Тому тепер маємо сертифікат Оrganic Standart.

Сьогодні бізнес ще не окупився повністю. На сьогодні, ми вклали у нього близько 3,5 млн гривень. До того, як займатись чаєм, я мав і маю власну компанію, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Вона і “прогодувала” MOL’FAR на початку.

Читайте також: “У нас п’ють чай, який збирають монашки”. Як працює єдина в Україні монастирська кав’ярня

Я закінчив бізнес-школу і разом зі своїм партнером Олесею заснував виробництво кипрійного чаю. Ми хотіли зайнятись саме таким бізнесом, бо вважали його світлим і позитивним. Бачили і бачимо перспективу. І вже переросли свої сподівання. Я можу сміливо заявити, що серед інших виробників кипрійного чаю, ми є найкращими.

Плануємо виходити на експорт

Ми неодноразово представляли свій продукт на міжнародній виставці органічних харчових продуктів BIOFACH у Нюрнберзі.

Цієї осені маємо план – вийти на експорт. Вже є запити з Лондону. Хоча ми б хотіли розпочати з Канади, адже там є багато українців. І це є нашою глобальною метою – об’єднати їх. Вже відправляли зразки чаю на експорт і сподіваємось, що скоро MOL’FAR буде на полицях закордонних магазинів.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі