“У нас п’ють чай, який збирають монашки”. Як працює єдина в Україні монастирська кав’ярня

Аромат кави та монастирський дух. У Львові вперше монахи Ордену босих кармелітів відкрили кафе. Тут пригощають десертами з старовинних книжок монастирської кухні,  а також можна випити чай, який роблять монашки. Цю кав’ярню точно не переплутаєш ні з якою іншою – аскетичний інтер’єр, псалми, а на підвіконнях – “Житія святих”.

Та не думайте, що сюди ходять лише люди в рясах та з хустинами на голові. Монастирська кав’ярня “Кармель” відкрита для всіх. 

Отець Роман Лагіш

Автор ідеї створення монастирської кав’ярні. Разом з асоціацією Богопосвяченого життя в Україні відкрили “Кармель” у Львові.  Це спільний проект УГКЦ та РКЦ, що має на меті зруйнувати пересічні стереотипи про монастир. 

Кава у “божому винограднику”

Ми відкрили свою кав’ярню в історичному місці Львова, на горі, де знаходиться храм архістратига Михаїла. Це історична частина, в минулих століттях тут були кармеліти – це католицький орден, абатство. 

Ми виходили з того, що монастирі – обов’язкова частина європейської культури дотепер. Вони завжди були рушіями прогресу та носіями суспільних цінностей. У монастирях було зроблено чимало досягнень – від створення годинників до математичних формул. Тому, створюючи кав’ярню, ми мали за мету розвіяти існуючі стереотипи про монастирі і показати, що це не віддалені будівлі, а місце, де служать не тільки Богу, а й людям.

До того ж, зараз монахів уявляють неграмотними людьми, які тільки моляться та чогось завжди чекають. Але це ж не так.

Своєю кав’ярнею ми хочемо відновити ту культуру, яку монастирі вносили протягом багатьох століть в Європі. Та і назва у нас символічна. Кармель – це гора в Ізраїлі, яка має біблійне значення.  З івриту дослівно – «Божий виноградник». У нас клієнти можуть випити смачної кави та насолодитись тихою атмосферою.

Чим пригощають монахи

Наша кав’ярня відкрита для всіх. Вона немає ніякого конфесійного прив’язання. Це місце діалогу та культури. До нас приходять різні люди: і чиновники, і айтішники, і духовні особи.

Наші клієнти особливо полюбляють десерти. Ми беремо рецепти зі старовинних монастирських книжок, трошки вдосконалюємо і виходять смаколики.

Усі десерти з меню ми робимо самі з натуральних продуктів. Гості полюбляють фірмовий тортик “Кармель”, у якому поєднуються  морквяні коржі з горішками, родзинками і ніжним кремом.

Також у нас є монастирський сирник, класичний шоколадний фондан, а для поціновувачів чогось незвичайного – шпинатний торт з малиною. Все, що потрібно людині, яка захотіла підкріпитись і подивитись на місто з пагорба. 

До того ж, у нас можна поласувати смачними сніданками, а серед позицій у меню є пасти і салати. Також ми створили меню бізнес-ланчів, яке діє з 12:30 до 15:00. У нього входить салат, перша страва, гарнір, м’ясо або риба, хліб і узвар.

Церковний календар впливає на наше меню. У піст ми впроваджуємо пістні страви, Різдво та Великдень теж не обходяться без традиційних страв.

Макарони зроблені монашками та десятина 

Свою кав’ярню ми бачимо як соціальне підприємництво. Ми купуємо в монастирів сировину, яку потім використовуємо для приготування своїх страв. Наприклад, чай, макарони та гриби.  Цей перелік буде поповнюватись. Наш чай особливий тим, що його збирають сестри-монахині. В його складі є меліса, пелюстки троянди, шипшина, розмарин. Таким чином, ми допомагаємо монастирям, адже вони не можуть виходити на великий ринок.

Також ми підтримуємо різні соціальні ініціативи, які пропонують монастирі: сиротинці, будинки сімейного типу, студії іконопису та інші. Все це соціальне служіння. Митрополит Шептицький колись писав: “Свій до свого по своє”. Плануємо віддавати на соціальні проекти при монастирях 10% від прибутку, як колись платили десятину.

Церква та бізнес

У церковному розумінні бізнес- це хороший управитель, який творить добро, допомагає іншим і реалізовує своє покликання. Це місце, де ми можемо людям дати працю, де допомагаємо зростати добрим спеціалістам. Наші працівники не мають якоїсь особливої освіти, а у нас вони вчаться та розвиваються. 

Власниками кав’ярні є Асоціація Богопосвяченого життя в Україні. Це таке добровільне об’єднання греко-католицьких і римо-католицьких монастирів. А я просто відповідаю за ідею. 

У відкриття кав’ярні ми вклали близько 3 млн гривень. Це благодійна допомога від наших закордонних спонсорів, які підтримали нашу ідею і допомогли втілити. Тобто, це грант від церковної організації. Думаємо, що десь за три роки кав’ярня окупиться. І далі це перетвориться в майданчик для створення ідей та проектів, можливо, не тільки у Львові.