Суспільство
Київський ювелір Йосип Маршак у ХХ ст. конкурував з Картьє та Фаберже (ВІДЕО)
Йосип Маршак — один з найуспішніших ювелірів ХХ століття. За одну його прикрасу давали стільки, скільки за будинок у Києві, а клієнтами були найбагатші люди України, російської імперії та Європи.
Історію київського хлопця з бідної родини, який власноруч збудував одну з найбільших ювелірних імперій у світі, дивіться в новому відео ШоТам.
Український ювелір свого часу затьмарив навіть Картьє, а Карл Фаберже був змушений закрити всі свої магазини в Києві, бо не витримав конкуренції з ним.
Найвидатніший ювелір XX століття
Йосип Маршак — один з найвидатніших ювелірів XX ст., якого привласнили собі росіяни. Але насправді він з України: на Київщині народився, вчився та створив ювелірний бізнес.
Він народився в 1854 році в бідній єврейській сім‘ї у селі Гнатівка, що біля Бучі. У 14 років Йосип залишив рідний дім, аби навчатися ювелірної справи в київського майстра.
Завдяки таланту та наполегливості Йосип вже в 19 років відкрив свій перший ювелірний магазин. У цей час одружився з дівчиною Лілією із заможної сім’ї. Саме вона фінансово підтримала ювелірну справу чоловіка та надихала його все життя. Перша майстерня Маршака була на Подолі, але він дуже швидко перебрався на Хрещатик.
Читайте також: Прикраси, які наближають перемогу. Як херсонська ювелірна майстерня Denma отримала друге життя у Львові
Тут орендував приміщення у відомого годинникаря Верле, що стало сильним маркетинговим ходом. У Маршака почали купувати прикраси найбагатші люди Києва, а його слава ширилася Україною.
У 1890 році Маршак уперше поїхав за кордон і відвідав великі виробничі ювелірні центри Європи. З Франції та Німеччини він привіз сучасні технології та новий підхід до організації праці.
Першим довірив роботу жінкам
Йосип став одним з перших українських ювелірів, який довірив тонку роботу жінкам. Він дотримувався думки, що ювелірна справа під силу тендітним жіночим пальцям.
Обсяги виробництва зростали, і колишня сімейна майстерня перетворилася на велику фабрику. А продукцію Маршака почали продавати в Москві, Петербурзі, Тбілісі та Варшаві.
У 1893 його прикраси завоювали медаль на всесвітній виставці в Чикаго. У 1900-му він здобув славу в Парижі, в 1905 — у Льєжі. Слава Маршака лунала світом, а працювати в його команді стало метою багатьох професіоналів. Фабрика Фаберже поблизу Хрещатика зачинилася, не витримавши конкуренції з Маршаком. Лише в київській губернії на початку ХХ століття працювали 232 фабрики Йосипа Маршака. А вартість деяких його прикрас сягала вартості будинку в Києві.
1917 рік став трагічним для Йосипа — пішла з життя його кохана Лілія. А 22 серпня 1918 помер і він сам. Незадовго до своєї смерті написав заповіт, у якому лишив частину майна працівникам своєї фабрики. Зокрема, заповів прикраси на придане незаміжнім працівницям. Та його заповіт виконати не вдалося…
Дивіться відео: Майстриня створює етнічні прикраси за заповітом загиблого чоловіка
Більшість прикрас і обладнання вкрали та вивезли до росії під час захоплення Києва більшовиками. А родина Маршака була змушена тікати до Європи через єврейські погроми. Після цього почалася вже нова історія ювелірної справи сім’ї Маршаків.
Його син Олександр продовжив справу — відкрив ювелірний салон у Франції. А після Другої світової зміг вивести компанію на абсолютно новий рівень. Ювелірний дім «Маршак» отримав своїх найзірковіших клієнтів з Європи та США. А особливим покупцем став король Марокко Хасан ІІ, який обожнював ювелірні творіння майстра….
Спадщина Маршака
Нині в Україні вироби Йосипа Маршака можна побачити в Музеї історичних коштовностей у Києві. У Вінницькому краєзнавчому музеї збереглася колекція столового срібла. Спадок Маршака є і в музеях росії. Серед них — ті самі вироби, що більшовики вивезли з Києва.
Вкрали окупанти й самого ювеліра: називають його російським євреєм. Однак Йосипа у світі знали саме як київського Картьє, не російського. Сьогодні бренд Маршака базується у Франції, але й продовжує працювати в росії. Цікаво, чи допустив би це сам Йосип, якби знав, що росія накоїть у його Києві і рідній Бучі?
Нагадаємо, на Запоріжжі майстриня створила мапу України з бісеру і напівдорогоцінного каміння.
Також ШоТам розповідав, як переселенка з Маріуполя вчить робити українські обереги — ляльки-мотанки.
Суспільство
Про відбудову
Що планують зробити?
- кабінети лікарів;
- приміщення для щеплень;
- зону реабілітації.
Коментарі
Суспільство
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі
Суспільство
- англійською;
- польською;
- німецькою;
- французькою;
- іспанською.
Коментарі