Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Прикраси, які наближають перемогу. Як херсонська ювелірна майстерня Denma отримала друге життя у Львові

Опубліковано

Денис Максимов – ювелір із Херсонщини, якому довелося покинути домівку через російське вторгнення. У Львові на нього з донькою чекала кохана дівчина, яка зрештою підштовхнула майстра до власного бренду.

Сьогодні бренд Denma – це унікальні срібні прикраси ручної роботи, які підкорюють своєю легкістю та простотою. А ще кожен придбаний виріб – це ваш особистий внесок у перемогу України, адже ювеліри переказують 10% від продажу на ЗСУ.

Про виїзд з Херсонщини напередодні окупації, прихисток у майстерні колег, перезапуск власної справи та майстерню на балконі ШоТам розповіли співзасновники Denma Денис та Зоряна.

засновники бренду Denma

Мені набридло робити одноманітні та нудні прикраси

Денис: Я ювелір у другому поколінні, це захоплення передалося мені від батька. Я любив підглядати за тим, як він працює. І якось тато сказав мені: «Досить займатися дурницями, час працювати». Це були 90-ті роки, і для того, аби заробити гроші, потрібно було справді чимало працювати. 

Батько взяв мене в учні і я поступово переймав знання та навички. Згодом знайомий майстер запропонував мені працювати на більш-менш професійному рівні. Так я вперше влаштувався на роботу ювеліром, а паралельно продовжував навчання із татом.

І вже після багатьох років монотонної роботи мені набридло створювати абсолютно одноманітні та нудні прикраси. Хотілося зробити щось нове, незвичне. Щось значно цікавіше і більш унікальне. Власне, з цього бажання й почалася моя історія самостійного ювеліра.

Денис Максимов

Починав працювати без ескізів – лише експресія

Денис: На самому початку в мене не було жодних ескізів. Я просто брав до рук шматок срібла і починав експериментувати. Це може здатися романтичним, але насправді все так і було. Сидів і складав щось із цього матеріалу, припаював, поступово формуючи образ майбутньої прикраси. Перші мої кроки – це радше експресія.

Тривалий час я не відмовлявся від роботи в майстерні, адже залишався невеликий страх. Були вагання: чи зможу щось створювати самостійно, чи потрібен я людям зі своєю роботою. Тож майстерня передусім була способом заробітку. Хоча я й заспокоював себе, запевняючи, що роблю це для душі. Але насправді розумів: лишаюся в майстерні, аби потім почати щось своє.

Вийшли зі сховища, сіли в атівку та вирушили на захід

Денис: Як би це жахливо не звучало, але здається, що за останні вісім років ми всі вже звикли до війни. Вмикаєш телевізор, чуєш про події на сході країни, і це, на жаль, сприймається ніби якась норма. Тож коли почали говорити про повномасштабне вторгнення хотілося вірити, що це черговий фейк. З одного боку, такі попередження шокували, а з іншого, ми всі знаємо, як росія любить вдаватися до інформаційних атак.

Попри частку сумнівів ми з донькою були напоготові: зібрали тривожну валізу та спакували наплічники з речами першої необхідності. Та коли все почалося, моєю першою реакцією був шок. Тіло охололо, а мозок не розумів, що робити далі. Думаю, цей стан переважав серед більшості українців, які зранку дізналися про початок великої війни. 

бомбосховище

Зрештою я прийшов до доньки, розбудив її, і ми разом спустилися до укриття поруч із нашим будинком. Аж раптом телефонує Зоряна й каже: «Напевно, не варто випробовувати долю. Сідайте в автівку та їдьте до мене у Львів». Ми не вагалися. Взяли речі, з якими були в сховищі – каремат, спальник та мівіну з печивом – і вирушили на захід країни. Я не взяв із собою абсолютно нічого: усі мої інструменти, усі напрацювання залишилися в Херсоні. Як і купа всього, що я купував для виготовлення прикрас.

Якось я приїжджав до Зоряни та скупив практично все каміння в одній із львівських крамниць. А повернувшись туди вдруге, вже після 24 лютого, почув: «Так ви все викупили, більше постачань не було». Тож мені довелося починати все з самого початку. Фактично, з нуля.

Робота допомогла оговтатись від пережитого стресу

Денис: Перші кілька місяців я перебував у шоковому стані, довго не міг прийти до тями. Мені було доволі складно, усе здавалося чужим, налаштованим проти мене. Але згодом я знайшов у собі сили та вирішив написати знайомому ювеліру й уточнити, чи не знає він когось у Львові, кому потрібні вільні руки. Я шукав будь-який спосіб заробити, адже кошти поступово закінчувались. Мені пощастило: він надіслав мені кілька номерів. Завдяки цьому я познайомився з місцевими хлопцями, які разом винаймають приміщення й працюють кожен сам на себе.

Там не було верстаків, але був звичайний кухонний стіл з мінімальним приладдям. Деякий час я працював у тому приміщенні, створив кілька прикрас. І насправді я дуже вдячний цим людям, адже мене підтримали й прийняли безкоштовно. Це дійсно було дуже важливо для мене і, звісно, приємно.

Пізніше мені надіслали контакт людини, яка шукала майстра на тимчасову або постійну роботу. Виявилося, що це бренд чоловічих прикрас Сolumbus. Ця співпраця тривала кілька місяців, допоки я не відчув, що не встигаю поєднувати роботу з підготовкою до перезапуску власної справи. Наприкінці вересня я відпрацював свій останній день, залишаючи це місце з надзвичайною вдячністю. Адже Сolumbus не лише дав мені роботу, а й підтримав на шляху до відновлення нашого бренду.

Денис та Зоряна

Перетворили бренд на сімейний бізнес

Денис: Власне, історія перезапуску почалася з пропозиції Зоряни створити власний бізнес, щоб ні від кого не залежати. Ця ідея здалася мені чимось дуже цікавим, і ми запустили ребрендинг. До того ж, Зоряна дизайнерка, їй було цікаво працювати над новим проєктом. Так і виникла наша справа – Denma. Поступово ми розділили між собою обов’язки: дівчина займається комунікацією з клієнтами, а я продовжую роботи те, що люблю найбільше, – прикраси. Нам дуже комфортно працювати вдвох.

Після ребрендингу ми почали створювати абсолютно інші вироби. Це помітно, якщо зайти в наш інстаграм та прогортати стрічку до більш давніх дописів. Одним із перших у нас з’явився колосок – символ родючості та відродження України. Ми прагнули створити образ, який зацікавить аудиторію та залишатиметься актуальним. І так поступово закріпили його в різних моделях, крок за кроком розширюючи колекцію прикрас.

сережка колосок Denma

Чому Denma? Цьому також слід завдячувати Зоряні. Вона переконала мене, що попередня назва – Den Maksymov Jewelry Lab – надто складна та довга, а отже, її практично неможливо запам’ятати. Натомість запропонувала «зрізати» все зайве й залишити лише Denmа. Спочатку воно різало мені слух, здавалося, що скорочення на голосну – не надто хороша ідея. Але потім я почув у цій назві цілісне слово, яке стало для мене рідним та теплим.

Читайте також: Місце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою

Поступово нашими роботами почали цікавитися. Ми домовилися про співпрацю з кількома шоурумами, зокрема, з вінницьким «ШоШо» та львівським Open Store. До того ж, ще до великої війни я працював з «Щось цікаве», а тому після переїзду ми завітали до них із новою колекцією. І вже приблизно за місяць продалася одна з наших прикрас.

колосок брошка

Це неабияк мотивувало, ми відчули натхнення продовжувати роботу. Адже коли ти розумієш, що це комусь потрібно, нові сили з’являються самі по собі. Ба більше, мені як майстру не так принципово, у якому місті я працюватиму, як люди, для яких я це роблю. Тут, у Львові, містяни справді люблять та цінують роботу, створену власноруч.

Клієнт обирає фонд, а ми донатимо на ЗСУ

Денис: Ми переказуємо 10% від кожного продажу на підтримку України. При цьому клієнт може самостійно обрати, куди саме будуть спрямовані кошти. Це може бути, скажімо, «Повернись живим», Благодійний фонд Сергія Притули, «Домівка врятованих тварин» чи якийсь конкретний збір.

Гадаю, сьогодні благодійна складова в роботі українського бізнесу – це норма. Я навіть не знаю, як це пояснити. Ми мусимо допомагати країні та армії, і з самого початку розуміли, що будемо перераховувати частину прибутку.  Скільки саме вже переказали – не рахували. Але в найближчих планах – робити щомісячні звіти-підсумки, аби наша аудиторія розуміла, який внесок робить та куди саме спрямовується допомога.

брошка Denma

Не терпимо недоліків у наших виробах

Зоряна: Насправді ми дуже клієнтоорієнтований бренд. Щонайменше тому, що люди повертаються за новими замовленнями. Колись я займалася татуюваннями і завжди думала, як зробити процес максимально зручним для клієнта. І цей підхід ми сьогодні втілюємо в Denmа.

Усі наші прикраси мають пів року гарантії. Упродовж цього часу людина може надіслати свій виріб, якщо він потемнів, заляпався чи зламався, а ми безкоштовно його оновимо. Також усім клієнтам, які замовляють нашу продукцію вперше, ми даруємо маленьке срібне сердечко. Це підвіска, яку можна зачепити до сережки або носити на ланцюжку.

Крім того, у нас доволі великий вибір. Від підліткових модулів на кшталт «Бавовни» до більш універсальних чи навіть солідних прикрас. Це заслуга Дениса, який, так само, як і я, не любить одноманітність. А тому часто вигадує нові ескізи. Виділити якийсь чіткий напрям чи певну тематику продукції доволі складно. Та головне, що кожна людина може знайти щось для себе.

кільце бренду Denma

Денис: А ще ми не терпимо технічних недоліків. Я понад 20 років працював із золотом, і в цьому матеріалі все має бути ідеальним: без жодних недоліків чи помилок. Увесь цей досвід я переніс на срібні прикраси і намагаюся також робити їх ідеальними. На жаль, чимало майстрів, які працюють у сріблі, закривають очі на різноманітні дефекти, в надії, що замовник цього не помітить.

Наші ціни дозволяють людині повернутися вдруге

Зоряна: Одна з наших переваг – це ціни. Ми вже шість місяців робимо все можливе, аби вони не змінювалися, незважаючи на курс, адже до нього прив’язані всі наші матеріали. Але в нашому пріоритеті зробити так, аби якомога більше людей могли дозволити собі продукцію Denma. 

Звісно, сьогодні безліч ювелірів змушені піднімати ціни, але я вважаю такий підхід неправильним. Ми пішли іншим шляхом і стараємось навпаки зменшити вартість, наскільки це можливо. Так, дохід з однієї прикраси невеликий, але нам буде краще, коли її зможуть дозволити собі кілька людей, замість когось одного. До того ж, люди повертаються з новими замовленнями і рекомендують нас своїм близьким. Усі у виграші.

прикраси від Denma

Зараз ми збираємо гроші на важливу для себе покупку, яка має для нас велике значення. Дуже хочемо придбати лазер, який дозволить нам створювати принципово нові прикраси, складні форми, а також робити гравіювання. Але для такого придбання треба ще багато попрацювати. 

Читайте також: Яскраві люди не потребують яскравих речей. Це харківський бренд базового одягу Cuprum Depot

Взагалі хочеться бути самодостатніми й мати необхідне обладнання. І зараз ми багато працюємо для цього, часто без вихідних. Дуже важливо сьогодні не стояти на місці, не впадати у відчай, а зосередитись на своїх цілях, йти до них і, звичайно, допомагати. Допомагати нашій прекрасній країні якомога швидше здобути перемогу, нашій економіці – працювати, а нашій мужній армії – вберегти свої життя, маючи все необхідне, щоб знищити ворога. Це пріоритет. Тому працюємо, розвиваємось і допомагаємо.

майстер Denma

Денис: До речі, нещодавно ми орендували приміщення й офіційно «з’їхали» з балкона, на якому все літо створювалися наші вироби. Це був цікавий досвід, але сьогодні ми готуємо справді естетичну майстерню. Місце, в якому народжуватимуться нові прикраси від Denma.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі