Суспільство
Прикраси, які наближають перемогу. Як херсонська ювелірна майстерня Denma отримала друге життя у Львові
Денис Максимов – ювелір із Херсонщини, якому довелося покинути домівку через російське вторгнення. У Львові на нього з донькою чекала кохана дівчина, яка зрештою підштовхнула майстра до власного бренду.
Сьогодні бренд Denma – це унікальні срібні прикраси ручної роботи, які підкорюють своєю легкістю та простотою. А ще кожен придбаний виріб – це ваш особистий внесок у перемогу України, адже ювеліри переказують 10% від продажу на ЗСУ.
Про виїзд з Херсонщини напередодні окупації, прихисток у майстерні колег, перезапуск власної справи та майстерню на балконі ШоТам розповіли співзасновники Denma Денис та Зоряна.
Мені набридло робити одноманітні та нудні прикраси
Денис: Я ювелір у другому поколінні, це захоплення передалося мені від батька. Я любив підглядати за тим, як він працює. І якось тато сказав мені: «Досить займатися дурницями, час працювати». Це були 90-ті роки, і для того, аби заробити гроші, потрібно було справді чимало працювати.
Батько взяв мене в учні і я поступово переймав знання та навички. Згодом знайомий майстер запропонував мені працювати на більш-менш професійному рівні. Так я вперше влаштувався на роботу ювеліром, а паралельно продовжував навчання із татом.
І вже після багатьох років монотонної роботи мені набридло створювати абсолютно одноманітні та нудні прикраси. Хотілося зробити щось нове, незвичне. Щось значно цікавіше і більш унікальне. Власне, з цього бажання й почалася моя історія самостійного ювеліра.
Починав працювати без ескізів – лише експресія
Денис: На самому початку в мене не було жодних ескізів. Я просто брав до рук шматок срібла і починав експериментувати. Це може здатися романтичним, але насправді все так і було. Сидів і складав щось із цього матеріалу, припаював, поступово формуючи образ майбутньої прикраси. Перші мої кроки – це радше експресія.
Тривалий час я не відмовлявся від роботи в майстерні, адже залишався невеликий страх. Були вагання: чи зможу щось створювати самостійно, чи потрібен я людям зі своєю роботою. Тож майстерня передусім була способом заробітку. Хоча я й заспокоював себе, запевняючи, що роблю це для душі. Але насправді розумів: лишаюся в майстерні, аби потім почати щось своє.
Вийшли зі сховища, сіли в атівку та вирушили на захід
Денис: Як би це жахливо не звучало, але здається, що за останні вісім років ми всі вже звикли до війни. Вмикаєш телевізор, чуєш про події на сході країни, і це, на жаль, сприймається ніби якась норма. Тож коли почали говорити про повномасштабне вторгнення хотілося вірити, що це черговий фейк. З одного боку, такі попередження шокували, а з іншого, ми всі знаємо, як росія любить вдаватися до інформаційних атак.
Попри частку сумнівів ми з донькою були напоготові: зібрали тривожну валізу та спакували наплічники з речами першої необхідності. Та коли все почалося, моєю першою реакцією був шок. Тіло охололо, а мозок не розумів, що робити далі. Думаю, цей стан переважав серед більшості українців, які зранку дізналися про початок великої війни.
Зрештою я прийшов до доньки, розбудив її, і ми разом спустилися до укриття поруч із нашим будинком. Аж раптом телефонує Зоряна й каже: «Напевно, не варто випробовувати долю. Сідайте в автівку та їдьте до мене у Львів». Ми не вагалися. Взяли речі, з якими були в сховищі – каремат, спальник та мівіну з печивом – і вирушили на захід країни. Я не взяв із собою абсолютно нічого: усі мої інструменти, усі напрацювання залишилися в Херсоні. Як і купа всього, що я купував для виготовлення прикрас.
Якось я приїжджав до Зоряни та скупив практично все каміння в одній із львівських крамниць. А повернувшись туди вдруге, вже після 24 лютого, почув: «Так ви все викупили, більше постачань не було». Тож мені довелося починати все з самого початку. Фактично, з нуля.
Робота допомогла оговтатись від пережитого стресу
Денис: Перші кілька місяців я перебував у шоковому стані, довго не міг прийти до тями. Мені було доволі складно, усе здавалося чужим, налаштованим проти мене. Але згодом я знайшов у собі сили та вирішив написати знайомому ювеліру й уточнити, чи не знає він когось у Львові, кому потрібні вільні руки. Я шукав будь-який спосіб заробити, адже кошти поступово закінчувались. Мені пощастило: він надіслав мені кілька номерів. Завдяки цьому я познайомився з місцевими хлопцями, які разом винаймають приміщення й працюють кожен сам на себе.
Там не було верстаків, але був звичайний кухонний стіл з мінімальним приладдям. Деякий час я працював у тому приміщенні, створив кілька прикрас. І насправді я дуже вдячний цим людям, адже мене підтримали й прийняли безкоштовно. Це дійсно було дуже важливо для мене і, звісно, приємно.
Пізніше мені надіслали контакт людини, яка шукала майстра на тимчасову або постійну роботу. Виявилося, що це бренд чоловічих прикрас Сolumbus. Ця співпраця тривала кілька місяців, допоки я не відчув, що не встигаю поєднувати роботу з підготовкою до перезапуску власної справи. Наприкінці вересня я відпрацював свій останній день, залишаючи це місце з надзвичайною вдячністю. Адже Сolumbus не лише дав мені роботу, а й підтримав на шляху до відновлення нашого бренду.
Перетворили бренд на сімейний бізнес
Денис: Власне, історія перезапуску почалася з пропозиції Зоряни створити власний бізнес, щоб ні від кого не залежати. Ця ідея здалася мені чимось дуже цікавим, і ми запустили ребрендинг. До того ж, Зоряна дизайнерка, їй було цікаво працювати над новим проєктом. Так і виникла наша справа – Denma. Поступово ми розділили між собою обов’язки: дівчина займається комунікацією з клієнтами, а я продовжую роботи те, що люблю найбільше, – прикраси. Нам дуже комфортно працювати вдвох.
Після ребрендингу ми почали створювати абсолютно інші вироби. Це помітно, якщо зайти в наш інстаграм та прогортати стрічку до більш давніх дописів. Одним із перших у нас з’явився колосок – символ родючості та відродження України. Ми прагнули створити образ, який зацікавить аудиторію та залишатиметься актуальним. І так поступово закріпили його в різних моделях, крок за кроком розширюючи колекцію прикрас.
Чому Denma? Цьому також слід завдячувати Зоряні. Вона переконала мене, що попередня назва – Den Maksymov Jewelry Lab – надто складна та довга, а отже, її практично неможливо запам’ятати. Натомість запропонувала «зрізати» все зайве й залишити лише Denmа. Спочатку воно різало мені слух, здавалося, що скорочення на голосну – не надто хороша ідея. Але потім я почув у цій назві цілісне слово, яке стало для мене рідним та теплим.
Читайте також: Місце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою
Поступово нашими роботами почали цікавитися. Ми домовилися про співпрацю з кількома шоурумами, зокрема, з вінницьким «ШоШо» та львівським Open Store. До того ж, ще до великої війни я працював з «Щось цікаве», а тому після переїзду ми завітали до них із новою колекцією. І вже приблизно за місяць продалася одна з наших прикрас.
Це неабияк мотивувало, ми відчули натхнення продовжувати роботу. Адже коли ти розумієш, що це комусь потрібно, нові сили з’являються самі по собі. Ба більше, мені як майстру не так принципово, у якому місті я працюватиму, як люди, для яких я це роблю. Тут, у Львові, містяни справді люблять та цінують роботу, створену власноруч.
Клієнт обирає фонд, а ми донатимо на ЗСУ
Денис: Ми переказуємо 10% від кожного продажу на підтримку України. При цьому клієнт може самостійно обрати, куди саме будуть спрямовані кошти. Це може бути, скажімо, «Повернись живим», Благодійний фонд Сергія Притули, «Домівка врятованих тварин» чи якийсь конкретний збір.
Гадаю, сьогодні благодійна складова в роботі українського бізнесу – це норма. Я навіть не знаю, як це пояснити. Ми мусимо допомагати країні та армії, і з самого початку розуміли, що будемо перераховувати частину прибутку. Скільки саме вже переказали – не рахували. Але в найближчих планах – робити щомісячні звіти-підсумки, аби наша аудиторія розуміла, який внесок робить та куди саме спрямовується допомога.
Не терпимо недоліків у наших виробах
Зоряна: Насправді ми дуже клієнтоорієнтований бренд. Щонайменше тому, що люди повертаються за новими замовленнями. Колись я займалася татуюваннями і завжди думала, як зробити процес максимально зручним для клієнта. І цей підхід ми сьогодні втілюємо в Denmа.
Усі наші прикраси мають пів року гарантії. Упродовж цього часу людина може надіслати свій виріб, якщо він потемнів, заляпався чи зламався, а ми безкоштовно його оновимо. Також усім клієнтам, які замовляють нашу продукцію вперше, ми даруємо маленьке срібне сердечко. Це підвіска, яку можна зачепити до сережки або носити на ланцюжку.
Крім того, у нас доволі великий вибір. Від підліткових модулів на кшталт «Бавовни» до більш універсальних чи навіть солідних прикрас. Це заслуга Дениса, який, так само, як і я, не любить одноманітність. А тому часто вигадує нові ескізи. Виділити якийсь чіткий напрям чи певну тематику продукції доволі складно. Та головне, що кожна людина може знайти щось для себе.
Денис: А ще ми не терпимо технічних недоліків. Я понад 20 років працював із золотом, і в цьому матеріалі все має бути ідеальним: без жодних недоліків чи помилок. Увесь цей досвід я переніс на срібні прикраси і намагаюся також робити їх ідеальними. На жаль, чимало майстрів, які працюють у сріблі, закривають очі на різноманітні дефекти, в надії, що замовник цього не помітить.
Наші ціни дозволяють людині повернутися вдруге
Зоряна: Одна з наших переваг – це ціни. Ми вже шість місяців робимо все можливе, аби вони не змінювалися, незважаючи на курс, адже до нього прив’язані всі наші матеріали. Але в нашому пріоритеті зробити так, аби якомога більше людей могли дозволити собі продукцію Denma.
Звісно, сьогодні безліч ювелірів змушені піднімати ціни, але я вважаю такий підхід неправильним. Ми пішли іншим шляхом і стараємось навпаки зменшити вартість, наскільки це можливо. Так, дохід з однієї прикраси невеликий, але нам буде краще, коли її зможуть дозволити собі кілька людей, замість когось одного. До того ж, люди повертаються з новими замовленнями і рекомендують нас своїм близьким. Усі у виграші.
Зараз ми збираємо гроші на важливу для себе покупку, яка має для нас велике значення. Дуже хочемо придбати лазер, який дозволить нам створювати принципово нові прикраси, складні форми, а також робити гравіювання. Але для такого придбання треба ще багато попрацювати.
Читайте також: Яскраві люди не потребують яскравих речей. Це харківський бренд базового одягу Cuprum Depot
Взагалі хочеться бути самодостатніми й мати необхідне обладнання. І зараз ми багато працюємо для цього, часто без вихідних. Дуже важливо сьогодні не стояти на місці, не впадати у відчай, а зосередитись на своїх цілях, йти до них і, звичайно, допомагати. Допомагати нашій прекрасній країні якомога швидше здобути перемогу, нашій економіці – працювати, а нашій мужній армії – вберегти свої життя, маючи все необхідне, щоб знищити ворога. Це пріоритет. Тому працюємо, розвиваємось і допомагаємо.
Денис: До речі, нещодавно ми орендували приміщення й офіційно «з’їхали» з балкона, на якому все літо створювалися наші вироби. Це був цікавий досвід, але сьогодні ми готуємо справді естетичну майстерню. Місце, в якому народжуватимуться нові прикраси від Denma.
На весілля сестри захисник, який повернувся з полону, підготував подарунок. Військовий набив тату з її віршем, який підтримував його в неволі.
Відео з події в тіктоці поширив ведучий весілля Андрій Венгерчук.
«Твої слова я хочу зберегти на все життя на своєму тілі. Дякую тобі, що ти в той день підтримала мене. Сьогодні я підтримую тебе», — сказав на весіллі сестри військовий.
Вірш нареченої до свого брата прочитала мама. Тату зі словами підтримки захисник набив на грудях.
«Дякую, що є такі люди, і що на весіллях можна познайомитися з такими прекрасними людьми», — зазначив автор відео, яке в тіктоці вподобали понад 130 тисяч користувачів.
Нагадуємо, що фронтмен Imagine Dragons та його брат анонсували гру, у якій підтримали Україну.
Також ми писали, що головний артист балетної трупи з Маямі відтворив танець 8‑річної Аріни з Ірпеня (ВІДЕО).
Фото обкладинки: скриншот з відео Андрія Венгерчука
Притулки по всій Україні вигадують зворушливі та креативні способи, як долучити небайдужих до порятунку тварин, — ви можете стати для них опікуном чи навіть котохрещеним.
ШоТам зібрали три ініціативи, які дозволяють дбати про кожного хвостатого — кицю Трішу чи песика Боліка — дистанційно.
Станьте котохрещеним у Kitty House
У притулку Kitty House придумали душевну ініціативу — «котохрещений». Це як хрещені тато або мама, тільки для пухнастика — ви підтримуєте конкретного котика фінансово, а у відповідь отримуєте:
- іменний сертифікат котохрещеного;
- фото й відео вашого підопічного;
- подарунок від притулку;
- а також першочергове право забрати котика додому, якщо у вас колись з’явиться така можливість.
Котохрещені покривають витрати на їжу, лікування й вакцинацію тварини. Опіка коштує від 700 гривень на місяць.
«Тих котиків, у яких найменше шансів знайти родину, ми підібрали для цієї ініціативи. Наприклад, киця Тата у нас із серпня 2022 року. Вона має флегматичний характер, але насправді ніжна до тих, кого впускає у свій котячий світ.
Або киця Тріша — старенька, з норовливим характером справжньої британки. Їй 14 років, вона на пожиттєвому лікуванні. Такі тварини особливо потребують котохрещених, бо мають найменше шансів бути усиновленими», — розповідає маркетологиня притулку Юліана Яцковина.
Кішка Тріша шукає котохрещеного, адже потребує фінансової підтримки та любові. Фото з допису притулку Kitty House
Як стати котохрещеним?
- Напишіть у Kitty House.
- Оберіть свого пухнастого підопічного.
- Зробіть донат на його потреби.
- Отримуйте оновлення про вашого котика.
Також ви можете зробити донат на монобанку притулку.
Читайте також: Майже без їжі та в окупації. Як вижив і відновився найбільший в Україні притулок для тварин «Сіріус»
Опікуйтесь твариною на відстані з Happy Paw
Ставайте для хвостика з притулку опікуном на відстані. Так ви зможете піклуватися про собаку чи кота, бачити результати своєї допомоги та покращувати життя тварин.
«Іноді життя змінюється не від великого дива, а від маленької, але постійної турботи. Опіка тваринки на відстані — це можливість стати для когось цілим світом, навіть якщо ви ніколи не бачились вживу», — розповідають у дописі благодійного фонду Happy Paw.
На фото Болік, якому вже два роки. Він шукає люблячу сім’ю, яка буде ним опікуватися. Фото з сайту благодійного фонду Happy Paw
На сайті Happy Paw ви обираєте собаку чи котика, яких хочете підтримати. Далі в профілі тварини натискаєте на кнопку «Взяти під опіку» й оплачуєте рахунок. У свою чергу, фонд щомісяця передає в притулок корм і необхідні речі. ⠀
Вартість опіки:
- котик — 600 гривень на місяць;
- собачка — від 700 до 1900 гривень.
Опікуни отримують доступ до фото та відео зі своїм хвостиком і можливість навідати тварину в притулку. Також на вас чекатимуть «пухнасті листи» від підопічних з фото та відео.
«Можливо, саме ваше рішення стати опікуном на відстані для хвостика стане початком нового життя для когось із тваринок», — додають у Happy Paw
Якщо не маєте можливості щомісяця фінансово опікуватися твариною, але хочете ощасливити хвостатих улюбленців, найдієвіший спосіб — одноразово пожертвувати гроші на їхнє утримання та лікування.
Станьте опікуном для тварин з Гостомельського притулку
Гостомельський притулок для тварин пропонує стати реальним другом для одного з його хвостиків. Вартість утримання улюбленця — від 1500 гривень на місяць, що покриває корм, ветеринарну допомогу й обробки від паразитів.
Друг тварини отримує щомісячні фото- та відеозвіти, можливість приїхати в притулок та брати участь у соціалізації хвостика й пошуку родини.
Ставайте опікуном для тварини, а натомість отримуйте щомісячну порцію милоти від підопічного. Фото з допису Гостомельського притулку
Як долучитись?
- Оберіть тварину на сайті або приїжджайте в притулок.
- Заповніть анкету на опікунство.
- Станьте тим, хто змінює чиєсь життя.
«Віримо, що кожен хвостик знайде свого друга та буде купатися у вашій любові та турботі», — пишуть у Гостомельському притулку.
Також ви можете зробити разовий донат або підписатися на щомісячну допомогу та стати патроном притулку, щоб подарувати тваринам турботу й відчуття, що вони не самі. Один донат, — і в когось з’явиться шанс на щасливе життя.
Читайте також: «Домівка врятованих тварин» розігрує електрокар за донати
У Голосіївському районі Києва патрульні допомогли доставити 10-місячного хлопчика до лікарні після того, як батьки повідомили про загрозу його життю.
Про це повідомили в патрульній поліції Києва.
Під час нічного патрулювання до інспекторів звернувся чоловік із проханням супроводити їхню автівку — його син раптово почав задихатися. Родина вирушила до лікарні самостійно, однак побоювалася, що не встигне вчасно.
Патрульні Ірина Новицька та Артур Лісовський миттєво зреагували й супроводили авто з батьками до медичного закладу. Завдяки оперативним діям правоохоронців дитину вдалося швидко передати лікарям для надання допомоги.
Читайте також: У Києві патрульні допомогли розгубленій 88-річній жінці повернутися додому
Супровід"Малюк задихається, допоможіть!" — у Києві ми супроводили до лікарні автомобіль із хлопчиком, який потребував допомоги медиків 📍 Під час нічного патрулювання в Голосіївському районі до нас звернувся чоловік, який попросив супроводити їхнє авто до лікарні. Водій зазначив, що його 10-місячний син почав задихатися, тож вони поїхали до лікарні власною автівкою. Водій хвилювався, що вони не встигнуть дістатися до лікарні вчасно, тож попросив патрульних допомогти. Напарники Ірина Новицька та Артур Лісовський без жодних зволікань супроводили батьків із немовлям до медичного закладу. Уже за лічені хвилини передали дитину лікарям. Дякуємо колегам за оперативну допомогу.Бажаємо малюку швидкого одужання та щасливого дитинства.
Опубліковано Патрульна поліція Києва Понеділок, 16 червня 2025 р.
Нагадаємо, що СБУ та Нацполіція затримала мережу агентів рф, яка наводила удари у 7 областях.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка патрульної поліції Києва