Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Прикраси, які наближають перемогу. Як херсонська ювелірна майстерня Denma отримала друге життя у Львові

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Денис Максимов – ювелір із Херсонщини, якому довелося покинути домівку через російське вторгнення. У Львові на нього з донькою чекала кохана дівчина, яка зрештою підштовхнула майстра до власного бренду.

Сьогодні бренд Denma – це унікальні срібні прикраси ручної роботи, які підкорюють своєю легкістю та простотою. А ще кожен придбаний виріб – це ваш особистий внесок у перемогу України, адже ювеліри переказують 10% від продажу на ЗСУ.

Про виїзд з Херсонщини напередодні окупації, прихисток у майстерні колег, перезапуск власної справи та майстерню на балконі ШоТам розповіли співзасновники Denma Денис та Зоряна.

засновники бренду Denma

Мені набридло робити одноманітні та нудні прикраси

Денис: Я ювелір у другому поколінні, це захоплення передалося мені від батька. Я любив підглядати за тим, як він працює. І якось тато сказав мені: «Досить займатися дурницями, час працювати». Це були 90-ті роки, і для того, аби заробити гроші, потрібно було справді чимало працювати. 

Батько взяв мене в учні і я поступово переймав знання та навички. Згодом знайомий майстер запропонував мені працювати на більш-менш професійному рівні. Так я вперше влаштувався на роботу ювеліром, а паралельно продовжував навчання із татом.

І вже після багатьох років монотонної роботи мені набридло створювати абсолютно одноманітні та нудні прикраси. Хотілося зробити щось нове, незвичне. Щось значно цікавіше і більш унікальне. Власне, з цього бажання й почалася моя історія самостійного ювеліра.

Денис Максимов

Починав працювати без ескізів – лише експресія

Денис: На самому початку в мене не було жодних ескізів. Я просто брав до рук шматок срібла і починав експериментувати. Це може здатися романтичним, але насправді все так і було. Сидів і складав щось із цього матеріалу, припаював, поступово формуючи образ майбутньої прикраси. Перші мої кроки – це радше експресія.

Тривалий час я не відмовлявся від роботи в майстерні, адже залишався невеликий страх. Були вагання: чи зможу щось створювати самостійно, чи потрібен я людям зі своєю роботою. Тож майстерня передусім була способом заробітку. Хоча я й заспокоював себе, запевняючи, що роблю це для душі. Але насправді розумів: лишаюся в майстерні, аби потім почати щось своє.

Вийшли зі сховища, сіли в атівку та вирушили на захід

Денис: Як би це жахливо не звучало, але здається, що за останні вісім років ми всі вже звикли до війни. Вмикаєш телевізор, чуєш про події на сході країни, і це, на жаль, сприймається ніби якась норма. Тож коли почали говорити про повномасштабне вторгнення хотілося вірити, що це черговий фейк. З одного боку, такі попередження шокували, а з іншого, ми всі знаємо, як росія любить вдаватися до інформаційних атак.

Попри частку сумнівів ми з донькою були напоготові: зібрали тривожну валізу та спакували наплічники з речами першої необхідності. Та коли все почалося, моєю першою реакцією був шок. Тіло охололо, а мозок не розумів, що робити далі. Думаю, цей стан переважав серед більшості українців, які зранку дізналися про початок великої війни. 

бомбосховище

Зрештою я прийшов до доньки, розбудив її, і ми разом спустилися до укриття поруч із нашим будинком. Аж раптом телефонує Зоряна й каже: «Напевно, не варто випробовувати долю. Сідайте в автівку та їдьте до мене у Львів». Ми не вагалися. Взяли речі, з якими були в сховищі – каремат, спальник та мівіну з печивом – і вирушили на захід країни. Я не взяв із собою абсолютно нічого: усі мої інструменти, усі напрацювання залишилися в Херсоні. Як і купа всього, що я купував для виготовлення прикрас.

Якось я приїжджав до Зоряни та скупив практично все каміння в одній із львівських крамниць. А повернувшись туди вдруге, вже після 24 лютого, почув: «Так ви все викупили, більше постачань не було». Тож мені довелося починати все з самого початку. Фактично, з нуля.

Робота допомогла оговтатись від пережитого стресу

Денис: Перші кілька місяців я перебував у шоковому стані, довго не міг прийти до тями. Мені було доволі складно, усе здавалося чужим, налаштованим проти мене. Але згодом я знайшов у собі сили та вирішив написати знайомому ювеліру й уточнити, чи не знає він когось у Львові, кому потрібні вільні руки. Я шукав будь-який спосіб заробити, адже кошти поступово закінчувались. Мені пощастило: він надіслав мені кілька номерів. Завдяки цьому я познайомився з місцевими хлопцями, які разом винаймають приміщення й працюють кожен сам на себе.

Там не було верстаків, але був звичайний кухонний стіл з мінімальним приладдям. Деякий час я працював у тому приміщенні, створив кілька прикрас. І насправді я дуже вдячний цим людям, адже мене підтримали й прийняли безкоштовно. Це дійсно було дуже важливо для мене і, звісно, приємно.

Пізніше мені надіслали контакт людини, яка шукала майстра на тимчасову або постійну роботу. Виявилося, що це бренд чоловічих прикрас Сolumbus. Ця співпраця тривала кілька місяців, допоки я не відчув, що не встигаю поєднувати роботу з підготовкою до перезапуску власної справи. Наприкінці вересня я відпрацював свій останній день, залишаючи це місце з надзвичайною вдячністю. Адже Сolumbus не лише дав мені роботу, а й підтримав на шляху до відновлення нашого бренду.

Денис та Зоряна

Перетворили бренд на сімейний бізнес

Денис: Власне, історія перезапуску почалася з пропозиції Зоряни створити власний бізнес, щоб ні від кого не залежати. Ця ідея здалася мені чимось дуже цікавим, і ми запустили ребрендинг. До того ж, Зоряна дизайнерка, їй було цікаво працювати над новим проєктом. Так і виникла наша справа – Denma. Поступово ми розділили між собою обов’язки: дівчина займається комунікацією з клієнтами, а я продовжую роботи те, що люблю найбільше, – прикраси. Нам дуже комфортно працювати вдвох.

Після ребрендингу ми почали створювати абсолютно інші вироби. Це помітно, якщо зайти в наш інстаграм та прогортати стрічку до більш давніх дописів. Одним із перших у нас з’явився колосок – символ родючості та відродження України. Ми прагнули створити образ, який зацікавить аудиторію та залишатиметься актуальним. І так поступово закріпили його в різних моделях, крок за кроком розширюючи колекцію прикрас.

сережка колосок Denma

Чому Denma? Цьому також слід завдячувати Зоряні. Вона переконала мене, що попередня назва – Den Maksymov Jewelry Lab – надто складна та довга, а отже, її практично неможливо запам’ятати. Натомість запропонувала «зрізати» все зайве й залишити лише Denmа. Спочатку воно різало мені слух, здавалося, що скорочення на голосну – не надто хороша ідея. Але потім я почув у цій назві цілісне слово, яке стало для мене рідним та теплим.

Читайте також: Місце, де збираються свої. Херсонці відкрили у Франківську кав’ярню Prostir.Coffee з «кавуновою» кавою

Поступово нашими роботами почали цікавитися. Ми домовилися про співпрацю з кількома шоурумами, зокрема, з вінницьким «ШоШо» та львівським Open Store. До того ж, ще до великої війни я працював з «Щось цікаве», а тому після переїзду ми завітали до них із новою колекцією. І вже приблизно за місяць продалася одна з наших прикрас.

колосок брошка

Це неабияк мотивувало, ми відчули натхнення продовжувати роботу. Адже коли ти розумієш, що це комусь потрібно, нові сили з’являються самі по собі. Ба більше, мені як майстру не так принципово, у якому місті я працюватиму, як люди, для яких я це роблю. Тут, у Львові, містяни справді люблять та цінують роботу, створену власноруч.

Клієнт обирає фонд, а ми донатимо на ЗСУ

Денис: Ми переказуємо 10% від кожного продажу на підтримку України. При цьому клієнт може самостійно обрати, куди саме будуть спрямовані кошти. Це може бути, скажімо, «Повернись живим», Благодійний фонд Сергія Притули, «Домівка врятованих тварин» чи якийсь конкретний збір.

Гадаю, сьогодні благодійна складова в роботі українського бізнесу – це норма. Я навіть не знаю, як це пояснити. Ми мусимо допомагати країні та армії, і з самого початку розуміли, що будемо перераховувати частину прибутку.  Скільки саме вже переказали – не рахували. Але в найближчих планах – робити щомісячні звіти-підсумки, аби наша аудиторія розуміла, який внесок робить та куди саме спрямовується допомога.

брошка Denma

Не терпимо недоліків у наших виробах

Зоряна: Насправді ми дуже клієнтоорієнтований бренд. Щонайменше тому, що люди повертаються за новими замовленнями. Колись я займалася татуюваннями і завжди думала, як зробити процес максимально зручним для клієнта. І цей підхід ми сьогодні втілюємо в Denmа.

Усі наші прикраси мають пів року гарантії. Упродовж цього часу людина може надіслати свій виріб, якщо він потемнів, заляпався чи зламався, а ми безкоштовно його оновимо. Також усім клієнтам, які замовляють нашу продукцію вперше, ми даруємо маленьке срібне сердечко. Це підвіска, яку можна зачепити до сережки або носити на ланцюжку.

Крім того, у нас доволі великий вибір. Від підліткових модулів на кшталт «Бавовни» до більш універсальних чи навіть солідних прикрас. Це заслуга Дениса, який, так само, як і я, не любить одноманітність. А тому часто вигадує нові ескізи. Виділити якийсь чіткий напрям чи певну тематику продукції доволі складно. Та головне, що кожна людина може знайти щось для себе.

кільце бренду Denma

Денис: А ще ми не терпимо технічних недоліків. Я понад 20 років працював із золотом, і в цьому матеріалі все має бути ідеальним: без жодних недоліків чи помилок. Увесь цей досвід я переніс на срібні прикраси і намагаюся також робити їх ідеальними. На жаль, чимало майстрів, які працюють у сріблі, закривають очі на різноманітні дефекти, в надії, що замовник цього не помітить.

Наші ціни дозволяють людині повернутися вдруге

Зоряна: Одна з наших переваг – це ціни. Ми вже шість місяців робимо все можливе, аби вони не змінювалися, незважаючи на курс, адже до нього прив’язані всі наші матеріали. Але в нашому пріоритеті зробити так, аби якомога більше людей могли дозволити собі продукцію Denma. 

Звісно, сьогодні безліч ювелірів змушені піднімати ціни, але я вважаю такий підхід неправильним. Ми пішли іншим шляхом і стараємось навпаки зменшити вартість, наскільки це можливо. Так, дохід з однієї прикраси невеликий, але нам буде краще, коли її зможуть дозволити собі кілька людей, замість когось одного. До того ж, люди повертаються з новими замовленнями і рекомендують нас своїм близьким. Усі у виграші.

прикраси від Denma

Зараз ми збираємо гроші на важливу для себе покупку, яка має для нас велике значення. Дуже хочемо придбати лазер, який дозволить нам створювати принципово нові прикраси, складні форми, а також робити гравіювання. Але для такого придбання треба ще багато попрацювати. 

Читайте також: Яскраві люди не потребують яскравих речей. Це харківський бренд базового одягу Cuprum Depot

Взагалі хочеться бути самодостатніми й мати необхідне обладнання. І зараз ми багато працюємо для цього, часто без вихідних. Дуже важливо сьогодні не стояти на місці, не впадати у відчай, а зосередитись на своїх цілях, йти до них і, звичайно, допомагати. Допомагати нашій прекрасній країні якомога швидше здобути перемогу, нашій економіці – працювати, а нашій мужній армії – вберегти свої життя, маючи все необхідне, щоб знищити ворога. Це пріоритет. Тому працюємо, розвиваємось і допомагаємо.

майстер Denma

Денис: До речі, нещодавно ми орендували приміщення й офіційно «з’їхали» з балкона, на якому все літо створювалися наші вироби. Це був цікавий досвід, але сьогодні ми готуємо справді естетичну майстерню. Місце, в якому народжуватимуться нові прикраси від Denma.

Суспільство

«Сценарій вигадав у підвалі»: 13-річний школяр створив мультфільм про війну

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Матвію Глазунову — 13 років. Він створив та зняв перший мультфільм про війну в Україні.

У його анімації Андрій Хливнюк і Джон Леннон разом виконують «Червону калину». Бо ж немає нічого неможливого, коли йде велика битва Світла й Темряви, Добра і Зла.

Про талановитого школяра розповідає ШоТам.

Матвій сам зробив із вовни Хливнюка, Леннона та Зеленського. Сценарій писав, коли з батьками ховався у підвалі від бомб.

Матвій Глазунов уже вдруге втрачає дім через російських окупантів. У 2014 році – на Донеччині, а 2022 – на Харківщині.

Читайте також: 13-річний переселенець на Закарпатті створює мульфільми із вовняних ляльок

Перший свій мультик Матвій створив у 2021 – про відьмочку Меліссу.

«Чорний лютий» — це друга анімаційна робота хлопця.

«Ідея прийшла 26 лютого. Тому я вирішив зробити фільм про війну, щоб показати події, які відбуваються зараз. Коли бомбили Ізюм, я все одно робив якісь ляльки», — розповідає юний мультиплікатор Матвій Глазунов.

Коли родині вдалося виїхати в Мукачево, хлопець взявся до роботи. Батько допоміг з музикою, мама – з виготовленням ляльок.

Читайте також: Перший український хіпі та майже веган. Що ви знаєте про життя та творчість Григорія Сковороди? (ТЕСТ)

Головний матеріал для ляльок та декорацій – це вовна.

«Вовна дуже добре взаємодіє зі світлом. Також моя мама займалася вовною десь 10 років тому. Мені дуже подобається цей матеріал», — каже Матвій Глазунов.

Зйомки тривали 2 місяці. Анімація здобула перемогу на фестивалі Chilsren Kinofest.

Тепер Матвій пише новий сценарій.  

«Це фільм буде про золотошукачів, про зраду і як підтримували Україну», — розповідає Матвій.

Хлопець мріє, що скоро зможе зняти і найщасливіший свій фільм – про Перемогу.

Нагадаємо, український мультфільм переміг на Фестивалі анімаційних студій у Парижі.

Також ми повідомляли, що вийшов уривок українського мультфільму «Мавка. Лісова пісня» із саундтреком «ДахаБраха».

Читати далі

Суспільство

«Лицарі Колумба» передали дитячій лікарні «Охматдит» дороговартісне ендоскопічне обладнання

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Львівська обласна клінічна дитяча лікарня «Охматдит» отримала найсучаснішу дороговартісну ендоскопічну стійку.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної державної адміністрації.

Медобладнання передала найбільша у світі католицька братерська організація «Лицарі Колумба».  

Пристрій дозволить отоларингологам лікарні ще якісніше проводити ендоскопічні операції в носі, приносових пазухах, у глотці, гортані, трахеї та вусі.

Також благодійники привезли із собою чимало розхідних матеріалів, продуктів харчування, засобів по догляду.

Найвищий лицар організації Патрик Келлі, який разом з командою привіз подарунки, також вручив медикам медалі від Ордену.

Читайте такожВідновили знищений бізнес і виходять на ринок США. Кейс українського бренду свічок WOOD MOOD

Довідка

Лицарі Колумба — найбільша в світі братерська організація, яка об’єднує чоловіків-католиків. Заснована преподобним отцем Майклом Джозефом Макґівні в Нью-Гейвені (США) в 1882 році. Названа на честь мореплавця Христофора Колумба.

Діяльність Лицарів Колумба спрямована на благодійність щодо потребуючих, єдність католиків навколо Церкви для захисту християнських цінностей, особливо щодо родини та захисту життя, плекання братерства між лицарями та патріотизм.

Нагадаємо, волонтери придбали для ЗСУ мобільний шпиталь за €240 тис.

Також ми повідомляли, як лікарня Покровська на Донеччині отримала від Червоного хреста обладнання для немовлят.

Фото: loda.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

На Волині фермерка висадила яблуневий сад на 8,4 га за грантові гроші

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Фермерське господарство «Дари Волині» посадило яблуневий сад на площі у 8,4 га за грантові кошти від держави.

Про це повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.

Розповідається, що родина підприємців почала займатися фермерством ще у 2013 році.

Нині має в обробітку яблуневий сад площею в понад 11 га. Додатково вирощує сою та пшеницю. Загалом у сезон аграрії забезпечують понад 40 людей із навколишніх населених пунктів робочими місцями.

Яблука збувають у місцеві мережі, а також на Львівщину та Рівненщину. У минулі роки була можливість співпрацювати з Білоруссю, але з початком повномасштабної війни будь-які шляхи співпраці обірвалися.

Читайте також: Виграли грант від «Дії» та відновили виробництво з нуля. Кейс бренду одягу Anka Clothing

Фермерка Марина Єлева розповіла, що цього року вирощену агропродукцію вдалося реалізувати без пригод і зайвих проблем. Як буде наступного року, покаже час, але родина вірить у перемогу України та налаштована оптимістично.

Господарство стало учасником державної грантової програми зі створення саду. У межах проекту вже встигли отримати грантові кошти та висадити саджанці під яблуневий сад на площі у 8,4 га. Та перевірили, як працює проект. 

Нагадаємо, підприємниця з Чернігівщини за грантові кошти налагодила виробництво пелет.

Також підприємець налагодив пошиття військової форми для жінок завдяки гранту єРобота.

Фото: minagro.gov.ua.

Читати далі