Суспільство
Кульбаба замість картоплі: як українці заробляють на звичній рослині
Кульбаба – рослина звична для України. Більшість вважає її за бур’ян. Але є і такі, хто висаджує цілі плантації кульбаби. Кульбаба – рослина лікарська і заробити на ній можна набагато більше, ніж на звичайній картоплі.
Про це пише SEEDS.
Одна з таких кульбабових плантацій знаходиться на Полтавщині. Її господар Назар Приведенюк, завідуючий відділом технології вирощування на дослідній станції лікарських рослин ІАП НААН України.
Науковець розповів, наскільки вигідна це справа – ростити кульбабу і що потрібно для вирощування такої рослини.
Читайте також: Роблять килимки та віддають на благодійність: як у соціальному магазині «Ласка» дають друге життя старим речам
Пан Назар вирощує на присадибній ділянці лікарські рослини, зокрема кульбабу лікарську.
Таке хобі приносить прибуток. Урожайність тільки кульбаби лікарської (сухого кореня), до прикладу, може бути до 2 тонн і навіть більше з гектару. Все залежить від ґрунту, рівня агротехніки та догляду. Вартість кілограму кореня становить від 80-90 грн до 150 гривень.
Читайте також: Монах-блогер Падре Серж: як священник на Тернопільщині підкорив YouTube
За потреби сухе листя кульбаби теж збирають. За сезон можна зробити 2-3 укоси, навіть більше – все залежить від наявності вологи. Врожайність 3 і більше тонни з гектара сухого листя. Воно коштує дещо дешевше аніж корінь кульбаби – орієнтовно 40-60 гривень за кілограм.
Квіти кульбаби теж заготовлюють, але це дуже малопоширена лікарська сировина. Переважно заготовлюють корені, набуває дедалі більшої популярності листя, і зовсім небагато заготовлюють квіток. Вони відцвітають і з них збирається насіння.
Читайте також: Підприємці думають про розвиток. 5 ідей для нового бізнесу
Рослину використовують здебільшого для лікування печінки – це жовчогінний засіб. З кульбаби виготовляють чаї для схуднення та покращення обміну речовин. В них окрім коріння додається ще й листя.
Сьогодні найбільшим виробником кореня і листя кульбаби в Європі є Польща. Поляки у великих об’ємах вирощують на присадибних ділянках на невеличких площах, однак загалом виходить величезний об’єм сировини в межах однієї країни.
У них є три такі культури для вирощування задля отримання кореня: валеріани, кульбаба лікарська і дягель. Їх поляки вирощують на площі від пів гектара до 3-х гектарів. В них це невеличкий такий сімейний бізнес і доволі поширений.
Читайте також: Підкорив світ глиняними мініатюрами: історія франківця і його майстерні “Теплі іграшки”
Здебільшого сировину переробляє фармацевтична промисловість. Польща – один з найбільших посередників і постачальників сировини. Багато сировини поляки закуповують і в Україні. Потім доробляють і перепродають кінцевим споживачам: німцям, французам, швейцарцям. Експортують навіть до США.
Однак і в Україні є низка трейдерів, які торгують лікарськими рослинами по всьому світу. Є великі компанії, які займаються вирощуванням кореня валеріани, м’яти, меліси.
У нас є багато чайних компаній, які займаються переробкою сировини з кульбаби. Здебільшого в Україні популярне коріння. Чимало фармацевтичних компаній займається переробкою. Є багато компаній, які займаються заготівлею, скуповують сировину. Однак значна частина кульбаби все ж йде на експорт.
Читайте також: Чи готові роботодавці підвищувати зарплати. 5 тенденцій на ринку праці
Загалом сьогодні в Україні кульбабу лікарську для отримання кореня вирощують кілька виробників. Однак площа плантацій не перебільшує 50 гектарів.
Якщо порівняти з поляками і чехами, а там вирощують доволі великі об’єми, цим в Україні можуть займатися і тисячі фермерів. Поки що в Україні немає великого попиту на таку продукцію, бо немає великого виробництва.
Нагадаємо, на Хмельниччині планують висадити 100 гектарів енергетичної верби.
Як ми повідомляли раніше, на Рівненщині зацвіли кульбаби.
Усі фото: seeds.org.ua.
Суспільство
Фестивальний конкурс
- “Коли закінчиться зима 2022?”, режисерка Ганна Трофімова;
- “Лінії”, режисерка Ганна Трофімова;
- “Мій тато — дослідник блискавок”, режисерка Ірина Шостка;
- “Фортеця Маріуполь. Саймон”, режисерка Юлія Гонтарук;
- “Домівка на спині”, режисер Володимир Бакум;
- “Одеса уві сні”, режисер Кирило Наумко.