Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Десерти такі смачні, що їх хочуть спробувати навіть коти». Як кондитерка з Прилук наважилася втілити дитяче захоплення у розпал війни (відео)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

З дитинства Ганна Голуб обожнює готувати випічку, шість років тому почала пекти торти на замовлення, а повномасштабна війна спонукала звільнитись зі стабільної роботи та відкрити власний кондитерський цех. Завдяки грантовій підтримці від «єРобота» з лютого 2023 року Ганна зустрічає своїх клієнтів на новому місці.

Тепер жінка створює десерти, які клієнти називають витвором мистецтва й діляться: за святковим столом навіть ті гості, які не їдять солодкого, можуть спробувати кілька шматків! Про дитяче захоплення, яке стало справою життя, Ганна Голуб розповіла ШоТам.  

Ганна Голуб

власниця кондитерської Ms Hanna Bakery у Прилуках.

Моя душа лежала до тортиків, а трудова книжка – на основній роботі

Бабуся дуже любить випікати, тому я завжди їй допомагала, коли була дитиною, це було для мене дуже захопливо. Перші солодощі я готувала ще коли вчилась в школі, певно в класі сьомому. Ми збирались на посиденьки з дівчатами і робили горішки зі згущеним молоком чи вафельні тортики.

Шість років тому почала пекти тортики на замовлення. Перший зробила на день народження для доньки знайомої. Далі вони щороку замовляли тортик в мене, поки не переїхали в інше місто. Також пекла торти для мами, бабусі, знайомих, а потім вони рекомендували мене іншим людям. Так і закрутився процес. Працювала над тортиками вдома, але паралельно мала основну роботу, де була офіційно працевлаштована або як я кажу де «лежала» моя трудова книжка.

Стимулом нарешті відкрити власну справу для мене стала повномасштабна війна.

На підприємстві, де я працювала раніше, нас скоротили та перевели на дистанційну роботу, а робити щось треба було. Як не дивно, але люди продовжували святкувати визначні для себе події та дарувати один одному маленькі солодкі подаруночки. Звісно, це не було в таких масштабах як раніше, не було гучних свят, але роботи в мене додалось. Саме в той час остаточно вирішила, що не хочу повертатись на попередню монотонну роботу, і що я готова до змін.

Грантові кошти отримала в грудні «під ялиночку»

Якось випадково я побачила інформацію про грантову підтримку від «єРобота» за програмою «Власна справа». Вирішила спробувати, і за тиждень вже надіслала грантову заявку. Я давно мріяла про власний кондитерський цех, але не була в собі впевнена. Коли зрозуміла, що в наших умовах завтра може просто не настати, то вирішила не відкладати мрію та втілювати її в життя. 

Ганна вирішила не відкладати мрію й відкрити власний кондитерський цех. Фото: ШоТам.

Заявку я подала у вересні минулого року, пройшла співбесіду і до жовтня чекала результатів. Гроші отримала наприкінці грудня, як часто жартую саме «під ялиночку». Було багато паперової роботи, яку робила кілька місяців, а вже в лютому зустрічала перших гостей у своєму кондитерському цеху. Локацію обрала в тихому спальному районі, де немає такого великого потоку людей, як в центрі міста. В цеху є невеличка вітрина з різними десертами, але працюю в основному на замовлення. 

Я обожнюю кондитерський цех, адже облаштувала в ньому все так, як хотіла. Завдяки грантовим коштам вдалось придбати меблі та професійну техніку. Зокрема, дві пічки, які в час великих замовлень, як от під час Великодніх свят, працювали цілодобово та безперервно. Називаю їх своїми трудівницями. 

Крім роботи в цеху, часто організовую дитячі майстер-класи. Як педагогиня за освітою я дуже люблю дітей, тому радо хочу їх чомусь навчати. Якщо не в школі за партами, то принаймні тому, що дуже люблю сама. Кілька днів тому ми з дітьми готували капкейки, прийшли діти різного віку, усім було цікаво. Потім вони забрали ці творіння з собою. А кошти з майстер-класів передаю на допомогу ЗСУ.

Після майстер-класів діти забирають свої кулінарні творіння з собою. Фото: ШоТам.

Можна облизати не лише пальці, але й папір

У мене багато постійних клієнтів, які зі мною від початку, від перших тортиків з містичними квіточками. Зараз в цех також заходять дітки, які живуть на районі в сусідніх будинках; бабусі та дідусі, які хочуть потішити смаколиками своїх онуків; та молоді матусі, яким захотілось солоденького тут і зараз. Серед постійних клієнтів найбільш популярним замовленням є бенто-торт, адже він невеличкий за розміром і його можна замовити на подарунок. Його готую щодня. Дуже люблю готувати мусовий торт «Три шоколади», а смакує мені найбільше мій тортик зі смаком Oreo.

Клієнти охоче діляться відгуками, часто пишуть, що всі гості на їхньому святі попросили мої контакти. Один клієнт написав, що на коробку з тортом стрибнула кішка, бо десерти такі смачні, що їх хочуть спробувати навіть коти. 

Ще багато хвалять декор, зовнішній вигляд смаколиків, і особливо гріє душу, коли люди пишуть, що навіть той, хто зазвичай не їсть солодкого, на святі скуштував кілька шматків. Ще одна знайома, яка замовляла тортик для друга на день народження, написала, що він облизував папір під тортом і сказав, що це витвір мистецтва. Такі відгуки дуже надихають та мотивують працювати далі.

Клієнти називають десерти витвором мистецтва. Фото: сторінка Ms.hanna_bakery у Фейсбуці

Прагну вдосконалювати свої десерти та вміння

Свою справу я вивчала самостійно, вдома на кухні, дивлячись різні безкоштовні майстер-класи та відео на YouTube. Коли зрозуміла, що маю розвиватись далі, а безкоштовної інформації вже не вистачає, то почала шукати її за гроші. Я відвідувала два майстер-класи в Києві від провідних шефів країни, а ще скоро почну кількамісячне навчання для вдосконалення вмінь.

Вихідних у мене фактично немає, адже якщо не працюю в цеху, то поїхала вирішувати якісь робочі справи. Зазвичай приходжу на роботу о 7-8 ранку, залежно від обсягу роботи на день. Спершу дороблюю всі замовлення, як потрібно видати протягом дня, а далі працюю над заготовками – печу бісквіти, готую креми, варю начинки, займаюсь створенням та підготовкою декору. Робота завершується переважно ввечері, тому мій графік в кондитерському цеху є ненормованим. Моєю правою рукою, опорою та підтримкою є чоловік, який буває в нас і маляром, і штукатуром, і дизайнером, і продавцем, якщо є така потреба.

Про бізнес під час війни та майбутню боротьбу з Порошенко

З асортименту випічки найбільше пишаюсь своїми пасочками, адже люди їх замовляють ще за місяць до Великодніх свят. Вони ще нічого не знають про їхню ціну та вигляд, але точно переконані, що буде смачно. Дуже радію, що до мене та моєї випічки є така довіра. І пишаюсь тим, що наважилась під час повномасштабної війни звільнитися зі стабільної роботи та зробила те, про що мріяла давно. До речі, я пішла з роботи ще до того, як дізналась результати грантового конкурсу. Моя цікавість до нового перемогла, і я собі за це дуже вдячна.

Ганна мріє взяти на роботу кількох кондитерів. Фото: сторінка Ms.hanna_bakery у Фейсбуці

Коли ти ведеш бізнес під час війни, то абсолютно не знаєш, що буде завтра. Чи буде робота та чи взагалі прокинемось, але все ж розвиваємось та рухаємось вперед. Кожного ранку я прокидаюсь і дякую хлопцям та дівчатам, які зараз на фронті, за те, що цей день просто настав для нас. 

Я мрію виходити за межі своїх замовлень, працювати з кав’ярнями та іншими закладами, а ще – розширити штат та взяти на роботу кількох кондитерів. Часто жартую, що я дуже хочу встигати більше, і навіть колись поборотися з Петром Порошенком на кондитерських теренах. 

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі