Суспільство
Колекція Волинського музею поповнилася писанкою ХІ-ХІІ століття
Фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися цінним експонатом – глиняною писанкою, яку датують ХІ-ХІІ століттям.
Про це повідомили співробітники на фейсбук-сторінці музею.
Зовні виріб покритий поливою та розписами, а всередині має калатальце. Писанку випадково знайшов Олександр Міщук у селі Древині у Володимирському районі.
Читайте також: Як обернути усі свої вміння на допомогу країні? Дружина ветерана з Волині лікує людей з фронту через коней, етнічний одяг та психологію
Про писанки ХІ-ХІІ ст.
Глиняні писанки, поверхня яких розписана поліхромною поливою, є одним із найцікавіших проявів гончарного виробництва Русі.
Вважається, що виробництво керамічних писанок з’явилося як побічне під час виготовлення полив’яних плиток для оздоблення стін і підлоги храмів та палаців. Створення таких писанок було доволі складним і потребувало значної майстерності. Виготовляли їх зі звичайної гончарної глини стрічковим способом, а після випалювання покривали непрозорою поливою. Вірогідно, виріб занурювали в поливу, при цьому вставляли стрижень в отвір у широкій частині писанки. Після цього наносили розпис поливою іншого кольору. Переважно використовували зелені, буро-коричневі та чорні поливи. Зазвичай зустрічається розпис у вигляді фігурних дужок, що вкривають поверхню яйця. Іноді розписували звичайними смужками, що оперізували писанку в кілька рядів.
Читайте також: На Трахтемирівському півострові знайшли оборонні споруди та печеру
Є усталена думка, що зелені та буро-коричневі писанки, прикрашені фігурними дужками, виготовляли в майстернях Києва та Бєлгорода. Вірогідно, вони пов’язані з виробництвом полив’яних плиток з подібною орнаментацією. В Києві, на Старокиївській горі, були знайдені ллячки для поливи та нанесення узору. Подібні писанки були поширені в Середньому Подніпров’ї, відомі знахідки київського імпорту в Латвії, Польщі, в пониззі Дунаю. Розповсюдження писанок припадає на 11–12 століття. В культурних шарах другої половини 12– 13 століть такі знахідки трапляються рідше.
Цікавість до керамічних писанок завжди була чимала, однак стосовно їх призначення існують різні версії. Наприклад, побутує думка, що це були культові вироби, пов’язані з дохристиянськими віруваннями слов’ян. Культ яйця, як символу життя та родючості, пов’язують із циклом весняних язичницьких свят, обряди яких є проявами аграрної магії. З часом весняні обряди поглинув Великдень.
Читайте також: Якщо на фронт – то разом. Батько з двома синами воюють пліч-о-пліч у складі 68 бригади
Також керамічні писанки могли бути оберегами: через шумовий ефект, який створювала керамічна кулька всередині порожнистого яйця, їх могли використовувати, щоб відганяти злих духів. Зникнення глиняних писанок пов’язують із завершенням християнізації руського населення в 12 столітті.
Доволі популярною є версія, що глиняні писанки були дитячими іграшками-брязкальцями. На це вказує згаданий шумовий ефект і виявлення цих речей у житлових спорудах.
Не виключається, що полив’яні писанки, як художні вироби керамічного мистецтва, могли використовувати для оздоблення приміщень. Розпис глиняних та дерев’яних яєць і сьогодні є одним із видів народної художньої творчості.
Нагадаємо, у Києві на території Софійського собору виявили таємні підземні ходи.
Фото: facebook.com/volynkraymus.at.ua.
Суспільство
Як допомагають родині
Коментарі
Суспільство
- перша частина проєкту — це проведення тренінгів з медіаграмотності для людей старшого віку. У навчанні беруть участь 10 осіб віком 60+. Після тренінгів вони стануть викладачами та надалі будуть проводити заняття з медіаграмотності для своїх однолітків! Знання майбутні тренери отримають завдяки партнерам ШоТам — експертам з незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна». Учасники засвоять інформацію з курсів «Базові правила медіаграмотності», «Інструменти фактчекінгу» та «Правила перевірки медіа та інформації»;
- друга частина проєкту — це інформаційні відео, де спікерами, зокрема, стануть учасники тренінгів. У кожному з випусків вони будуть давати поради, як убезпечитися від шахраїв і фейків. Ось деякі теми наших відео: «Як не потрапити в пастку з фейковими соцвиплатами?», «Як по телефону відрізнити реального працівника банку від шахрая?», «Як розпізнати фейк?».
«Інформаційні відео з тренерами будемо поширювати в соціальних мережах ШоТаму та на майданчиках партнерської екосистеми – регіональні діджитальні медіа та телеканали. Завдяки цьому наші тренери отримають певний рівень впізнаваності та довіри від однолітків.
Ми плануємо укладати партнерства з Університетом третього віку, регіональними осередками та громадськими організаціями, які займаються освітою для людей старшого віку, щоб наші тренери мали змогу викладати основи медіаграмотності одноліткам по всій країні.
Цей проєкт експериментальний, але ми сподіваємося, що завдяки ньому якомога більше наших бабусь і дідусів зможуть убезпечити себе від шахрайських схем та фейків», — зазначає співзасновник і головний редактор ШоТаму Сергій Колесніков.
«Ми створили цей проєкт для старшого покоління, адже це одна з найвразливіших категорій українців. Ми хочемо, щоб наші бабусі й дідусі без допомоги близьких могли розпізнати шахраїв в інтернеті, месенджерах, соцмережах, і в час, коли російські фейки розповсюджуються зі швидкістю світла, навчилися перевіряти інформацію та відрізняти правдиві новини від брехні», — говорить продюсерка проєкту Юлія Ужва.
Коментарі
Суспільство
Що вдалося зробити
- 565 медичних закладів відновлено повністю.
- 370 об’єктів зазнали часткових відновлювальних робіт.
Де відновлення наймасштабніше
- Миколаївській;
- Дніпропетровській;
- Київській;
- Харківській;
- Херсонській;
- Чернігівській.
Коментарі