Традиція гуцульського художнього дереворізьблення стала елементом нематеріальної культурної спадщини України.
Про це повідомили у Мінкульті.
Про Гуцульську різьбу
Гуцульська різьба по дереву вирізняється серед багатьох видів різьби. Її характерна ознака – поєднання плоско-рельєфної та контурної різьби. Фон – фактурний або вибраний. Вони суттєво вирізняються за технологічними ознаками з поміж технік різьби інших регіонів.
Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних (під кутом 45-60 градусів) ліній.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Багато елементів та мотивів мають назви співзвучні з місцевою природою і побутом горян – «смерічки», «бесаги», «копанка», «неглибока криниця», «бані», «ментелі», «тарниця», «плаїки», «кочета», «кривулька», «зубці», «головкате», «Ільчасте письмо» і багато інших. Це свідчить про те, що і форма, і назва мають регіональне звучання.
У гуцульській різьбі кожен елемент чи мотив виділяється обрамленням вибраного фону чи контурною «фучковою» лінією. Для досягнення кращого звучання різьби вибраний фон здебільшого роблять фактурним вибиванням точкових цяток на вибраному полі. Такий спосіб різьби застосовується тільки на Гуцульщині.
Ще однією характерною особливістю гуцульського художнього дереворізьблення є поєднання сухої різьби з техніками інкрустації кольоровими металами, пацьорками, перламутром та інтарсією різними породами дерев.
Така вишукана святкова оздоба застосовувалась у виробах широкого призначення – ужиткового, інтер’єрного, сакрального, сувенірного.
Гуцульські майстри досягли неймовірної майстерності та художньої виразності. Найбільш популярними є такі орнаментальні мотиви інкрустації: «зубці», «калачики», «квадрати», «дуги», «ромби», «ментелі», «шнурочок», «круглі», «віконці», «трилисник», «сльозки», «лелеки», «бані», «кучері», «заячі вушка», «тарниці», «фасульки» («огірочки»), «маки з трикутниками», «рачки».
Окрім посуду, домашньої утварі, меблів, атрибутів особистого користування важливими є твори сакрального мистецтва. Це придорожні хрести, ікони, іконостаси та різноманітні церковні ритуальні речі – хрести, чаші, свічники, оправи для церковних книг, а також звичаєві, обрядові предмети: великодні кошики – пасківники, дерев’яні писанки, весільні таці тощо, народні музичні інструменти: скрипки, цимбали сопілки, роги, трембіти та інші.
Вироби такого призначення мають давню історію, оскільки виготовлялися із зародженням вірувань та глибоких традицій на Гуцульщині. Кожен майстер починав її з молитви й з великої пошани до дерева, яке горяни обожнюють і сьогодні. Таким чином зародилась та розвивається велика історія гуцульського дереворізьблення.
Про культурну спадщину
Нематеріальна культурна спадщина України була створена як аналог Світової спадщини ЮНЕСКО, що приділяє основну увагу матеріальній культурі.
На державному рівні формується Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Станом на березень 2023 року до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесено 69 елементів.
Нагадаємо, приготування голубців внесли до нематеріальної культурної спадщини України.
Також ми розповідали, що обрядовий хліб з Одещини потрапив до списку нематеріальної спадщини України.
Фото: Мінкульт.
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
