Вони взяли безпеку жителів до своїх рук та створили добровільні пожежні команди, які співпрацюють з місцевими підрозділами ДСНС і першими виїжджають на виклики.
До Дня рятівника ШОТАМ розповідає про пʼять команд добровольців-вогнеборців з різних регіонів.
Бориспіль на Київщині
Керівник добровільної пожежної команди «Штурм» Андрій Макаров розповідає, що вирішив опановувати пожежну справу після волонтерських поїздок на фронт у 2014 році на випадок, якщо війна дійде й до Борисполя. Для постійного вдосконалення добровольці спілкуються з колегами з Канади та США та питають у них порад.
Більшість вогнеборців-добровольців живуть неподалік від пожежної частини, тому в разі виклику можуть виїхати протягом кількох хвилин. «Я живу від машини за 50 метрів. Готовий виїжджати цілодобово, сім днів на тиждень. У нічний час збираємося на виклик за три хвилини й негайно вирушаємо, а в денний час ті, хто працюють на своїх роботах, не виїжджають на пожежу», — каже Андрій.
Добровільна пожежна команда «Штурм» під час роботи. Фото з фейсбука команди
Село Завʼязанці на Львівщині
Від Зав’язанців до Мостиськ — 22 кілометри, до Самбора — ще 30 кілометрів, до Судової Вишні — 18. У кожному з цих населених пунктів є пожежна станція, але поки машина приїде гасити пожежу в селі, то може бути пізно.
Саме тому у 2021 році місцева влада схвалила створення добровільної пожежної команди. Її учасники відремонтували стареньку пожежну машину з чергової частини, а завдяки благодійникам отримали пожежну форму, чоботи, шоломи, помпи, генератор та обладнання.
Добровольці займаються не лише гасінням пожеж, а й організовують тематичні табори для молодших жителів села. Учасник команди Ігор Панчишин розповідає: «Ми учасників у державну пожежно-рятувальну частину возили в сусіднє місто — там машини ще більші, ніж наша, тому їм цікаво було. Ігри різні проводили для них, домедичну підготовку».
Відремонтована пожежна машина в Завʼязанцях. Фото надав Ігор Панчишин
Рожищенська громада на Волині
Через торфові родовища пожежі в селах Рожищенської громади — досить часте явище. Окрім цього, громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії.
Саме тому 12 чоловіків з різних сіл громади вирішили обʼєднатися в добровільну пожежну команду. Начальник команди Олег Бикирук зауважує: «Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше».
Аби розвиватися, у 2024 році ДПК створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.
Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук
Білокриницька громада на Рівненщині
У цій команді рятувальників — 24 людини різних професій: там і студенти, і бізнесмени, й аграрії. Та їх усіх обʼєднує те, що вони є потрібними своїй Білокриницькій громаді.
Для Івана Миронця добровільна пожежна команда стала сімейною справою, адже до неї долучилися також його діти та брат: «Менший син побачив, чим я займаюсь, і теж вирішив стати добровольцем. Їздить з нами під моїм наглядом і допомагає — підносить воду».
Окрім виїздів на пожежі, добровольці проводять зустрічі, на яких пояснюють жителям, що робити, якщо хтось знайшов небезпечні предмети на кшталт боєприпасів або мін, і дають поради, як діяти під час обстрілів і де знайти безпечні місця для укриття.
Добровольці часто виїжджають на ДТП на трасі Київ-Чоп. Фото надала Ірина Даюк
Казанківська громада на Миколаївщині
Для Сергія Дідика участь у добровільній пожежній команді стала особистою місією, адже чоловік прагне захистити і своїх вісьмох, і решту дітей Казанківської громади. Його діти вже теж проявляють до справи неабиякий інтерес — зокрема, двоє синів точно вирішили, що після школи навчатимуться на пожежників.
Цього року через спеку та відсутність дощів роботи в рятувальників побільшало. Та головною причиною загорянь Сергій все ще називає необережність людей: «Хтось запалив смітник. Було до +40 градусів і сильний вітер. Вогонь перекинувся на церкву. Нам ще не поступив виклик від диспетчера — люди просто прибігли до нас у депо й сказали, що церква горить».
Зараз вогнеборців знає вся громада та навіть їм допомагає — наприклад, якщо стається масштабна пожежа, місцеві фермери на тракторах підвозять воду прямо до лісосмуги.
Команда добровольців разом з ДСНС. Фото надала Олена Журавська