Вони взяли безпеку жителів до своїх рук та створили добровільні пожежні команди, які співпрацюють з місцевими підрозділами ДСНС і першими виїжджають на виклики.
До Дня рятівника ШоТам розповідає про пʼять команд добровольців-вогнеборців з різних регіонів.
Бориспіль на Київщині
Керівник добровільної пожежної команди «Штурм» Андрій Макаров розповідає, що вирішив опановувати пожежну справу після волонтерських поїздок на фронт у 2014 році на випадок, якщо війна дійде й до Борисполя. Для постійного вдосконалення добровольці спілкуються з колегами з Канади та США та питають у них порад.
Більшість вогнеборців-добровольців живуть неподалік від пожежної частини, тому в разі виклику можуть виїхати протягом кількох хвилин. «Я живу від машини за 50 метрів. Готовий виїжджати цілодобово, сім днів на тиждень. У нічний час збираємося на виклик за три хвилини й негайно вирушаємо, а в денний час ті, хто працюють на своїх роботах, не виїжджають на пожежу», — каже Андрій.
Добровільна пожежна команда «Штурм» під час роботи. Фото з фейсбука команди
Село Завʼязанці на Львівщині
Від Зав’язанців до Мостиськ — 22 кілометри, до Самбора — ще 30 кілометрів, до Судової Вишні — 18. У кожному з цих населених пунктів є пожежна станція, алепоки машина приїде гасити пожежу в селі, то може бути пізно.
Саме тому у 2021 році місцева влада схвалила створення добровільної пожежної команди. Її учасники відремонтували стареньку пожежну машину з чергової частини, а завдяки благодійникам отримали пожежну форму, чоботи, шоломи, помпи, генератор та обладнання.
Добровольці займаються не лише гасінням пожеж, а й організовують тематичні табори для молодших жителів села. Учасник команди Ігор Панчишин розповідає: «Ми учасників у державну пожежно-рятувальну частину возили в сусіднє місто — там машини ще більші, ніж наша, тому їм цікаво було. Ігри різні проводили для них, домедичну підготовку».
Відремонтована пожежна машина в Завʼязанцях. Фото надав Ігор Панчишин
Рожищенська громада на Волині
Через торфові родовища пожежі в селах Рожищенської громади — досить часте явище. Окрім цього, громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії.
Саме тому 12 чоловіків з різних сіл громади вирішили обʼєднатися в добровільну пожежну команду. Начальник команди Олег Бикирук зауважує: «Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше».
Аби розвиватися, у 2024 році ДПК створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.
Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук
Білокриницька громада на Рівненщині
У цій команді рятувальників — 24 людини різних професій: там і студенти, і бізнесмени, й аграрії. Та їх усіх обʼєднує те, що вони є потрібними своїй Білокриницькій громаді.
Для Івана Миронця добровільна пожежна команда стала сімейною справою, адже до неї долучилися також його діти та брат: «Менший син побачив, чим я займаюсь, і теж вирішив стати добровольцем. Їздить з нами під моїм наглядом і допомагає — підносить воду».
Окрім виїздів на пожежі, добровольці проводять зустрічі, на яких пояснюють жителям, що робити, якщо хтось знайшов небезпечні предмети на кшталт боєприпасів або мін, і дають поради, як діяти під час обстрілів і де знайти безпечні місця для укриття.
Добровольці часто виїжджають на ДТП на трасі Київ-Чоп. Фото надала Ірина Даюк
Казанківська громада на Миколаївщині
Для Сергія Дідика участь у добровільній пожежній команді стала особистою місією, адже чоловік прагне захистити і своїх вісьмох, і решту дітей Казанківської громади. Його діти вже теж проявляють до справи неабиякий інтерес — зокрема, двоє синів точно вирішили, що після школи навчатимуться на пожежників.
Цього року через спеку та відсутність дощів роботи в рятувальників побільшало. Та головною причиною загорянь Сергій все ще називає необережність людей: «Хтось запалив смітник. Було до +40 градусів і сильний вітер. Вогонь перекинувся на церкву. Нам ще не поступив виклик від диспетчера — люди просто прибігли до нас у депо й сказали, що церква горить».
Зараз вогнеборців знає вся громада та навіть їм допомагає — наприклад, якщо стається масштабна пожежа, місцеві фермери на тракторах підвозять воду прямо до лісосмуги.
Команда добровольців разом з ДСНС. Фото надала Олена Журавська
У Києві стартувала кампанія із збереження хвойних дерев у передноворічний період. Комунальні служби посилять охорону ялин, сосен, туй і ялівців за допомогою патрулювань і спеціальних хімічних обробок.
Захист дерев включає в себе оброблення репелентами. Він є безпечними для рослин, але у приміщенні виділяють неприємний запах. Крім того, будуть застосовувати клеєво-крейдяну суміш, яка дає дереву «брудний» вигляд. Оброблені зони будуть позначені попереджувальними табличками.
У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.
Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.
Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Українки Ольга Олефіренко та Ольга Руднєва увійшли до списку «100 жінок 2024 року» від BBC. Це перелік найвпливовіших жінок, які надихають та змінюють світ.
Ольга Олефіренко вирішила втілити мрію свого батька — створити ферму, проте перша спроба виявилася невдалою. Фінансові труднощі змусили її продати першу худобу.
Усе змінилося минулого року, коли Ольга склала бізнес-план і отримала фінансування від Українського фонду ветеранів. Цього разу вона зробила акцент на модернізації своєї ферми, використанні сучасних агротехнологій та створенні нових робочих місць.
Ольга Руднєва створила у Львові травматологічний центр Superhumans. Він спеціалізується на протезуванні кінцівок для ветеранів російсько-української війни. Центр також надає реабілітаційні послуги.
За перші два роки роботи понад тисяча людей отримали допомогу в Superhumans. Це стало важливим кроком у відновленні як фізичного, так і психологічного стану українських захисників.
Про премію «100 жінок року»
Проєкт «100 жінок» заснований у 2013 році.
Він звертає увагу на те, яким непростим був цей рік для жінок, і відзначає тих, хто завдяки своїй стійкості прагне до змін. Як і у попередні роки, проєкт приділяє особливу увагу зміні клімату, і отже, до списку увійшли жінки, які борються з наслідками кліматичної кризи та допомагають своїм громадам подолати її вплив та адаптуватися до нього.
Минулоріч до переліку потрапили письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей Олена Розвадовська й експертка з клімату Ірина Ставчук.
Повний список найвпливовіших жінок року доступний на сайті BBC.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Коментарі