Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Готовий виїжджати цілодобово»: це добровольці, які стали рятувальниками

Опубліковано

Вони взяли безпеку жителів до своїх рук та створили добровільні пожежні команди, які співпрацюють з місцевими підрозділами ДСНС і першими виїжджають на виклики.

До Дня рятівника ШоТам розповідає про пʼять команд добровольців-вогнеборців з різних регіонів.

Бориспіль на Київщині

    Керівник добровільної пожежної команди «Штурм» Андрій Макаров розповідає, що вирішив опановувати пожежну справу після волонтерських поїздок на фронт у 2014 році на випадок, якщо війна дійде й до Борисполя. Для постійного вдосконалення добровольці спілкуються з колегами з Канади та США та питають у них порад.

    Більшість вогнеборців-добровольців живуть неподалік від пожежної частини, тому в разі виклику можуть виїхати протягом кількох хвилин. «Я живу від машини за 50 метрів. Готовий виїжджати цілодобово, сім днів на тиждень. У нічний час збираємося на виклик за три хвилини й негайно вирушаємо, а в денний час ті, хто працюють на своїх роботах, не виїжджають на пожежу», — каже Андрій.

    Добровільна пожежна команда «Штурм» під час роботи. Фото з фейсбука команди

    Село Завʼязанці на Львівщині

      Від Зав’язанців до Мостиськ — 22 кілометри, до Самбора — ще 30 кілометрів, до Судової Вишні — 18. У кожному з цих населених пунктів є пожежна станція, але поки машина приїде гасити пожежу в селі, то може бути пізно.

      Саме тому у 2021 році місцева влада схвалила створення добровільної пожежної команди. Її учасники відремонтували стареньку пожежну машину з чергової частини, а завдяки благодійникам отримали пожежну форму, чоботи, шоломи, помпи, генератор та обладнання.

      Добровольці займаються не лише гасінням пожеж, а й організовують тематичні табори для молодших жителів села. Учасник команди Ігор Панчишин розповідає: «Ми учасників у державну пожежно-рятувальну частину возили в сусіднє місто — там машини ще більші, ніж наша, тому їм цікаво було. Ігри різні проводили для них, домедичну підготовку».

      Відремонтована пожежна машина в Завʼязанцях. Фото надав Ігор Панчишин

      Рожищенська громада на Волині

        Через торфові родовища пожежі в селах Рожищенської громади — досить часте явище. Окрім цього, громадою проходить траса, і на ній часто стаються аварії.

        Саме тому 12 чоловіків з різних сіл громади вирішили обʼєднатися в добровільну пожежну команду. Начальник команди Олег Бикирук зауважує: «Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше».

        Аби розвиватися, у 2024 році ДПК створила власну громадську організацію та підписала меморандум з місцевою владою та ДСНС. Служба має надати їм автомобіль, а влада — забезпечити запчастинами та пальним до нього.

        Рожищенські добровольці під час навчання. Фото надав Віктор Лук’янчук

        Білокриницька громада на Рівненщині

          У цій команді рятувальників — 24 людини різних професій: там і студенти, і бізнесмени, й аграрії. Та їх усіх обʼєднує те, що вони є потрібними своїй Білокриницькій громаді.

          Для Івана Миронця добровільна пожежна команда стала сімейною справою, адже до неї долучилися також його діти та брат: «Менший син побачив, чим я займаюсь, і теж вирішив стати добровольцем. Їздить з нами під моїм наглядом і допомагає — підносить воду».

          Окрім виїздів на пожежі, добровольці проводять зустрічі, на яких пояснюють жителям, що робити, якщо хтось знайшов небезпечні предмети на кшталт боєприпасів або мін, і дають поради, як діяти під час обстрілів і де знайти безпечні місця для укриття.

          Добровольці часто виїжджають на ДТП на трасі Київ-Чоп. Фото надала Ірина Даюк

          Казанківська громада на Миколаївщині

            Для Сергія Дідика участь у добровільній пожежній команді стала особистою місією, адже чоловік прагне захистити і своїх вісьмох, і решту дітей Казанківської громади. Його діти вже теж проявляють до справи неабиякий інтерес — зокрема, двоє синів точно вирішили, що після школи навчатимуться на пожежників.

            Цього року через спеку та відсутність дощів роботи в рятувальників побільшало. Та головною причиною загорянь Сергій все ще називає необережність людей: «Хтось запалив смітник. Було до +40 градусів і сильний вітер. Вогонь перекинувся на церкву. Нам ще не поступив виклик від диспетчера — люди просто прибігли до нас у депо й сказали, що церква горить».

            Зараз вогнеборців знає вся громада та навіть їм допомагає — наприклад, якщо стається масштабна пожежа, місцеві фермери на тракторах підвозять воду прямо до лісосмуги.

            Команда добровольців разом з ДСНС. Фото надала Олена Журавська

            Суспільство

            «Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

            Опубліковано

            2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

            1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

            Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

            Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

            Ксенія

            У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

            Юрчик

            Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

            2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

            Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

            Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

            Юрчик

            У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

            3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

            Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

            Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

            Ксенія

            У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

            4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

            Міф: Усі люди з РАС однакові.

            Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

            Юрчик

            Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

            Ксенія

            А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

            5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

            Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

            Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

            Ксенія

            Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

            Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

             

            6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

            Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

            На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

            Ксенія

            На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

            Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

            Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

            Читати далі

            Суспільство

            «Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

            Опубліковано

            «Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

            Про це повідомили в компанії.

            На зупинці зупинятимуться такі потяги:

            • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
            • №793/794 Черкаси – Київ.

            Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

            Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

            • станцію метро «Видубичі»;
            • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
            • автостанцію «Видубичі».

            Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

            Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

            Фото обкладинки: RailGallery

            Читати далі

            Суспільство

            «Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

            Опубліковано

            Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

            Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

            «Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

            Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

            Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

            Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

            Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

            Читати далі

            Шопочитати

            Суспільство7 години тому

            «Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

            2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...

            Технології4 дні тому

            Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

            Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

            Технології5 днів тому

            Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

            Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...

            Військо6 днів тому

            Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті

            Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...