Суспільство
«Вчилися за роликами на ютубі». Пожежники-добровольці вже 8 років рятують Бориспільську громаду від вогню. Ось як це працює
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Коли в селі або невеликому місті стається пожежа, а найближча пожежна частина – за десятки кілометрів, шанси на порятунок життів і майна зменшуються з кожною хвилиною. Тоді на допомогу вирушають вогнеборці-волонтери, які в будь-який час доби організовуються за лічені хвилини.
Андрій Макаров, керівник добровільної пожежної команди «Штурм», що базується в Борисполі, займається гасінням пожеж уже понад вісім років. Він опанував цю справу з нуля за допомогою навчальних відеороликів і порад колег. Андрій розповів ШоТам, як створити команду вогнеборців у своїй територіальній громаді, де взяти обладнання та хто може стати добровільним пожежником.
Андрій Макаров
керівник добровільної пожежної команди «Штурм»
Навчалися гасити пожежі, щоб захистити рідне місто
З початком війни у 2014 році ми з друзями почали їздити на фронт як волонтери, допомагали бійцям АТО. На cході ми бачили багато пожеж і руйнувань, однак там бракувало рятувальників і необхідної техніки, щоб ліквідувати наслідки бойових дій. Повернувшись додому, у Бориспіль, вирішили потихеньку опановувати пожежну справу на випадок, якщо раптом війна дійде й у наш регіон.
Я почав шукати інформацію в різних джерелах, але більше орієнтувався на навчальні відеоролики від американських пожежників. Дуже радий, що тоді, у 2014 році, ми не пішли по безглуздій радянській моделі з перекладом на українську. Це стало перевагою нашої команди. За рік нам вдалося накопичити примітивне оснащення, у нас була машина. Вирішили, що техніка не має простоювати просто так: хоч повномасштабної війни тоді ще не було, але пожежі відбувалися постійно. Так ми поступово почали виїжджати на виклики.
Навчання – це необхідний етап, якщо ви хочете долучитися до цього руху. Ніхто не візьме добровольця без досвіду за руку, не посадить у машину, сказавши: «Ну все, поїхали гасити пожежу». І зараз, маючи понад вісім років стажу, я вважаю, що завжди треба продовжувати навчатися, знання ніколи не будуть зайвими.
Двоє людей з нашої команди кілька років тому їздили до США за програмою обміну досвідом, багато чого нового дізналися там і розповіли нам. Ми спілкуємося з нашими колегами зі Штатів і Канади, питаємо у них порад або просимо пояснити, якщо в якомусь відеоролику щось незрозуміло.
Я готовий виїжджати гасити пожежі 24/7
Із самого початку в нашій команді було четверо-п’ятеро хлопців, тепер нас 15. Ми ніколи не давали оголошень про набір групи. Хто хотів – сам з нами зв’язувався та долучався до колективу. У нас тільки так це й відбувалося. Головне – щоб була мотивація. Здебільшого добровільні пожежники мають інші основні професії. На момент створення добровільного пожежного підрозділу я був приватним підприємцем, займався встановленням супутникового обладнання й сам собі формував графік роботи. Нині очолюю місцеву пожежну охорону громади, тепер це моя основна діяльність.
Читайте також: Замість лотереї у військкоматі – професійний рекрутинг. Хто наймає копірайтерів та піарників для ЗСУ? Кейс платформи Lobby X
В інших членів команди різні роботи й, відповідно, свої графіки, під які ми підлаштовуємося. Ми все це обговорюємо в чаті та чергуємося. Багато хлопців живуть у сусідніх від пожежної частини будинках. Я живу від машини в 50 м, а просто зараз стою від неї за 10 м. Якщо раптом буде дзвінок від диспетчера «101», я вже через 20 секунд буду в дорозі. Готовий виїжджати цілодобово, сім днів на тиждень. У нічний час збираємося на виклик за три хвилини й негайно вирушаємо, а в денний час ті, хто працюють на своїх роботах, не виїжджають на пожежу.
У нас здебільшого чоловіча команда – є тільки одна дівчина-медикиня, однак вона рідко виїжджає з нами. У цьому переважно немає потреби, оскільки в нашому місті добре працює швидка й ми рідко надаємо домедичну допомогу: може, раз або два на рік. Однак і це ми вміємо робити: всі члени команди пройшли необхідні тренінги, а в наших машинах є хороші аптечки.
Іноді вирушаємо на виклики по кілька разів на день
Загалом частоту викликів складно передбачити, проте багато чого залежить від погодних умов. Наприклад, коли спека та вітер – 100% займуться ліси та трава, тоді ми можемо виїжджати по п’ять разів на день. Якщо сильні морози – то точно горітимуть будинки. Хоча, звісно, квартири й будинки горять у будь-який сезон, але взимку таких випадків більше. Нині ще багато пожеж стаються через перепади та стрибки напруги. А буває й так, що викликів взагалі немає два тижні поспіль.
Читайте також: «Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько
Інколи диспетчери телефонують і попереджають, що всі машини міської пожежної частини виїхали в сусідню громаду, бо там велика пожежа, і це надовго. Тоді я збираю нашу команду – знаючи, що в Борисполі зараз немає пожежної техніки, на всяк випадок ми маємо бути напоготові, якщо надійде виклик.
На великі пожежі долучаються інші команди
Коли тривалий час немає пожеж, раз на тиждень ми заводимо автомобілі та проїжджаємо ними коло, щоб техніка не застоювалася. Якось я заводжу машину, виїжджаю та бачу, що жінка на дорозі махає руками. Говорить: «Там пожежа в сусідньому будинку». Я одразу туди завертаю, з під’їзду валить дим, стоять люди, які телефонують «101». Побачивши мене, здивовано запитали: «А як це ви так швидко приїхали?».
Залежно від розміру пожежі ми можемо або впоратися з нею самотужки, або залучаємо додаткові сили. Якось був виклик, на який ми прибули одними з перших, але зрештою приїхала техніка з усіх сусідніх громад і справлялися усім миром. Коли горить промислова хімія або запущений будинок, бо зателефонували пізно, то, зрозуміло, що ми не впораємося самостійно. Добре, що в Бориспільській громаді є місцеві пожежні команди, і якщо є потреба, я за 15-20 хвилин зберу ще сім пожежних автомобілів. Це позитивний момент у нашій громаді, бо в інших буває так, що є тільки одна пожежна машина на 30 км і допомоги немає звідки чекати.
Не обов’язково тільки гасити пожежі – вистачає і безпечної роботи
Добровільну пожежну команду можна організувати й у своїй територіальній громаді – аби тільки були вмотивовані охочі, адже на цій діяльності кошти не заробляють. Підрозділ можна створювати в різних формах: як громадську організацію, на базі комунальних закладів тощо. Однак це має погодити ДСНС. Долучитися до команди може будь-яка повнолітня людина. Фізичне здоров’я також важливе, але й то відносно – навіть в армії є обмежено придатні особи.
Бути добровольцем у пожежній команді не обов’язково передбачає тільки виїзд на виклики, можна виконувати й іншу роботу: наприклад, допомагати ремонтувати техніку – таких задач також вистачає. Якщо фізичні дані не дозволяють займатися небезпечною роботою, то без проблем можна знайти й іншу роль у цій справі. Найголовніше – мати бажання.
Звісно, такий підрозділ неможливий без обладнання, хоча б базового. Потрібен як мінімум один автомобіль, не обов’язково спеціальний пожежний. Якщо маєш звичайну вантажівку, то можна в будівельному супермаркеті купити мотопомпу, бочку та своїми руками обладнати автомобіль під потреби пожежників. Зі своїми машинами ми зробили саме так, для нас це не було проблемою.
90% обладнання ми забезпечили власним коштом, однак останні роки громада фінансово підтримує нашу діяльність, забезпечує паливо, мотопомпи. Раніше ми орендували гараж, а тепер нам його передали, тож ми не сплачуємо оренду. У планах громади було придбання машини для нашого підрозділу, але наразі немає на це коштів, тому що нині бюджет не наповнюється. Здебільшого нас підтримують наші друзі та знайомі, зокрема з-за кордону. Один автомобіль друг подарував, другий автомобіль – інший, одна машина моя. Знаючи, що ми пожежники, техніку дають або безкоштовно, або за пів ціни.
Добровольці-вогнеборці – це питання базової безпеки для громади
Якби добровільні пожежні команди були в кожній територіальній громаді, це було б добре для всіх: і для її мешканців, і для держави. Наприклад, якщо у громаду заходить якийсь інвестор, який хоче побудувати завод, чи підприємець і там наявна пожежна охорона, то вони вже не переживатимуть за свій бізнес у цьому питанні. Вони знатимуть: у разі пожежі є команда поряд і не треба чекати машину, що їде за 30 км. І безперечно, це питання базової безпеки для всіх мешканців громади.
Я став пожежником-добровольцем понад вісім років тому, і весь цей час мене найбільше мотивує те, що я постійно розвиваюся в цій справі й підтримую свою фізичну форму. За ці роки яких тільки пожеж я не бачив: через ДТП, житлові будинки, промислові об’єкти, ліси й поля. Хоча ці всі випадки перетворилися на професійну рутину, я все одно дізнаюся щось нове. Звісно, приємно допомагати людям, але, окрім цього, мені ще й подобається створювати щось своїми руками. Обладнати власну пожежну машину – це теж кайф.
Фото: facebook.com/dpkboryspil.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Після початку повномасштабного вторгнення українці стали більш відповідальними у питаннях безпеки та захисту країни.
Про це повідомили під часпрезентації списку «100 вчинків відповідальних громадян» ЦЕДЕМ.
29 березня в Укрінформі Центр демократії та верховенства права разом із медійними партнерами The Ukrainians та ШоТам медіа презентував список «100 вчинків відповідальних громадян» у 9 категоріях: країна, громада, планета, робота, безпека, соціум, розвиток, сім’я та здоров’я.
З 2021 року команда проєкту «100 вчинків відповідальних громадян» разом із 19 амбасадорами із різних українських міст збирала, висвітлювала та поширювала історії відповідальності українців, які власним прикладом доводять, що робити відповідальні вчинки легко.
За словами організаторів проєкту, спочатку команда зібрала 1000 відповідальних вчинків, потім виокремила з них понад 300 найважливіших, а далі – завдяки всеукраїнському опитуванню – сформували список зі 100 вчинків.
За час проєкту команда зустрілася із сотнями людей у 20 містах, провела 6 дискусій, 21 воркшоп та 5 відповідальних бесід, де разом із запрошеними експертами розповідала громадянам, як втілювати відповідальні вчинки в життя.
Що означає «відповідальність»
«Коли ми говоримо про відповідальність, то здається, що це має бути якийсь масштабний проєкт. Але наша ідея в тому, що відповідальний вчинок доступний кожному: зателефонувати батькам, запитати про їхнє здоров’я, надягнути маску, пристібнути пасок безпеки, прочитати конституцію, голосувати, знати своїх депутатів та їхні біографії – це все відповідальні вчинки. Це кожному під силу», – зазначила директорка Центру демократії та верховенства права Олеся Холопік.
Читайте також: Хто такий Ігор Сікорський, або Як РФ вкрала українця, який подарував світу гелікоптери (ТЕСТ)
Керівниця проєкту «100 вчинків відповідальних громадян» Надія Шувар розповіла: «Відповідальність – це моральність, людяність, орієнтир, закладений у кожній людині. Наша місія полягала в тому, щоб показати, що ми всі люди, і все, що в нас є людське, – надзвичайно цінне».
Збір історій про відповідальні вчинки українців тривав майже три роки. Команда проєкту порівняла історії до та після повномасштабного вторгнення і виявила, що війна змусила громадян мобілізуватися і стати більш відповідальними у питаннях безпеки та захисту країни.
За результатами дослідження, проведеного Gradus Research Company у рамках проєкту, 85% українців вважають, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну підштовхнуло наше суспільство стати більш відповідальним.
Що змінилось
До повномасштабного вторгнення переважали відповідальні дії стосовно громади, бізнесу та стосовно розвитку, а саме:
- прибирати територію біля свого будинку та стежити за чистотою під’їзду;
- долучитися до організації та проведення корисних для громади заходів;
- створювати соціально-відповідальний бізнес;
- взяти участь у толоці чи екологічній акції;
- оберігати об’єкти культурної спадщини.
А після початку повномасштабної війни українці сфокусували свої дії та вчинки відповідальності стосовно власної та суспільної безпеки, соціуму та країни:
- підтримувати армію матеріально та морально;
- захищати свою Батьківщину, використовуючи навички та знання у сфері своєї компетенції;
- підтримувати та брати участь у волонтерських ініціативах;
- спілкуватися українською мовою та заохочувати інших до її вивчення.
До початку повномасштабної війни, відповідальні вчинки українців здебільшого зосереджувалися у сфері їх професійної діяльності чи залученості, розповіли автори проєкту. А тепер відсутність професійного досвіду чи спеціальної освіти перестала відігравати важливу роль у здійсненні відповідальних вчинків.
Читайте також: Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
Українці почали надавати необхідну допомогу поза межами своєї фахової компетентності, відкрили в собі багатофункціональність та стали здійснювати відповідальні дії у нових для себе ролях. Юристи стали волонтерами, бізнесмени почали готувати та годувати захисників і тих, хто постраждав від війни, а співаки взяли до рук зброю та стали на захист нашої країни.
Найцікавіші історії відповідальних громадян можна прочитати на сайті ЦЕДЕМ.
До слова, більше третини українців (38%) щодня роблять відповідальні вчинки незалежно від того, у якій сфері вони зайняті. Такими є результати дослідження, котре провели Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) разом з Gradus Research Company.
Нагадаємо, Доступно.UA розробляє новий соціальний проєкт для підтримки людей, що постраждали від війни.
Фото: istockphoto.com
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Корпорація Google у 2022 році вдвічі збільшила фінансування українських компаній, виділивши $10 млн.
Про це повідомив глава Google for Startups, CEE Міхал Крамарз, пише «Інтерфакс-Україна».
«Українські стартапи, які підтримав фонд, протягом 2022 року отримали $10 млн фінансування під час війни та додатково змогли найняти 216 співробітників. Але, що також дуже важливо: вони змогли наростити виторг на 200% рік до року, що означає, що навіть у складний час, під час війни, у ситуації, яка потребує стійкості, вони змогли досягти неймовірних результатів», – зауважив Міхал Крамарз.
Він також додав, що у березні минулого року Google оголосила про створення фонду підтримки стартапів в Україні у розмірі $5 млн. У його рамках планувалося виділити гранти до $100 000 без участі у капіталі компаній. Відібрані стартапи також могли розраховувати на наставництво від корпорації, підтримку продуктів та кредити Cloud.
Читайте також: У захваті навіть Клопотенко. Львівська «Майстерня мрії» створює чай і допомагає молоді з аутизмом. Як це працює
«Ми отримали 1700 заявок від стартапів з України, з них було відібрано 300. З цього числа, своєю чергою, спочатку планували відібрати 50, проте стартапи були настільки хорошими, що ми сказали: давайте хоча б спробуємо підтримати більше», – сказав він.
Зазначається, що Крамарз не назвав точної кількості відібраних компаній, проте зазначив, що їх не могло бути 100 чи 200, оскільки у такому разі програма фінансової підтримки для кожної компанії була б дуже низькою.
Він також повідомив про запуск навчальної програми онлайн від Google для осіб, які втратили через війну роботу, але залишилися в Україні та готові працювати. За три тижні через програму пройшли 32 000 осіб та від 10% з них було отримано позитивні відгуки.
Нагадаємо, український космічний стартап Promin Aerospace отримав $6,5 млн попередніх замовлень на майбутні послуги.
Також ми повідомляли, що українці запустили нейротехнологічний стартап Anima, що робить онлайн діагностику небезпечних станів психіки людини.
Фото: pixabay.com
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українські військові завдали ударів по позиціях російської армії та знищили 2 ЗРК, послабивши систему протиповітряної оборони ворога.
Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.
Зазначається, що по позиціях ворога відпрацювали підрозділи ракетних військ і артилерії, а також авіація Збройних сил. Зокрема силами артилеристів було ліквідовано:
- 8 районів зосередження живої сили, озброєння і техніки;
- склад із паливом для техніки окупантів;
- 2 ЗРК;
- артилерійських підрозділ на вогневій позиції;
- станцію радіоелектронної боротьби.
Авіація Сил оборони завдала 6 ударів, розгромивши місця зосередження особового складу та військової техніки противника.
«Продовжується тенденція збільшення випадків втечі груп особового складу противника з підрозділів та військових частин. Так, у Старобільському районі тимчасово окупованої території Луганської області, окупанти розшукують 50 військовослужбовців, які дезертирували», – додали в Генштабі ЗСУ.
Нагадаємо, українські військові дронами знищили російські РЕБ, розміщені на даху висотки.
Крім того, ЗСУ знищили новітню російську станцію РЕБ «Стриж».
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.
Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Що робити з культурними пам’ятками, які опинилися за крок до руйнування? Як зберегти історичну спадщину,...
«Зруйнуйте комунізм». Як уникнути помилок радянського минулого під час відбудови? Пояснює архітектор
Після перемоги на Україну чекає масштабна відбудова: окремих будинків, мікрорайонів, міст і навіть областей. Однак...
Жінкам від жінок. Хто шукає берці 35-го розміру для наших захисниць? Проєкт «Землячки» та його засновниця Ксенія Драганюк
Хто допомагає українським жінкам на передовій? Українські жінки в тилу! Громадська організація «Землячки» забезпечує наших...
Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
Минулого літа український бренд «Галичина» запустив креативну кампанію, перейменувавши свою продукцію на честь історичних регіонів...
