Суспільство
«Ми з ДСНС — одна команда». Як на Рівненщині добровольці рятують громаду від небезпеки
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
На 18-й день повномасштабної війни росіяни вдарили ракетою по телевежі на Рівненщині. На місце одразу прибули рятувальники-добровольці з Білокриницької громади, бо вони перебували найближче. Серед них був Іван Миронець, який здійснив уже близько 2 000 виїздів. Він був перший, хто став до лав добровольців громади.
«Спочатку не було кому працювати. У нас був дуже старий автомобіль. І я вирішив піти працювати пожежником, водночас працюючи водієм голови сільради. Потім зрозумів, що це моє покликання», — каже чоловік.
Іван та інші добровольці готові відкласти всі свої справи, щоб врятувати життя. ШоТам розповідає, як з однієї команди створили перший Центр безпеки на Заході України.
Уся родина підтримує рішення стати вогнеборцем
Команда рятувальників — це 24 людини абсолютно різних професій: там і студенти, і бізнесмени, й аграрії. Вони не отримують гроші за свою працю, але відчувають себе потрібними громаді — цим і надихаються.
«Я ким хочеш працював: трактористом, водієм, далекобійником, але, чесно сказати, я б ніколи в житті не подумав, що буду пожежником», — розповідає Іван.
Серед добровольців також Іванові діти та брат:
«Менший син побачив, чим я займаюсь, і теж вирішив стати добровольцем. Їздить з нами під моїм наглядом і допомагає — підносить воду, у . Крім того, уся родина підтримує мене у цій праці , хоч вона дуже небезпечна».
Мають приїхати до прибуття ДСНС
Добровільна пожежна команда працює в Білокриницькій громаді вже шостий рік. Завдання рятувальника-добровольця — першим приїхати на місце події та надати первинну допомогу до прибуття спеціалізованого загону. Команда працює в 11 селах громади.
«Ось якщо трава горить, то на виклик їдемо ми. Якщо трава горить ближче до хатин, то вже викликаємо ДСНС. Але бувало, що виїжджали на гасіння пожежі в хаті, бо ми були ближче до цього будинку, аніж ДСНС» — говорить член команди добровольців-вогнеборців Василь Жук.
«Ми з ними одна команда. Якщо вони перші — ми підвозимо їм воду, все, що їм треба, надаємо, якщо потрібна допомога — допомагаємо», — додає.
Окрім виїздів на пожежі, добровольці працюють з жителями. Вони пояснюють, що робити, якщо хтось знайшов небезпечні предмети на кшталт боєприпасів або мін, дають поради, як діяти під час обстрілів і де знайти безпечні місця для укриття.
А ще готують молоду зміну. Іван Миронець розповідає:
«У нас є стенд, де розташовані різні види системи сигналізації — вони передають сигнали тривоги. І діти вчаться, як на них реагувати. Ми робимо це у формі гри, щоб їм було цікаво й вони запам’ятали важливу інформацію. Також наші хлопці організовують рольові ігри, де діти практикують правильні дії в разі пожежі, наприклад, якщо зайнялася електроплитка».
Найчастіше викликають на ДТП або коли горить сухостій
Білокриницька громада розташована неподалік Рівного, на трасі Київ-Чоп. Там часто стаються ДТП, тому найчастіше добровольці виїжджають саме на такі виклики. Наприклад, в середині літа вони допомагали гасити пожежу у вантажному автомобілі.
Зараз багато роботи — вогнеборці гасять палаючу солому. Іван каже, що доводиться виїжджати чи не кожного дня. Це велика проблема, бо через такі пожежі можуть згоріти поля, ліси й навіть будинки.
«Жнива пройшли. Часто фермери просто спалюють солому після збору врожаю, бо це найшвидший і найдешевший спосіб від неї позбутися. Але ж зараз дуже сухо й спекотно, тож навіть маленька іскра може спричинити пожежу. Ще й техніка, яку використовують під час жнив, може дати іскру», — розповідає пожежник.
Замінили працівників комунальних підприємств
Однак до компетенції добровольців входить не тільки гасіння пожеж. Оскільки чоловіки є місцевими жителями, вони добре знають свою громаду й можуть швидко реагувати на потреби та допомогти розв’язати будь-які побутові проблеми.
«У нас у громаді немає житлово-комунального господарства, і наші хлопці приїжджають на такі виклики: у когось забився димохід, у когось зірвало дах, комусь треба допомогти зрізати дерево, яке перегородило виїзд після бурі. Рік тому в одному з сіл просто зникла вода, і саме добровольці протягом 2 місяців через день підвозили людям воду», — розповідає секретарка сільської ради Ірина Даюк.
Техніка, яку надають вогнеборцям
Рятувальники-добровольці мають усю необхідну техніку, зокрема, два сучасні спецавтомобілі. Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники забезпечені захисними костюмами та різним спеціальним обладнанням.
За допомогою мотопомпи вони перекачують воду з найближчого джерела або навпаки — викачують із затопленого будинку. Генератори допомагають працювати там, де немає електрики, а бензорізи рятують, коли треба розрізати конструкції.
Паливо для всіх машин та обладнання добровольцям надає сільрада, яка постійно виділяє ресурси, щоб техніка завжди була в дії.
Створили Центр безпеки — перший на Заході України
У громаді не просто є добровільна пожежна команда — тут створили Центр безпеки за підтримки Головного управління ДСНС України в Рівненській області. Голова Білокриницької сільської громади Тетяна Гончарук розповіла, з чого все почалось.
«Ідея створити Центр виникла в нас у 2017 році, коли ми разом з делегацією ДСНС із Рівного відвідали Польщу. Ми взяли участь у проєкті європейських партнерів, який підтримує добровільний пожежний рух. Наша громада відправила 11 рятувальників-добровольців на навчання в Польщу. Цього ж року ми заснували добровільну пожежну команду, а вже наступного коштом місцевого бюджету відкрили перший у західному регіоні Центр безпеки громадян», — каже староста громади.
Як розповіли члени команди, польські добровольці-пожежники вже багато років співпрацюють з українськими колегами. І якщо до війни хлопці їздили на навчання до сусідньої держави, то зараз поляки проводять тренування на наших землях.
«Польські інструктори періодично приїжджають до України. Наприклад, у жовтні 2022 року вони проводили навчальні курси з опікової медицини, повітряної медичної евакуації та інших напрямків. Пожежники тренуються в димових камерах, вчаться розбирати завали та проводити пошуково-рятувальні операції», — додає Тетяна Гончарук.
Міжнародні партнери дуже допомогли, адже маленьким громадам, таким як Білокриницька, складно фінансувати такі проєкти самостійно.
Жителі Білої Криниці дуже радіють, що в громаді є такий центр. У 2022 році війна остаточно впевнила їх у важливості добровільного пожежного руху. За словами голови громади, якщо людина почуває себе в безпеці, то це успіх для громади, адже рятувальники швидко реагують, тримають усе під контролем, а також вчать населення правил пожежної безпеки. Крім того, люди довіряють їм, знаючи, що завжди є хтось, хто готовий прийти на допомогу в будь-який момент.
«Хтось же має таку роботу робити», — вважає Іван Миронець.
У тіктоці з’явилося відео, на якому банкомат у Запоріжжі не припинив роботу після влучання у відділення. Попри руйнування, люди могли зняти тут готівку.
Відео поширив користувач з ніком 360vsesvit.
Люди в коментарях жартують, що цей ролик може слугувати рекламою банку.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Також ми писали, що «Укрзалізниця» запускає поїзд-галерею, що подорожуватиме Україною (ФОТО).
Фото обкладинки: cкриншот з відео користувача 360vsesvit
Суспільство
У Львові запускають пілотний проєкт «Влучні», де для ветеранів / ок та цивільних із порушеннями зору організують адаптивну стрільбу з лука . Охочим пропонують пройти пробні тренування, після яких формуватимуть основні команди.
Про це редакції повідомила «Фундація 03:00».
Проєкт благодійна організація втілює спільно зі спортивною школою «Електрон» імені Богдана Кокота. Ініціатива «Влучні» — це мрія ветерана Івана Романа, який втратив на фронті руку, ногу та частково зір. Між операціями він захопився стрільбою з лука і тепер хоче взяти участь у Паралімпійських іграх.
«Уявіть собі: тиша, натягнута тятива, відчуття сили в тілі та стріла, що летить точно в ціль. І це не метафора. Цей проєкт — не просто про спорт. Він про нові можливості, соціальну інтеграцію та силу бути в колі своїх», — описують проєкт організатори.
Для формування основних команд шукають тих, хто хоче професійно займатися адаптивною стрільбою з лука. Це ветерани / ветеранки й цивільні від 18 до 35 років з 1 групою інвалідності по зору. За словами тренерів, супутні порушення опорно-рухового апарату або пересування на кріслі колісному не будуть перешкодами.
Читайте також: Видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО)
Проєкт «Влучні» пропонує:
- безкоштовні тренування з досвідченими тренерами у Львові;
- менторську підтримку від ветерана, лучника Івана Романа;
- можливість брати участь у змаганнях в майбутньому;
- до трьох тренувань на тиждень.
Усіх учасники й учасниці ораганізатори забезпечать базовим спорядженням. Стартують тренування вже на початку літа 2025 року.
Щоб долучитися — заповнюйте анкету.
Також для проєкту шукають волонтерів і волонтерок — психологів, реабілітологів, тифлопедагогів або просто людей, які хочуть бути поруч і підтримати майбутніх спортсменів: асистувати на тренуваннях, допомагати орієнтуватися, готувати спорядження, приносити стріли тощо.
Щоб стати волонтером — надсилайте заявку.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Фото обкладинки з фейсбук-сторінки ветерана Івана Романа
В Україну повернули 1200 тіл загиблих українців. Четвертий етап репатріаційних заходів провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Як стверджує російська сторона, повернені тіла належать українським громадянам, у тому числі й військовослужбовцям. Найближчим часом слідчі правоохоронні органи спільно з експертними установами МВС проведуть експертизи та ідентифікацію репатрійованих загиблих.
Читайте також: Україна повернула тіла ще 1200 загиблих військових
За даними координаційного штабу, обмін вдалося провести за результатами роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур Сектору безпеки та оборони України.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що додому повернулися українські захисники, які перебували в полоні з 2022 року.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...