Суспільство
Дев’ять місць для відпочинку, що замінять вам Мальдіви і Швейцарію
Навіщо їхати у відпустку за тридев’ять земель, коли власні місця для відпочинку ще не досліджені? Маленька Шотландія у Івано-Франківській області, води херсонського рожевого озера – точнісінько такі, як в Австралії. І це ще ви не чули про український Стоунхендж, який також оповитий легендами та вважається місцем сили. Або про українську Сахару, яка свого часу загрожувала розповзтись пісками по південній Україні.
Тож якщо оберете відпочинок в Україні, без перебільшень отримаєте у власне розпорядження цілий світ у мініатюрі.
Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 8 місць неподалік від Києва
1. Лемурійське море VS рожеве озеро Австралії
Рожеве озеро на Херсонщині вважається залишками прадавнього Лемурійського моря. Водойма один в один нагадує австралійське мінеральне озеро Хіллер. Воно теж рожевого кольору і розташоване біля південного узбережжя Західної Австралії. Щоправда, дістатись туди набагато складніше – у порівнянні із шляхом до українського “побратима”.
Розташоване Рожеве озеро у селі Григорівка Чаплинського району, в одній із бухт затоки Сиваш.
Води озера такого дивного кольору через особливий вид водоростей, які виробляють бета каротин під дією сонця. Тому чим спекотніше літо, тим насиченішого кольору стає вода у Лемурійському морі. А ще вона дуже насичена солями, тож тут, як і у Мертвому морі, можна буквально лежати на воді.
2. Мальдіви з херсонським колоритом
Джарилгач називають Мальдівами за його неймовірні узбережжя з білим піском, бірюзовим кольором морських хвиль та дельфінами.
Окрім маяка, який, подейкують, спроектував сам Ейфель, кількох джерел прісної води та пари шезлонгів, ознак цивілізації тут немає. Тому, якщо їдете на острів, або встигніть на катер назад до Скадовська, або будьте готові до ночівлі.
Дрова для вогнища треба брати з собою – дерев ви тут не побачите. Також беріть щось на кшталт парасолі – тіні тут нормальної теж нема, можна добряче обгоріти.
Чим далі вглиб острову – тим більше побачите дикої живності: олені, лані, муфлони, дикі кабани, зайці та лисиці.
Хижаків тут нема, а людей тварини не те дуже бояться. А дикі свині взагалі здійснюють справжні грабіжницькі набіги на табори туристів, жорстоко позбавляючи останніх всіх запасів їжі. Тому всі, хто залишався на Джарилгачі з ночівлею, одностайні у своїх порадах: “Якщо побачите диких свиней – не годувати!”
Читайте також: 7 неймовірних озер в Україні, про які ви не чули
3. Маленька Швейцарія
Буцький каньйон розташований на Черкащині на річці Гірський Тікич. Вік гранітів, з яких він складається, оцінюється у 2 мільярди років.
Довжина каньйону біля 2,5 км, ширина – 80 м.
Місцеві через краєвиди називають каньйон “Маленькою Швейцарією”, натякаючи на парк “Саксонська Швейцарія”, що знаходиться у Німеччині. А їдуть сюди за скелелазанням та спогляданням красот природи.
Бо ж тут і швидка вода, і яскрава зелень, і річні пороги.
Біля однієї зі скель – глибока природна криниця з джерельною водою. А недалеко знаходяться руїни першої в Україні гідроелектростанції – сюди часто ходять екскурсійні групи.
4. Український Байкал
Найглибше озеро Світязь причаїлось серед Шацьких озер, що на Волині. Площа озера становить 26,22 км2, а глибина сягає подекуди 58,4 метрів.
Вода в озері м’яка, ще й прозора – вам буде добре видно, що коїться на кількаметровій глибині. Кажуть, вона має має цілющі властивості: у її складі і срібло, і йод і гліцерин.
Озеро оточують густі хвойні ліси. Влітку і ближче до осені тут повно чорниці, ожини, грибів.
Біля берегів Світязя мілко – подекуди можна зайти вглиб на півтори сотні метрів, і рівень води все ще сягатиме грудей. Через це може здатись, що воно мілководне – але насправді більшу частину його площі складають глибини більше 10 метрів.
Читайе також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях
5. Мост Гленфіннан з Ворохти
Пам’ятаєте, у першому фільмі про Гаррі Поттера “Хогвартс-експрес” віз маленького чарівника через величезний кам’яний міст? Його називають Гленфіннан, і розташований він у Шотландії. Мало хто знає, що схожий віадук є у селі Ворохта. Він збудований у 1894-1895 роках і за часів Австро-Угорщини поєднував нинішню Західну Україну та Австрію за допомогою залізничного сполучення.
Віадук Ворохти вважається одним із найбільших в Європі. Його загальна довжина 130 метрів, а будували його італійські полонені солдати.
У 2000 році, аби зберегти міст від руйнування, поряд збудували сучасний залізничний міст через річку Прут.
6. Поліський Стоунхендж
Камінне село — це 15 гектарів глухого соснового лісу, де розкидані округлі кам‘яні валуни велетенських розмірів. Його називають Стоунхенджем та вважають місцем сили.
Для цієї місцевості таке каміння не характерне, тому науковці гадають, звідки ж дивні валуни взялись посеред лісу.
За однією з версій, їх 20 тисяч років тому приніс скандинавський льодовик. За іншою версією, це залишки підніжжя древніх гір, які повністю зникли.
Але у місцевих є своя версія. Тут уже багато поколінь розповідають одну легенду: нібито колись тут насправді було село, селяни якого відмовили у притулку та гостинності старцю, що насправді був Богом у людській подобі. За це він перетворив все село у каміння і залишив на одному з валунів відбиток своєї ноги.
7. Бакота: Фіорди на Дністрі
Бакота – це місцевість навколо штучного водоймища в Подільських Товтрах, в 40 км від Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Чимось вона нагадує норвезькі фіорди: тут вам і стрімкі скелі, і бірюзова вода фьорда.
Сьогодні Бакотою умовно називаються місця вздовж берега Дністра, розташовані поблизу залишків монастиря. Раніше Бакотою називалось село, яке раніше було на місці водоймища, а тепер затоплене Дністровським водосховищем. Є у Бакоти і сусіди по затопленю – колишні села Субіч, Китайгород та Козяча церква.
Краєвиди тут відкриваються просто неймовірні: Дністер, скелі з усіх сторн, ще й старовинний скельний монастир на верхівці однієї з них.
Унікальний тут і мікроклімат: метеорологи запевняють, що середньорічна кількість тепла на квадратний метр тут така ж, як у Ялті, а скелі й ліси захищають узбережжя від холодних вітрів з півночі.
8. Сахара під Херсоном
Безкраї бархани заввишки по 5 метрів (деякі – аж по 20) пересуваються з місця на місце із допомогою вітру. Це не Сахара, а знову Херсонщина! Ви знали, що в області знаходиться найбільша пустеля у Європі?
Загальна площа Олешківських пісків – близько 1,6 тисячі квадратних кілометрів.
Парадокс у тому, що до створення найбільшої європейської пустелі причетний барон Фрідріх Фальц-Фейн – засновник заповідника “Асканія-Нова”.
Саме його вівці числом у мільйон і перетворили місця на пустелю. В результаті піски стали “розповзатися” і засипати околиці сіл – а при сильних вітрах виникали піщані бурі.
Невідомо, як би розширилась пустеля, якби не роботи з лісонасаджень, що почались ще у XIX столітті. Зараз піски зупинені – найбільшими в світі штучними лісовими насадженнями загальною площею близько 1 тисячі км.
9. Сиваш замість Мертвого моря
Озеро Сиваш ще називають Гнилим морем, і насправді це не озеро, а затока. Кажуть, що за властивостями води і грязей воно не поступається Мертвому морю. Вода тут подекуди на 35% складається з солі – тому вона ніби виштовхує вас, як би ви не пірнали.
В солоних водах повно бичків та камбали, водяться навіть креветки.
Можна розбити намет і відпочивати дикарем, а можна домовитись із місцевими жителями про нічліг прямо на місці.
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
«Укрпошта» випускає новий набір марок із зображеннями шести українських маяків. Серію «Маяки України» започаткували у 2009 році та продовжували у 2010 та 2020 роках.
Про це повідомили в компанії.
На марках зобразили маяки Чорного та Азовського морів:
- Ай-Тодорський та Чаудинський у Криму;
- Шаганський маяк, що на Одещині;
- Білосарайський та Бердянський Верхній маяки;
- Руський Задній — маяк Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу в Миколаївській області.
Читайте також: Латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО)
«Українські дороговкази — це більше, ніж просто проблиск світла. Вони символізують прибуття з далеких країв додому. Вони втілюють у собі силу, що допомагає не піддатися стихії та не заблукати в бурхливих хвилях, а повернутися в рідну спокійну гавань»‚ — написали в «Укрпошті».
Автором фото на марках став Олександр Заклецький, дизайн блока, листівок та конверта розробила Оксана Шуклінова. Тираж поштового набору — 50 тисяч примірників.
Нагадаємо, що «Укрпошта» випустить пам’ятні марки про Маріуполь із напиленням з «Азовсталі» (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка «Укрпошти»
Нещодавно на «Укрзалізницю» здійснили масштабну кібератаку, внаслідок якої упродовж кількох днів не можна було купити квитки онлайн. Більше того — в частини пасажирів, які вже мали електронні проїзні документи, вони зникли.
Якщо ви зайшли в застосунок, а там немає ваших квитків, не панікуйте — ШоТам розповідає, що робити в цій ситуації.
Що сталося
23 березня 2025 року на офіційних сторінках «Укрзалізниці» почали зʼявлятися перші новини про збій в IT-системі. Вже невдовзі компанія повідомила, що стала жертвою наймасштабнішої за весь час кібератаки ворога, через що постраждали онлайн-сервіси купівлі квитків, та залізничникам вдалося відновити їхню роботу протягом 24-26 березня.
Проїзні документи в цей період можна було придбати в касах вокзалів і в поїзних бригад перед відправленням поїзда. Окрім цього, в «Укрзалізниці» запровадили спеціальні пропозиції для власників паперових квитків, як-от безкоштовне відвідування залу очікування та чай у потягах.
Та постраждала не тільки купівля — також у багатьох користувачів у додатку зникли квитки, придбані до 22 березня. Щоб впоратися з цією проблемою, «Укрзалізниця» склала алгоритм дій.
Читайте також: У шпиталі в Харкові, що постраждав від «Шахеда», поновили операції
Де шукати квитки: поради «Укрзалізниці»
Якщо ви не знайшли свого електронного квитка, насамперед перевірте, чи до вашого акаунту в застосунку привʼязана email-адреса. Якщо так — найімовірніше, документ у PDF-форматі прийшов на цю пошту. Та може виявитися, що там його немає, — у такому випадку не забудьте переглянути папку «Спам».
Якщо цей варіант вам не доступний, «Укрзалізниця» пропонує приїхати на вокзал без квитка принаймні за 20 хвилин до відправлення потяга. Таким чином провідник зможе підтвердити оплату проїзного документа у вашому банківському застосунку або за квитанцією.
Окремий алгоритм дій стосується військових, які купували свій квиток через застосунок «Армія+». Таким пасажирам радять написати коментар на фейсбук-сторінці компанії, щоб спеціалісти допомогли якомога швидше підібрати місце.
Як повернути гроші
Якщо у вас змінилися плани щодо поїздки, отримати назад кошти за вже придбаний квиток можна, заповнивши заявку на повернення за посиланням. В «Укрзалізниці» попереджають, що зробити це можна не пізніше, ніж за годину до відправлення потяга.
Та раптом ви скористалися функцією автоматичної купівлі квитка, повернути зарезервовані гроші також можливо. Для цього потрібно заповнити й надіслати ось цю форму.
В обох випадках після підтвердження даних ваші кошти повернуться на картку протягом наступних 30 банківських (робочих) днів.
Фото: Укрзалізниця
