Війна Росії проти України змусила багатьох громадян задуматися, хто ми насправді й чому ми проявляємо такий міцний опір. Відповіді на ці питання можна знайти у книжках з історичною тематикою. Якщо поглибитись у читання книг про минуле та сьогодення можна зрозуміти – упродовж всієї нашої історії українці відстоюють свою незалежність.
“Подолати минуле: глобальна історія України”, Ярослав Грицак
Книга професора Ярослава Грицака відображає його 15-річний досвідта дослідження в глибини історії та сучасності України. Автор пропонує чесну та єднальну дискусію, спрямовану на пошук спільних цінностей і мети, необхідних для виходу країни з кризи та самостійного творення змін. Він просуває ідею відповідальності кожного громадянина перед майбутнім своєї країни та надає читачам глибоке розуміння того, що відбувається в країні сьогодні і як може змінитися майбутнє.
Про автора: Ярослав Грицак – видатний історик, інтелектуал та професор Українського Католицького Університету. Він є редактором журналу “Україна модерна” і членом редакційних колегій журналів Slavic Review та Ab Imperio. Його публікації з модерної історії України, зокрема книги “Страсті за націоналізмом” (2004) та “Пророк у своїй вітчизні” (2006), отримали визнання як в Україні, так і за кордоном.
“Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку ХХІ століття”, Катерина Зарембо
Ця книга розповідає про українські спільноти Донеччини та Луганщини, які існували з початку 2000-х до російського вторгнення 2014 року. Вони були голосами нового, непострадянського Донбасу, вбудованими у загальноукраїнський контекст. Вони символізували пробудження пригнобленого українства. Книга розповідає про культурні простори, студентські середовища, українське село та різноманітні релігійні спільноти. Її мета – зробити відомою хоча б частину історії цих спільнот та підтвердити, що схід – це українська земля, яка завжди боролася й продовжує боротьбу за суверенну Україну.
Про авторку: Катерина Зарембо – політична аналітикиня, викладачка й перекладачка. Вона спеціалізується на питаннях зовнішньої та безпекової політики, а також громадянського суспільства в Україні. Крім того, є асоційованою аналітикинею Центру “Нова Європа” та викладачкою в Національному університеті “Києво-Могилянська академія”.
“Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності”, Сергій Плохій
Захоплююча та доступна книга розповідає про історію України від давніх часів до сучасних подій. Це видання допоможе краще зрозуміти минулі події та їх вплив на наше сьогодення. Автор зосереджується на українцях як на найбільшій демографічній групі, а згодом – головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Ви дізнаєтеся, як наші предки впливали на історію, борючись за право на незалежність. Як вони проходили через випробування кріпацтва, комуністичного терору, Голодомору та Другої світової війни, щоб нарешті отримати незалежність.
Про автора: Сергій Плохій – видатний україно-американський історик та письменник, який спеціалізується на вивченні історії України, Східної Європи та холодної війни. Він є професором Гарвардського університету та з 2013 року обіймає посаду директора Українського науково-дослідного інституту в цьому університеті. Книги Сергія Плохія перекладені багатьма мовами, включаючи китайську, естонську, польську, португальську, румунську, іспанську та українську. Його твори отримали численні премії та нагороди за визначний внесок у світову історію та культуру.
“Бунт проти імперії: українські шістдесятники”, Родомир Мокрик
Ця книга відкриває перед читачем захопливий світ українських шістдесятників – молодих людей, які народили нову культуру в епоху Хрущовської “відлиги”. Вона запрошує в мандрівку світом культурних феноменів, людських доль та літературних творів, що зазнали впливу цього періоду. Поглибитися у цей світ, який, не дивлячись на правила радянського тоталітарного режиму, засновувався на принципах солідарності, взаємопідтримки та поваги між молодими талантами. Книга також пропонує вперше опубліковані фотографії з архівних фондів та сімейних хованок, що додає більшої цінності цій подорожі в минуле.
Про автора: Радомир Мокрик – відомий український літератор, історик, культуролог та науковець, який працював в Інституті східноєвропейських студій Карлового університету в Празі. Після початку повномасштабного вторгнення агресора він переїхав з Праги до Львова, де викладає в Карловому університеті та Українському католицькому університеті. Книги Радомира Мокрика відомі не лише в Україні, але й отримали визнання у багатьох країнах світу.
“Навігатор з історії України. Повоєнний СРСР” Валентина Мержиєвська, Діана Житня-Кебас, Олександр Маєвський, Ігор Цеунов, Юрій Шаповал
Ця книга охоплює історію України від закінчення Другої світової війни в 1945 році до відновлення незалежності в 1991 році. Вона пропонує докладний огляд політичних, економічних і культурних подій післявоєнного періоду. Автори вбирають українську історію в більш європейський і загальносвітовий контекст. Вони роз’яснюють долю українських земель після війни та підкреслюють зв’язки між українською культурою, тоталітарним режимом і європейськими революціями 1968 року. До тексту прикріплений психологічний коментар, який описує травми й життєві сценарії, що дісталися нам із радянських часів. Він пропонує способи їх подолання.
Про авторів:
Валентина Мержиєвська – освітянка, співзасновниця альтернативної школи БеркоШко, авторка подкастів “ПереФарбований лис” і “Валентність”.
Діана Житня-Кебас – психологиня, фахівчиня роботи з дітьми та підлітками, співзасновниця Комунікативного клубу для підлітків.
Олександр Маєвський – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, член Національної спілки краєзнавців.
Ігон Цеунов – викладач історії в БеркоШко, Альтернативна школа “СОНЯШНИК”, Finka Project School, практикуючий археолог, історик.
Юрій Шаповал – український історик, доктор історичних наук, академік Української Академії політичних наук. З 2015 – головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.
“Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну”, Володимир В’ятрович
Унікальна збірка щоденників Володимира В’ятровича, видатного історика, чиї наукові інтереси сфокусовані на українському русі опору. Кожен з 45 розділів книги відкриває перед читачем життєво важливі уроки історії, які допомагають зрозуміти історичний контекст та важливість відстоювання незалежності й існування української держави. Це не лише спогади, а й важливі питання, які стосуються кожного громадянина та визначають майбутнє України. Книга нагадує нам про те, що історія – найсуворіший вчитель, який нагадує про незасвоєні уроки тим, хто не навчився на їх прикладах.
Про автора: Володимир Михайлович Вятрович – український публіцист, вчений та громадський діяч. У 2002 році заснував Центр досліджень визвольного руху, організацію, яка була присвячена вивченню історії УНР, ЗУНР, ОУН, УПА та інших важливих політичних і військових формувань. Основна діяльність Вятровича пов’язана з дослідженням історії України у XX столітті, зокрема періоду режиму комуністичної диктатури. У 2013 році він ініціював створення Електронного архіву документів радянського періоду, де було зібрано та опубліковано понад 14 тисяч документів.
“Історія України від діда Свирида”, Дід Свирид
Ця історична книга викликала справжній фурор серед читачів. Хоча спочатку вона може здатися звичайним підручником з історії, насправді приховує у собі такі “живі” та “об’ємні” постаті, що читачі починає здаватися: це художня література. Але твори в цій серії не є псевдоісторичними. Вони зберігають науковий погляд. Герої книги, такі як князі Острозькі, козацький ватажок Наливайко, хан Тохтамиш та інші, – справжні історичні постаті.
Про автора: Про блогера Діда Свирида відомо мало. Він набагато молодший за свого персонажа, має дві вищі освіти, щасливо одружений, пройшов через кілька воєн, дотримується здорового способу життя, займається бігом і в повсякденній дійсності нічим не виділяється від інших людей. Крім ведення блогу, пише тексти для “Суті подій” на “Radio ROKS”, гонорари за які відправляє на фронт. Як волонтер підтримує українських військових, перераховуючи гроші і час від часу приїжджаючи з подарунками на передову.
Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.
Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.
У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.
Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.
Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.
Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».
Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.
Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.
Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.
Про що фільм?
«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років. Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.
Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.
Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.
Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель.
Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло.
Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.
Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам
Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає.
Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.
От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину.
Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.
Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам
Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.
Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.
Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам
Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.
Коментарі