

Суспільство
Чим загрожують Донбасу шахтні води (ВІДЕО)
З початком військового протистояння у 2014 році На Донбасі закрилося понад 60% шахт. Частина з них вже є затопленими. І це екологічна катастрофа. Але навіщо шахти затоплюють?
У чому загроза?
«Усі закриті шахти, через утворення певних порожнин і заповнення газом або шахтними водами мають бути консервовані. Є два типи консервації, це: суха консервація та мокра консервація. Суха консервація передбачає, що обладнання для відкачування шахтних вод знаходиться всередині шахти. Цей вид консервації є достатньо затратним, він дорогий і більше все ж використовують мокру консервацію, коли шахту затоплюють водою, а обладнання для відкачки шахтних вод виносять на поверхню. Однак мокра консервація більш шкідлива, оскільки шахтні води, якими затоплюють саму шахту, забруднюють грунт у подальшому, також грунтові води і поверхневі води. Також впливають на сам грунт, що призводить до зсуву грунту. І відповідно страждає населення, на яких це може відобразитися», – розповіла менеджерка проєкту БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко.
За її словами, це може привести до просідання поверхні, спонтанного виділення газу, локальних «землетрусів» і потрапляння брудних «шахтних» вод у ґрунтові.
Які можуть бути наслідки?
«Щодо наслідків, то якщо ми не почнемо займатися цим питанням, вирішувати це питання вже сьогодні, то ми будемо поступово йти до екологічної катастрофи в цьому регіоні. Оскільки шахтні води поступово забруднюють грунти, поступово забруднюють воду і це впливає на всі екосистеми регіону. І це може призвести до того, що через декілька років, через декілька десятків років просто деякі регіони Донецької та Луганської областей будуть не придатні для життя населення», – додає екоактивістка.
Проблема з шахтами була ще до початку бойових дій, але з початком війни на сході України ситуація погіршилась, оскільки чимало шахт залишися на непідконтрольній уряду України території.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
Активістка Олександра Лук’яненко з організації «Право на захист» займається питаннями екології на сході України, працює у межах проєкту, що піклується про екологічні питання на сході України.
«Ми займаємось питанням затоплених шахт і впливу затоплених шахт на навколишнє середовище, а також на життя та здоров’я людей ще з 2019 року. У рамках нашої роботи це є аналітична та адвокаційна діяльність. Ми також активно співпрацюємо з органами місцевої влади, з центральними органами влади в рамках цих питань. Ми активно працюємо з експертами-екологами. Це гідрогеологи можуть бути, або інші вузькопрофільні спеціалісти», – каже Олександра Лук’яненко.
Тож яке вирішення проблеми затоплення шахт?
«Це можливо тільки на підконтрольній уряду України території, але в березні 2021 року на рівні трьохстороньої контактної групи було досягнуто домовленості щодо створення моніторингової групи саме з питань моніторингу довкілля, з обох сторін вздовж лінії розмежування. Ця група вже створена, в її складі також є міжнародні експерти та відповідні профільні експерти з трьохстороньої контактної групи, економічної підгрупи. І у вересні цього року відбудеться перше засідання цієї екологічної комісії і очолить її міжнародний експерт», – додала активістка.
Як варіант вирішення цієї проблеми це може бути впровадження певних місцевих, або національного рівня програм, які передбачають аналіз стану самої шахти, аналіз хімічного складу шахтних вод, грунтових вод та поверхневих вод, а також аналіз стану грунту. Відповідно подальше інформування населення щодо стану вод та грунтів і прийняття певних дій, виконання певних дій для того, щоб покращити ситуацію.
Читайте також: Як одна сім’я на Луганщині рятує донбаські ліси (ВІДЕО)
«Звичайні громадяни мають бути активними, говорити про ці питання. Порушувати ці питання у ЗМІ. Також дуже дієві особисті звернення до органів влади. Це можуть бути звернення до місцевих органів влади та до центральних органів влади. Тому наша активність – наше все. Я не можу тут сказати, що треба сортувати сміття це трошки не та тема, але треба думати про наше довкілля вже сьогоні, оскільки завтра вже може бути пізно», – впевнена представниця БФ «Право на захист».
Нині БФ «Право на захист» спільно з іншими екоактивістами працює над Cхід Ekomap. Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їхнього вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Що робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.
Суспільство

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.


Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
Суспільство

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.


Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Суспільство

Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)


Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького