Суспільство
Чим загрожують Донбасу шахтні води (ВІДЕО)
З початком військового протистояння у 2014 році На Донбасі закрилося понад 60% шахт. Частина з них вже є затопленими. І це екологічна катастрофа. Але навіщо шахти затоплюють?
У чому загроза?
«Усі закриті шахти, через утворення певних порожнин і заповнення газом або шахтними водами мають бути консервовані. Є два типи консервації, це: суха консервація та мокра консервація. Суха консервація передбачає, що обладнання для відкачування шахтних вод знаходиться всередині шахти. Цей вид консервації є достатньо затратним, він дорогий і більше все ж використовують мокру консервацію, коли шахту затоплюють водою, а обладнання для відкачки шахтних вод виносять на поверхню. Однак мокра консервація більш шкідлива, оскільки шахтні води, якими затоплюють саму шахту, забруднюють грунт у подальшому, також грунтові води і поверхневі води. Також впливають на сам грунт, що призводить до зсуву грунту. І відповідно страждає населення, на яких це може відобразитися», – розповіла менеджерка проєкту БФ «Право на захист» Олександра Лук’яненко.
За її словами, це може привести до просідання поверхні, спонтанного виділення газу, локальних «землетрусів» і потрапляння брудних «шахтних» вод у ґрунтові.
Які можуть бути наслідки?
«Щодо наслідків, то якщо ми не почнемо займатися цим питанням, вирішувати це питання вже сьогодні, то ми будемо поступово йти до екологічної катастрофи в цьому регіоні. Оскільки шахтні води поступово забруднюють грунти, поступово забруднюють воду і це впливає на всі екосистеми регіону. І це може призвести до того, що через декілька років, через декілька десятків років просто деякі регіони Донецької та Луганської областей будуть не придатні для життя населення», – додає екоактивістка.
Проблема з шахтами була ще до початку бойових дій, але з початком війни на сході України ситуація погіршилась, оскільки чимало шахт залишися на непідконтрольній уряду України території.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
Активістка Олександра Лук’яненко з організації «Право на захист» займається питаннями екології на сході України, працює у межах проєкту, що піклується про екологічні питання на сході України.
«Ми займаємось питанням затоплених шахт і впливу затоплених шахт на навколишнє середовище, а також на життя та здоров’я людей ще з 2019 року. У рамках нашої роботи це є аналітична та адвокаційна діяльність. Ми також активно співпрацюємо з органами місцевої влади, з центральними органами влади в рамках цих питань. Ми активно працюємо з експертами-екологами. Це гідрогеологи можуть бути, або інші вузькопрофільні спеціалісти», – каже Олександра Лук’яненко.
Тож яке вирішення проблеми затоплення шахт?
«Це можливо тільки на підконтрольній уряду України території, але в березні 2021 року на рівні трьохстороньої контактної групи було досягнуто домовленості щодо створення моніторингової групи саме з питань моніторингу довкілля, з обох сторін вздовж лінії розмежування. Ця група вже створена, в її складі також є міжнародні експерти та відповідні профільні експерти з трьохстороньої контактної групи, економічної підгрупи. І у вересні цього року відбудеться перше засідання цієї екологічної комісії і очолить її міжнародний експерт», – додала активістка.
Як варіант вирішення цієї проблеми це може бути впровадження певних місцевих, або національного рівня програм, які передбачають аналіз стану самої шахти, аналіз хімічного складу шахтних вод, грунтових вод та поверхневих вод, а також аналіз стану грунту. Відповідно подальше інформування населення щодо стану вод та грунтів і прийняття певних дій, виконання певних дій для того, щоб покращити ситуацію.
Читайте також: Як одна сім’я на Луганщині рятує донбаські ліси (ВІДЕО)
«Звичайні громадяни мають бути активними, говорити про ці питання. Порушувати ці питання у ЗМІ. Також дуже дієві особисті звернення до органів влади. Це можуть бути звернення до місцевих органів влади та до центральних органів влади. Тому наша активність – наше все. Я не можу тут сказати, що треба сортувати сміття це трошки не та тема, але треба думати про наше довкілля вже сьогоні, оскільки завтра вже може бути пізно», – впевнена представниця БФ «Право на захист».
Нині БФ «Право на захист» спільно з іншими екоактивістами працює над Cхід Ekomap. Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їхнього вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Що робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі