Суспільство
Бізнес з нуля. Як без гроша в кишені створити майстерню пряників
Зізнавайтесь, кому в дитинстві мама пекла смачнющі пряники? Поки гарячі, вони розлітаються, як тільки вона відвернулась. А полежать кілька днів – і от ними вже можна виривати розхитаного зуба. Пряники, про які піде мова сьогодні, такі ж смачні. Але ж і м’які – тому історія з зубами тут не вийде.
Майстернею “Прянівілль”заправляє Наталя Рак. Майже шість років тому вона з родиною полишила домівку в Донецьку. І в рідному містечку, куди до вимушеного переїзду заглядала зрідка, перетворила власне хобі на сімейний бізнес.
Наталія Рак
Колишня вчителька та журналістка, заснувала майстерню “Прянівілль“
З Донецька поїхала з чоловіком і дітьми в липні, коли бойові дії перейшли в активну фазу, і стало зрозуміло – в місто зайшли проросійські сили. З мінімумом речей поїхала в рідну Дружківку до батьків.
В серпні зрозуміла: треба “обкопуватися в Дружківці – рідному містечку, де ніколи жити не хотіла. І заснувала успішний бізнес на медових пряниках.
До бізнесу підштовхнула подруга
От не люблю листопад. Жахливий місяць, коли все навколо сіре і безрадісне. А в 2014 році в цей час у моєї родини якраз фінансові запаси почали закінчуватись. Тоді вирішила згадати про старе хобі – і порадувати близьких імбирними пряниками на меду.
Перше печиво оздобила біло-блакитною глазур’ю, бо інших барвників на ринку не знайшла. За тим сфотографувала, виклала свою роботу на фейсбук – захотілося похвалитися. І тут же посипалися схвальні коментарі від друзів.
І ось першим поштовхом замислитись про бізнес став коментар колишньої колеги: “Пора продавати, печи на замовлення”.
Але я подумала: “Куди там мені! Стільки майстрів навколо, які займаються цією справою вже кілька років. Та і як продавати?”.
Аж тут втрутилась моя подруга з часів студентства: написала, що ніхто, крім майстра себе краще не продасть. І зробила хід конем – перша замовила у мене пряники до Дня Святого Миколая.
Перші витрати і перший серйозний заробіток
Ну, які витрати, коли випікаєш собі вдома? У батьків на кухні знайшлися борошно, масло, яйця. Все, що потрібно було для старту – просто озирнутися і докупити, чого не вистачало. Мама допомагала випікати, а чоловік взявся за обчислення собівартості.
Після того, як я стала викладати в Інтернеті більше фотографій з продукцією, попит на мою випічку почав підвищуватись.
Перший серйозний заробіток трапився уже в грудні 2014 року. Ми тоді заробили 4000 гривень.
Звісно, ця сума здавалася вау-заробітком, але зрозуміло, що таке чотири тисячі гривень для сім’ї з шістьох осіб у трикімнатній квартирі.
Бізнес гальмували сезонність і сумніви в собі
Коли свята пройшли, ми побачили, що в нас закінчилися і продажі пряників. Адже у людей наше печиво лише зі святами і асоціювалось.
Перед нами з чоловіком постало питання: як довести людям, що пряники – це не тільки Різдво і День святого Валентина, а цілий рік?
Ми почали розповідати в соцмережах, що приводів подарувати пряник дуже багато. Та й сам пряник може стати приводом – піти в гості, зробити приємне людині, висловити подяку, підтримати. Таке позиціювання дуже нам допомогло із продажами.
Ще одна перешкода: із самого початку був у мені невеликий конфлікт як пекаря і менеджером. Плюс, як мені сказала одна знайома: “Куди ти сунеш, зараз пряники не пече тільки ледачий”. Ну я-то їх вміла робити – а тому і сунула.
Згодом із практикою продажів потихеньку з’явилася і впевненість у собі. Із сезонністю бізнесу ми теж ретельно боремося: проводимо майстер-класи для дітей в літніх таборах, школах. І корпоративних замовлень багато.
Проте, загалом, ще й досі вчимося лавіювати, щоб не було дірок в бюджеті.
Обладнати пекарню допоміг грант
Ми почали подаватись на гранти для бізнесу ще у 2015 році, тоді в область якраз заходили міжнародні грантодавці.
Бізнес-план для гранту від Данської ради у справах біженців та чеської гуманітарної організації “Людина в біді” ми захистили у 2016 році. Тоді ж оформили бізнес офіційно.
Умовою гранту на 100 тисяч гривень було працевлаштувати двох людей. Я взяла двох дівчаток-переселенців, і ми досі працюємо втрьох.
Сьогодні із допомогою харчового принтеру ми можемо наносити на пряники будь-які зображення: від фотографій до логотипів організацій.
Хочемо, щоб рідне містечко асоціювалось із “Прянівіллем”
І на маминій кухні колись, і на промисловому обладнанні тепер ми використовуємо для печива лише натуральні компоненти та безпечні харчові барвники.
Сьогодні пряники продаємо через сайт, сторінки в Інстаграмі та Фейсбуці, також наше імбирне печиво можна купити у невеличкому магазинчику при пекарні.
Зараз замовлення до нас надходять з усієї країни. Співпрацюємо з бізнесами та постійно беремо участь у виставках і фестивалів хенд мейду, влаштовуємо майстер-класи для дітлахів. Також мене часто запрошують на бізнес-конференції поділитись досвідом.
Що далі? Хочеться рости, щоб всі знали про “Прянівілль”. Зараз мою рідну Дружківку місцеві асоціюють лише з халвою, я ж хочу, аби місто ще й з медово-імбирними пряниками асоціювалося. Це вже потроху відбувається, тому певна: все у нас вийде.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
