Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кипрійний чай: як працює бізнес, якому допомагають карпатські знахарі

Опубліковано

На мальовничих схилах українських Карпат розташувалась унікальна рослина – кипрій. І з нього роблять іван-чай, який є корисною альтернативою чорному чаю, адже не містить кофеїну. Виготовляє кипрійний чай бренд MOL’FAR, який наслідує давні традиції мольфарів. Сьогодні виробник популярний по всій Україні та планує вийти на експорт, щоб об’єднати українців по всьому світу та довести, що наша країна – не тільки про борщ з салом.

Євгеній Гончаренко

Євгеній Гончаренко

Співзасновник бренду MOL’FAR

Навчався в Інституті туризму Федерації профспілок України. Є власником компанії, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Закінчив бізнес-школу МІМ (Міжнародний Інститут Менеджменту). Після чого заснував власний бренд виробництва кипрійного чаю MOL’FAR.

Тонус без кофеїну

Наш чай – це альтернатива чорному чаю, але це не класичний іван-чай та не просто трав’яний збір. На схилах Карпат росте кипрій вузьколистий. Саме з нього ми створюємо наш продукт, який ми збираємо в екологічно-чистому регіоні і тут же виготовляємо.

Кипрій є унікальною рослиною. Він першим оселяється на лісових вирубках чи згарищах. Створює затінок, під яким збирається волога і починають рости інші рослини. Для людини кипрій також має величезну користь, насамперед, завдяки високому вмісту вітаміну С, якого в кипрію значно більше, ніж у лимоні. Тому рослина дуже корисна для імунітету, а також для виведення токсинів з організму і нормалізації травлення.

Головна відмінність кипрійного чаю від традиційних – це відсутність кофеїну. Але завдяки флавоноїдам (природні фенольні сполуки) має позитивний та довготривалий тонізуючий ефект. Саме тому такий напій можна пити і вагітним, і дітям.

Кипрій є основою нашого чаю. До нього ми додаємо лист малини, м’яту, цвіт липи, чебрець, сухофрукти. Всього виготовляємо 7 різних видів чаю.

Наслідуємо традиції мольфарства

Ми хотіли зробити наш кипрійний чай на основі давніх традиційних рецептів, але осучаснили процеси виробництва. Саме тому народилась назва та філософія бренду. Ми наслідуємо традицію мольфарства – мінімалізм та життя в гармонії з навколишнім середовищем. І це така основа нашого світосприйняття. Мольфари (карпатські знахарі) завжди жили якомога далі від людей і ближче до природи. Вони працювали з травами і вміли використовувати дари природи на благо. Таким чином ми продовжуємо їх справу, працюючи з травами на основі традиційних рецептів. Ми хочемо донести та адаптувати ці древні знання у сучасному світі.

Навіть наш логотип – це символ мольфарів. Мольфа завжди була головним атрибутом мольфара, яким могла стати будь-яка річ, створена власноруч. Тобто мольфар міг намалювати щось, знайти перо птаха чи камінь, вирізьбити якусь річ.

В продукції MOL’FAR використали елемент мольфарськой традиції і створили авторську Мольфа з використанням солярної символіки, тобто символів сонця.

На мольфі вони вирізали спеціальні знаки, у які закладали магічну дію. Мольфар створює власну мольфу свідомо – закладає в неї світлою думкою та молитвою сакральний зміст. Відтоді вона слугувала помічником мольфара у його добрих справах.

6 етапів виробництва кипрійного чаю

У нас повністю екологічне та відповідальне виробництво, яке дозволяє зберегти природну силу складових чаю з моменту збору до моменту заварювання. Наш чай має шість етапів виробництва.

По перше, збір чайного листу. Кипрій зацвітає в середині червня. На його збори у гори вирушають невеликі групи працівників, щоб не затоптувати галявини. Важливо збирати так, щоб не пошкодити рослину і кипрій виріс наступного року. Тому ми акуратно збиваємо листя з середньої частини і не шкодимо саму квітку. Максимально збирали 7,5 тонн листя за сезон.

Кипрій купуємо у місцевого населення за 15 гривень за кілограм. Ми оголошуємо про те, що розпочинається сезон і наймаємо людей. Але є величезна проблема в тому, що саме у потрібний для нас час багато місцевих їдуть на заробітки за кордон.

Територія збору кипрію

По-друге, підв’ялення. Лист повинен позбутись надмірної вологи, але не пересохнути. Збірне листя ми розкладаємо у сушарні, де воно стає підв’яленим та еластичним.

По-третє, ферментація. Це чи не найважливіший етап у виробництві чаю. Саме від результату ферментації залежить міцність та аромат напою.

По-четверте, окислення. Ми скручуємо листок на спеціалізованому обладнанні (листокрутці), після чого він пускає сік і починається процес бродіння та окислення. Від бродіння з’являється фруктово-спиртовий запах.

По-п’яте, прожарювання. Після всіх процесів, коли сировина отримала відповідний колір та запах, ми закладаємо лист в сушку на прожарку.

По-шосте, фасування. Готовий чай MOL’FAR міксується за авторськими рецептами наших технологів, та фасується у крафтове упакування.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Крафтове упакування виготовлене з екологічних та етичних (що швидко розкладаються) матеріалів — мінімальна кількість фарби, не містить клею, поліетилену чи поліпропілену.

Екокрамниця нам відмовила, а GoodWine прийняв

Кипрійний чай продається в Сільпо, GoodWine, мережі магазинів “Рукавичка”, а також деяких локальних магазинах. А ще замовлення можна зробити на сайті.

Коштує коробочка чаю 98 гривень, а з ягодами і сухофруктами – 108 гривень

Як тільки ми запустили виробництво, то пішли в екокрамницю, щоб у них був представлений наш чай. У них раз на два тижні засідає асортиментний комітет, проте нас вони водили за ніс два місяці, категорично відмовлялись говорити і змушували чекати письмової відповіді. Так, лист отримали, де було сказано “Для карпатського чаю ви надто дорогі”. Ми розвернулись і пішли в GoodWine і за кілька місяців ми вже стояли на полицях цього магазину. Після цього я завжди кажу, що це був останній час, коли кипрійний чай MOL’FAR стукав у чиїсь двері. Решта клієнтів приходили до нас самі. І Сільпо також.

До речі, у GoodWine ми опинились через рік після запуску. Ми чітко знали, до якого фахівця потрібно звертатись. Продакт-менеджер GoodWine Дмитро Філімонов є чемпіоном із заварювання чаю. Він спробував наш продукт і сказав, що це кращий кипрійний чай.

Облаштували виробництво у карпатському селі

Ми довго шукали приміщення під фабрику. Спочатку хотіли самостійно побудувати виробництво, але зрозуміли, що на це піде дуже багато часу і ми втратимо сезон. Згодом знайшли ділянку 23 сотки з недобудованою спорудою, яка була накритою, але без вікон.  Зробили там все відповідно до вимог HACCP, тобто Системи якості управління безпечністю харчових продуктів. Ми відремонтували приміщення і встановили професійне обладнання для ферментації, окислення і прожарювання чайного листа. Сьогодні на фабриці працює 4 людини.

Ми одразу розуміли, що і продукція, і сам процес повинні відповідати міжнародним стандартам органічного виробництва. Тому тепер маємо сертифікат Оrganic Standart.

Сьогодні бізнес ще не окупився повністю. На сьогодні, ми вклали у нього близько 3,5 млн гривень. До того, як займатись чаєм, я мав і маю власну компанію, яка займається дистрибуцією мікродобрив. Вона і “прогодувала” MOL’FAR на початку.

Читайте також: “У нас п’ють чай, який збирають монашки”. Як працює єдина в Україні монастирська кав’ярня

Я закінчив бізнес-школу і разом зі своїм партнером Олесею заснував виробництво кипрійного чаю. Ми хотіли зайнятись саме таким бізнесом, бо вважали його світлим і позитивним. Бачили і бачимо перспективу. І вже переросли свої сподівання. Я можу сміливо заявити, що серед інших виробників кипрійного чаю, ми є найкращими.

Плануємо виходити на експорт

Ми неодноразово представляли свій продукт на міжнародній виставці органічних харчових продуктів BIOFACH у Нюрнберзі.

Цієї осені маємо план – вийти на експорт. Вже є запити з Лондону. Хоча ми б хотіли розпочати з Канади, адже там є багато українців. І це є нашою глобальною метою – об’єднати їх. Вже відправляли зразки чаю на експорт і сподіваємось, що скоро MOL’FAR буде на полицях закордонних магазинів.

Суспільство

Латвія оголосила про новий пакет військової допомоги для України: що до нього ввійде

Опубліковано

Уряд Латвії схвалив передачу Україні нового пакету озброєння. До нього ввійдуть, зокрема, зенітні установки та безпілотники.

Про це заявила прем’єр-міністерка країни Евіка Сіліня в соцмережах.

Так, офіційна Рига передасть на потреби Сил оборони зенітні установки NBS (імовірно — Mantis) і тактичні безпілотні системи спостереження. За словами посадовиці, це допоможе Україні «покращити як протиповітряну оборону, так і розвідувальні можливості».

Читайте також: Дружина військового напекла та передала більше 3 тонн випічки на фронт

Кожною поставкою ми показуємо нашу підтримку народові України в боротьбі проти росії, яка є найбільшою загрозою для миру та безпеки у світі. Латвія виділяє 0,25% свого ВВП на рік на військову допомогу Україні. Ми продовжимо підтримувати Україну як на двосторонньому рівні, так і разом із нашими союзниками», — підкреслила прем’єрка Латвії.

Нагадаємо, Мінветеранів анонсувало запуск Е-посвідчення для ветеранів у “Дії”.

Фото: Мілітарний

Читати далі

Суспільство

144 мільйони за 7 днів: як українці купували облігації у “Дії”

Опубліковано

Українці за сім днів у застосунку “Дія” купили облігацій на 144 мільйони гривень. Облігації у застосунку “Дія” з’явилися тиждень тому під назвою “Бахчисарай” та “Макіївка”.

Про це повідомляє “Дія”.

“Підтримуйте країну, Сили оборони, задавайте тренди, а ще — обирайте назву для наступної військової облігації в Дії. Перейдіть у Твіттер Дії і напишіть назву міста, яким назвати наступну військову облігацію у Дії”, – повідомили у Дії.

Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:

  • Бахчисарай;
  • Керч;
  • Джанкой;
  • Євпаторія;
  • Макіївка;
  • Сімферополь;
  • Асканія Нова;
  • Ялта;
  • Залізний Порт;
  • Нова Каховка.

Читайте також: 10 благодійних ініціатив, які будуть корисними для жителів Харкова та області

Що таке облігації

Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:

  1. Ви купуєте облігації;
  2. Держава користується грошима;
  3. Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.

Так українці вже придбали 4+ мільйона облігацій, а з уже виплачених заробили 94+ млн гривень. Гроші, які ви вкладаєте, працюють – вони перетворюються на амуніцію, техніку, медикаменти, зарплати медикам та військовим. Потреби фронту зростають – наша підтримка теж має рости.

Нагадаємо, Михайло Федоров повідомив, що військові облігації — це цінні папери й дієвий спосіб підтримати українську економіку та армію.

Фото: Дія

Читати далі

Суспільство

Литва планує спорудити школи-бомбосховища у 6 областях України

Опубліковано

Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.

Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».

«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.

Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність

За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.

«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.

Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.

Фото: Укрінформ

Читати далі