Суспільство
Страшне слово “ні”: як побороти свій страх перед відмовою
Відмова — це завжди болісно і страшно. Відчувати себе відхиленим — неприємно, тому кожен може боятись, що це повториться знову. Страх перед “ні” часто впливає на самооцінку людини та може стримати на шляху досягнення цілей. На щастя, з цим можна попрацювати. Healthline дав кілька порад, як подолати свій страх перед відмовою.
1. Пам’ятайте, що це трапляється з усіма
Відмова — це поширений життєвий досвід, так само як і страх відторгнення, пояснює терапевт Браян Джонс.
Кожна людина хоча б раз у житті отримувала відмову у різних ситуаціях: друг ігнорує пропозицію провести разом час, кохана людина відмовляється йти на побачення, або вас не запросили на вечірку однокласники.
Відмова — це нормальна частина життя, з якою зустрічається кожен з нас. Пам’ятайте про це і тоді будете менше цього боятись.
2. Показуйте свої емоції
Приховування своїх емоцій лише допомагає зберегти біль, особливо якщо у вас є чутливість до відторгнення. А інші люди сприйматимуть це, як звичайну ситуацію.
Відмова може потягнути за собою збентеження та дискомфорт.
Ніхто не може сказати крім вас, як ви себе почуваєте. Перш ніж побороти негативні почуття, пов’язані з відмовою, важливо їх визнати. Якщо ви кажете собі, що вам байдуже на відмову, то це позбавляє вас можливості протидіяти цьому страху та керувати ним.
3. Шукайте позитивну сторону
Важко знайти щось позитивне у відмові, але це може стати поштовхом до самовідкриття і особистого росту.
Наприклад, ви влаштовуєтесь на роботу, проходите співбесіду, але посаду не отримуєте. Спочатку це може вас спустошити. Але, поглянувши на своє резюме, вирішите, що не завадило б набути деяких умінь. А через кілька місяців усвідомите, що нові знання відкрили для вас шлях до більш високооплачуваної посади.
Якщо вам відмовили, то спробуйте сказати собі: “Це допоможе мені отримати досвід, якого раніше я не мав”.
4. Нагадуйте собі про свою цінність
Відмова може лякати, якщо ви надаєте їй великого значення. Наприклад, у вас було кілька побачень з кимось і цей хтось перестав відповідати на повідомлення. Які емоції від цього? Ймовірно, ви починаєте переживати, що є недостатньо привабливими. Але відмова часто є просто випадком, коли потреби людей не відповідають одна одній.
Впевненість у собі допоможе усвідомити, що ви цілком гідні любові і не варто боятись її шукати.
Спробуйте зробити три кроки:
- напишіть три абзаци того, чим найбільше пишаєтесь
- перелічіть п’ять способів як можна практикувати свої особисті цінності
- нагадуйте собі, що ви можете запропонувати партнеру
5. Вигадайте план “Б”
Якщо ви дуже чутливі до відмови і витрачаєте багато часу на занепокоєння, можете уявити собі кілька найгірших сценаріїв розвитку ситуації.
Таке негативне критичне мислення допоможе вигадати кілька запасних планів, як виправити подібну ситуацію. Або знайти контраргументи деяким з основних ваших страхів.
6. З’ясуйте, що насправді вас лякає
Вивчення того, що насправді стоїть за вашим страхом перед відмовою, допоможе розв’язати конкретну проблему.
Можливо, ви боїтесь почути “ні” від партнера, тому що не хочете почувати себе самотнім. Або турбуєтесь про відмову потенційних роботодавців, тому що не впевнені у своєму фінансовому стані. Усвідомлення цього може допомогти розставити правильні пріоритети.
7. Погляньте в очі своєму страху
Звичайно, якщо ви не будете ризикувати, то і не отримаєте відмову. Але тоді, мабуть, і не досягнете своїх цілей. Прагнення до того, що ви хочете, дає вам шанс випробувати успіх.
Терапевт Брайан Джонс радить створити список кроків, які пов’язані з вашим страхом перед відмовою, і працювати над ними по черзі. Він пропонує проаналізувати проблему, яка викликає страх, та вирішувати її поступово.
8. Не критикуйте себе
Після відмови можна легко піддатись самокритиці. Ви можете повсякчас думати “я знав, що все зіпсую”, “я не достатньо підготувався”, “я говорив занадто багато” тощо. Такі міркування лише посилюють переконання, що відмова сталась через вашу провину. Позитивне мислення дозволить змінити погляд на ситуацію.
Коли ви заохочуєте та підтримуєте себе, тоді матимете більше шансів повірити у свій потенціал для досягнення власних цілей.
9. Не відмовляйтесь від підтримки
Важливо проводити час з людьми, які піклуються про вас. Вони можуть допомогти визначити вектори та цілі, до яких насправді прагнете. Хороша підтримка створює комфортну атмосферу, заохочує, а також допомагає менше боятися відмови.
10. Поговоріть із професіоналом
Наслідки відмови мають довготривалий ефект. Це може бути тривога, панічні атаки, стрес.
Можна побороти свої страхи перед “ні” самостійно, але іноді кориснішою є професійна допомога. Подумайте, може саме час звернутись до спеціаліста.
На його честь було названо корабль, а доньки в памʼять про нього заснували та розвивають ферму у рідному місті.
Капітан І рангу Юрій Олефіренко хотів займатися власним сільським господарством. А коли у 2014 росія напала на Україну, став на захист Батьківщини та віддав за неї своє життя у битві за Маріуполь… Після загибелі капітана його ім’я присвоїли десантному кораблю, який від початку повномасштабної війни давав відсіч окупантам!
Історія Юрія Олефіренко
Капітан І рангу Юрій Олефіренко був командиром 73-го морського центру спецпризначення. Коли у 2014 росія напала на Україну, він вже 1,5 року як був на пенсії, але повернувся.
“Я кажу: “Куди ти йдеш”?” Я йду за рідну країну, за Україну, за український народ”, – розповідає дружина героя.
16 січня 2015 Юрій давав відсіч навалі окупантів під Маріуполем та отримав тяжкі поранення. Він закрив собою та врятував трьох бійців, однак сам загинув…Посмертно Юрія нагородили відзнакою “Народний герой України”. А на його честь назвали флагман українського флоту – десантний корабель “Юрій Олефіренко”.
Фермерська справа – на честь батька
Після загибелі капітана родині виділили земельну ділянку на ведення сільського господарства. І його доньки вирішили втілити його давню мрію та відкрити власну ферму.
“Десь у цих краях працювала бабуся, тому що вона була передовою дояркою. Ія знаю, що ще маленьким хлопчиком він прибігав туди, до неї. Він був людиною ерудованою, дуже розвиненою, знав багато мов, але не боявся такої роботи: він брав і орав город”, – ділиться Олеся Олефіренка, донька Юрія.
Через рік в Ольги було вже 50 телят, і, здавалося, на ферму чекає велике майбутне. Та через рік ресурсів на її утримання почало не вистачати і ферма припинила своє існування.
Читати також: Саша Махов. Історія журналіста і воїна з Луганська
Подолання кризи
Однак рік тому завдяки конкурсу #Варто “РобитИ” Оля отримала можливість відродити справу. А рідні підтримали та допомогли їй почати з нуля.
Зараз на фермі Олефіренків вже 28 свиней та 45 поросят – завдяки гранту справа рухається вперед. Родина покращує умови утримання та планує збільшити поголівʼя худоби. Справа, про яку мріяв капітан, продовжує жити та розвиватись завдяки його донькам.
Нагадаємо, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.
Також ми повідомляли, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів
Про зміну назви
