Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні збудували унікальну смугу перешкод для розвідників (ФОТО)

Опубліковано

На Львівщині у навчальному центрі Національної Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного збудували сучасну «Смугу перешкод підрозділів розвідки». Про це повідомляє АрміяInform.

У чому особливість смуги?

За оцінками іноземних експертів, що постійно перебувають на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки, ця смуга є однієї з найдовших і складніших у східній та центральній Європі, аналогів якій немає в європейських арміях. Її створювали на основі вимог наших розвідників, які пройшли гарт АТО/ООС.

“Наша смуга складається з 26 різних перешкод, — розповів майор Анатолій Кухар. — Увесь комплекс вимагає від розвідника не лише витривалості й сили. Тут потрібно мати потужний командний дух, аби перемогти свої страхи”.

Розпочинається смуга імітацією десантування «по-штурмовому» з гелікоптера. А далі кожну з перешкод можна модифікувати на розсуд інструктора. Тобто створювати розтяжки, мінні поля чи навіть засідки.

Читайте також: Уперше військові курсанти-водолази спустилися на максимальну глибину

Навчатимуть своїх і іноземців

У навчальному центрі хваляться, що військові розвідники з країн НАТО, які були на тренуваннях, висловили щире захоплення.

“Ба більше, ведуться перемовини, що підготовка іноземних спеціалістів проходитиме і тут”, — зауважив майор Анатолій Кухар. 

Нормативів чи норм проходження такої смуги перешкод немає. Саме тому підрозділи, що тренуються і навчаються тут, наразі в буквальному розумінні відпрацьовують новітні стандарти, за якими готуватимуть українських та, можливо, й іноземних розвідників. На створення цієї унікальної смуги перешкод держава витратила 1 мільйон 600 тисяч гривень.

Нагадаємо, що цей навчальний центр сформовано у 2014-му, коли наші Збройні Сили відчутно потребували фахівців різних військових спеціальностей. І зі своїм завданням інструктори впоралися. За роки війни тут підготовлено понад 130 тисяч військових фахівців. Можливості центру дадуть можливість готувати як спеціалістів з нуля, так і проводити перепідготовку або покращення фаху вже діючих військових спеціалістів.

Суспільство

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду: подробиці

Опубліковано

Очільник Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність. 

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій (Музей війни).

Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди “Європейський музей року”, стала визнанням внеску очільника музею до ініціатив зі збереження музеїв та об’єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду

Цього року серед 24 номінантів у шортлісті конкурсу були представлені два київських музеї — Музей війни та Музей Ханенків.

“Нове досягнення нашої команди стало результатом роботи з документування й висвітлення подій нинішньої війни від перших днів широкомасштабного російського вторгнення.

Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України

У фіналі Музей заклад опинився, подолавши довгий шлях: конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн — членів Ради Європи, — розповіли у Музеї війни.

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду

Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з закладів.

А переможцем цьогорічного конкурсу “Європейський музей року” став Саамський музей Siida — Saamelaismuseo ja Luontokeskus у місті Інарі (Фінляндія).

Національний музей Революції Гідності отримав європейську нагороду

Нагадаємо, у Києві запрацював сучасний спортзал для ветеранів та військових.

Фото: Національний музей історії України у Другій світовій (Музей війни)

Читати далі

Суспільство

Як переселенці опікуються одне одним у Мамаївській громаді (ВІДЕО)

Опубліковано

Від керованих авіабомб і постійних обстрілів Харкова Олена вивезла стареньку маму і малолітнього сина до Мамаївської громади. Там жінці не лише запропонували житло, але й нову цікаву роботу. Мотиваційну історію про те, як переселенці дбають одне про одного у Мамаївській громаді, дивіться у новому ролику ШоТам.

Олена Пухіна понад 20 років працювала вихователькою у Харкові. З початком вторгнення окупанти щодоби обстрілювали її місто. Із маленькою дитиною та старенькою мамою жінка місяць трималася без світла, газу та води. А коли на Харків почали кидати авіабомби, сім’я вимушена була евакуюватися.

“Спочатку, десь зо два дні ми ще чогось очікували, але потім стало наскільки страшно, що дитина почала кричати по ночах. Я зрозуміла, що маю рятувати ментальне та фізичне здоров’я свого сина”, – розповідає вимушена переселенка Олена.

Читайте також: Вільне для вільних: зооволонтерка з Бахмута евакуювала понад 150 собак (ВІДЕО)

Родина переїхала до Мамаївської громади. Спочатку поселилися у місцевій школі, а згодом їм надали кімнату в шелтері.

“Ми очікували, що ми скоро повернемося додому. Але звичайно, того не сталося, війна затягнулася, назад повертатися під обстріли ми не можемо, – ділиться жінка.

Тому Олена почала шукати роботу на новому місці.

“Я шукала у Чернівцях, об’їхала дуже багато всього, стала у центр зайнятості, але там нічого конкретного пропонувати не могли, щоби могло мене влаштувати”, – згадує Олена.

Майже втративши будь-яку надію, Олена отримала пропозицію роботи у шелтері.

“Була така потреба у соціальних працівниках і була потреба у наданні таких послуг з комунікацією”, – каже голова Мамаївської ТГ Наталія Катрюк.

Тож місцева влада почала консультуватися з Оленою, аби дізнатися про потреби ВПО.

“Комунікація соціального працівника, який уповноважений на роботу з ВПО – це перше завдання, знайти контакти з усіма людьми, які не забажали зареєструватися, але мешкають у громаді”, – каже Н. Катрюк.

Тож нині Олена проводить заняття для дітей з арттерапії й емоційної грамотності. А з дорослими працює на тренінгах і в групах емоційної підтримки. Жінка опікується переселенцями не лише у своєму селі, а й у сусідніх. Тому три рази на місяць їде Мамаївською громадою, щоби дізнатися проблеми переселенців.

Відтак, допомагаючи іншим переселенцям, Олена підтримує і себе.

“Спочатку було дуже важко, але зараз легше, тому що ми трішки адаптувалися, знайшли своє місце у суспільстві допомагаючи таким самим ВПО, як і ми. Тому ми бачимо у цьому розразу, допомагаючи людям”, – підсумовує Олена.

Нагадаємо, рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову.

Фото: ШоТАМ!

Читати далі

Суспільство

Рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову

Опубліковано

Для усіх охочих відкрита реєстрація на 25-й курс із вивчення української мови від руху «Єдині».

Про це повідомляє  Київська міська державна адміністрація.

«Сьогодні, 6 травня, стартують базовий курс підтримки для новачків у переході на українську та складніший, поглиблений граматичний курс від всеукраїнського руху «Єдині». Амбасадором 25-го курсу став Євген Кот, зірковий хореограф і режисер-постановник», – йдеться в повідомленні.

Тривалість кожного курсу – 28 днів. Долучитися можна з будь-якої точки світу.

Навчання повністю безоплатне. Реєстрація – на сайті.

Як зазначають у КМДА, 20 квітня «Єдині» відсвяткували другу річницю з дня заснування. За цей час відбулось понад 7 800 зустрічей розмовних клубів української мови, до проєкту долучились 500 волонтерів.

Читайте також: Укрзалізниця приготувала Великодні обіди для Харківщини – фото

Наразі в межах проєкту щотижня відбувається 55 розмовних клубів на тиждень.

Наступна мета «Єдиних» – допомогти 1 000 000 земляків опанувати мову.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України.

Фото: Укрінформ

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство7 днів тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство1 місяць тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство1 місяць тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: