Суспільство
Для музичного сектору України дають грант до 70 тис. євро
Концертні зали України можуть отримати до 70 тис. євро на свій розвиток, взявши участь у конкурсі «Співпраця малих концертних залів». Про це інформує “Гурт”.
«Music Moves Europe» (MME) є рамковою підпрограмою Європейської комісії на підтримку музичного сектору. Загальна мета цього конкурсу – збільшити здатність концертних залів залишатися конкурентоспроможними у мінливих ринкових та регуляторних умовах. Дедлайн – 16 грудня 2019 року.
Читайте також: Подбати про культурну спадщину та отримати 5000 євро: конкурс
Що це за програма?
Програма розроблена на основі зустрічей з представниками індустрії, починаючи з 2015 року. Після чого підпрограма «Music Moves Europe» була запущена як стратегічна ініціатива Комісії і зараз загалом виконує функції підтримки музичного сектору ЄС. Ця можливість покликана сприяти сталому розповсюдженню живої музики через співпрацю між малими та середніми концертними залами з метою стимулювання інноваційних моделей співпраці, підвищення ролі та активності локальних організацій у місцевій громаді.
Його розроблено як новий підготовчий механізм роботи у напрямку «Music Moves Europe: розвиток європейського музичного різноманіття та талантів», який має на меті прокласти шлях до секторальної підтримки музики» як нового елементу наступної програми «Креативна Європа» після 2020-го року.
Який розмір підтримки можна отримати?
- До 70 тис. євро для проектів, які складаються з мінімум 4 партнерів та зареєстровані у мінімум 3-х різних країнах-учасницях підпрограми «Культура»
- До 50 тис. євро для проектів, які складаються з мінімум 3 партнерів та зареєстровані у мінімум 2-х різних країнах-учасницях підпрограми «Культура»;
- До 30 тис. євро для проектів, які складаються з мінімум 2 партнерів;
- До 30 тис. євро для проектів, незалежно від кількості партнерів, які зареєстровані у одній країні.
Максимальний розмір співфінансування складає 90% від загального обсягу коштів, передбачених на проект.
Хто може подаватися на конкурс?
Зверніть увагу! Для програми «Креативна Європа» не важливо, якого типу юридичної реєстрації є ваша організація. На програму можуть подаватися заявники, якщо вони:
- Приватні та публічні юридичні особи, а також прибуткові та неприбуткові організації;
- консорціум організацій із щонайменше двох країн «Креативної Європи», які беруть участь у підпрограмі «Культура», що працюють у концертному залі місткістю до 400 людей та є окремими організаціями, які працюють в малих концертних залах і знаходяться у різних країнах, АБО є приватними або публічними юридичними особами, де принаймні одна з організацій працює у концертному залі місткістю до 400 людей і вони не обов’язково знаходяться у різних країнах.
Консорціум не обов’язково із різних країн, але принаймні в якому одна з організацій працює у концертному залі місткістю до 400 людей.
Організації, які знаходяться в управлінні головного заявника-бенефіціара не можуть брати участь у цьому конкурсі.
Фізичні особи не можуть подавати заявки на отримання гранту.
Які критерії конкурсу?
Заявки мають сприяти досягненню загальної мети конкурсу та відповідати принаймні одному із наступних критеріїв:
- Стимулювати співпрацю між невеликими концертними залами з метою підвищення їх спроможності вирішувати соціальні чи економічні виклики, з якими вони стикаються;
- залучати до налагодження партнерських відносин з відповідними місцевими, регіональними чи національними органами влади для створення сприятливого середовища для невеликих концертних залів, щоб максимізувати свій соціально-економічний внесок у місцеві громади.
Як подати заявку на конкурс?
Заявка має бути подана онлайн через наступну сторінку конкурсу одразу від імені усіх організацій або консорціуму. За цим самим посиланням – аплікайційна форма, шаблон бюджету та інші документи.
Організації із країн, що входять у підпрограму «Культура» програми «Креативна Європа» на момент подання заявки (див. повний перелік).
Це перший у рамках ініціативи Music Move Europe. Дедлайн подачі заявки 16 грудня 2019 року.
Як оцінюються заявки?
Заявки на конкурс оцінюються Виконавчим агентством з освіти, аудіовізуальних засобів і культури (EACEA) за допомогою сторонніх запрошених експертів з дотичної галузі та з відповідним досвідом, які керуються наступним алгоритмом оцінки:
- релевантність та відповідність пріоритетам конкурсу (50 балів, мінімальний поріг 30 з 50 балів);
- якість та план активностей (30 балів, мінімальний поріг 18 з 30 балів);
- якість управління проектом (20 балів, мінімальний поріг 12 з 20 балів).
Фінальний термін подачі заявок:
16 грудня 2019 року (13:00 за Брюсселем, центральноєвропейський час). Джерело – сторінка програми.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».
Суспільство
- Документи до 1 кілограма – 1000 гривень;
- Посилки до 2 кілограмів – 1050 гривень;
- Посилки до 10 кілограмів – 1700 гривень;
- Посилки до 30 кілограмів – 3000 гривень;
- Вантажі від 30 до 1 000 кілограмів – 120 гривень за кожен кілограм.