Зеленський посмертно нагородив парамедикиню Ірину Цибух орденом “За мужність”

Павло Тичина — постать складної епохи, людина, чия творчість віддзеркалювала непрості часи, у які він жив і творив. Його любов до природи була такою сильною, що отриману в подарунок рушницю він ніколи не використав. Він володів сорока мовами, але не афішував цього. Його фанатична любов до української мови врешті-решт призвела до звільнення з посади міністра. Проте, це не зламало його духу. Молодий Тичина подарував Україні яскраву поезію, наповнену символізмом, музикою та світлом.

Саме тому редакція ШоТам хоче поділитися з вами фактами з життя митця, якого знищила радянська влада.

Дитинство та перший старт

Павло Тичина був талановитим українським поетом і музикантом, який народився в бідній багатодітній сім’ї. Його батько був суворим, а мати — лагідною. Велика роль у житті Павла належить його першій вчительці, Серафимі Морачевській, яка помітила його таланти і допомогла йому вступити до архієрейського хору, що дозволило отримати освіту в духовному училищі.

Мистецькі таланти

В училищі Тичина відзначався успіхами у співі, малюванні та літературі, але не розумів, чому навчання велося незнайомою мовою, а не рідною українською. Його талант до малювання відкрився завдяки місцевому священику, який подарував йому кольорові олівці після того, як хлопчик намалював на побіленій стіні.

З чого брав натхнення?

Павло Тичина захоплювався творчістю індійського поета Рабіндраната Тагора, якому присвятив вірш «До кого говорить?»‎ у 1925 році. Природа була головним натхненням для Тичини, і він завжди ставився з трепетом до живих істот.

Друзі та оточення

Тичина був знайомий з багатьма відомими людьми, зокрема з поетом і диригентом Григорієм Верьовкою, з яким він дружив усе життя. Також він мав дружні стосунки з художниками Василем Касіяном та Олексою Шовкуненком.

У 1921-1923 роках Павло разом з Верьовкою очолювали самодіяльний хор, де познайомилися з молодим Анатолієм Павлюком, який зберігав особистий архів Тичини під час окупації Києва.

Музичні таланти

Павло Тичина мав чудовий голос і грав на шести музичних інструментах, зокрема на гобої та кларнеті. Він познайомився з композитором Миколою Леонтовичем у 1920 році.

Особисте життя

Дружиною Тичини була Лідія Петрівна Папарук, з якою він пережив багато труднощів і випробувань. Вона захоплювалася його грою на музичних інструментах.

Тиск радянської влади

Тичина не хотів вступати до компартії, але був змушений подати заяву. Він був міністром освіти, працюючи над розвитком шкільної системи в повоєнні роки. Тичина також активно сприяв відкриттю Музею Тараса Шевченка.

Будучи міністром освіти, Тичина обстоював не тільки розбудову шкіл з українською мовою навчання, а і введення її в усі сфери діяльності. Фанатична любов Тичини до української стала причиною відставки поета з цієї посади.

Вдруге Тичина добровільно відмовився від портфеля, коли пішов у відставку з посади Голови Верховної Ради України. Він не волів підписати постанову, згідно з якою батьки могли відмовитися від вивчення їхніми дітьми української мови в школах.

Приватна бібліотека

Павло Тичина був відомий своєю скромністю і любов’ю до книг. Він мав одну з найбільших приватних бібліотек в Україні, що налічувала 21 тисячу книг.

Кожну свою книгу він обов’язково позначав підписом, тому що власного екслібрису (книжковий знак) у поета не було.

Знання мов та листування

Він володів приблизно 40 мовами, що дозволяло йому читати літературу в оригіналі. Однією з мов, якою він володів досконало, була вірменська, яку він вивчав з носіями – вірменськими торговцями Харкова. Для роботи з іншими мовами Тичина використовував словник, не зупиняючись перед труднощами у пошуку нових знань.

У молоді роки Павло Тичина переписувався зі всесвітньовідомим норвезьким письменником, нобелівським лауреатом Кнутом Гамсуном. До речі, Тичину також двічі номінували на Нобелівську премію.

Яким його запамʼятали друзі?

Він був уважним і добрим до людей, часто допомагав молодим талантам і викладачам. Його дружина Ліда та теща Катерина Кузьмівна Папарук-Тичина відігравали важливу роль у його житті та підтримували його творчість. Тичина був дуже відповідальним і добрим до своїх колег і підлеглих, залишаючись вірним своїм принципам до кінця життя.

У приймальних комісіях коледжів та вишів України були створені консультаційні центри, які надають значну підтримку абітурієнтам під час вступної кампанії.

Про це повідомляє Освіта24.

Основні послуги цих центрів включають:

1. Допомога зі створенням електронного кабінету: Фахівці допомагають абітурієнтам у створенні особистих електронних кабінетів, необхідних для подання заяв та завантаження документів.
2. Підтримка зі складанням заяв: Консультанти допомагають вступникам із правильним оформленням та поданням електронних заяв на вступ до закладів вищої освіти.
3. Завантаження документів і додаткових матеріалів: Фахівці консультаційних центрів допомагають встановити необхідні додаткові документи та інформацію, необхідну для вступу, такі як сертифікати про освіту та інші документи.
4. Консультації щодо спеціальних умов участі: Якщо вступник має право на пільги або спеціальні умови участі у вступному процесі, фахівці допомагають зі збором необхідних документів та їх поданням до відповідних реєстрів.
5. Психологічна підтримка і стрес-менеджмент: Враховуючи значний стрес, пов’язаний із вступною кампанією, консультаційні центри також надають психологічну підтримку та поради зі стрес-менеджменту для абітурієнтів.
6. Інформаційна підтримка процесу вступу: Вступники можуть отримати актуальну інформацію щодо процесу вступу, термінів та вимог, що стосуються їх обраного закладу вищої освіти.

Консультаційні центри доступні для всіх вступників, незалежно від того, до якого закладу вони планують подати заяву.

Нагадаємо, що у Київській області знайшли червонокнижні квіти: як вони виглядають.

Також ми повідомляли, що театр імені Пушкіна в Харкові планують перейменувати на честь Квітки-Основ’яненка.

Фото: Укрінформ.

Екологи знайшли в Обухівському районі Київської області ділянку з червонокнижними квітами — астрагалом шерстистоквітковим та ковилою волосистою.

Про це повідомив Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ).

У планах екологів створити заказник для охорони цих рідкісних рослин.

«Астрагала тут ми нарахували близько 300 особин. Тому ми будемо для їх охорони тут створювати заказник», — розповіли вони.

Читати також: В мілітарній грі Arma Reforger з’явилася українська локалізація

Екологи просять повідомити їм, якщо хтось знайде астрагал і ковилу в Київській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях. Для охорони цих квітів планують створювати заповідну зону.

«Друзі, якщо ви знаєте де в Київської,Житомирської, Черкаської , Чернигівської та Полтавської областях ростуть астрагал та ковила- повідомьте нас. Ми будемо там для іх охорони створювати заповідну зону», – повідомляють в КЕКЦ.

Нагадаємо, що в Дії згенеровано 200 000+ посвідчень ветерана.

Фото: КЕКЦ.