Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 фактів про «сонячного кларнета» української поезії: Павло Тичина

Опубліковано

Павло Тичина — постать складної епохи, людина, чия творчість віддзеркалювала непрості часи, у які він жив і творив. Його любов до природи була такою сильною, що отриману в подарунок рушницю він ніколи не використав. Він володів сорока мовами, але не афішував цього. Його фанатична любов до української мови врешті-решт призвела до звільнення з посади міністра. Проте, це не зламало його духу. Молодий Тичина подарував Україні яскраву поезію, наповнену символізмом, музикою та світлом.

Саме тому редакція ШоТам хоче поділитися з вами фактами з життя митця, якого знищила радянська влада.

Дитинство та перший старт

Павло Тичина був талановитим українським поетом і музикантом, який народився в бідній багатодітній сім’ї. Його батько був суворим, а мати — лагідною. Велика роль у житті Павла належить його першій вчительці, Серафимі Морачевській, яка помітила його таланти і допомогла йому вступити до архієрейського хору, що дозволило отримати освіту в духовному училищі.

Мистецькі таланти

В училищі Тичина відзначався успіхами у співі, малюванні та літературі, але не розумів, чому навчання велося незнайомою мовою, а не рідною українською. Його талант до малювання відкрився завдяки місцевому священику, який подарував йому кольорові олівці після того, як хлопчик намалював на побіленій стіні.

З чого брав натхнення?

Павло Тичина захоплювався творчістю індійського поета Рабіндраната Тагора, якому присвятив вірш «До кого говорить?»‎ у 1925 році. Природа була головним натхненням для Тичини, і він завжди ставився з трепетом до живих істот.

Друзі та оточення

Тичина був знайомий з багатьма відомими людьми, зокрема з поетом і диригентом Григорієм Верьовкою, з яким він дружив усе життя. Також він мав дружні стосунки з художниками Василем Касіяном та Олексою Шовкуненком.

У 1921-1923 роках Павло разом з Верьовкою очолювали самодіяльний хор, де познайомилися з молодим Анатолієм Павлюком, який зберігав особистий архів Тичини під час окупації Києва.

Музичні таланти

Павло Тичина мав чудовий голос і грав на шести музичних інструментах, зокрема на гобої та кларнеті. Він познайомився з композитором Миколою Леонтовичем у 1920 році.

Особисте життя

Дружиною Тичини була Лідія Петрівна Папарук, з якою він пережив багато труднощів і випробувань. Вона захоплювалася його грою на музичних інструментах.

Тиск радянської влади

Тичина не хотів вступати до компартії, але був змушений подати заяву. Він був міністром освіти, працюючи над розвитком шкільної системи в повоєнні роки. Тичина також активно сприяв відкриттю Музею Тараса Шевченка.

Будучи міністром освіти, Тичина обстоював не тільки розбудову шкіл з українською мовою навчання, а і введення її в усі сфери діяльності. Фанатична любов Тичини до української стала причиною відставки поета з цієї посади.

Вдруге Тичина добровільно відмовився від портфеля, коли пішов у відставку з посади Голови Верховної Ради України. Він не волів підписати постанову, згідно з якою батьки могли відмовитися від вивчення їхніми дітьми української мови в школах.

Приватна бібліотека

Павло Тичина був відомий своєю скромністю і любов’ю до книг. Він мав одну з найбільших приватних бібліотек в Україні, що налічувала 21 тисячу книг.

Кожну свою книгу він обов’язково позначав підписом, тому що власного екслібрису (книжковий знак) у поета не було.

Знання мов та листування

Він володів приблизно 40 мовами, що дозволяло йому читати літературу в оригіналі. Однією з мов, якою він володів досконало, була вірменська, яку він вивчав з носіями – вірменськими торговцями Харкова. Для роботи з іншими мовами Тичина використовував словник, не зупиняючись перед труднощами у пошуку нових знань.

У молоді роки Павло Тичина переписувався зі всесвітньовідомим норвезьким письменником, нобелівським лауреатом Кнутом Гамсуном. До речі, Тичину також двічі номінували на Нобелівську премію.

Яким його запамʼятали друзі?

Він був уважним і добрим до людей, часто допомагав молодим талантам і викладачам. Його дружина Ліда та теща Катерина Кузьмівна Папарук-Тичина відігравали важливу роль у його житті та підтримували його творчість. Тичина був дуже відповідальним і добрим до своїх колег і підлеглих, залишаючись вірним своїм принципам до кінця життя.

Суспільство

У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Опубліковано

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.

На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.

Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.

Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова

Читати далі

Суспільство

На вокзалі у Києві встановили артоб’єкт «ВОЛЯ», який представляли у Давосі

Опубліковано

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.

Про це повідомили в «Укрзалізниці».

Символізм артоб’єкта

Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.

«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.

Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам

Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».

Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.

Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

21-річному військовому встановили титановий імплант замість зруйнованого лоба

Опубліковано

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.

«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)

Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.

Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).

Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Економіка і бізнес4 дні тому

Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку

Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...

Культура5 днів тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...

Економіка і бізнес5 днів тому

Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова

Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....